Що відбувається з нами, коли ми спимо? Розбираємося в огляді книжки «Чому ми спимо. Користаємо з усіх можливостей сну та сновидінь» Метью Вокера
То що ж це, зрештою, таке – наш сон?
Сон – одна з найбільших таємниць людини. Один із найзагодковіших її станів. Неосяжних, некерованих, неясних. Багато ідей і відкриттів прийшло людям уві сні. Багато проблем вирішилося, коли з ними «переспали». Багато передбачень і попереджень з’явилося від незвіданих сценаристів. Але ж і багато дурниць нам наснилося. І взагалі, як сказав Шекспір, сон – це «найсмачніша страва, що їмо на життєвім бенкеті…».
Бекґраунд. Автор книжки Метью Вокер – 48-річний популярний американський вчений та професор нейронауки і психології Каліфорнійського університету родом із Великої Британії.
Має вагомі досягнення, які багатьом і не снилися. Але всі вони – якраз довкола того, що людям сниться.
«Насолоджуюся, коли відкриваю досі незнані аспекти сну. Розкошую, доносячи до людей знання про те, наскільки сон блискучий у своїй геніальності», – пристрастно пише автор у передмові до книги про свою сферу діяльності.
А йшов він до сфери сну понад 20 років своєї дослідницької кар’єри: від навчання в Медичному центрі Королеви в Англії до позиції професора психіатрії в Гарвардській медичній школі, згодом – доктора філософії з нейрофізіології у Лондоні, і ось тепер Берклі, Каліфорнійський університет.
«Тож вирішив, що спробую зламати код сну», – зізнається Вокер.
І ламає. Професійно, активно, натхненно.
Він був консультантом із питань сну для Національної баскетбольної асоціації, Національної футбольної ліги та футбольних команд британської Прем’єр-ліги, анімаційної студії Pixar, урядових установ та відомих технологічних і фінансових компаній. А також частий гість на телебаченні й герой документальних фільмів.
Метью будить людство від невігластва, коли йдеться про сон.
Оригінальна назва: «Why We Sleep. Unlocking the power of sleep and dreams».
Видавництво: Видавництво Старого Лева, Львів.
Наклад: 3000 примірників
Сюжет. Приблизно 25-30 років нашого життя ми спимо. Не працюємо, не читаємо цікаву рецензію на книжку, не спілкуємося, не мандруємо, не їмо, не кохаємося, а – спимо! Чому так? Не може ж це все бути просто так?
Не може. І в цьому переконує книжка «Чому ми спимо».
Ми спимо, тому що:
- Сон – це заспокійлива нейрохімічна ванна, що пом’якшує болісні спогади й творчо активізує наш мозок.
- Сон зміцнює нашу імунну систему й запобігає злоякісним новоутворенням, інфекційним, серцевим хворобам, діабету, інсультові, захворюванням артерій, хворобі Альцгеймера та купі інших недугів.
- Сон здійснює керування нашим загальним обсягом пам’яті, поліпшує її, компонуючи сховища спогадів у мозку та звільняючи місце для нової інформації.
- Сон виступає інкубатором творчих ідей.
І загалом сон – це як бальзам для душі: рани лікує не просто час, а час, проведений уві сні.
Натомість порушення сну сприяє розвитку всіх основних психічних розладів – включно з депресією, тривожністю та суїцидальною поведінкою: «Що коротший сон, то коротше життя».
Тобто якби ми не спали, ми б і не жили. І це не перебільшення, адже нестача сну може вбити людину. Після 16 годин без сну людський мозок починає відмовляти. І для продуктивної його роботи людина мусить щоночі спати довше як 7 годин.
Але сон – не просто сон, бо він має свою чітку градацію: розділяється на дві фази – повільну (глибоку) і швидку, які поперемінно домінують у мозку, змінюючи одна одну й виконуючи незамінну та необхідну місію.
«Швидкий сон, у якому мозкова активність майже ідентична із активністю в стані неспання, породжує переживання, які ми звемо сновидіннями».
«Основна функція глибокого повільного сну, який переважає на початку ночі, – відсіяти та видалити непотрібні нейронні зв’язки. Натомість на стадії швидкого сну, яка домінує у пізніші нічні години, відбувається зміцнення цих зв’язків».
«Мозкові хвилі глибокого сну переміщують «файли пам’яті» (недавні події) з ненадійного місця для короткочасного зберігання в постійне й безпечне місце для довготривалого зберігання», – переконує автор.
А швидкий сон поліпшує наше вміння розпізнавати емоції та показує загальну картину, що складається, на перший погляд, нібито з непов’язаних між собою уривків інформації, проте допомагає нам розв’язувати складні проблеми та продукувати нові оригінальні ідеї.
Стадія швидкого сну неймовірно важлива для свідомості й життєдіяльності. Автор наводить дослідження, що в дітей, які страждають на аутизм, ця стадія сну скорочена на 30-50 %.
