Рік незламності: які лайфгаки зробили ІТ-індустрію сильнішою. Кейси топгравців
Та які новації компанії навряд чи б запровадити, якби не війна
Минув рік із початку повномасштабного вторгнення росії на територію України. Кампанія, що почалася о 4 ранку 24 лютого 2022 року та була розрахована «на три дні», все ще далека від завершення. І хоча результат її зрозумілий наперед і поразка агресора недискусійна, Україна вийде з цієї війни з величезними втратами.
Будь-які оцінки на нинішньому етапі є попередніми. Цифри можуть оновлюватися кілька разів на день залежно від інтенсивності авіанальотів та бомбардувань. Проте рік – це період, за який прийнято підбивати нехай і проміжні, але підсумки.
Mind продовжує проект «Рік незламності», в якому аналізує вплив військової агресії на різні галузі національної економіки. Цього разу зосередимося на тому, як цей воєнний рік пройшли айтівці.
У 2022 році ІТ-галузь мала зрости на 25–30% за доходами. Деякі гравці на початку року планували навіть 50–70% ріст. Втім уже в лютому-березні довелося екстрено евакуювати понад 60% спеціалістів й облаштовувати прихистки та нові офіси на Заході країни й закордоном. А також вмовляти іноземних замовників – дуже чутливих до мінімальних ризиків – не ставити хрест на Україні.
Минув рік. ІТ-індустрія стала єдиною експортною галуззю України, яка завершила 2022-й із позитивною динамікою, показавши зростання на 5,8% – до $7,34 млрд. Деякі опитані Mind компанії перетнули планку в 40–55%. Сума податків і зборів до бюджету України збільшилася на 16% – до 32,2 млрд грн.
Масова хвиля скорочень співробітників міжнародними техногігантами майже не зачепила український ринок. Наприкінці 2022-го в галузі працювали 309 000 ІТ-спеціалістів – проти 250 000 на початку воєнного року.
Тож що дозволило індустрії не завалитися? Які з управлінських рішень виявилися найбільш вдалими, допомогли зберегти команди та бізнес, завадити стрімкому падінню проєктів та обороту? Які новації гравці навряд чи б запровадити, якби не війна? Про це Mind попросив розповісти топів великих ІТ-компаній.
На яке зростання доходів розраховували на початку 2022 року та з яким результатом його завершили?
Деяким компаніям вдалося значно обігнати середньоринкові показники.
«Intellias розпочинала 2022 рік з амбітними планами росту +70% рік до року. Проте майже одразу – з початку повномасштабної війни – довелося переглянути плани, зменшивши прогноз доходів до +55%. У IV кварталі отримали незначне зниження темпів зростання бізнесу через глобальні чинники: загальну невизначеність на світових ринках та економічну рецесію. Адже більшість наших клієнтів – резиденти США, Великої Британії, Німеччини та Близького Сходу. Втім завершили рік у межах фінансових планів, визначених у березні», – розповідає СЕО та співзасновник Intellias Віталій Седлер.
За його очікуваннями, такий стан на глобальних ринках протримається весь перший і, можливо, другий квартал 2023-го, після чого зростання світових економік відновиться. Що у свою чергу сприятиме збільшенню попиту на послуги IT-компаній.
У планах Sigma Software було зростання на 25%. «Компанія вже багато років росте приблизно в таких обсягах щорічно, незважаючи на кризи та пандемії. Втім завершили рік із кращими показниками – близько 40%. Зростала й команда компанії, проте вже не тільки в Україні, а й закордоном», – каже CEO та співзасновник Sigma Software Group Валерій Красовський.
GlobalLogic у довоєнні роки росла в Україні на 20–25%. «2022 рік почався вдало й мав розвиватися за аналогічним сценарієм, проте війна внесла свої корективи. І хоча 2022-й ми завершили зі зростанням, але воно було суттєво меншим, ніж могло бути. Експорт GlobalLogic Ukraine 2022 року становив понад 11,5 млрд грн», – розповідає старший віцепрезидент зі стратегії та технологій GlobalLogic Андрій Яворський.
