Сорос-молодший: від мовчазного хлопчика із зайвою вагою до улюбленця топмоделей і керівника бізнес-імперії

Епоха Джорджа Сороса на Волл-стріт добігла кінця: він передає кермо влади у своїй імперії 37-річному синові Алексу. Десятиліттями кроки 92-річного мільярдера ретельно вивчалися, повторювалися, а іноді навіть вигадувалися трейдерами-конкурентами. І це не дивно, адже він створив хедж-фонд Quantum, одну з найуспішніших фінансових компаній світу, яка стала першопрохідцем «глобального макроінвестування».

Сорос розбагатів у 1970–1980-х роках, роблячи успішні великі ставки на передбачення економічних і політичних змін. Уряди критикували його за спекуляції, що шкодять економіці. Звинувачення, почасти засновані на слабких доказах, мали тенденцію до посилення впливу бізнесмена.

Протягом останнього десятиліття Джордж Сорос здебільшого відігравав роль стороннього спостерігача за ринками. Друзі цього вельми популярного героя сучасних теорій змов розповідають, що він вже не такий енергійний, як колись, і слух його погіршився. Однак він регулярно грає в теніс, виступає з промовами, пише редакційні статті та інші матеріали на соціально-політичні теми. Останнім часом, за словами людини з близького оточення філантропа, він зосередився на Україні, зміні клімату та розвитку штучного інтелекту.

---

---

Сорос не вперше виявляє жвавий інтерес до України. 2015 року інвесткомпанія Dragon Capital Томаша Фіали оголошувала про партнерство із Soros Fund management. Ім’я Сороса згадувалось у проєктах, пов’язаних з інвестиціями у видобуток газу, нерухомість і землю в Україні.

Щоб дізнатися про родинні перипетії в сім’ї Сороса та принципи, на яких розвиватиметься його бізнес, Mind пропонує своїм читачам адаптований переклад резонансної публікації з The Wall Street Journal, заснованої на першому інтерв’ю Алекса Сороса.

Алекс Сорос: портрет в інтер’єрі

Джордж Сорос, визначний інвестор, філантроп та учасник ліберальних політичних рухів, передає контроль над своєю імперією вартістю $25 млрд молодшому синові – Александру Соросу, лівоцентристському мислителю, якого, втім, не вважали потенційним наступником титулованого мільярдера.

37-річний хлопець, якого зазвичай називають Алексом, сказав у першому інтерв’ю WSJ після свого обрання, що він поширюватиме ліберальні цінності свого батька («Ми думаємо однаково», – сказав старший Сорос), охоплюючи нові напрямки. До них належать право голосу та право жінок на аборт, а також гендерна рівність. Він планує і надалі використовувати великі статки своєї родини, щоб підтримувати лівих політиків у США.

Некомерційна організація Open Society Foundations (OSF, відома в Україні як «Відкрите суспільство», що фінансує міжнародний фонд «Відродження»), спрямовує близько $1,5 млрд на рік для підтримки прав людини в усьому світі та на допомогу в розбудові демократії. Гроші фонду також надсилаються університетам та іншим освітнім організаціям.

На відміну від деяких лівих, