Акценти тижня: Північне море як хаб відновлюваної енергії в Європі, наслідки краху First Republic Bank у США та нові умови торгівлі з Китаєм
Огляд основних подій минулих семи днів і реакція на них зарубіжної преси
Mind продовжує цикл публікацій під загальною назвою «Акценти тижня». У ньому ми висвітлюємо головні події, що напередодні сколихнули світове співтовариство та мають відчутний вплив на економіку не лише окремих держав, а й цілих регіонів. Цього разу випуск нашої інформаційної добірки присвячено перспективам розвитку ВДЕ на півночі Європи, можливим наслідкам падіння ще одного американського банку та обмеженням щодо європейсько-китайської торгівлі.
Жахлива погода, чудові можливості: енергетичний альянс північноєвропейських країн
Безпідставність сподівань кремля «заморозити» Європу, позбавивши її російського газу, вкотре доведено. Аналізуючи рівень незалежності європейського енергоринку, видання The Economist раніше наголошувало на важливості Північного моря як потенційного ресурсу відновлювальної енергії для регіону. Як зазначається в публікації, до 2050 року група з дев’яти європейських країн планує збільшити вітрову генерацію до 260 ГВт, і в цьому їм має допомогти саме Північне море з його штормовою погодою.
Першим кроком до великої енергетичної трансформації стала спільна декларація лідерів урядів Німеччини, Бельгії, Данії та Нідерландів, підписана в данському порту Есб’єрг у травні минулого року. В ній вони від імені представлених держав взяли на себе зобов’язання розширити потужності з виробітку офшорної енергії до 2030 та 2050 років. Протягом року новий «Північноморський альянс» поступово затверджував більш амбітні цілі, а кульмінацією став новий саміт країн минулого понеділка в бельгійському Остенде.
Цього разу до країн – підписантів Есб’єргської декларації приєдналися Велика Британія, Франція, Норвегія та низка інших держав, що мають прямий вихід до Північного моря. Нові кроки, погоджені альянсом країн під час Остендеського саміту, можна розділити на три сфери: нарощення вітрової генерації, створення інфраструктури для «зеленого» водню і підтримання ядерної енергетики держав-членів.
Виробництво енергії з вітру та інвестиції у водень відповідають нинішній кліматичній стратегії регіону й мають прискорити його енергетичну трансформацію, тоді як продовження роботи атомних електростанції у Бельгії має забезпечити короткострокові потреби країн. Крім того, головний науковий центр Бельгії з дослідження ядерної енергетики за підсумками саміту отримав 100 млн євро на розробку малих модульних реакторів для забезпечення безпеки та сталості європейської атомної індустрії в майбутньому.
У 2022 році сукупні потужності альянсу з виробітку відновлювальної енергії становили трохи менше 30 ГВт. Близько половини виробляла Велика Британія, на другому і третьому місцях – Німеччина та Данія. Норвегія та Нідерланди, на які зараз припадає лише 11% сукупної вітрової генерації регіону, до 2030 року планують збільшити виробіток у 7–50 разів, а уряд Данії пообіцяв протягом трьох років створити перший у світі «енергетичний острів», який зв’язуватиме низку вітрових ферм у морі з електророзподільними станціями на суходолі.
Іншим важливим результатом саміту стало поглиблення енергетичної кооперації між країнами-учасниками: у майбутньому наявні офшорні потужності окремих країн повинні бути включені до єдиної енергосистеми. Так, газета NY Times пише про наміри лідерів Сполученого Королівства та Нідерландів об’єднати електропостачання з вітрових ферм обох країн. Норвегія, яка розпочала співпрацю з державами регіону 2021 року, коли між нею та Великою Британією через Північне море був прокладений кабель North Sea Link, у понеділок, 24 квітня, заявила про розширення стратегічного партнерства з ЄС у галузі офшорної електрогенерації та захоплення й утримання СО2 (CCS).
Західні експерти передрікають, що в майбутньому Північне море стане єдиним хабом із вироблення та розподілу відновлювальної енергії для всього ЄС. Окремі вітрові ферми будуть поєднані в рамках «островів», як-от планує зробити Данія. Крім того, спустошені газові басейни водойми та можливість заповнення їх вуглецем оживили інтерес кліматичних економістів до згаданих вище технологій ССS.
Доступ до якісної та безпечної енергії торік уже спонукав деяких технічних гігантів, зокрема Microsoft Azure та Amazon, розташувати частину промислових потужностей у Скандинавії. І хоча не всі переконані, що амбітний план Європи з електризації Північного моря завоює сподівану увагу глобальних інвесторів, тамтешні вітрові турбіни вже до кінця десятиліття обіцяють додати обертів не лише енергетичному сектору, а й економіці ЄС загалом.
Фальшива тривога чи перший дзвіночок для фінансової системи: черговий американський банк на межі банкрутства
Після краху американського Silicon Valley Bank (SVB) 10 квітня федеральний уряд країни поспішив гарантувати безпеку депозитаріїв, а разом із нею – стабільність усієї фінансової системи як всередині країни, так і за її межами. «Банківська система в безпеці», стверджував у тодішньому зверненні до населення президент США Джо Байден.
