Інфляція в Україні: чому її по-різному «відчувають» МВФ, Нацбанк і пересічні громадяни
І як мають поводитися регулятори, щоб українська економіка вижила у війні
27 квітня Національний банк має оприлюднити черговий квартальний перегляд прогнозу інфляції. Попередньо, йтиметься про поліпшення очікувань. А це свідчить про зниження купівельної спроможності українців на тлі збільшення цін, що триває, проте не такого швидкого, як раніше.
Mind розбирався – наскільки достовірними є офіційні показники та що можна – і треба – зробити зараз для підтримки української економіки.
Що, на думку НБУ, відбувається з цінами? Попри складні для української економіки та країни загалом часи, український бізнес поліпшив інфляційні очікування. Про це напередодні повідомив Нацбанк України за результатами опитування керівників компаній у І кварталі 2023 року.
Згідно з інформацією НБУ, у січні – березні очікувана річна інфляція становила 20,7% проти 23,3% в попередньому кварталі. «46,8% опитаних підприємств вважають, що інфляція в наступні 12 місяців не перевищить 20,0%. Натомість частка тих, хто очікує інфляцію понад 30,0%, суттєво зменшилася – до 16,2%», – кажуть у НБУ.
За даними регулятора, у березні 2023 року споживча інфляція в річному вимірі (р/р) і далі сповільнювалася – до 21,3% з 24,9% у лютому. У місячному вимірі ціни зросли на 1,5%. Базова інфляція в березні знизилася до 19,8% р/р з 22,7% р/р у лютому.
Чому ж тоді пересічний споживач бачить протилежне – ціни на базові продукти й товари зростають? Так, дійсно, ці оптимістичні офіційні цифри не знаходять відображення в реальній картині, яку українці бачать на полицях магазинів.
Чинна система підрахунку недосконала, проте відпрацьована.
Як пояснив у коментарі Mind Сергій Колодій, головний менеджер з макроекономічного аналізу Райффайзен Банку, НБУ у своїх розрахунках використовує дані Державної служби статистики України. А Державна статистична служба України оцінює інфляцію за допомогою індексу споживчих цін (ІСЦ), який базується на визнаній міжнародній методології його розрахунку.
«За відсутності кращого підходу ми в своєму аналізі базуємося саме на ІСЦ. Дійсно, у березні річний ІСЦ різко знизився з 24,9% до 21,3%, але це було переважно обумовлено ефектом бази порівняння (4,5% м/м у березні 2022 року). Місячна інфляція в березні становила 1,5%, і це, з одного боку, краще за очікування, але, з іншого – гірше за середній показник для березня (0,8% м/м) у роки, коли річна інфляція не перевищувала 20%», – розповідає Сергій Колодій.
Імовірно, дані Укрстату не повністю відображають реальність, оскільки беруть структуру споживання дворічної давності, – визнає аналітик Олександр Паращій. «Очевидно, структура споживання в Україні з початком повномасштабної війни різко змінилася. Наприклад, значно зменшилося споживання товарів довготривалого користування. Але такою є методологія», – говорить він.
І все ж: чому офіційна статистика каже, що інфляція уповільнюється, а все дорожчає? «Уповільнення інфляції жодним чином не означає зниження цін: просто вони ростуть не так швидко, як раніше», – пояснює керівник аналітичного відділу Сенс Банк Олексій Блінов.
Наприклад, згідно з даними Держстату, найбільше в місячному вимірі протягом березня подорожчали овочі (+17,3%) та одяг і взуття (+12,5%). За словами Колодія, сезонне зростання цін на продукти (зокрема, овочі і фрукти) та одяг було нижчим за очікування внаслідок не лише розширення пропозиції, а й обмежень з боку попиту, що можна побачити на слабкій річній динаміці цін на одяг і взуття (+3,6% р/р), охорону здоров’я (+14,5%) та відпочинок (+14,8%).
«Саме такі цінові стрибки дуже часто й викликають недовіру до офіційних даних, адже на короткому проміжку часу вони надто помітні. При цьому на практиці здебільшого використовується інфляція у річному вимірі, бо в такому форматі показник не настільки сильно залежить від сезонних коливань. Тож, скажімо, ті самі одяг та взуття з березня 2022-го до березня 2023-го подорожчали лише на 3,6%», – розповідає голова правління Юнекс Банку Іван Світек.
Загалом більшість товарів з «інфляційного» кошика протягом березня помірно дорожчали. Хоча деякі позиції, наприклад, паливо та соняшникова олія, дещо втратили в ціні.
Аналітик Олександр Паращій зазначає, що головні механізми стримування інфляції на сьогодні – це фіксований офіційний курс долара й обмеження на перегляд тарифів ЖКГ.
Чи співпадають прогнози НБУ та МВФ? Згідно з прогнозами Міжнародного валютного фонду, інфляція в Україні 2023 року становитиме 20%. За січневим прогнозом Національного банку, вона цьогоріч сповільниться й буде нижче 19%. «Споживча інфляція почала знижуватися раніше та швидше, ніж очікував Національний банк у січні. Це буде враховано під час чергового квартального перегляду прогнозу», – кажуть Mind у НБУ.
Наскільки взагалі є сенс у таких довгострокових прогнозах за умов війни? Державі та бізнесу прогнозування вкрай потрібно для вибудовування подальших планів. Державні прогнози – це певний консенсус, на який усі посилаються та на який орієнтуються, проте коригують із реальністю.