До того ж під час швидкого сну мозок людини повністю звільняється від гормону стресу – норадреналіну.
«Зміцнення спогадів – це робота повільного сну. А швидкий сон і процес перегляду сновидінь беруть наш новий досвід і намагаються інтегрувати його в попередній досвід, відкладений у нашій пам’яті», – йдеться в книжці.
Але загалом неймовірна потужність сну в тому, що він дарує здатність творити.
«Сон немов дає мозкові своєрідну нічну сцену, на якій той перевіряє та вибудовує зв’язки між величезними обсягами інформації. Для цього сон запускає химерний алгоритм – шукає найвіддаленіші, найменш очевидні асоціації, за принципом, протилежним до принципу роботи пошукових систем типу Google. Сплячий мозок вдається до способів, якими точно знехтував би в стані бадьорості: комбінує непов’язані між собою блоки відомої людині інформації, чим розвиває в неї небуденне вміння розв’язувати проблеми».
Цим небуденним умінням користувались і досі користуються відомі винахідники, музиканти, письменники, художники.
Сон – це наше життя (до речі, не лише людське, бо сплять, як стверджує письменник, навіть безхребетні).
Але, підкоривши космос, зазирнувши в незвідані глибини, людству час завітати й до себе в сни. Там – не менш цікаві галактики, які чекають на відкриття. Перші спроби якраз і робить автор цієї книжки.
Вам сподобається, якщо: ви любите цікаві історії – відкриття з життя відомих людей, навіть зі світу рослин і тварин. Автор у книжці віртуозно міксує наукові дослідження з небанальними оповідками.
Також підкуповує те, що він ретельно досліджує проблему сну, аналізуючи різні етапи людського життя та наводить на підтвердження своїх висновків факти й статистику.
Книжка має також гарний переклад українською.
Вам не сподобається, якщо: ви хочете читати щось художнє, сповнене таємничості та магічності. Натомість автор препарує сон із ретельністю науковця, навіть інколи здається, що її там забагато.
І з цього приводу він навіть жартує: «Якщо почнете клювати носом і задрімаєте, читаючи цю книжку, то я, на відміну від більшості авторів, зовсім не засмучуся. Зважаючи на зміст моєї книжки, я, навпаки, активно заохочуватиму вас до такої поведінки. З огляду на те, що мені відомо про зв’язок між сном і пам’яттю, знати, що ви, читачу, не встояли перед спокусою заснути й завдяки сну краще запам’ятали написане – найкраща для мене похвала».
Головна причина прочитати: так чи інакше, але всі ми спимо, тож важливо розібратися, що ж зрештою насправді при цьому ми робимо.
«Сон поліпшує низку функцій мозку, зокрема, нашу здатність вчитися, запам’ятовувати, ухвалювати логічні рішення і робити вибір. Позитивно діючи на наше психічне здоров’я, сон перебудовує емоційні контури нашого мозку, тож наступного дня ми здатні вирішувати соціальні та психологічні проблеми стримано та холоднокровно».
Хоча б для цього й варто прочитати цю книжку.
У тому ж дусі:
Наталена Королева «Сон тіні»
Українська письменниця Наталена Королева (1888–1966) – найтаємничіша постать в українській літературі. Графиня українсько-польського роду по батькові і княжна іспанського роду по матері, знавець багатьох європейських мов, вона віддавала перевагу українській і написала неймовірно цікаві твори, зокрема й про Київ, у якому певний час проживала. Її доля – яскравий приклад європейськості українців, а її літературна спадщина на сьогодні, на жаль, маловідома.
Повість «Сон тіні» побачила світ 1938 року та перевидавалась у 1991-му, її вважають одним із найкращих творів письменниці. Археолог за фахом, вона щоразу повертається до певних історичних етапів, коли люди так само любили й сміялись, боролись і сподівались. Як, наприклад, у повісті часів панування римського імператора Андріана танцівниця Ізя та престонаслідник Антіной.
Але їхнє кохання стало трагічним, а сподівання на щастя незреалізованим, це – «сон тіні». До речі, епіграфом до твору стали слова давньогрецького поета Піндара: «Людина? Тіні сон».
Цікаві паралелі проводить письменниця-історик із Київською Руссю: батько головної героїні – «роксолан», який має коня Бористена (стара назва Дніпра) і дарує його цезарю.
Д'єго Калб, Ана Морено «Сон. Наука сну, або Пробудження після неспокійної ночі»
Автори-дослідники з Іспанії аналізують феномен сну та сновидінь, занурюючись в його глибинні процеси та шукаючи відповіді на такі злободенні питання, як «Чому людина спить?», «Що роблять її тіло й мозок, коли вона спить?», «Які бувають фази сну, і що таке сновидіння?», «Чому люди зранку прокидаються «розбитими» і що робити, аби не мучило безсоння?»
Книжку написано простою і доступною мовою, тож є простір для читача пошукати деякі відповіді самостійно. Навіть якщо ви раніше не цікавилися снами – книжка вміє захопити темою.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