Інші спікери більш абстрактно відповіли на це питання редакції.
ЕРАМ Global завершила минулий рік із зростанням доходу на 28,4% – до $4,8 млрд. Показники українського офісу компанія не розголошує. «У нас були амбітні плани щодо розширення команди, розвитку присутності бізнесу в тих регіонах України, де в нас ще не було офісів. Розраховували на розширення поточних проєктів в Україні та залучення нових, планували запуск ініціатив із міжнародними освітніми партнерами, облаштування власного великого офісу в Києві тощо. Тож планували суттєве зростання ЕРАМ в Україні. На жаль, через війну ці плани не здійснилися. Натомість 2022 року сфокусувалися на безпеці команди та збереженні операційної роботи бізнесу», – пояснює віцепрезидент, голова EPAM Україна Степан Мітіш.
За словами співзасновника, голови Ради директорів SoftServe Ярослава Любінця, у 2022 році бізнес-плани були виконані практично по всіх показниках.
У Luxoft в Україні схожі дані. «2022 рік закінчили з плановим результатом, дякуючи команді, яка попри всі челенджі змогла зберегти якість та обсяги для наших клієнтів», – каже керуюча й HR- директорка Luxoft в Україні Олена Самборська.
Що саме допомогло не впасти?
У всіх ІТ-компаній ще задовго до початку повномасштабного вторгнення був план безперервності бізнесу (business continuity plan, BCP-план). І він спрацював.
«Уся інфраструктура та система безпеки ще 2014 року були трансформовані так, щоб не залежати від локальних ризиків різного характеру», – пояснює Красовський.
«Найбільш важливим управлінським рішенням була проактивна підготовка до початку повномасштабного вторгнення та завчасна актуалізація ВСР-планів. Завдяки цьому події 24 лютого хоч і шокували нас – проте не заскочили зненацька», – пригадує CFO Ciklum Андрій Оксенюк.
BCP-план Intellias передбачав кілька сценаріїв розвитку подій у країні. «Одразу після початку повномасштабного вторгнення задіяли один зі сценаріїв. У підсумку успішно пройшли найскладніший перший період. І вже через кілька тижнів вийшли на рівень 98% операційної діяльності. Також це дозволило не зупиняти наймання нових спеціалістів і залучати нових клієнтів», – пригадує Седлер.
Тож опитані спікери наводять багато більш предметних кейсів із цього плану.
Захист команди
Найскладніші часи пережили компанії, у яких було багато фахівців на Сході, Півдні та в Центрі України.
Кейс «ЕРАМ Україна». У перші години вторгнення компанія активувала черговий етап BCP-плану. Один із його компонентів – безпека кожного спеціаліста. Почали допомагати колегам, їхнім родичам і близьким з евакуацією з небезпечних регіонів, з пошуком тимчасового житла, розгорнули на базі офісів шелтері, де колеги разом із сім’ями могли перебувати декілька днів та багато іншого. На початку вторгнення близько 9000 спеціалістів перебували в небезпечних регіонах.
«Організація евакуації для такої кількості людей разом з їхніми близькими та родичами була суттєвим викликом. Нам вдалося повністю убезпечити від загроз війни частину команди завдяки релокації за кордон. Розширили свою присутність на Заході України та створили можливості роботи для тих, хто вимушено покинув свої домівки та обрав для цього відносно безпечні області в Центрі та на Заході країни. Все це дозволило нам зберегти операційну роботу бізнесу», – пояснює Мітіш.
Кейс Sigma Software. «У нас був чіткий план на випадок початку бойових дій та команда швидкого реагування, що допомагала спеціалістам з евакуацією, розміщенням, психологічною підтримкою. Найважче було швидко перемістити велику кількість людей у безпечне місце й надати їм все необхідне для життя та праці. Але ми змогли це зробити, і вже за два тижні повністю повернулися до роботи на 100%. Далі повернулися до практик, що за роки роботи зарекомендували себе якнайкраще: відновили менторську підтримку, професійну освіту й донавчання», – пригадує Красовський.
