Готуємося до зими: що потрібно знати, щоб без втрат зустріти березень 2023 року

Готуємося до зими: що потрібно знати, щоб без втрат зустріти березень 2023 року

Україна впритул підійшла до однієї з найскладніших зим у своїй історії

Готуємося до зими: що потрібно знати, щоб без втрат зустріти березень 2023 року
Фото: depositphotos.com

З різницею в кілька днів пролунало два прогнози, які анонсують рекордно складний зимовий період для українців. Те, що зима 2022/2023 очікується, м'яко кажучи, непростою – не надто великий сюрприз, проте статус спікерів і вжиті ними формулювання змушують переглянути очікування у бік ускладнення.

Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) передбачає, що погіршення умов в Україні та зниження температури можуть становити загрозу життю мільйонів людей.

Під «погіршенням умов» Ганс Клюге, регіональний директор ВООЗ у Європі, мав на увазі сукупність чинників, як-от надзвичайна ситуація в галузі психічного здоров'я, проблеми з медобслуговуванням і ризик вірусних інфекцій, проте ключова – це енергетична криза. «Країна стикається з термальною кризою на додачу до постійної кризи, викликаної війною та пандемією», – сказав він.

Цей прогноз не звучав би так лячно, якби був озвучений за інших часів.

Однак за кілька днів до цього людина, напевно, найкраще за всіх у країні обізнана про стан справ в енергетиці, – генеральний директор найбільшої приватної енергетичної компанії України ДТЕК Максим Тимченко, в інтерв'ю британському ВВС запропонував українцям розглянути можливість від'їзду з країни на зимовий період. І хоча пізніше ця заява була спростована компанією (причому доволі незграбно, у форматі «треба розглядати всі сценарії»), меседж зчитувався дуже чітко: ситуація може погіршитися.

Mind розбирався – чи справді варто очікувати на гуманітарну кризу взимку та що потрібно зробити для виживання.

Яким є співвідношення зниження температур і споживання електроенергії? Кожні п'ять градусів зниження температури повітря еквівалентні +200 МВт споживання електроенергії.

Чи буде майбутня зима суворою та морозною? Ні. Фахівці Українського гідрометеорологічного центру прогнозують, що середня температура зимового періоду (грудень – лютий) буде на 1–2 градуси вищою за норму, розраховану за період 1991–2020 років.

Імовірність затяжних суворих (-25...-30 градусів) морозів дуже низька. Найімовірніший сценарій – короткочасне похолодання тривалістю 1–5 діб, коли мінімальна температура вночі становитиме -15…-20 градусів.

Точно прогнозувати температуру на довгостроковий – від місяця та більше – період неможливо, але тенденції обнадіюють. За останні 30 років температура зимового періоду (особливо січня та лютого) підвищилася на 2,0–2,5 градуса, а сума негативних температур протягом зими скоротилася майже вдвічі.

«Кожної зими фіксується велика кількість температурних рекордів щодо високих температур за весь період метеорологічних спостережень», – нагадують у відомстві.

Чи може ситуація в енергетиці погіршитись? Так. Саме чітким розумінням цього, за даними Mind, було викликано усвідомлений меседж голови ДПЕК.

Це опосередковано підтверджують обережні повідомлення представників інших компаній групи та міської влади, які у форматі припущень, намагаючись не розганяти паніку, м'яко «топлять» за підготовку до найгіршого сценарію.

«Якщо мережу буде пошкоджено або зруйновано внаслідок атак, доведеться задіяти не тільки погодинні стабілізаційні відключення, а й екстрені, при яких світла може не бути дуже тривалий час», – написав генеральний директор холдингу YASNO Сергій Коваленко.

Що таке «найгірший сценарій»? Відсутність електропостачання протягом тижня та більше.

Він є цілком реальним через вразливість інфраструктури, що залишилася. Її параметри очікувано не оголошуються з міркувань безпеки, проте поінформованість агресора, на жаль, дуже висока.

Як сказав представник одного з комунальних підприємств енергетичної сфери, під час жовтневих обстрілів супротивник чітко знав, що саме атакувати. «Прилетіло максимально адресно», – зазначив співрозмовник Mind, уточнивши, що з п'яти ідентичних об'єктів інфраструктури був уражений саме критичний. Серед інформаторів ворога, припускають енергетики – колишні співробітники приватних і державних енергетичних компаній.

До чого тут тепло до електрики? На рівні багатоквартирних будинків зв'язок прямий: при відключенні електропостачання в більшості ЖК не працюють насоси підкачування теплоносія – і батареї охолоджуються.

Враховуючи, що тема ударів, зокрема по газотранспортній системі, продовжувала мусуватися протягом усього минулого тижня, можна припустити, що метою атак будуть об'єкти газовидобутку, розподільні мережі, газорегуляторні пункти та інші газорозподільні об'єкти. У цьому випадку в містах, де котельні на газу, може бути короткострокова перерва в теплопостачанні.

