Голова правління Sense Bank (раніше – Альфа-Банк): «Наші акціонери не планували ховатися за кимось»

Голова правління Sense Bank (раніше – Альфа-Банк): «Наші акціонери не планували ховатися за кимось»

Алла Комісаренко – про можливу націоналізацію банку, перемовини з ЄС, роботу під час війни, найстрашніші втрати та плани на майбутнє

Этот материал также доступен на русском языке This material is also available in English
Голова правління Sense Bank (раніше – Альфа-Банк): «Наші акціонери не планували ховатися за кимось»
Алла Комісаренко
Фото: пресслужба Sense Bank

Помітною новиною для фінринку України на початку січня 2023 року стала заява першого заступника голови Національного банку Катерини Рожкової про те, що з платоспроможністю Sense Bank (колишній Альфа-Банк) усе гаразд. Це змусило сумніватися в однозначному курсі НБУ на націоналізацію фінустанови, яка дуже активно обговорювалася напередодні восени.

І справді, у банку на рахунках зосереджено достатньо ліквідності: на 1 січня 2023 року – 5 млрд грн готівки, 3,6 млрд грн в ОВДП, 7,9 млрд грн у депозитних сертифікатах, а також 6,2 млрд грн на рахунках в українських та зарубіжних банках. Протягом 2022 року банк скоротив активи та пасиви, причому гривневі кошти юросіб упали на 63%. Проте всі нормативи Нацбанку «Сенс» виконує.

Нагадаємо, що, хоча агресія росії проти України почалася навесні 2014 року, юридично та фінансово влада не мала причин для прямих претензій до Альф-Банку. Основний акціонер фінустанови – люксембурзька ABH Financial Limited. Під її контролем – низка фінансових компаній, а також бізнеси у сфері ритейлу, телекому тощо, плюс активи «Альфа Груп» у Європі, Азії та Африці.

Кінцеві бенефіціари ABH Financial Limited – Михайло Фрідман, Петро Авен та Андрій Косогов – найбільші бізнесмени світу з українським, ізраїльським, латиським і російським корінням. Проти них, після повномасштабного вторгнення рф в Україну 24 лютого 2022 року, західні регулятори запровадили низку санкцій. Мета цих обмежувальних заходів – тиск на впливових російських бізнесменів, щоб ті у свою чергу змусили владу рф припинити агресію.

Однак тоді ж Казначейство США та Міністерство закордонних справ Великої Британії заявили, що для українського Альфа-Банку зроблено виняток: він не підпадає під міжнародні санкції. Це було пов'язано з «важливістю цієї фінустанови для української економіки». НБУ призначив незалежного керуючого банком – Симеона Дянкова, у минулому міністра фінансів Болгарії та голову наглядової ради ЄБРР.

До осені 2022 року Михайло Фрідман запропонував докапіталізувати банк на $1 млрд, який пішов би на повоєнне відновлення економіки України. З'явилися чутки про націоналізацію банку, що нібито готується, які досягли піку в грудні 2022 року. Один із найпопулярніших запитів із тегом «Альфа» в українському Google сьогодні: «Що буде з українським Альфа-Банком»?

Mind дізнався відповідь на це запитання в першоджерела – в інтерв'ю з Аллою Комісаренко, головою правління Sense Bank.

– Днями перший заступник голови НБУ Катерина Рожкова заявила, що до платоспроможності вашого банку запитань немає. Раніше вона ж говорила, що про націоналізацію банку може йтися лише в разі питань стосовно платоспроможності. Чи означає це, що націоналізація скасовується?

Не можу коментувати заяви керівництва НБУ, тим більше в частині, чи «скасовується» націоналізація.

Націоналізація Sense Bank не призначалася – як мінімум офіційно. У жовтні 2022 року парламент ухвалив Закон «Про особливості виведення з ринку системно важливого банку в умовах військового стану» (2643-IX). Цей закон стосувався всіх системно важливих банків. Його норми застосовують у разі порушення нормативів, зокрема ліквідності.

– Але було багато повідомлень, що закон писали та ухвалювали саме «під вас».

– Цей закон поширюється на всі недержавні системно важливі банки, які можуть втрачати ліквідність у період воєнних дій та панічних настроїв клієнтів. Він дає можливість Нацбанку та Мінфіну націоналізувати такі банки для захисту фінансової системи від «ефекту доміно».

Банкрутство будь-якого великого банку може вкрай негативно позначитися на фінансовій системі та економіці загалом. Закон покликаний нівелювати цей ефект.

