Як уникнути маніпуляцій на українському газовому ринку. Погляди видобувників, трейдерів і міністерства. ОНОВЛЕНО
Передумови для «картельних перекосів» залишаються, але ситуацію ще можна виправити
Вартість газу в Європі падає восьмий тиждень поспіль. Станом на 26 травня ціни опускалися до 24,275 євро за МВт*год (близько 11,550 грн за 1000 куб. м із ПДВ) – це найнижчий рівень із вересня 2021 року. За минулий тиждень вони втратили понад 20%. Вчора, 29 травня, на момент закриття торгів вартість газу з постачаннями в червні на еталонному хабі TTF у Нідерландах становила 25 євро за МВт*год.
Зниженню цін сприяє збільшення імпорту зрідженого природного газу на заміну постачанням із росії, відносно тепла зима в Європі та економічні проблеми: у Китаї сповільнилося відновлення після пандемії коронавірусів, а європейське виробництво переживає глибокий спад, зазначає Bloomberg.
Аналітики дослідницької компанії Energy Aspects прогнозують, що ціни на газ у ЄС можуть впасти нижче ніж 20 євро за МВт*год, якщо попит у Китаї на імпорт ЗПГ залишиться слабким.
На Українській енергетичній біржі стрімкого здешевлення газу не відбувається. Ціни на ресурс вітчизняного видобутку довгий час трималися на рівні близько 12 800 грн за 1000 куб. м (з ПДВ), а за минулий тиждень впали на 1,2%. 29 травня НАК «Нафтогаз України» на аукціоні УЕБ придбав газ по 12 700 грн за 1000 куб. м (з ПДВ).
За більш низьких газових цін в ЄС українським компаніям стає вигідно його імпортувати, замість того щоб покладатися виключно на ресурс вітчизняного видобутку. Наразі ж окремі трейдери продовжують звинувачувати держхолдинг у маніпуляціях і змові з видобувними компаніями, щоб втримати ціни від обвалу на внутрішньому ринку, попри скорочення промислового попиту на газ через війну.
У «Нафтогазі» іншої думки. «Цього року українського газу буде достатньо, аби пройти опалювальний сезон 2023/2024 без імпорту… Ми працюємо над збільшенням власного видобутку. Системно та прозоро купуємо газ українських приватних видобувних компаній на Українській енергетичній біржі. Цим спонукаємо компанії теж добувати більше газу», – повідомив очільник НАК Олексій Чернишов.
Але передумови для маніпуляцій на українському газовому ринку теж існують. «Усі приватні видобувники мають споріднених трейдерів, яким вони реалізовують свій ресурс за неринковими цінами. У такій спосіб створюється середовище для узгодження дій всередині вертикально-інтегрованих корпорацій, коли найбільша додана вартість перекладається на кінцеву продукцію, наприклад металургійну», – розповів Mind співрозмовник у Мінекономіки.
За підрахунками Міненерго, 2022 року споживання газу в Україні сягнуло 19,485 млрд куб. м, вітчизняний видобуток – 17,587 млрд куб. м. Цього року потреби в газі, за прогнозом, можуть зрости до 20,5 млрд куб. м, зокрема, через дефіцит вугілля для генерації, який прийдеться компенсувати блакитним паливом.
Тобто сукупно внутрішній газовий ринок не профіцитний, а дефіцитний. Тому НАК «Нафтогаз України» може знадобитись імпорт додаткового ресурсу. Для цього компанія долучилася до платформи спільних закупівель газу Aggregate EU.
З іншого боку, в Україні після 24 лютого 2022 року скоротилося споживання в промисловому сегменті, який забезпечують газом приватні видобувники. Тому в них з’явилися запаси в ПСГ. «Тримати ресурс у підземних сховищах цим компаніям вигідно, оскільки є механізм оплати ренти касовим методом, який дає їм змогу відкласти платежі до бюджету та чекати кращої цінової пропозиції на ринку», – пояснює співрозмовник Mind в уряді.
Це одна з причин «холодного» конфлікту між видобувними компаніями та незалежними енерготрейдерами, який розвивається з минулого року й ризикує призвести до перерозподілу ринку в інтересах гравців, які домінують.
Mind зібрав коментарі учасників газового ринку щодо актуального перебігу подій у цій непростій ситуації, ускладненій умовами воєнного часу, які відображають також різницю в їх поглядах на відновлення української економіки.

Пресслужба ДТЕК,
найбільшої приватної газовидобувної компанії України:
«Галузь очікує, що держава захистить належне функціонування вільного та конкурентного ринку газу в Україні»
Підприємства галузі, крім прямих руйнувань та пошкоджень інфраструктури внаслідок ворожих атак, зіштовхнулися сьогодні й із іншими проблемами та викликами, що продиктовані воєнним часом: недоступність передових міжнародних нафтогазових сервісів, ускладнення чи руйнування логістичних маршрутів поставок обладнання та матеріалів, кадровий голод тощо.
Для приватного сектору гостро стоїть питання реалізації газу, оскільки значну частину свого ринку збуту компанії втратили через руйнування промислових підприємств, які були їхніми основними споживачами. Зараз це питання частково вирішується шляхом викупу газу «Нафтогазом України» на УЕБ. Однак галузь очікує, що держава захистить належне функціонування вільного та конкурентного ринку газу в Україні, а також рухатиметься по шляху його подальшої інтеграції в загальноєвропейський ринок.

