Поки Нацпол не реагує: як крадії допомагають російським терористам нищити зв'язок
Чому комендантська година та більш суворе покарання під час воєнного стану не завжди заважають злочинцям
«До війни у нас постійно була велика кількість аварій, пов'язаних із крадіжкою кабелю. Завдяки комендантській годині такі пошкодження практично впали до нуля», – на початку повномасштабного вторгнення розповідав Mind директор «Атраком», голова правління ІнАУ Олександр Савчук. Втім, спад виявився тимчасовим. Внутрішні «шкідники» швидко налаштувалися на нові реалії та відновили вигідний «бізнес».
Наразі крадіжки кабелю та обладнання посідають друге місце серед чинників, які залишають абонентів без мобільного та фіксованого зв`язку. На першому – руйнування телекомінфраструктури російськими терористами. В яких регіонах найбільш комфортно «працюють» злочинні угруповання? Чому Нацполіція не завжди охоче відкриває кримінальні провадження? Яку «золоту жилу» освоїли крадії після початку блекаутів? Про це та багато іншого Mind розповіли оператори.
Наслідки для абонентів
Кожна «успішна операція» крадіїв спричиняє проблеми зі голосовим зв’язком та/або інтернетом у тисяч користувачів. Якщо зловмисники (не)випадково ріжуть магістральний кабель – в офлайн можуть «піти» десятки населених пунктів.
Щоб усунути наслідки таких аварій, операторам потрібно мінімум 3 години, якщо пощастить. Натомість роботи з відновлення в середньому тривають близько 6 годин, а в складних випадках – набагато більше. За цей час може статися непоправне без можливості викликати швидку, рятувальників, додзвонитися близькім тощо.
Як просувається цей «бізнес» під час війни?
На рахунку злочинних угруповань вже тисячі таких «успішних операцій». Точна кількість поки невідома: загальної статистики від всіх 3000 операторів та провайдерів наразі немає. Втім, дані опитаних Mind великих гравців телекомринку свідчать: «бізнес» процвітає.
В «Укртелекомі» протягом 2022 року було понад 3300 крадіжок і пошкоджень. У першому кварталі 2023-го – вже більше 700. «Повномасштабна війна у країні не зупинила злочинців», – говорить директор дирекції корпоративних відносин «Укртелеком» Іван Коломоєць.
У «Київстар» за минулий рік зафіксовано 398 аварій на волоконнооптичних та мідних лініях зв`язку, 127 – на FTTB (комутатори і лінії фіксованого зв'язку) та 25 – на об'єктах мережі мобільного зв’язку. Всі ці аварії сталися «завдяки» крадіям. «Майже кожен інцидент супроводжується крадіжкою або пошкодженням кабельного обладнання, в тому числі – кабелів ліній зв’язку, фідерних ліній та кабелів електроживлення. Крім цього, за 2022 рік вкрадено або пошкоджено 7 комплектів телекомунікаційного обладнання базових станцій, 9 кондиціонерів, 40 акумуляторних батарей зі стійок електроживлення та 59 комутаторів мереж фіксованого зв’язку», – перераховують в «Київстар».
У «Vodafone Україна» торік сталося 296 зловмисних пошкоджень, за три місяці 2023 року – 85.
Фахівці всіх опитаних операторів уточнюють: з початком повномасштабного вторгнення – протягом 2022 року – кількість крадіжок зменшилась у порівнянні з 2021-м, але їх все ще дуже багато.
Найпопулярнішим «промислом» залишається викрадення кабелю
Ця трудомістка «робота» не відлякує «бізнесменів»: на озброєнні злочинних угруповань – власні парки техніки для викопування траншей. «Кабелі пролягають на глибині близько метра. Ними базові станції з'єднані з комутаторами. Таких «підземних зв'язків» тільки у «Київстар» – близько 50 000 км», – пояснюють фахівці цього оператора. Та доповнюють: якщо вандалам так подобається копати – краще б рили картоплю або окопи.