«Як і будь-який інший прогноз, цей носить суто ймовірнісний характер і базується на купі гіпотез. Але країна знаходиться у стані відкритої війни, а отже – глибокої невизначеності, – вважає Іван Світек. – Неможливо спрогнозувати інфляцію, не розуміючи, коли закінчиться війна, якою буде поведінка споживачів, що протягом останнього року накопичили майже 300 млрд грн додаткової ліквідності в банках, як відреагує гривня на послаблення валютних обмежень, наскільки великою буде зацікавленість іноземних інвесторів до повоєнної України. І це лише питання до оптимістичного сценарію». Він рекомендує ставитися до таких тривалих прогнозів у стані найбільшої з можливих невизначеностей вкрай обережно.
Але загалом експерти погоджуються, що з огляду на інфляційну статистику першої половини минулого року більш-менш впевнено можна казати про подальше уповільнення інфляції протягом найближчих двох-трьох місяців.
Якісь глобальні чинники обумовлюють сповільнення інфляції? Так. В останні місяці спостерігається глобальне зниження цін на ресурси, зокрема паливо та продовольчі товари. Продовольча та сільськогосподарська організація ООН у березні зафіксувала найнижчий з осені 2021 індекс цін на продукти харчування.
Що не враховують Держстат і НБУ в своїх оцінках? Безумовно, окремі складові споживчого кошика потребують об’єктивного коригування. Наприклад, значна частина міського населення є підписниками різних онлайн-послуг. Але в методиці Держстату немає, скажімо, підписки на Youtube чи якийсь український OTT-сервіс.
«Здебільшого будь-які суперечки щодо адекватності формули не мають сенсу. Чи потрібно, скажімо, включати до індексу цін вартість бігмаку? Для міського жителя, що часто купує бургер, відповідь буде ствердною. Для сільського жителя – ні. Таких питань можна поставити безліч, а потім отримати на них вдвічі більше відповідей. Загальна світова практика щодо цього питання включає регулярні – раз на кілька років – дослідження типової споживчої поведінки громадянина, за результатами якого кошик коригується», – розповідає Іван Світек.
У Нацбанку уточнюють, що Україна дотримується Спеціального стандарту поширення даних МВФ (ССПД), до якого доєдналася ще 2003 року, і «постійно поліпшує якість офіційної державної статистичної інформації з метою відповідності міжнародним стандартам та методології».
Яких заходів потрібно вживати вже зараз, щоб підтримати економіку? Українська економіка існує у воєнних умовах високого рівня невизначеності та залежності від зовнішнього фінансування. «Усе залежатиме від спроможності уряду та НБУ керувати вищевказаними показниками. Якщо уряд зможе керувати бюджетом без великого дефіциту або будуть знайдені джерела фінансування дефіциту бюджету без значної емісії грошової маси, а НБУ в свою чергу зможе контролювати валютний курс та запобігати збільшенню грошової маси, ми зможемо уникнути росту інфляції і залишитися в 20%-му прогнозі», – вважає Ігор Левченко, начальник департаменту персональних банківських послуг UKRSIBBANK BNP Paribas Group.
Як розповіли Mind в НБУ, регулятор і надалі намагається забезпечити планомірне зниження інфляції та підтримати курсову й макрофінансову стабільність в умовах високої невизначеності.
«Ці компоненти є необхідною передумовою відновлення економічної активності. Зокрема, стабільне функціонування банківської системи й безперебійність платежів разом із фіксацією обмінного курсу знизили невизначеність для населення та бізнесу, заклавши підвалини для пожвавлення економічної активності після першого шоку повномасштабної війни. А збереження облікової ставки на рівні 25% у комплексі з додатковими заходами НБУ для підвищення привабливості гривневих активів (зокрема, зміна обов'язкових резервів та оновлення операційного дизайну) спонукають банки активніше конкурувати за вкладників, що в підсумку сприяє активізації банками маркетингових стратегій та підвищенню ними ставок за депозитами», – кажуть у Нацбанку.
І додають, що така політика впливає на збільшення строковості коштів населення у банківській системі, а це мінімізує ризики для курсової стабільності та подальшого стійкого зниження інфляції.
Проте аналітики пророкують інше. «Головним наслідком уповільнення інфляції в найближчі місяці буде зниження процентних ставок у гривні – від банківських депозитів і державних облігацій до облікової ставки», – каже Олексій Блінов.
Ігор Левченко вважає, що основними заходами, яких треба вживати зараз для запобігання кризи в економіці, є фінансування дефіциту бюджету «не за допомогою друку грошей, а через скорочення зайвих витрат для зменшення дефіцитності бюджету, регулювання цін на енергоносії, «зв’язування» великого обсягу ліквідності в банках на поточних рахунках клієнтів, регулювання валютного ринку».
Згідно з даними Мінфіну, у 2023 році ВВП України має становити 6,3 трлн грн, доходи держбюджету-2023 передбачено в сумі 1 329,3 млрд грн, видатки – 2 640,2 млрд грн, прогнозований дефіцит – до 20,6% ВВП, тобто до 1,3 трлн грн.
Серед пріоритетних видатків: національна безпека і оборона країни, що сягає 1 141,1 млрд грн, або 18,2 % ВВП, соціальний захист і забезпечення – 447,6 млрд грн, освіта – 156 млрд грн, охорона здоров’я – 176,1 млрд грн.
«Наша економіка виявилася більш стійкою і гнучкою, ніж будь-хто чекав. Уряду варто працювати над збільшенням замовлення для вітчизняних підприємств, не заважати працювати бізнесу, і головне – забезпечувати стабільне зовнішнє фінансування. Також треба активніше працювати над отриманням компенсацій від країни-агресора для того, щоб Україна мала фінансовий ресурс на повоєнний час», – радить Олександр Паращій.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