Артем Петренко,
Асоціація газовидобувних компаній України:
«Тренд на зниження обсягів видобутку зберігається»
– Торік обсяги виробництва газу були знижені через об’єктивні наслідки воєнних дій, коли видобувникам доводилося працювати під постійними ракетними обстрілами й у зоні активних бойових дій. Цьогоріч тенденція на ринку з урахуванням останніх новин у ЗМІ негативно впливає на індустрію та інвестклімат, тренд на зниження обсягів видобутку продовжуватиметься і далі.
Держава та НАК «Нафтогаз України» дослухалися до асоціації щодо необхідності викупу газу українського видобутку. Торги відбуваються на Українській енергетичній біржі, і станом на 26 травня викуплено 356,5 млн куб. м палива. Це один із дієвих механізмів підтримки галузі, адже можливість реалізовувати видобутий ресурс дозволяє компаніям сплачувати ренту в державний і місцевий бюджети, а також інвестувати в буріння, капремонти свердловин і планувати нові проєкти.

Максим Дмитрук,
СЕО трейдера «ТАС Енергія України»:
«Це легітимний бізнес-підхід тільки на перший погляд»
– НАК «Нафтогаз України» – організація, що робить жахливі речі. Вона маніпулює ціною на газ, встановлюючи фіксовані ціни на Українській енергетичній біржі – створює так званий прайскеп, привласнюючи собі роль держрегулятора, НКРЕКП. Це призводить до втрати бюджетних коштів.
На нашому промисловому газовому ринку є великий профіцит, і це може дозволити знизити ціну закупівлі мінімум на 20%. Проте цього не відбувається. Такі дії можуть містити ознаки корупції. Попит і пропозиція повинні збалансовувати ціну, а не фіксована ціна на газ.
У сучасних умовах розвитку енергетичного сектору України дедалі актуальнішою стає також проблема недоотримання рентної плати за природний газ. Добувні компанії, користуючись законодавчими лазівками, невипадково уникають сплати рентної плати за допомогою закачування газу до підземних сховищ.
Це складний механізм, за яким компанії можуть утримувати газ для трейдингу в зимовий період, замість його продажу на ринку. На перший погляд, це може здатися легітимним бізнес-підходом. Однак у контексті фінансової стійкості держави ця практика стає предметом обурення.
Недоотримання рентної плати суттєво впливає на бюджетні доходи України, що має далекосяжні наслідки для реалізації стратегічних програм і проєктів, зокрема фінансування важливих потреб національної безпеки.

Володимир Шведкий,
СЕО трейдера ETG.UA:
«Вперше в історії українського газового ринку маємо ситуацію, що дозволяє створити національний бенчмарк»
– На комерційному газовому ринку України маємо профіцит: ресурсу вітчизняних приватних видобувних компаній достатньо для покриття попиту. І це особливий момент. Ніколи ще в історії нашого газового ринку не було такої ситуації, що дозволяє створити національний бенчмарк, який буде якісним орієнтиром. Попит, щоб сформувати адекватну ціну на газ саме для українських споживачів, на ринку є.
Ми всі – і видобувні компанії, і трейдери – працюємо на забезпечення попиту на газ. І чим він вищий, тим більше умов, щоб наша економіка повернулася до довоєнних показників і зміцнила конкурентоспроможність. В умовах гарячої війни з агресором таке досягнення не менш значуще, ніж обороноздатність української армії на полі бою.
Внутрішній бенчмарк можна забезпечити лише завдяки активній біржовій торгівлі ресурсом внутрішнього видобутку, а в центрі уваги мають бути інтереси реального сектору економіки.
Наприклад, коли заводи, що виробляють цукор чи скло, можуть розрахувати собівартість власної продукції на два квартали наперед, орієнтуючись на внутрішні газові ціни, то це здатне стимулювати їхній розвиток, особливо в нестабільних умовах.
Якщо газовидобувні компанії самі не прагнуть підвищувати активність на організованому біржовому ринку, то держава має втручатися. Наприклад, покласти на них зобов'язання щодо продажу 30–50% щомісячного обсягу видобутого газу через біржу.

Микола Колісник,
заступник міністра енергетики України:
«Для розв'язання проблеми зловживань потрібні збільшення реальної ліквідності на газовому ринку та публічність біржових операцій».
– Узгоджені дії суб’єктів, які обмінюються корпоративною інформацією і створюють умови для отримання прибутку в неринковий спосіб на українському енергетичному ринку, можуть відбуватися через відсутність імплементації Регламенту ЄС щодо доброчесності та прозорості оптового енергетичного ринку (REMIT).
Цей документ Єврокомісія розробила 2008 року після фінансової кризи, і він був імплементований у 2011-му. Регламент визначає поняття зловживань і маніпуляцій на ринку, дає визначення інсайдерській інформації та торгівлі нею. Документ забороняє зловживання на оптових енергоринках і встановлює вимоги щодо розкриття інсайдерської інформації учасниками ринку. Важливий момент – цей документ зобов’язує учасників ринку повідомляти про підозрілі трансакції.
Регламент REMIT буде імплементований в українське законодавство найближчим часом. Відповідний законопроєкт №5322 готується до голосування у другому читанні. Його ухвалення підвищить прозорість ринків газу та електроенергії, створить конкурентне середовище. Обидва ці чинники забезпечать справедливе ціноутворення. Переконаний, що депутати його підтримають.
Крім імплементації REMIT, для розв’язання проблеми зловживань потрібно збільшення реальної ліквідності на ринку та кліринг, тобто публічність біржових операцій. І взагалі маємо бути чутливими до кон’юнктурних змін на ринку.
Gas United. Авторський Telegram-канал Світлани Долінчук:
- Про реальний газовий бізнес, спираючись на здоровий глузд.
- Як торгують енергоресурсами під час війни в Україні та світі.
- Факти, тренди, коментарі.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].