Кейс Intellias. Евакуювали фахівців та їхніх найближчих родичів у безпечні регіони України й за кордон, зокрема в Польщу. «У львівському та івано-франківському офісах компанії, а також у краківському центрі розробки було організовано волонтерські штаби», – розповідає Седлер.
Кейс Ciklum. Компанія почала вивозити фахівців ще в січні. Тож до початку вторгнення майже 30% спеціалістів уже перебували закордоном або ж на Заході України. «Саме вони змогли підхопити суттєву частину робочих задач у найскладніший період і дати час евакуюватися іншим колегам. Досить швидко відновили продуктивність до звичного рівня, оскільки мали досвід віддаленої роботи в розподілених командах. Далі приділяли більше уваги фізичному й ментальному здоров’ю колег, адже війна часто виснажує всі особисті ресурси. Регулярно влаштовуємо експертні вебінари та тренінги на теми першої допомоги, боротьби зі стресом, відновлення внутрішнього спокою і психологічної стійкості», – розповідає Оксенюк.
Кейс GlobalLogic. «Логістична, психологічна, фінансова підтримка фахівців, організація евакуації спеціалістів, інфраструктурна стійкість офісів, забезпечення засобами зв’язку людей тощо – такий підхід себе цілком виправдав. GlobalLogic Ukraine стала єдиною з трійки найбільших IT-компаній в Україні, хто зріс у людях у першому півріччі 2022 року навіть попри війну. Ми знайшли місця на проєктах для більш ніж 1000 внутрішніх фахівців, що завершили свої попередні проекти», – каже Яворський.
Утримання клієнтів
Усі опитані кажуть, що гарний ефект мала саме адекватна комунікація із замовниками.
Кейс «ЕРАМ Україна». Налагодили прозору та чітку комунікацію з клієнтами щодо стану подій у країні та команд. «Це дозволило балансувати клієнтські проєкти й навантаження колег. Від початку повномасштабної війни продуктивність команд знаходиться на високому рівні: немає жодного «проваленого» проєкту з точки зору надання сервісу клієнтам. Завдяки зрілості й адаптивності наших аналітичних дата-платформ фахівці в режимі реального часу бачать показники продуктивності та діляться даними з клієнтами», – уточнює Мітіш.
Кейс SoftServe. «Фокус на партнерські відносини з клієнтами та правильні цінності компанії створили передумови для успішної відповіді на виклики 2022 року. З управлінських рішень можу виділити готовність компанії до виконання проєктів в онлайн-режимі розподіленими командами, систему ухвалення рішень на місцях менеджерами різних рівнів, ефективну роботу кризової команди. Усі ці заходи не спрацювали б без проактивності працівників, які протягом року демонстрували неймовірну продуктивність і готовність до змін попри все», – розповідає Любінець.
Кейс Sigma Software. На початку було дуже важко скласти об’єктивну картину з новин в різноманітних ЗМІ. «Тож ми були на постійному зв’язку з клієнтами та партнерами, надсилали їм аналітику, як працюємо та що робимо. Завдяки пандемії (хто б подумав, що сьогодні ми за щось будемо їй вдячні) були готові до роботи з максимально розподіленими командами й людьми, що працюють із сотень різних міст і з десятків країн. Спеціалісти продовжували працювати навіть у найважчі дні та тижні, щоб вчасно зробити постачання. Замовники оцінили таку відданість і навіть під час війни дуже високо оцінили якість наданих послуг», – каже Красовський.