– На тлі війни уряди за певних умов можуть отримувати владу практично в будь-яких приватних організаціях. Ми говоримо, зокрема, про це?

– Ні, подібні повноваження надає закон «Про правовий режим воєнного стану», відповідно до якого військові адміністрації на місцях можуть ухвалювати рішення щодо конфіскації будь-яких матеріальних і нематеріальних активів із подальшою компенсацією.

Голова правління Сенс Банку (раніше – Альфа Банк): «Наші акціонери не планували ховатися за кимось»
Фото: пресслужба Sense Bank

Націоналізація – це інша історія. Мета націоналізації – збереження фінансового інституту й коштів фізичних та юридичних осіб у ньому. Це процес і результат, коли клієнти практично не помітять різницю для себе.

Закон «Про особливості виведення з ринку системно важливого банку в умовах воєнного стану», з посиланням на закон «Про банки та банківську діяльність», стосується ліквідності банків та їх неможливості виконувати свої зобов'язання. У такій ситуації держава в особі Мінфіну може придбати у Фонду гарантування вкладів банк за 1 гривню.

Ніде не сказано, що це є закон про Sense Bank. Хоча, ви маєте рацію – тільки лінивий не сказав, що закон про нас. Але у складний час криза платежів може спіткати будь-який із банків. Системно важливих банків країні – 14, і в усіх ситуація різною мірою непроста.

Читайте також: Викуп за 1 гривню та жодних виплат російським вкладникам: як може змінитися процедура виведення з ринку системно важливих банків

– Якщо претензій до платоспроможності банку немає, то звідки виник галас навколо ймовірної націоналізації Sense Bank найближчим часом?

– Головною причиною стали санкції проти кінцевих акціонерів банку. Ба більше, цей факт підігрівався інформаційними вкидами різного калібру від «клубу ненависників банку», які всіма силами хочуть підштовхнути банк до націоналізації.

Думаю, ми якось дізнаємося, хто й навіщо стояв за цими меседжами, які зводилися до того, що «російський банк не може працювати в Україні». Забуваючи про те, що банк – український, ніколи не належав державі-агресору, на відміну від банків, які були виведені з ринку на початку війни (йдеться про «дочки» держбанків рф – українські Сбєрбанк і ВТБ, і Промінвестбанк, придбаний ВЕБ росії , які були виведені з ринку після початку російської агресії на Донбасі. – Mind). Акціонерами банку є європейські компанії, на які не поширюються санкції.

– Громадянами яких держав є ваші кінцеві бенефіціари?

– Ця інформація є у відкритих джерелах. Михайло Фрідман – громадянин Ізраїлю, Петро Авен – Латвії. Андрій Косогов – громадянин росії.

Михайло Фрідман є уродженцем Львова, Герман Хан – Києва, Андрій Косогов – Слов'янська. Їхні бізнеси робили та роблять дуже багато для України (це не лише сплата податків найбільшими підприємствами, а й проведення знаменитого джазового фестивалю в Україні – Leopolis Jazz Fest), а також надають підтримку армії, забезпечують роботою та зарплатою тисячі сімей.

– Серед топменеджерів банку були громадяни росії.

– Вони всі покинули банк. Нині ні в наглядовій раді, ні в правлінні немає громадян росії та білорусі.

– Проте акціонери банку 2022 року опинилися під міжнародними санкціями, внаслідок чого НБУ навіть заморозив роботу «Альфа Страхування» на рік, до вирішення репутаційних питань акціонерів. Тоді чому для українського банку роблять винятки?

– Банк працює в суворій відповідності до вимог українського законодавства та НБУ. Звісно ж, Нацбанк миттєво відреагував на внесення акціонерів до санкційних списків, усунувши їх від голосування акціями та управління банком.

У квітні 2022 року управління акціями підсанкційних акціонерів перейшло до призначеної НБУ довіреної особи Симеона Дянкова. Призначення довіреної особи – це засіб впливу. Жодних винятків немає. Є особливості, адже банки – це критична інфраструктура, яка потребує окремого регулювання. Наприклад, у нас понад 3 млн клієнтів-фізособ, понад 50 000 юросіб, 80 000 ФОП.

– Відкрийте, будь ласка, процес переговорів із НБУ – як будуються комунікації з ними, а також із Лондоном, Вашингтоном та Брюсселем? Адже саме Захід оголосив, що український банк є непідсанкційним.