Злодії продовжують полювати переважно на мідні кабелі. Оператори ж задовго до початку повномасштабної війни почали оновлювати свою інфраструктуру: міняти мідні кабелі на оптичні. Тим не менш, написи «Меді немає!» допомагають не завжди. «Нерідко злочинці у пошуках мідного кабелю натрапляють на оптику – і просто перерізають її. А нам доводиться міняти кабель. Так, нещодавно в лісосмузі Київській області невідомі розрили траншеї та пошкодили волоконнооптичний кабель у трьох місцях. Для відновлення роботи довелося монтувати постійну вставку кабелем довжиною більше 100 метрів», – наводить приклад Іван Коломоєць з «Укртелекому».
Технічний директор Vega Віталій М'ясніков розповідає, що наразі у них майже не залишилось мідного кабелю: компанія замінила мідну ADSL-технологію на оптоволоконну GPON. «При цьому й досі є чимало ситуацій, коли шукаючи цінні метали, зловмисники пошкоджують оптичні лінії зв’язку чи обладнання. У 2021 році ми зафіксували понад тисячу випадків вандалізму по всій Україні, у 2022-му – вдвічі менше, за перший квартал 2023-го вже нарахували понад 70. Найбільш ласим шматком для зловмисників була і залишається мідь. Пам’ятаю навіть випадки, коли в одному й тому самому місці вже наступного дня після відновлення здійснювалися повторні крадіжки», – пояснює Віталій М'ясніков.
Нова «ніша»
Восени 2022-го злочинці знайшли ще одну «золоту жилу». Саме в цей час оператори та провайдери закупили десятки тисяч генераторів та потужних акумуляторних батарей для підтримки мереж під час блекаутів. «Водночас активізувалися крадії. «Виносять» дизельні генератори, нові акумуляторні батареї», – розповідають в «Київстар». В lifecell погоджуються: протягом останнього року у них в основному викрадали саме акумуляторні батареї.
Чому комендантська година – не перешкода?
На диво, обмеження пересування в нічний час не заважують злочинним угрупуванням. Навпаки, можливо, й допомагають. «В період військової агресії з боку рф, коли на всій території України діє комендантська година, більше третини злочинів (в основному пошкоджень волоконнооптичних ліній зв’язку) відбувається у нічний час, коли перебувати на вулиці без спецдозволів заборонено», – розповідають інженери «Київстар». Чи пов’язане таке «диво» із залученням співробітників Нацполіції до складу банд? На це питання оператори без достатніх доказів не можуть відповісти.
Тим часом збитки операторів зростають. «Незважаючи на кількісне зменшення крадіжок з окремих напрямів, вартість збитків і витрат на відновлення зв’язку на один інцидент зросла. Тобто крадуть рідше, але більш дороге обладнання. Тому сума збитків зменшилася менше, ніж кількість інцидентів», – розповідають в «Київстар» і наводять статистику: загальна сума збитків і витрат цього оператора у 2022 році склала 2,45 млн грн, в 2021-му – 3,08 млн грн.
У «Vodafone Україна» схожа «картина»: «Торік зловмисники завдали збитків на 821 000 грн. Маємо загальну динаміку збільшення збитків, в першу чергу, через зростання вартості матеріалів».
В яких регіонах злодіям найбільш комфортно «працювати»?
Раніше незмінними лідерами за кількістю інцидентів були Дніпропетровська й Запорізька області. Там банди лише на деякий час «залягали на дно» – і тільки після розбору «польотів» на виїзних засіданнях профільного комітету парламенту й нарадах робочих груп із представниками обладміністрацій, правоохоронців та операторів.
З початком вторгнення картина майже не змінилася. «В «лідерах» з крадіжок – Дніпропетровська, Запорізька, Київська, Одеська області. За 2022 рік маємо більше 250 000 грн збитків на кожну», – розповідають у «Київстар».
«Vodafone Україна» фіксує вал пошкоджень у Дніпропетровській області. «Також є випадки зловмисних дій у Краматорську та Херсоні», – уточнюють в компанії. В «Укртелекомі» найбільше інцидентів: у Київській, Дніпропетровській, Одеській та Харківській областях. У Vega основна кількість пошкоджень сталася в Одесі та Дніпрі.