У статті від 19 квітня автори The Economist оцінили загальні збитки для американського банківського сектору як незначні. Диявол, як завжди, ховався в деталях: черговий банк країни – First Republic (FRB), проблеми якого почалися ще в березні, – просто не встиг розкрити фінансову звітність за І квартал 2023 року. Результати стали відомі публіці в понеділок, 24 квітня: втрата понад $100 млрд у депозитах, критичний брак капіталу та рівень кредитоспроможності, що танув на очах.
За місяць First Republic втратив активів на $72 млрд – 40% усіх депозитів. Не допомогла банку навіть 30-мільярдна рекапіталізація, здійснена спільними зусиллями очільників найбільшого банку країни JPMorgan, Міністерства фінансів і Федерального Резерву США в березні, і до середини тижня вартість акцій FRB втратила 90% своєї річної вартості.
Зрештою, цієї суботи Федеральна корпорація з гарантування вкладів (FDIC) ухвалила рішення закрити банк, взявши його активи під свій контроль.
FRB – третій американський банк, що зазнав колапсу з березня. Приводом до паніки вкладників стало зростання процентних ставок у І кварталі, що спричинило знецінення довгострокових облігацій, у яких фінансовий заклад зберігав значну частку власних активів. Однак головна причина є ширшою: як і у випадку із Silicon Valley та Signature Bank (що також збанкрутував у березні), більшість депозитів на рахунку FRB були не застраховані державою, оскільки перевищували встановлений FDIC ліміт у $250 000.
Для фінансової системи США черговий колапс – це ще один прояв недбалості як менеджменту установи, так і ширшого кола стейкхолдерів, зокрема державних фінансових регуляторів. Звіт Федерального резерву США про причини банкрутства SVB, що має з’явитися вже цього тижня, імовірно, підтвердить часткову провину наглядачів щодо краху банку, адже державне законодавство дозволяє та навіть зобов’язує керівництво Федерального банку втручатися в операції окремих банків, якщо воно вбачає в них невиправданий ризик.
Крім того, як пише FT, кредитні агентства часто переоцінюють інвестиційну привабливість банків аж до їхнього фактичного колапсу, вводячи цим в оману як інвесторів, так і депозитаріїв.
Крах першого банку в березні вже коштував держорганам щонайменше $20 млрд у гарантіях і компенсаціях. У разі закриття ще й First Republic перед регуляторами стоятиме нелегкий вибір: покрити лише гарантовані вклади та дозволити великим банкам зазнати шалених збитків від попередньо вкладених у FRB активів або ж узяти принаймні частку цих збитків під гарантію Федерального резерву. У першому випадку уряд ризикуватиме виникненням ширшої паніки інвесторів і вкладників, тепер уже серед найбільших американських банків, а в другому – покрити збитки приватних акторів коштами американського платника податків.
І хоча низка недавніх банкрутств не привід для апокаліптичних прогнозів, продовження несподіваних колапсів змушує задуматися над майбутнім банківського сектору загалом, зокрема над роллю в ньому державних і ринкових регуляторів.
«Партнери і суперники»: обмеження країн ЄС на торгівлю з Китаєм
«Китай для нас – партнер, конкурент і систематичний суперник… На жаль, систематичне суперництво зростає», – так описала поточні європейсько-китайські відносини міністр закордонних справ Німеччини Анналена Бербок кілька тижнів тому. Новини минулого тижня підтверджують таку оцінку: видання Bloomberg пише, що Європа переглядає політику експорту/імпорту зі своїм найбільшим торговельним партнером, схиляючись до скорочення товарообігу в деяких галузях.
Одним із найперших експортні обмеження запровадив уряд Нідерландів. Тамтешній кабмін 8 березня ухвалив рішення про заборону постачання до Китаю напівпровідників і пов’язаних технологій голландською компанією ASML. Згідно з NL Times, служба розвідки Нідерландів AIVD цього квітня назвала Китай «найбільшою загрозою економічній безпеці» країни.
За даними Bloomberg, можливі санкції проти хімічної промисловості Китаю обговорював з американськими високопосадовцями також канцлер Німеччини Олаф Шольц (хоча офіційно країна спростовує цю інформацію).
Навіть Італія, економіка якої ще більше залежить від китайського імпорту, вже зробила перші кроки з декаплінгу, про що пише Reuters. Крім того, прем’єр-міністр Італії Джорджа Мелоні, згідно з даними видання, розглядає можливість виходу з китайської економічної ініціативи «Один пояс, один шлях».
Як повідомляють інсайдери Bloomberg, лідери G7 вже домовилися приділити особливу увагу питанню економічних відносин зі східноазійським гігантом під час найближчої зустрічі в Японії в травні.
За даними Євростату, сукупний торговельний обіг між ЄС та КНР торік перевищив 850 млрд євро. Обсяги імпорту країнами блоку китайських товарів між 2022 і 2021 роками зросли на 32%. На тлі зростання побоювань членів G7 щодо підтримки владою КНР російської війни в Україні західні політики дедалі жорсткіше дивляться на подальшу експансію торговельних відносин з азійським партнером. Водночас спостерігається повторне зближення лідерів європейських країн і США, що свідчить про усвідомлення Європою китайської загрози власній безпеці та довгоочікувану зміну економічної стратегії стосовно КНР.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