Читайте також: Бути теплу: Україна запускає опалювальний сезон за будь-яких сценаріїв 

Чи правда, що найвищі ризики – у столиці? З великою імовірністю – так.

Насамперед, Київ – той самий горезвісний «центр ухвалення рішень», на який намагається впливати москва. Також важливим є символізм картинки, яку малює пропаганда агресора, – українська столиця занурюється у темряву та холод.

Те, що столиця – основна, хоч і не єдина ціль, підтверджує і географія поточних енергетичних атак, які стосуються ключових для Києва підстанцій.

На рівні Києва – де найбезпечніше? На правому березі – через більшу кількість котелень.

На Лівому березі, зокрема через щільність новобудов, уже зараз діють суворіші норми відключень.

Як готується держава? Президент Володимир Зеленський анонсував розгортання по всій країні кількох тисяч «Пунктів незламності»: там буде електрика, зв'язок, інтернет та інші ресурси першої необхідності. Такі пункти працюватимуть безкоштовно й цілодобово при будівлях органів влади, ДСНС, школах тощо.

Протоколу дій на випадок тривалого блекауту було присвячено нараду в КМДА – Mind відомо мінімум про одну, де опрацьовувалися варіанти збереження роботи різних служб, зокрема, були присутні представники мобільних операторів.

Пункти обігріву та гуманітарні штаби, інформацію про які було широко розтиражовано в ЗМІ, – лише мала частка переліку підготовчих заходів. Зокрема, місто, як і приватні компанії, активно закуповує пересувні котельні.

ВООЗ надає збірні переносні обігрівачі з паливом, рятувальні ковдри, дизельні генератори та машини швидкої допомоги.

Читайте також: Увімкнути світло: як литовські фахівці допоможуть відновити мережу АТ «Миколаївобленерго» 

Як підготуватися приватним особам? Попри всю свою неоднозначність, для окремих категорій громадян – особливо жінок із маленькими дітьми – заклик перезимувати за кордоном не позбавлений здорового глузду.

Для тих же, хто залишається на зиму в країні, перелік дій неодноразово озвучувався і зводиться до таких основних рекомендацій:

  • Приватний будинок краще, ніж багатоквартирний. Дизельний або бензиновий генератор і запас палива дозволять перейти на тимчасове самозабезпечення електрикою.
  • Запас теплого одягу, ковдр, павербанк – абсолютний мастхев для всіх городян.
  • Портативні зарядні станції, незважаючи на їхню ціну – найкраща інвестиція цього сезону.
  • Автомобіль – за умови, що він заправлений – також може стати джерелом енергії для підзарядки найнеобхідніших гаджетів.
  • Електроковдри та електропростирадла – чудовий вибір, якщо світло є хоча б кілька годин на день. У разі тривалого блекауту заміною може стати каталітична грілка.
  • Економія електроенергії залишається актуальним принципом для всіх.

Читати також: Купити генератор: які бувають, різниця між дизельним і бензиновим, порівняння, ціни та потужність

Якими є побічні ризики режиму виживання? Існує високий ризик того, що у спробах зігрітися та забезпечити хоча б мінімальну життєдіяльність у замкнутих приміщеннях використовуватимуться потенційно токсичні види палива – вугілля, газ у балонах чи генератори на дизелі.

Їх використання для людей із респіраторними захворюваннями прямо протипоказане. Крім того, застосування цих засобів у міських умовах створює підвищену пожежну небезпеку.

Також, за даними ВООЗ, війна та інфраструктурні проблеми позначаються на ментальному здоров'ї українців. Близько 10 млн осіб схильні до ризику психічних розладів, як-то гострий стрес, тривога, депресія, посттравматичний стресовий розлад, результат – вживання психоактивних речовин.

Які ризики для медичних установ? За замовчанням медичні об'єкти мають пріоритет у доступі до генерації.

Але внаслідок атак росії на енергетичні об'єкти сотні лікарень і медичних закладів по всій Україні не працюють на повну потужність, зазнаючи дефіциту палива, води та електрики. Усього ВООЗ підтверджує 703 атаки на об'єкти охорони здоров'я з початку активної фази війни. Це як позначається на ситуативній допомозі пацієнтам, так і підриває ресурсну базу – вентилятори, холодильники в банках крові, інкубатори в пологових будинках не працюють без електрики.

При цьому люди взимку частіше заражаються вірусними респіраторними інфекціями, а в Україні, як і в решті Європи, циркулюють численні подваріанти COVID-19, які можуть доповнюватися сплеском сезонного грипу. Доступ до медичної допомоги буде щонайменше обмежений, і протиставити цьому потрібно вакцинацію, режим підвищеної турботи про своє здоров'я та профілактику.

Читайте також: «Найважче вже позаду»: що Європа має зробити цієї зими, щоб обійтися без російського газу 

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у нашому Telegram-каналі Mind.ua та стрічці Google NEWS
Проєкт використовує файли cookie сервісів Mind. Це необхідно для його нормальної роботи та аналізу трафіку.ДетальнішеДобре, зрозуміло