Чому крадіїв не відлякує більш суворе покарання під час воєнного стану?
У березні 2022 року було ухвалено зміни до кримінального кодексу України. Нові норми підвищили покарання за крадіжки та злочини із втручанням в роботу електронних комунікаційних мереж під час дії воєнного стану. «На жаль, посилення кримінальної відповідальності суттєво не змінило ситуацію з крадіжками телекоммайна і кабелю», – розповідають в «Київстар».
За свідченнями операторів, більшість справ, як і раніше, взагалі не відкривається та/або не розслідується, і лише декілька відсотків доходять до суду. «Поліція не завжди належним чином реагує на випадки крадіжок/пошкоджень телекоммайна. Йдеться про бездіяльність – відмову порушувати кримінальні провадження за нашими заявами про вчинення злочинів. Основна проблема в тому, що, незважаючи на критичну важливість та потребу кожного в отриманні якісних послуг зв’язку в умовах воєнного стану, підрозділи Нацполіції не визначають категорію справ, порушених за статтями 360 («Умисне пошкодження або руйнування телекомунікаційної мережі») та 185 («Крадіжка») ККУ», пріоритетною», – вважають в «Київстар».
Компанія показує статистику: її адвокати подали скарги до судів на бездіяльність поліції більше ніж за 400 інцидентами крадіжок/пошкоджень об’єктів мережі. 99% цих скарг задоволено. Разом з тим, за зверненнями «Київстар» у 2022 році було винесено лише 15 обвинувальних вироків (20 осіб притягнено до кримінальної відповідальності, 18 злочинців отримали покарання у вигляді позбавлення волі на строк 5 років і більше; розкрито 2 організаційно-злочинні угруповання).
У «Vodafone Україна» наводять декілька свіжих прикладів. 3 січня 2023 року фахівці компанії під час огляду базової станції в Києві на проспекті Науки виявили пошкодження – фактично, знищення обладнання. Розмір збитків – 10 539 грн. Повідомили про це працівникам правоохоронних органів за номером телефону 102. Заяву було зареєстровано (ЄО-31), але ЄРДР до сьогодні не порушено. 16 березня 2023 року під час огляду базової станції у Фастівському районі виявили крадіжку акумуляторних батарей. Розмір збитків – 3 580 грн. Далі картина аналогічна: повідомили працівникам правоохоронних органів – заяву зареєстровано (ЄО-3315) – ЄРДР на даний час не порушено.
Технічний директор Vega розповідає, що за фактами заподіяння суттєвих збитків поліція порушувала кримінальні провадження, які завершувалися судовими вироками. «Проте на нашій мережі переважна більшість пошкоджень – дрібні, за якими поліція не відкриває кримінальні справи за фактом крадіжки. Тим не менш, кожен правопорушник має нести відповідальність за несанкціоноване втручання в роботу електронних комунікаційних мереж. Ми фіксуємо усі випадки й продовжимо подавати заяви до правоохоронних органів, щоб спільними зусиллями знешкоджувати злочинців», – говорить Віталій М'ясніков.
Натомість, навіть відкриття кримінального провадження не гарантує успіху. «За зафіксованими у нас інцидентами мова про розшук викраденого взагалі не йде. Не можу пригадати випадки, коли справи дійшли до суду. Наразі в період воєнного стану ч.1 ст. 185 ККУ автоматично стає ч.4 ст. 185 КК. А це тяжкий злочин. Відповідно, поліція далеко не завжди хоче відкривати провадження: «вішати» на себе тяжкий злочин, який навряд чи буде розкритий, і псувати статистику. Також зараз спостерігаємо тенденцію до закриття кримінальних проваджень, відкритих до 2019 року. Про частину цих «закриттів» нам повідомляють. А частину закривають «на тиху», адже за процедурою нашої згоди не потрібно», – розповідає фахівець з безпеки одного з операторів, який побажав залишитися неназваним.
Проте така статистика цілком влаштовує крадіїв та мотивує їх на розширення «бізнесу». «Цього року, на жаль, бачимо тенденцію до поступового збільшення зловмисних пошкоджень», – підсумовують у «Vodafone Україна».
