Зерновий апдейт: Єврокомісія винесла вердикт щодо статусу українського збіжжя в Європі

ОНОВЛЕНО: 28 квітня ввечері Єврокомісія досягла домовленості з п’ятьма країнами Центральної та Східної Європи щодо обмеження імпорту зерна та інших продовольчих товарів із України. Активні перемовини тривали понад тиждень. За їх результатом вирішено, що Польща, Угорщина, Словаччина та Болгарія  знімуть національні обмеження на імпорт української агропродукції, які вони в односторонньому порядку запровадили минулого тижня. Натомість Єврокомісія заборонить ввезення кукурудзи, ріпаку та насіння соняшнику до 5 держав-членів – Польща, Словаччина, Угорщина, Румунія, Болгарія. В своєму рішенні ЄК посилається  на частину 9 статті 4 регламенту 2022/870 про обнуління мит для України, згідно з яким Комісія у суперкризових випадках може застосувати надзвичайні заходи.

При цьому не буде обмежено транзит через ці держави, імпорт до інших держав-членів ЄС та до третіх країн. Євросоюз також надасть близько 100 млн євро на підтримку власного сільського господарства цих країн.

Обмеження діятимуть до початку червня, але можуть бути пролонговані до кінця календарного року. Також вони можуть бути розширені на інші аграрні категорії з України, якщо буде доведено загрозу їх імпорту для внутрішнього європейського ринку. В зоні ризику зокрема соняшникова олія.

«Так і Україна збереже свої можливості експорту та продовжить годувати світ, і наші фермери не постраждають», – заявила голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн, схвалюючи угоду.

У той же час речник МЗС Олег Ніколенко підкреслив, що обмеження на імпорт української агропродукції до країн Європейського Союзу, з яких би мотивів вони не запроваджувалися, є  неприйнятними та не відповідають Угоді про асоціацію з ЄС.

«Вчора до посольства Республіки Польща в Україні та представництва ЄС в Україні були передані ноти МЗС України щодо категоричної неприйнятності ситуації стосовно торговельних обмежень на імпорт аграрної продукції з України, – написав він. – Існують усі правові підстави для негайного відновлення експорту українських аграрних товарів до Польщі, Румунії, Угорщини, Словаччини та Болгарії, а також продовження безперешкодного експорту до інших держав-членів ЄС та загалом безперешкодного транзиту усієї української продукції в інші країни як у межах, так і поза межами ЄС».  

Напередодні чотири країни – Угорщина, Польща, Болгарія та Словаччина – запровадили заборону на постачання широкого переліку аграрної номенклатури з України на свої ринки. Транзит, спочатку також заборонений Польщею та обговорюваний на рівні деяких інших країн, зокрема Румунії, був відновлений у ніч з 20 на 21 квітня. Він здійснювався з поправкою на необхідність розвантажити величезну чергу з тисяч вагонів, що скупчилися поблизу західних кордонів. Його правила стали значно суворішими: зокрема, транспортні засоби пломбуються транзитною країною.

Єврокомісія протягом тижня вела перемовини з представниками східноєвропейських країн, які висунули претензії до засилля українського зерна. Але якщо спочатку єврочиновники жорстко засудили односторонній імпортний демарш країн – членів ЄС, то згодом уже питання стояло не у форматі «чи варто було забороняти», а «на які саме товари заборона поширюватиметься».

Mind розбирався, як змінюються правила експорту української агропродукції у наступному маркетинговому сезоні та як це може трансформувати галузь.

Чому обмеження експорту аграрної сировини наскільки критичні для промисловості? Зростання обсягів експорту та практично необмежений попит на українську продукцію були основним драйвером розвитку АПК останніми роками – після того, як було скасовано пільговий режим оподаткування. Середній урожай зернових за останні п'ять років становив 71,4 млн тонн, досягнувши у 2021 році рівня 86 млн тонн. Саме гарантований збут дозволяв інвестувати в галузь та нарощувати обсяги виробництва.

Чому ми не можемо переробити все усередині країни? Продовольче споживання зерна за останні п'ять років не перевищувало 15% загального обсягу вирощеного. Скорочення населення ще більше знизило цей показник.

