Ельфи-вояки, чарівники та імператриця-невдаха: огляд міні-серіалу «Відьмак: Кровне походження» від Netflix

25 грудня на стримінговому сервісі Netflix вийшов мінісеріал «Відьмак: Кровне походження» за мотивами всесвіту Анджея Сапковського. Це вже друга спроба вийти за межі книжкових подій та розкрити нюанси світу «Відьмака». Netflix знову кличе всіх своїх глядачів пірнути в історію польського письменника та американських сценаристів, але чи вартує це вашого часу? Mind розібрався для вас.

Сюжет. Події розгортаються за 1200 років до появи відьмака Ґеральта з Рівії. Автори розповідають про те, як у світі ельфів та гномів з‘явилися люди та перші відьмаки, а також пояснюють, як так вийшло, що ельфи у світі Сапковського стали расою, приреченою на вимирання.

Прем'єра: 25 грудня 2022 року на Netflix.

Бекґраунд. Netflix вже вдруге робить приквел до всесвіту «Відьмака». Першою спробою стала анімаційна стрічка «Відьмак: Кошмар Вовка», в якій розповідається історія ментора Ґеральта – відьмака Весеміра.

Попри те, що сам серіал з оригінальною історією нахапав змішаних відгуків через свій каст та частково змінений сюжет, «Кошмар Вовка» мав більший успіх і схвальні відгуки аудиторії. На додачу Генрі Кавілл, виконавець ролі Ґеральта, заявив, що покидає серіал після третього сезону, а його місце займе Ліам Гемсворт («Голодні ігри»).

Мабуть, через це Netflix і вирішив продовжувати розширювати всесвіт за допомогою приквелів.

Виробництво «Кровного походження» стартувало ще у 2020-му. Продюсери одразу наголосили на тому, що вони спробують розкрити глядачеві історію виникнення відьмаків та появу монстрів унаслідок Кон‘юнкції Сфер. Тож знімання не забарилися і почалися вже у серпні 2021 року.

Усі сцени переважно були відзняті у Великобританії. 10 листопада 2022-го на Netflix вийшов повноцінний трейлер майбутнього серіалу та одразу ж зіштовхнувся із хвилею хейту від фанів книги Сапковського. 

Невдоволення глядачів знову викликали расові квоти, які Netflix активно запроваджує у своїх проєктах. На думку багатьох поціновувачів літературної серії, це відверто неприйнятне трактування стримінгом історії «Відьмака». Однак насправді це здебільшого не впливає на сюжет, який нам пропонують шоуранери. До речі, на платформі мінісеріал вийшов одразу з українським дубляжем від студії Postmodern. 

Отже, «Кровне походження» знайомить нас із королівствами ельфів, які населені представниками різних кланів та каст. Є низьконароджені, які у жодному разі не можуть за “правом крові” любити високонароджених та обіймати високі пости у державній владі. І є високонароджені, які керують всіма іншими ельфами, мають доступ до ресурсів та інших благ. 

Тут нас знайомлять із першим героєм – Ф’ялем з клану Хортів, що є воїнами короля Ксентрії. Ф’яль – низьконароджений ельф, що спокушає ксентрійську принцесу Мервін і саме за це стає вигнанцем зі свого клану. Після чого Мервін, зібравши заколот генералів та чародія Балора, знищила клан Хортів. 

Інша героїня, ельфійка на ім'я Ейла та на прізвисько Жайворонок, є професійною вбивцею, що зійшла з цього шляху і стала бардкою-мандрівницею. Саме своїм музичним талантом та «гострим відчуттям справедливості» Ейла заслуговує на довіру всього ельфійського народу, хоча сама такої слави цурається.

Є ще одна ельфійка-воїтелька на ім’я Скіан, остання з племені Духів, яке було знищено ксентрійським королем за непокору та відмову воювати за нього. І саме ця трійця має зупинити заколот принцеси Мервін та чародія Балора, через який ельфи не можуть укласти союз і жити разом у мирі.

На шляху до Ксентрії вони зустрінуть ще кілька попутників, що не хочуть допустити тиранії та зупинити голод, від якого страждають низконароджені ельфи. 

Вам сподобається, якщо: ви не маєте жодного розуміння, хто такі відьмаки та не читали сагу Анджея Сапковського, але любите фентезі та захоплюєтеся Netflix. Цей мінісеріал міг би цілком сприйматися як заява на окремий продукт, що міг би мати далі певний розвиток.

Тут є гарна картинка, неймовірні бойові сцени та, звичайно ж, історія, яка розвивається доволі швидко, і змусить вас протягом одного сезону зануритися у контекст подій на екрані.

Вам не сподобається, якщо: ви давній і щирий фанат пригод Ґеральта з Рівії як на сторінках Сапковського, так і у відеоіграх. Попри те, що сам автор «Відьмака» неодноразово підтримував серіал від Netflix, – це повноцінний продукт, що від першоджерела не залежить, а радше є фанатською спробою створити своєрідну передісторію.

Якщо ви є противником расових квот в екранізаціях, то, скоріше за все, цей серіал відверне вас від історії. На додачу є ще кілька нюансів: неяскраві персонажі, слабкі діалоги та відверто клішовані ходи у сценарії, а також крінжова комп’ютерна графіка.

Головна причина подивитися: напевне, щоб зрозуміти, як можна взяти один з культових фентезійних всесвітів та спаплюжити його недбалістю та шоуранерською безвідповідальністю. На початку «Відьмак», як серіальний проєкт, виглядав доволі амбітним та перспективним. Так, він мав деякі хиби, але загалом це був свіжий погляд, що міг конкурувати із «Грою Престолів» та іншими екранізованими фентезі.

Проте нетфліксівський виробничий конвеєр зробив з нього доволі тривіальний серіал, що програє своєму польському попереднику 2002 року. У спробі видати якомога більше якість почала дуже сильно кульгати. Це яскраво видно за персонажами, яких нам представляють на екрані. Їм взагалі не хочеться співчувати та вірити. Єдина акторська робота, яка чіпляє – роль гномиці Мелдоф у виконанні Франчески Міллс.

Як наслідок, низькі рейтинги серіалу та прохолодні відгуки критиків навряд чи знов повернуть віру глядачів у «відьмачий всесвіт». Але, як відомо, «рятування потопельників – справа рук самих потопельників», тож може, Netflix і зробить якісь висновки.