Їстівний бан: що означає заборона на аграрний імпорт і транзит з України, запроваджена кількома країнами ЄС
Багатомісячна активність європейських фермерів завершилася не на нашу користь. Ціна програшу – близько 15% усього агроекспорту, або $1 млрд
Цього тижня стартувало велике турне міністра аграрної політики та продовольства Миколи Сольського європейськими країнами. Там він намагатиметься вплинути на досі небачено радикальні заходи, запроваджені проти української аграрної продукції з боку країн – членів Європейського Союзу.
Те, що їх ухвалили під час повномасштабної війни й без огляду на українську позицію, вичерпно характеризують рівень ескалації «українського аграрного питання» в ЄС. А також показує менеджерські провали в цій галузі всередині країни.
Mind розбирався, що стоїть за європейським ембарго на імпорт продовольства з України та наскільки воно загрозливе в історичному контексті.
Що взагалі сталося? За неповні чотири дні три європейські країни – Польща, Угорщина та Словаччина – запровадили обмеження на постачання аграрної продукції з України, а Польща також заборонила її транзит своєю територією. Найближчим часом до цього списку може долучитися й Болгарія, яка вивчає доцільність продовження українського зернового експорту.
Остання інтрига, що зберігається, – чи вдасться до обмежень Румунія, і якщо так, то в якій формі. Ключове питання – чи стосуватимуться експортні обмеження можливості відвантажувати українське збіжжя через порти Констанци.
Офіційна причина – демпінг і порушення початкових домовленостей, які передбачали транзит через країни ЄС, а не активний продаж на цих ринках.
Читайте також: Аграрна логістика: морський експорт – під «прицілом» російського саботажу, а наземний – збурює Європу
Європейська логістика настільки важлива? І так, і ні. В абсолютних обсягах через європейський кордон іде відносно невеликий обсяг експорту зерна.
Польща забезпечує близько 10% перевалки, Угорщина – 7%, Болгарія – менше 5%. Але в масштабах ринків тих країн це колосальні обсяги. Так, сумарно імпорт української пшениці та кукурудзи до чотирьох найбільш «постраждалих» держав – Польщі, Словаччини, Угорщини й Румунії – за даними Євростату, становив майже 6 млн тонн у минулому маркетинговому сезоні проти довоєнних 1,5 млн тонн.
Чи було рішення про обмеження українського експорту несподіваним? Ні. Фермери країн ЄС протестували проти української агропродукції протягом кількох місяців. Фактично з літа 2022 вони попереджали, що все це «погано закінчиться», якщо до них не дослухаються.
Те, що українська сторона, бачачи недвозначно висловлене невдоволення, не спрацювала на випередження – очевидний факт.
Чи виправдані претензії європейських фермерів? Так, безперечно. Проблема затоварювання в Польщі виникла задовго до 2022 року, але активний імпорт українського продукту яскраво підсвітив її.
Українське зерно щонайменше на 20% дешевше за польське, і за такої різниці не доводиться звинувачувати польських переробників, які віддають йому перевагу.
Також суто психологічно важко спостерігати, як відкрита в Польщі українська компанія, що наймає українців, заробляє, тоді як польський конкурент втрачає.
За ким останнє слово? В ідеальному світі воно було б за Єврокомісією, яка вже заявила, що вважає такий аграрний протекціонізм неприпустимим. Зокрема, представниця ЄК з питань сільського господарства й торгівлі Міріам Феррер зазначила, що в Єврокомісії чекають пояснень від Польщі та Угорщини щодо причин заборони на імпорт українського збіжжя.
Проте процедурні механізми Євросоюзу залишають доволі широкий простір для захисту локальних ринків. І немає сумнівів, що Польща, Угорщина, Словаччина, а в перспективі й Румунія матимуть на руках ідеально оформлені обґрунтування своїх рішень.
Єврокомісія вже пообіцяла підвищити обсяг комерційних компенсацій постраждалим фермерам. Ухвалену від початку суму в $60 млн одразу було визнано сміховинною та недостатньою.
Читайте також: Дружба з розрахунку: Євросоюз компенсує місцевим фермерам «незручності» від агропродукції з України
Чи тільки зерно потрапило під заборону? Ні, обмежили максимально широку аграрну номенклатуру, включаючи молоко, яйця, м'ясо птиці, мед, гречку, коноплі, буряки, цукор, овочі, фрукти, вино тощо.
Чому наша продукція дешевша? По-перше, українські фермери справді непримхливі й готові віддавати зерно за цінами на рівні собівартості.
По-друге, над ними не тяжіють вимоги до умов утримання тварин та вирощування врожаю, яким підпорядковується Євросоюз. «Українське сільське господарство працює з виробничими практиками, які більше не дозволені в ЄС», – сказав міністр сільського господарства Угорщини Іштван Надь.
А що Румунія? Поки що це ключове питання, яке хвилює весь агросектор. Офіційно країна не декларувала намірів запровадити обмеження проти українських продуктів. З іншого боку, у Бухаресті тривають протести фермерів, які вимагають наслідувати приклад сусідів.
Чи є добрі новини? Так.
Наземна логістика від самого початку була компромісом. Її розвиток ставить під загрозу існування одеських та миколаївських перевалочних потужностей, тобто стратегічно невигідне насамперед самій Україні.
Альтернативи морю не існує, тому європейські логістичні складнощі – точкові, тимчасові та непринципові для ринків. Але дуже показові з погляду оцінки політичного порядку денного та очікувань від членства України в ЄС.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