– Цілком правильно – банк не потрапив під жодні санкції ЄС, США чи інших країн. Це ще раз підтверджує, що він – незалежна юридична особа, яка зареєстрована та діє за законами України та не має нічого спільного, крім назви в минулому, з російським банком.

На самому початку війни, коли було зрозуміло, що кредитний портфель під ризиком погіршення якості, що відповідно негативно вплине на достатність капіталу, а також те, що країна гостро потребуватиме фінансової підтримки банків, правління банку звернулося до наглядової ради з ініціативою запропонувати акціонерам варіант докапіталізації фінустанови.

Наглядова рада та довірена особа підтримали цю ініціативу й отримали у НБУ дозвіл вести переговори з акціонерами щодо цього питання. Саме тоді й розпочалася величезна робота Романа Шпека та Симеона Дянкова з регуляторними органами країн – членів ЄС і Великої Британії, а також Європейською комісією.

Голова правління Сенс Банку (раніше – Альфа Банк): «Наші акціонери не планували ховатися за кимось»
Фото: пресслужба Sense Bank

Процес розблокування грошей для докапіталізації банку дуже важкий і довгий, але ми рухаємося вперед: ведемо активне листування з регуляторами ЄС, відповідаємо на запитання, надаємо документи. Важко прогнозувати фінал, оскільки немає прецедентів розблокування коштів у ЄС та Великій Британії для капіталізації банку в Україні. Але ми віримо та працюємо.

– Sense Bank виведено з міжнародної структури «Альфа-Груп»?

– У структурі групи від самого початку не було материнського банку та дочірніх банків. Були окремі юридичні особи. Ми ніколи не були «дочкою» російського Альфа-Банку. Юридично та фактично ми завжди були українським банком, тому санкції проти «Альфи» нас не торкнулися, про що я вже казала раніше. Наші кінцеві акціонери – люксембурзька ABH Holdings SA (ABHH) – ніколи не були під санкціями.

США та Велика Британія однозначно заявили, що ми не потрапляємо під санкції.

– У вас є великі проблемні позичальники чи інші організації, які зацікавлені у виході банку з ринку?

– Незалежно від статусу банку борги віддавати доведеться. У нашого банку репутація сильного гравця на ринку проблемних кредитів. При цьому практично з усіма клієнтами вдавалося домовлятися та реструктуризувати заборгованість. Звісно, є особливі унікальні кейси. Але я хочу вірити, що всі гілки влади в Україні зацікавлені в захисті прав банків як кредиторів, щоб не допустити ухилянь із боку недобросовісних позичальників, оскільки від цього страждають насамперед вкладники.

Є один позичальник, який використовує зв'язки в правоохоронних органах для тиску на банк. Це старий кредит Укрсоцбанку.

– На фінансовому ринку 5-6 установ – банків та страховиків, які понад десять років належали громадянам росії. І за збігом обставин напередодні війни їх було переписано на громадян України, Вірменії та інших країн. У НБУ, напевно, знають, про кого йдеться. Постає питання: чому Михайло Фрідман, Петро Авен та інші акціонери банку цього не зробили?

– Складно сказати, які знання мали компанії, що напередодні війни змінювали власників. Для акціонерів банку 24 лютого стало шоком.

Акціонери – представники міжнародного бізнесу. Вони й не планували ховатися за кимось. Структура холдингу є доволі складною, але прозорою. Зміна акціонерів можлива лише в разі реального продажу банку.

– Розкажіть про плани на 2023 рік.

– Плани ми зараз ухвалюємо поквартально, бо все швидко змінюється. Бюджетування також триває поквартально.

Ми не змінюємо стратегію. Бажаємо залишитися універсальним банком, зі збереженням усіх бізнесів – корпоративного, малого та середнього. І звичайно, роздрібний бізнес. Продовжуємо розвивати нашу диджитал-платформу.

Максимально оптимізуємо роботу, щоб не втратити керованість банку та створювати цінність для клієнта.

Читайте також: Підсумки роботи українських банків за 10 місяців воєнного року: громадяни та бізнес залишають гроші на депозитах, але кредити повертають дедалі гірше

– Чи розглядаєте перехід банку до групи середніх?

– Ні. Ми хочемо залишитися великим системно важливим банком, який має вплив на економіку України.

Голова правління Сенс Банку (раніше – Альфа Банк): «Наші акціонери не планували ховатися за кимось»
Фото: пресслужба Sense Bank

Стратегія переходу банку в групу середніх – це цілеспрямоване скорочення активів і зобов'язань.

