Указ президента – крадіям не перешкода: як мільярди гривень на 3G та 4G перетікають у кишені злочинців

90–100% покриття України швидкісним інтернетом – не міф, а одна з ключових цілей уряду на найближчі роки. Про це в останні місяці не раз заявляли президент Володимир Зеленський і віце-прем'єр-міністр, міністр цифрової трансформації Михайло Федоров. Мобільні оператори вже зобов'язалися з весни 2020 року розпочати запускати 4G у віддалених населених пунктах і вздовж магістралей у діапазоні 900 МГц. Кожен із гравців має намір вкласти в скорочення цифрового розриву щонайменше кілька мільярдів гривень.

Однак гравці побоюються, що їх інвестиції можуть поступово перетекти в кишені процвітаючих злочинних угруповань, що займаються крадіжкою телеком-обладнання. А в килимовому покритті доведеться постійно латати «дірки». На чому ґрунтуються ці побоювання? Який матеріальний збиток уже понесли оператори? Чому затримання злодіїв поки нагадує риболовлю на каналі Discovery: зловили й відпустили? І лише 2–3% кримінальних справ доходять до суду? Чи допоможе вирішити проблему прийняття парламентом двох профільних законопроєктів, нещодавно зареєстрованих у ВР? На ці та інші питання шукав відповіді Mind.

Щодня в Україні відбувається 50–80 крадіжок обладнання або пошкоджень телеком-мереж. Це означає, що кожен день мешканці багатьох міст і сіл країни на деякий час залишаються без голосового зв'язку та/або інтернету.

За даними асоціації «ТЕЛАС», різке зростання кількості інцидентів почало спостерігатися з 2015 року.

Цей рік оператори сподіваються закінчити з меншими втратами. «Однак поки що ми бачимо тільки незначне падіння кількості крадіжок і пошкоджень. Розмір матеріальних збитків майже не знизився», – розповідає голова комітету з питань безпеки телекомунікаційних мереж асоціації «ТЕЛАС» Андрій Булавін.

За його словами, призупинити зростання крадіжок вдалося завдяки «спонуканню» кількох великих угруповань відійти від справ. «Наприкінці минулого року було реалізовано декілька гучних затримань злочинців, які орудували в кількох областях. Зараз ці групи перестали активно працювати. Ведеться слідство. До суду справи ще не дійшли», – уточнює Андрій Булавін.

Незмінними лідерами за кількістю інцидентів останніми роками були Дніпропетровська й Запорізька області. У цих регіонах злодії лише на час йшли «у підпілля» після розбору їхніх «польотів» на виїзних засіданнях профільного комітету парламенту й нарадах робочих груп із представниками обладміністрацій, правоохоронців та операторів.

Але злодії поступово починають освоювати нові регіони.

«Наївно припускати, що «ракова пухлина» не захопить інші області. Поки злочинні групи чітко орієнтовані на східні області, бо там зосереджені пункти переробки металів. Але рано чи пізно вони створять інші логістичні ланцюжки», – зазначає Андрій Булавін.

Керівник відділу корпоративної безпеки «Київстар» Руслан Шпак уточнює, що недавно в усіх операторів почалися проблеми в Закарпатті. «Якщо раніше в цьому регіоні у нас крали тільки сітку-рабицю біля базових станцій, то зараз спостерігаємо різкий сплеск кількості крадіжок обладнання», – каже експерт.

Здебільшого орудують не дилетанти, а добре організовані злочинні угруповання.

«Злодії відмінно інформовані, де й що красти. Вони забезпечені уніформою операторів і підробленими посвідченнями, а також оснащені технікою, за допомогою якої виривають кабель і піднімають 300–500-кілограмові кришки телеком-колодязів. Траплялося, коли злочинці були озброєні вогнепальною зброєю», – описує Андрій Булавін.

У злодіїв є свої KPI. «Не раз затримували «орлів» зі збереженим у телефоні планом, де було розписано, скільки й чого «спеціаліст» має вкрасти протягом тижня», – не жартує голова комітету з питань безпеки телекомунікаційних мереж «ТЕЛАС».

Злочинці орієнтовані на два ринки збуту.

Перший ринок – експорт кольорових металів. «У цій ніші в злочинців чіткий розподіл ролей. Одна група займається крадіжкою кабелю та здаванням його в пункти прийому металобрухту. Інша – контролем за роботою цих пунктів і легалізацією сировини (підробленням документів). Третя – експортом металу з «білими» документами. Зазвичай учасники різних груп не знайомі один із одним. Їх діяльність, імовірно, координується єдиним центром», – пояснює Андрій Булавін.