Кейс Luxoft. «Завдяки безперервній і прозорій комунікації клієнти розуміють: ми постійно відпрацьовуємо ризики та, попри зміни, продовжуємо видавати потрібний обсяг послуг, зберігаючи якість. А регулярні таунхоли й зустрічі з менеджерами проєктів з основними апдейтами та відповідями на питання – це все дало можливість оперативно надавати допомогу в разі потреби», – пояснює Самборська.
Кейс Intellias. «Тільки прозора, чесна та своєчасна комунікація перших осіб компанії може дати відчуття впевненості для всього колективу й клієнтів. Тому з першого ж дня вторгнення, я та топменеджмент почали регулярно комунікувати з нашими спеціалістами та клієнтами. Спочатку це була щоденна комунікація, а коли ситуація в країні стала більш визначеною – раз на тиждень чи раз на два тижні. І сьогодні ми на постійному зв’язку з клієнтами й командою. Щомісячно виходить дайджест, який містить інформацію про стан справ у компанії», – розповідає деталі Седлер.
Енергонезалежність
Багато компаній ще до 2022 року закупили генератори. А перед масованими ракетними атаками оснастили офіси й зарядними станціями. Детальніше про це Mind розповідав раніше.
Кейс «ЕРАМ Україна». Восени активізували черговий етап ВСР-плану через нестабільну роботу критичної інфраструктури. Посилили технічне оснащення офісів для автономної роботи, підготували їх до роботи в режимі прихистків на випадок надзвичайних ситуацій і повних блекаутів, розгорнули мережі коворкінгів з автономним енергозабезпеченням у тих містах та районах міст, де проживають спеціалісти.
Кейс GlobalLogic. «Ми завжди приділяли велику увагу стійкості офісів і безперервності їхньої роботи. Але з початком повномасштабного вторгнення також почали багато інвестувати в засоби автономності та зв’язку для всіх спеціалістів, де б вони не перебували. Це були незаплановані, але абсолютно виправдані витрати», – пояснює Яворський.
Кейс Luxoft. Компанія підготовила офіси до автономної роботи протягом 14 днів. «Наші постійні офіси (Київ, Дніпро, Одеса) забезпечені дизельними генераторами із запасами палива і всім необхідним для безпечного перебування (вода, снеки тощо), – розповідає Самборська.
Кейс Ciklum. «Якщо з початку коронакризи ми мінімально використовували офіси, то під час війни вони набули надзвичайної ваги на тлі інфраструктурних викликів. Ми не тільки інвестували в автономність офісів, а й відкрили низку хабів у різних областях для забезпечення стабільних і комфортних умов праці для наших фахівців», – каже Оксенюк.
Адаптація процесів на операційному рівні
Кейс «ЕРАМ Україна». «Відповіддю на виклики війни стали зміни в безпековій аналітиці, створення нових типів оплачуваної відпустки й фінансової підтримки, а також зміни в комунікації зі спеціалістами, оцінці рівня фахівців, переліку навчальних тренінгів та багато іншого», – розповідає Мітіш. Наприклад, з’явилися:
- фіндопомога фахівцям та їхнім сім’ям, що виїхали закордон, навіть якщо сім’я виїхала без спеціаліста;
- фіндопомога на тимчасове переміщення за кордон на зимовий період (компанія покриває витрати на переміщення та проживання спеціалістів компанії і їхніх близьких у семи рекомендованих країнах Європи);
- оплачувана відпустка на випадок непередбачуваних життєвих обставин, пов’язаних із війною;
- усім спеціалістам, які перебувають у складі ЗСУ або в теробороні, компанія зберігає робоче місце, підтримує додатковим компенсаційним пакетом, забезпечує доступ до сервісу психологічної допомоги.
Які новації навряд чи б запровадили, якби не війна?
Топменеджери навели чимало прикладів таких рішень. Найбільш масовим (про нього розповіли всі спікери) стало відкриття купи нових офісів закордоном та в Україні. Так, плани розширення були й до повномасштабного вторгнення, але така кількість локацій точно не прогнозувалася. Втім, за даними опитування асоціації IT Ukraine, 81,5% ІТ-компаній планують повертати бізнес в Україну після повного припинення бойових дій.