– Але це вже відбувається, наприклад, згортання активів – скорочення за рік гривневих активів юросіб на 42%...

– Це не цілеспрямований, а природний процес. Скорочення наших активів і пасивів пропорційне. Наголошую, що погашення кредитів – це добре під час війни, а скорочення пасивів відображає це погашення. Адже, коли компанія погашає кредит банку, вона це робить зі свого рахунку в Sense Bank. Ми завжди мали репутацію банку, який доволі ефективно працює з кредитним портфелем.

Завданням на 2022 рік було зберегти операційну стабільність. Ми досягли цього. Також ми операційно прибуткові до формування резервів – у нас за підсумками 11 місяців 2022 року понад 5 млрд грн прибутку. Після формування резервів ми, звісно, у збитках.

Потрібно віддати належне нашим клієнтам. Ми пройшли кризи 2008, 2014 років. І раніше кризи були приводом не платити за кредитами. Існувала думка, мовляв, «платять лише боягузи». У війну клієнти показали себе інакше: відсоток обслуговування нашого корпоративного портфеля становив майже 90%. Люди настільки цінують свою кредитну історію та репутацію, що шукають будь-які можливості погасити борги.

За фізособами ситуація була іншою, тому що багато людей виїхали та втратили джерела доходу. Ми запропонували реструктуризацію, відстрочення відсотків, люди поводяться дуже дисципліновано. Рівень прострочення не зростає.

– За рік майже на 63% впали кошти юросіб. Хто з клієнтів залишається з вами, а хто йде?

– Причини скорочення – і військові дії, і реакція на новини про санкції проти акціонерів, і загальний тренд щодо переходу юросіб до держбанків. Є юрособи, які активно йдуть із приватних банків, не лише із Sense Bank, до державних. І це, на жаль, нормальна практика.

З нами залишаються клієнти, які не піддалися паніці, готові почути наші роз'яснення, які знають нашу позицію, наші сильні сторони. Ми їм вдячні за це. Така комунікація триває і зараз. Вміння аналізувати інформацію та відсікати фейки та замовні матеріали – важлива навичка.

Ось зараз ми розмовляємо з вами, а я знаю, що хтось пропонує ЗМІ гроші за розміщення чергового матеріалу, що очорнює діяльність банку. Сам факт, що є зацікавлені особи, які свої вільні кошти витрачають не на допомогу армії, а на замовні статті проти банку, викликає у будь-якої нормальної людини питання – який мотив у цих замовників?

– На сьогодні майже всі активи банку – 72 млрд грн – зосереджені в Києві, і лише 1 млрд грн активів – у регіонах, з яких 245 млн грн – у Львові. Із чим пов'язана саме така структура бізнесу?

– Трохи не так. 80% нашого бізнесу припадає на п'ять найбільших регіонів: Київ, Одеса, Харків, Львів, Дніпро. Кредити корпоративного бізнесу обслуговуються в head office, але це не означає, що бізнеси теж у Києві.

Те саме стосується клієнтів роздрібного бізнесу – їхні головні активності в Sense SuperApp.

– Яке найважливіше рішення було ухвалено 2022 року?

– Відмова від бренду «Альфа». Адже ми не хочемо мати нічого спільного з брендом, який працює у країні-агресорі. Навіть на рівні асоціацій. Ми провели масштабну та дуже складну роботу. З 1 грудня офіційно стали Sense Bank. Мені не відомі інші такі прецеденти в Україні, хоча ви знаєте, що багато великих компаній продовжують працювати у рф та Україні під одним брендом.

Читайте також: Лагідна націоналізація: як акціонери Альфа-Банку намагаються перетворити його на Sense

Крім того, головним завданням була стабільна робота в умовах війни. Переглянуто кредитні політики, роботу з клієнтами загалом, створено штаб безперебійної роботи відділень. І звичайно ж, розвиток технологій.

Ми ні на день не зупинилися в цьому, оскільки можливість віддаленого обслуговування клієнтів – пріоритет. Цілком усвідомлено ухвалили для себе рішення про подальший розвиток диджитал-платформи Sense SuperApp. Саме вона дає можливість отримувати клієнтам, особливо тим, хто виїхав з України, онлайн-доступ до всіх продуктів банку, мати можливість реструктурувати кредит, відкривати карти, керувати рахунками та депозитами, навіть купувати цінні папери.

Серед головних цілей, звичайно, максимально допомагати наблизити перемогу України. Багато наших співробітників служать в українській армії, у нас багато волонтерів.