У «ТЕЛАС» розповідають, що з 2015 року спостерігають стрімке зростання експорту міді – кольорового металу, який не видобувають в Україні. Це зростання дивним чином збігається зі сплеском крадіжок. Графіки практично ідентичні.

Руслан Шпак розповідає, що оператори спеціально для злодіїв пишуть на кабелі та стовпчиках: «Міді немає!». Не допомагає. Злочинці словам не вірять: розрізають дроти, щоб перевірити. «Хоча в Дніпрі вже з'явилися пункти прийому й оптоволоконного кабелю», – виділяє новий «тренд» керівник відділу корпоративної безпеки «Київстар».

«З огляду на те, що експорт міді фіксується ДФС, правоохоронцям досить просто подивитися, які підприємства її експортують, і перевірити, звідки взято сировину. Однак поки на робочих нарадах із представниками обладміністрацій і поліцейськими чинами ми чуємо тільки констатації фактів: «У місті N є 500 нелегальних пунктів прийому металобрухту». Про їх закриття не йдеться», – наголошує Андрій Булавін.

Інший вигідний напрям – крадіжка телеком-обладнання: комутаторів, акумуляторів, фідерів, кондиціонерів тощо. На думку фахівців «ТЕЛАС», у цій ніші покупці краденого – дрібні напівлегальні інтернет-провайдери. «Не так давно в Житомирі затримали чоловіка, у якого знайшли 1500 комутаторів «Київстар». Він їх перепрошивав і продавав удвічі дешевше. На цьому обладнанні будувалися мережі в невеликих районних центрах», – наводить приклад Руслан Шпак.

Та уточнює, що оператори маркують, гравірують обладнання: «Це власність оператора Х», «Украдене у провайдера Y». Теж не зупиняє: злодії відкручують кришки комутаторів і продають обладнання без них, або здають акумулятори на лом.

З 2014 року в Україні почастішали пошкодження магістральних ліній зв'язку. За словами Андрія Булавіна, вони мають ознаки диверсій. «У різних точках практично одночасно фіксувалися пошкодження. У результаті цілі регіони залишалися без зв'язку. Але ж там – органи влади, військові частини, а хтось не зміг викликати швидку допомогу», – пояснює експерт.

Раніше Mind докладно пояснював, за якою схемою диверсанти випалюють телеком-колодязі напалмом і що вони досліджують.

Оператори не раз інформували профільні держоргани та пояснювали, наскільки це серйозна загроза і до яких катастрофічних наслідків вона може призвести в країні, на території якої знаходяться війська агресора. Але жоден факт пошкоджень не розглядався відповідними відомствами з точки зору загрози державній безпеці.

За останні чотири з половиною роки злочинці завдали операторам збитків майже на 1,7 млрд грн. Для порівняння: на ці гроші можна було б встановити 2000 базових станцій.

«Злодії вирізають кабель на десятки мільйонів гривень, а збитки компанії, з урахуванням втрати тарифних доходів, щорічно сягають сотень мільйонів гривень. Відшкодування шкоди за рішенням суду – мізерне. У середньому воно не перевищує декількох відсотків від суми збитків, встановлених судами», – пояснює директор з корпоративних комунікацій «Укртелекому» Михайло Шуранов.

На це відшкодування оператори можуть розраховувати, тільки якщо кримінальна справа доходить до суду. Однак такі дива трапляються вкрай рідко. Раніше гравці розповідали Mind, що до суду потрапляє лише 2–3% КС.

Оператори розповідають, що крадіжками займаються ті самі «орли». Їх ПІБ, біографію, «явки й паролі» знають і учасники телеком-ринку, і співробітники поліції. «Є особистості, яких затримували протягом року понад 20 разів на крадіжці кабелю у тому самому районі міста. Для поліції вони – бажані гості. Їх доставляють до райвідділу, ідентифікують. Що відбувається далі – припускати не можу. Але незабаром їх знову затримують на місці злочину», – розповідає Руслан Шпак.

В «Укртелекомі» наводять конкретний приклад. На початку цього року працівники Дніпровського управління поліції Києва затримали громадянина Грузії під час крадіжки кабелю. Цей чоловік за подібні злочини вже неодноразово затримувався раніше.

Але не надовго. «Цього разу здавалося, що йому не уникнути покарання: були зафіксовані сліди злочину, вилучені речові докази, знаряддя крадіжки, знайшлися свідки події. Плюс під час розслідування з'ясувалося, що пару місяців тому суд засудив цього товариша до випробувального терміну на два роки. Мабуть, «усвідомивши й виправившись», чоловік пішов на нову «справу». Незважаючи на всі ці факти, прокуратура Києва відмовила в узгодженні підозри, а поліція знову звільнила «героя» з-під варти», – розповідає Михайло Шуранов.