Читайте також: Їстівний бан: що означає заборона на аграрний імпорт і транзит з України, запроваджена кількома країнами ЄС

Але чи зараз експорт здійснюється? Після простою 17–20 квітня українське зерно експортується. Як морем у рамках Стамбульської зернової ініціативи, так і через західні кордони – «шляхами солідарності».

Але є нюанси.

Морський «зерновий коридор» працює з оглядкою на ультиматум росії, яка визнає його легітимним лише до 18 травня – тобто в умовах невизначеності та в очікуванні блокади.

Наземний експорт тепер обмежений одразу кількома країнами й здійснюється у формі транзиту до портів чи кінцевого покупця. За коректністю виконання цієї умови ретельно стежать контролюючі органи відповідних країн ЄС.

Як змінився формат транзиту? Вантажівки із зерном формуються в конвой, проходять усі дозвільні процедури на кордоні, отримують ветеринарні та митні сертифікати, після чого на них встановлюються пломби.

Як розповів представник Палати податкової адміністрації в Любліні Міхал Дерусь, територією Польщі конвой  рухається виключно певними трасами та супроводжується двома автомобілями митно-податкової служби. На виїзді з Польщі пломби з автомобілів знімаються. Рішення про повторне пломбування ухвалює наступна країна транзиту на власний розсуд.

У частині поїздів процедура схожа. З тією різницею, що на вагони встановлюються електронні пломби, а контролює транзит профільна служба охорони залізниці.

З 24 квітня аналогічних заходів вживає і Румунія, пломбуючи транспортні засоби, що перевозять українську аграрну продукцію в режимі транзиту. «Встановлювати пломби на вантажний автотранспорт з українським аграрним транзитним товаром будуть митні органи Румунії», – йдеться в повідомленні «Укртрансбезпеки».

Українські експортери припускають, що після відпрацювання процедур і загалом зниження напруженості експорт йтиме менш зарегульовано.

Читайте також: Аграрна логістика: морський експорт – під прицілом російського саботажу, а наземний – збурює Європу

Це вже остаточний формат української зовнішньої агроторгівлі? Ні. Це лише заходи на перехідний період, щоб захистити сусідні ринки від напливу українського продукту в моменті.

Постійні або щонайменше сезонні правила зараз розробляє Єврокомісія – спільно із шістьма «постраждалими» східноєвропейськими країнами.

І що це будуть за нові правила? Більш-менш чітко можна стверджувати, що прямі обмеження на низку українських аграрних товарів збережуться. Серед них точно фігуруватиме пшениця, кукурудза, ріпак і насіння соняшника. Однак цей список не задовольнив європейських фермерів, які минулого тижня відмовилися ухвалити запропоновані ЄК умови.

За неофіційними даними, перелік буде розширено – і під обмеження також потраплять яйця та м'ясо птиці. Але й це може виявитися не фінальним варіантом.

Тобто ми вже програли порівняно зі статус-кво місячної і навіть довоєнної давності, зараз постає питання – з яким рахунком.

Чи буде продовжено пільговий режим імпорту до ЄС у рамках «шляхів солідарності», запровадженого рік тому (без мит і без огляду) за мінусом цих країн? У його нинішньому вигляді – ні. Хоча Єврокомісія обіцяє максимально стимулювати український експорт. Тобто, у якомусь вигляді режим найбільшого сприяння збережеться, це вже питання престижу ЄК.

Які зміни це може принести українській аграрній галузі? На першому етапі – корекція посівного клину. Оскільки кукурудза була багаторічним лідером за обсягами експорту (до 60% у загальній структурі), саме вона покаже найбільшу динаміку зниження посівних площ. У 2019 році вони становили майже 5 млн гектарів.

Важливо розуміти, що з огляду на значну питому вагу АПК у ВВП та експорті, від відновлення галузі безпосередньо залежить відновлення всієї економіки України. Шанси на реалізацію першого та другого сценаріїв приблизно рівні.

Читайте також: Друга воєнна: цьогоріч в Україні сіють рекордні обсяги соняшника, а кукурудза стає нерентабельною. Чого ще очікувати від посівної-2023