Запрацювало ембарго на імпорт російської нафти, посилене «ціновою стелею». Не всі згодні, що ці заходи – дієві
Наскільки обмеження підріжуть надприбутки рф та як позначаться на паливному ринку України
Сьогодні, 5 грудня, набирає чинності ембарго, запроваджене Євросоюзом на морські постачання сирої нафти з росії, що становлять близько 75% всього нафтового експорту країни-агресора. Це найжорсткіші санкції, які з 24 лютого схвалив Брюссель проти москви, щоб покарати її за повномасштабну війну в Україні. Обмеження передбачають також заборону для європейських страхових і судноплавних компаній, що домінують на світовому ринку, обслуговувати угоди, пов'язані з міжнародним перевезенням російської нафти.
Глобальний характер рішення ЄС загрожує вивести російські обсяги з ринку та спровокувати стрибок нафтових цін. Щоб уникнути такого сценарію, а також скоротити доходи кремля від енергетичного експорту, США запропонували західним союзникам ввести цінові обмеження на російську нафту. Минулої п'ятниці країни Євросоюзу, G7 та Австралія (так звана Price Cap Coalition) погодили ліміт на рівні $60 за барель.
Цей ліміт переглядатиметься кожні два місяці з урахуванням ситуації на ринку й буде щонайменше на 5% нижчим за середню ринкову ціну російської нафти, розраховану на основі даних Міжнародного енергетичного агентства. Коаліція також передбачила спеціальне «становище для надзвичайних ситуацій», яке дозволяє транспортування нафти понад граничну ціну в разі стихійного лиха.
Mind розібрався, яких змін та ризиків слід чекати світовому нафторинку через ембарго на російську нафту і чи варто готуватися до дефіциту палива Україні, яка повністю залежить від закордонних постачань.
Що таке «цінова стеля» і навіщо вона потрібна? Обмеження ціни застосовуватиметься до експорту російської сирої нафти без урахування вартості страхування та доставки. Переважна більшість політичних і галузевих оцінок зводиться до того, що ліміт у $60 є недостатньо суворим для бюджету рф, яку визнали державою – спонсором тероризму.
Зокрема, так вважає Президент України Володимир Зеленський. «росія вже завдала колосальних збитків усім країнам світу свідомою дестабілізацією енергоринку. А світ ніяк не може наважитися на її справжнє енергетичне роззброєння. Це слабка позиція… Якщо обмеження ціни на російську нафту $60 замість, наприклад, $30, про які говорили, зокрема, Польща та країни Балтії, то російський бюджет отримає на рік близько $100 млрд. Ці гроші підуть не тільки на війну… Ці гроші підуть і на подальшу дестабілізацію якраз тих країн, які намагаються зараз уникнути серйозних рішень», – сказав Президент України.
Як діятиме «цінова стеля»? Самосанкції гравців на ринку, їх небажання торгувати російськими обсягами означає, що росія вже була змушена знизити свої нафтові ціни. До вторгнення росії в Україну 24 лютого дисконт Urals до світового бенчмарку Brent становив у середньому близько $2,80 за барель, влітку знижки перевищили рекордні $40, а останнім часом трималися на рівні близько $33 за барель.
Наскільки вичерпні ці обмеження? Розрахунки консалтингових компаній підтверджують, що запропонований Заходом ліміт ціни виглядає беззубим.
1 грудня компанія Platts оцінила Urals у $55,79 за барель. Тобто обмеження в $60 за барель перевищує поточні ціни Urals, і є підстави для того, щоб росія продовжувала отримувати значні прибутки від експорту нафти, а світовий ринок залишився добре забезпеченим.
Як на них зреагувала росія? Реакція рф на ліміт не є однозначною. Там то погрожують відмовитися продавати нафту країнам, що підтримали цінові обмеження, то говорять про необхідність «взяти паузу», щоб визначитись із подальшими діями. «Подивимося, як воно піде. Є невизначеності, але, між тим, наша нафта користується попитом на світових ринках. І ми віримо, що попит на неї зберігатиметься», – сказав Алєксандр Новак, міністр енергетики рф.
Як відреагували трейдери? Вони сумніваються, що росія заблокує експорт нафти при будь-якому перебігу подій. Про це, зокрема, свідчить зниження котирувань майже на 2 відсоткових пункти після оголошення західною коаліцією цінового ліміту минулої п’ятниці.