Гравці ринку вважають, що правоохоронці так «завзято» борються з телеком-злодіями з декількох причин. По-перше, співробітники поліції зацікавлені у високому розкритті злочинів. А щоб поліпшити процентні показники – достатньо просто не реєструвати повідомлення про злочин: «Немає справи – немає тіла». Андрій Булавін наводить анекдотичний приклад. Якось співробітники мобільного оператора затримали злодія, який перерізав кабель у телеком-колодязі. Його попросили залишитися всередині колодязя до приїзду слідчо-оперативної групи. Слідчий швидко встановив суть справи. «А чого ти туди заліз? – запитує. – Напевно, по нужді хотів сходити? Надворі дуже прохолодно. Щоб не замерзнути, ти в колодязь заліз?» Злодієві залишилося тільки погодитися. А порізаний кабель списали на «попередників».

Друга причина також пов'язана зі статистикою розкриття злочинів. За словами Руслана Шпака, у слідчих є свої KPI: відсоток розкриття злочинів різної тяжкості. «Коли слідчому доводиться одночасно вести 200–400 справ, він передусім береться за розслідування тяжких злочинів, бо вони на особливому контролі», – пояснює Андрій Булавін.

А крадіжки й пошкодження телеком-мереж поки що вважаються дрібними порушеннями. Більшість кримінальних проваджень відкривається за «м'якою» – першою – частиною ст. 185 ККУ («Крадіжка»). Навіть якщо справа доходить до суду – злодії відбуваються легким переляком й невеликим штрафом.

За даними «ТЕЛАС», за розкриттям телеком-крадіжок та пошкоджень «лідирують» Запорізька область (3% з усіх заведених КП), Київська (13%), Дніпропетровська (21%) і Одеська (28%). «Розкрито – не обов'язково передано до суду. Це означає, що слідчі встановили осіб і задокументували факти», – пояснює Андрій Булавін.

«Наша мета – дати слідчим «інструмент», можливість розглядати крадіжки обладнання й пошкодження мереж за тяжкими статтями. Поки ж згідно зі статті 185 ККУ виведення в офлайн цілого міста фактично рівносильне крадіжці мішка картоплі», – пояснює Андрій Булавін.

Цей «інструмент» закладений у нещодавно зареєстрованому у ВР законопроєкті №2235 «Про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо посилення відповідальності за умисне пошкодження, руйнування, крадіжку телекомунікаційної мережі)». «Якщо Верховна Рада прийме цей документ, у правоохоронців з'явиться можливість розслідувати злочини за «тяжкою» статтею 360 ККУ («Умисне пошкодження ліній зв'язку» ). Вони зможуть проводити НСРД (негласні слідчі (розшукові) дії. – Mind). А розкриття КС перейде під більш пильний контроль», – пояснює Андрій Булавін.

Голова асоціації «ТЕЛАС» Леонід Ошеров уточнює: одна з причин загострення ситуації – невідповідність наслідків та покарання, яке може бути застосоване до зловмисників. «Сьогодні вкрай актуально введення більш серйозної відповідальності в статті 360 ККУ із встановленням покарання за пошкодження телеком-мереж, оскільки заподіяна суспільству й державі шкода значно відрізняється за значенням та наслідками від збитків від крадіжки особистого майна», – говорить Леонід Ошеров.

За словами Михайла Шуранова, оператори сподіваються, що прийняття цього законопроєкту сприятиме зниженню шкідливих посягань на телекомунікаційну інфраструктуру України й допоможе в її розвитку для подальшої інтернетизації країни.

Співавтор законопроєкту, народний депутат Олександр Федієнко наголошує: йдеться про національну безпеку. «Внаслідок злочинних дій без зв'язку залишаються служби екстреного реагування (101, 102, 103), військові та правоохоронні підрозділи, що є реальною загрозою національній безпеці, життю та здоров'ю громадян. Пошкодження і крадіжки елементів телекомунікаційної мережі негативно впливають на нормальну роботу медустанов, правоохоронців, пожежників, органів держвлади, підрозділів Збройних Сил України та інших стратегічно важливих об'єктів для функціонування економіки й національної безпеки держави», – резюмує депутат.

Також телеком-оператори розраховують на підтримку парламентом законопроєкту №2426 Про внесення змін до деяких законодавчих актів (щодо детінізації ринку металургійної сировини і операцій з металобрухтом)». «За чинним законодавством, працювати в цій сфері «в білу» практично неможливо. Створено величезний ринок нелегальних «металоприймальників». Фактично вони перетворилися у точки збуту крадених елементів телеком-мереж. Сподіваємося, що прийняття законопроєкту №2426 допоможе у боротьбі з цією проблемою», – підкреслює Андрій Булавін.

 

Матеріал у партнерстві з Київстар