Голова правління Сенс Банку (раніше – Альфа Банк): «Наші акціонери не планували ховатися за кимось»
Фото: пресслужба Sense Bank

Ми допомогли ЗСУ на суму понад 150 млн грн, не рахуючи переказів від співробітників. У моєму кабінеті всі стіни в подяках від військових, а перед входом до кабінету лежить килимок, пошитий із російських шевронів. Треба ретельно витирати об нього ноги.

– Де ви найбільше постраждали від бойових дій?

– У Чернігові маємо великий контакт-центр. Там працюють героїчні хлопці, які в лютому та березні під бомбардуваннями комунікували з клієнтами, коли вдавалося знаходити зв'язок.

Голова правління Sense Bank (раніше – Альфа-Банк): «Наші акціонери не планували ховатися за кимось»
Фото: пресслужба Sense Bank

Є фотографія, на якій наш співробітник із контакт-центру ходить у поле з комп'ютером, щоб знайти місце, де зв'язок дозволить розмовляти з клієнтом.

У Маріуполі та Чернігові наші відділення були повністю знищені. Постраждали чотири відділення в Харкові, по два в Києві та Запоріжжі, а також у Бучі, Ірпені, Краматорську, Бахмуті, Чугуєві, Слов'янську, Бердянську, Херсоні, Сєверодонецьку та Вугледарі. Це все ми відбудуємо. Після звільнення Бучі та Херсона ми одними з перших відкрили наші відділення.

Найстрашніше – загибель наших колег, які зі зброєю в руках захищають Україну.

– Що ви вважаєте конкурентними перевагами банку?

– Високопрофесійна команда. Люди – це основна цінність. А з погляду бізнесу – диверсифікований портфель кредитів, досить диверсифіковані пасиви без високих концентрацій, сильний ризик-менеджмент, завдяки якому ми увійшли фінансово стійкими.

Рік ми прожили з упевненістю, що наші портфелі та служби дозволять зберегти банк. Дотримуємося нормативів достатності капіталу та всіх вимог нормативів НБУ – адекватності капіталу, ліквідності тощо. Ми фактично не працювали з держсектором, що серйозно знизило ризики й відпливи пасивів.

І звичайно, технологічність Sense SuperApp. Ми маємо і відеоідентифікацію, і віддалене відкриття карт. Одними з перших запропонували ринку військові облігації, покупку світових акцій тощо.

– У яких міжнародних судах сьогодні ваші акціонери оскаржують рішення щодо санкцій проти них?

– Наскільки мені відомо, у судах ЄС та Великої Британії.

– На що буде спрямовано мільярд, який планується ввести до капіталу банку?

– Як я вже сказала раніше, адвокати акціонерів ведуть роботу щодо розблокування коштів для докапіталізації банку. Ми, як банк, відповідаємо на запитання, які ставлять у Європейській комісії.

Обговорюється, на що буде спрямовано цей мільярд. Інструменти контролю цільового використання коштів.

Для мети капіталізації ми вибрали капітальний інструмент, який передбачає, по суті, фінансову допомогу, яку буде спрямовано акціонерами до банку на 50 років. Капітальний інструмент з умовами списання дозволяє банкам збільшувати капітал першого рівня, що залучається на строк щонайменше 50 років і не передбачає жодної умови його дострокового розірвання та повернення.

Цією роботою займаються адвокати наших акціонерів та Симеон Дянков.

Ми розуміємо, як ці гроші братимуть участь у відновленні України. Розроблено цілу програму пільгового кредитування української економіки. Ми оцінюємо мультиплікатор капіталу 1 до 7 – тобто одна гривня капіталу може генерувати сім гривень позикових грошей. Ці кошти підуть на відбудову країни.

– Про які галузі йдеться?

– Насамперед – це відновлення інфраструктури, а також кредитування важкої та легкої промисловості, АПК, програм для середнього та малого бізнесу.

– Ми знаємо, що акціонери банку на початку березня 2022 року вийшли із засудженням війни, назвавши її трагедією. А якби акціонери промовчали – що було б з українським банком?

– Вони не могли промовчати. Це не про Фрідмана. Для нього війна – це особиста трагедія, і Україна для нього – рідна країна.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у нашому Telegram-каналі Mind.ua та стрічці Google NEWS
Проєкт використовує файли cookie сервісів Mind. Це необхідно для його нормальної роботи та аналізу трафіку.ДетальнішеДобре, зрозуміло