Країни ОПЕК+, що є головними постачальниками нафти на світовому ринку, воліють обережно оцінувати перебіг подій. У неділю на черговій зустрічі вони вирішили не змінювати політику й залишити виробництво на рівні 2 млн барелів на добу (рівень, затверджений у жовтні).
У заяві, оприлюдненій після віртуального засідання, що пройшло без ажіотажу та тривало близько 30 хвилин, картель зазначив, що продовжить уважно стежити за ринком, а моніторинговий комітет може скликати екстрене засідання ОПЕК+ у будь-який час, щоб обговорити можливі зміни у видобутку.
В альянсі звернули увагу, що ринок наразі збурений невизначеністю щодо попиту Китаю, який є найбільшим у світі імпортером нафти, і російської пропозиції через західні санкції та обмеження ціни.
Чому попит на нафту може знизитися? Є і інші підстави для світового зниження попиту. Зокрема, на це вказують плани Саудівської Аравії – лідера ОПЕК, зменшити офіційні відпускні ціни. А державна енергетична компанія Кувейту заявила, що її клієнти не бажають збільшувати імпорт нафти наступного року – це є ознакою того, що споживання пригнічується слабкістю глобальної економіки.
«Ринки нафти, найімовірніше, залишаться нестабільними в найближчій перспективі», – прогнозує Джованні Стауново, аналітик банку UBS (Цюріх).
Головний чинник волатильності – це неможливість передбачити, як надалі працюватимуть західні обмеження щодо російської нафти та нафтопродуктів. На противагу скептичним експертним оцінкам, США й Великобританія налаштовані посилити контроль над виконанням санкцій ринковими гравцями.
Кому ще потрібна російська нафта? Російський морський експорт сирої нафти та нафтопродуктів залишався стійким протягом останніх місяців, попри нові західні санкції і цінові обмеження. За даними S&P Global Commodities, у жовтні продажі нафти становили 3,09 млн барелів на добу, що трохи нижче показника в 3,1 млн барелів у січні та лютому поточного року, коли росія ще не пішла великою війною на Україну.
Китай, Індія та Туреччина продовжують скуповувати російську нафту, що витісняється з Європи та США.
Хоча згадані азійські країни відмовляються підтримувати ембарго та цінові обмеження Заходу, санкції дозволяють їм отримувати значні знижки від російських постачальників. А нафтопродукти, що виробляють НПЗ Китаю та Індії з російської сировини, рятують західні ринки від дефіциту, та ще й за прийнятними цінами.
Тому не дивно, що учасники Price Cap Coalition закликають треті країни використовувати ліміт цін на нафту російського походження. «Ми зазначаємо, що це відповідає економічним інтересам цих країн, оскільки імпорт за лімітованими цінами допоможе знизити ціни на енергоносії та обмежити здатність росії додатково отримувати прибуток від премії, яку вона заробила під час війни», – йдеться в заяві.
Як ембарго позначиться на європейському та українському паливному ринку? Відсьогодні на ринку ЄС вірогідні непередбачувані коливання та події, спровоковані реакцією росії на початок дії нафтового ембарго. «На нас чекають два-три місяці турбулентності, поки європейський ринок не адаптується спочатку до нафтових, а потім і нафтопродуктових санкцій (почнуть діяти в лютому 2023 року. – Mind)», – прогнозує Сергій Куюн з «Консалтингової компанії А-95».
За його словами, оперативний зріз поточної ситуації на основних напрямках постачання пального в Україну дозволяє зробити висновок, що українські споживачі «відчули першими» посилення антиросійських санкцій. Готуючись до ембарго, наші традиційні постачальники обмежили чи повністю припинили експорт.
«Цей період треба просто пройти, як Україна свого часу пройшла набагато складніший етап перебудови ринку навесні. Бо нам довелося замістити 100% довоєнних джерел постачання, а Європі належить знайти «лише» 40%», – зазначає Сергій Куюн.
Він також радить «не поспішати хейтити наших союзників за «стелю» у $60 на російську нафту». Тому що «питання не в ціні, а в тому, щоб не було дефіциту», який спровокує «космічні ціни». А українські постачальники мають «усі можливості» привезти нафтопродукти. Головне, щоб було, що завозити в Україну.
Gas United. Авторський Telegram-канал Світлани Долінчук:
- Про реальний газовий бізнес, спираючись на здоровий глузд.
- Як торгують енергоресурсами під час війни в Україні та світі.
- Факти, тренди, коментарі.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