«Якщо б не було війни, ми б не так інтенсивно розвивали локації за межами України – а це, зокрема, нові розробницькі центри в Латинській Америці та Румунії. Через війну значно збільшили інвестиції в розвиток датацентрів за межами України й систем безпеки даних», – розповідає співзасновник SoftServe.
GlobalLogic 2022 року збільшила присутність у Польщі – наразі там є локації у восьми польських містах, також відкрила нові офіси в Румунії, Мексиці, Латинській Америці та Іспанії. Наразі компанія працює у 20 країнах.
Luxoft відкрила вісім тимчасових офісів у різних регіонах України: Чернівцях, Івано-Франківську, Хмельницькому, Львові, Вінниці та Києві. «Усі з вищеперерахованих локацій працюють за принципом коворкінгів та укомплектовані всім необхідним для повноцінної роботи спеціалістів. Це дає можливість компанії продовжувати безперебійно працювати над проєктами клієнтів», – пояснює Самборська.
Sigma Software за 2022 відкрила рік понад 10 офісів у Європі (Польща, Угорщина, Болгарія, Португалія), Латинський Америці (Бразилія, Аргентина) і шість нових офісів на Західній Україні.
«Ciklum повномасштабне вторгнення змусило зробити акцент на пошуку талантів закордоном, зміцніти наші делівері-центри в інших країнах та відкривати нові. І хоч рік був непростим, нам вдалося зберегти позитивну динаміку бізнесу та забезпечити стабільність нашим фахівцям», – каже Оксенюк.
Оновлена фінансова модель. Таку новацію запровадили в Intellias. Десь через тиждень після початку повномасштабного вторгнення фінансисти повідомили, що необхідно робити зовсім новий бюджет на 2022 рік. Відбулася серія брейнштормів із десятками ініціатив, які б дозволили компанії залишатися фінансово стабільною. «Особлива увага приділялася cash-flow процесам, щоб забезпечити стабільність надходження клієнтських оплат. Також це стосувалось оптимізації запланованих інвестиційних проєктів. Для нас інновація полягала в тому, щоб ці зміни реалізувалися як детальна програма. У результаті отримали оновлену фінансову модель, яка дозволила компанії пройти цей складний період», – ділиться Седлер.
Гаряча лінія 24/7. З 24 лютого в ЕРАМ запрацювала гаряча лінія підтримки для отримання консультацій із найрізноманітніших питань. У першій половині року оператори опрацювали понад 12 000 запитів.
Моніторинг наявності електроенергії по Україні. Таке рішення запровадили багато компаній. В ЕРАМ розповідають деталі: «За допомогою приладів колег, які зголосилися на цей проєкт, ми щодня маємо картину щодо енергозабезпечення в регіонах. Це дозволяє оперативно реагувати й перерозподіляти роботу проєктних команд».
Застосунки для внутрішнього користування. Це ще один приклад від ЕРАМ. Компанія запустила два застосунки власної розробки.
- BnB (на зразок Airbnb) – внутрішня програма для пошуку житла серед спеціалістів компанії в разі критичної необхідності в різних куточках світу та в Україні. Планували впровадити подібний застосунок раніше, проте війна пришвидшила його розробку та запуск.
- Carpool (на зразок Uber) дозволяє координуватися між собою колегу з авто та потенційного колегу-пасажира. Застосунок допомагає знаходити чи пропонувати можливість переміщення по країні в авто та допомагати один одному в дорозі як в Україні, так і закордоном.
Share My Location. Цю новацію запустила Luxoft. Спеціальний інструмент дозволяє мати інтерактивну мапу й розуміти, у яких містах, областях, регіонах перебувають спеціалісти. «Тож маємо можливість швидко комунікувати та допомагати в разі виникнення проблем у конкретному регіоні», – пояснює Самборська.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].