«Найважче вже позаду»: що Європа має зробити цієї зими, щоб обійтися без російського газу

Кремлівська ідея фікс – змусити Захід відмовитися від санкцій, які обмежують доступ «газпрому» та російської нафтогазової галузі до сучасних технологій, – не оминула резонансний сюжет останніх днів про містичні пошкодження газопроводів «Північний потік – 1» та «Північний потік – 2».

Шквал новин і коментарів з усіх боків, а також гучних звинувачень на адресу НАТО і США, на які зробила ставку російська пропаганда, дозволяють з великою ймовірністю припустити, що коріння диверсії слід шукати в росії.

Це вкотре доводить, що західні санкції дуже болісні та принизливі для кремлівської еліти. А без доступу до закордонних технологій сировинна велич росії, на якій зросла її агресія, залишиться у минулому.

Аби уникнути цього сценарію, рф намагається ще більше залякувати Європу «газовою катастрофою». Все йде до повного обнулення постачань до країн ЄС російського газу, на якому в минулі роки будувалося їхнє благополуччя. Але прогнози кремлівської пропаганди про неминучу трагедію не виправдовуються, незважаючи на безпрецедентну енергетичну кризу.

Впливовий торговець сировинними товарами П'єр Андюран переконаний, що Європа має всі можливості, щоб обійтися без російського палива, дати відсіч газовому тероризму рф та створити стійкий енергетичний ринок, захищений від атак таких несумлінних постачальників, як росія. Про це він розповів у свіжому випуску подкасту Odd Lots від агентства Bloomberg.

Mind вибрав кілька цікавих цитат із інтерв'ю іменитого трейдера, до порад якого прислухаються провідні світові політики.

– З погляду військової стратегії росія не має переваги в Європі. Ми звикли жити в дуже заможному світі, а тепер нам треба перейти на військову парадигму. Лише-но ми це зрозуміємо, кроки, яких ми повинні вжити, перестануть здаватися надто складними.

– Завдання №1: прийняти, що жодного російського газу в найближчому майбутньому на європейському ринку не буде взагалі. Щойно політики зрозуміють, що Європа більше не повинна розраховувати на постачання газу з рф, невизначеність зникне. Це спростить розв’язання питань, пов'язаних із врегулюванням енергетичної кризи.

Хороша новина полягає в тому, що Європа спромоглася цього року імпортувати набагато більше скрапленого природного газу (СПГ), ніж очікувалося. Обсяги постачань майже подвоїлися, що відповідає приблизно двом третинам втрачених російських газових постачань. І зараз будуються додаткові імпортні потужності, які будуть уведені в експлуатацію протягом найближчих кількох місяців.

– Технічні можливості для імпорту СПГ до Європи будуть забезпечені. Проблема в тому, які обсяги Європа зможе реально залучити, бо вона змушена конкурувати з рештою світу за постачання. Якісь країни мають довгострокові контракти. Але я вважаю, що Європа, яка є одним із найбагатших континентів, зможе обігнати більшість конкурентів та отримати необхідні обсяги газу.

– Гадаю, що найважче для Європи в цій енергетичній кризі вже позаду. Глобальні поставки ЗПГ збільшуються з кожним роком. Значний стрибок у зростанні має відбутися 2025 року. Тому якщо Європа зможе залучити ще близько 40% додаткових поставок СПГ, це матиме важливе значення для врегулювання проблеми з дефіцитом палива.

– Потрібно визнати, що протягом найближчих двох років весь російський газ ми не зможемо замінити. Тому важливо вживати заходів для керування газовим попитом. Близько 50% його споживання припадає на комунальний та комерційний сектори – для обігріву приміщень та приготування їжі, для генерації електроенергії та промислових потреб.

У промисловості вже відбулася заміна дорогого природного газу на дешевшу нафту – перехід становив приблизно 35%. Крім того, в усьому світі обвалився попит на газ через дуже високі ціни.

– В умовах, що склалися, нам залишається зосередитися на скороченні споживання в житлово-комунальному секторі та виробництві електроенергії, щоб справді збалансувати ринок. Кроки, які необхідно зробити, не такі драматичні, як може здатися.

Це трохи прохолодніше, ніж ми звикли, але не дуже холодно. По суті, це температура в приміщеннях, яка була у будинках Європи та Великобританії у 1996 році. Ми жили за 15–16 градусів під час енергетичної кризи 1970-х. І нам ще потрібно скоротити споживання електроенергії на 5%. Для цього просто достатньо вимикати світло в кімнатах, де ми не знаходимося, відключати електрику на ніч у будинках тощо.

Перевірені кризою 1970-х рішення є, нам треба їх лише використати. Тоді нам справді не знадобиться російський газ, і москва фактично залишиться без 100 млрд євро доходів від європейського ринку.

Я хочу підкреслити, що для цього нам достатньо вимикати світло, коли воно не потрібне, і зробити більш прохолодною температуру в приміщеннях, залишивши її комфортною для життя.

– У Європи набагато більше важелів впливу, ніж ми вважаємо. Коли панікери та російські пропагандисти стверджують, що на нас чекає смерть від холоду, насправді це брехня. Але щоб успішно впоратися з енергетичними проблемами, нам потрібне ефективне планування. Якщо ми вже сьогодні не зробимо кроків для зниження попиту, тоді до кінця зими будуть певні проблеми через якийсь дефіцит.

– Згідно з моїми розрахунками, економічне зростання до Європи повернеться протягом двох років, а до 2025 року країни ЄС відмовляться від обмежень у температурі для обігріву приміщень та від підвищеної економії енергоспоживання.

– Для надійної енергетичної системи та стабільного енергоринку Європі потрібно збільшити інвестиції в атомну генерацію, щоб її модернізувати та розширити кількість активних блоків. Нам справді необхідні масштабні інвестиції в ядерну галузь, і я сподіваюся, що це станеться. Тому що нам потрібне базове навантаження, декарбонізація економіки та зниження вуглецевого навантаження на енергосистему. Нові АЕС мають зайняти місце старіючих ядерних реакторів, охолодження яких влітку в спеку утруднене та потребує багато води.

– З цієї енергетичної кризи найбільшими переможцями вийдуть країни та компанії-виробники природного газу, які можуть його експортувати. На другому місці – компанії, пов'язані зі видобутком та постачанням урану, а також ті, що займаються будівництвом ядерних реакторів. І на третьому – інвестори в сонячну та вітрову генерацію.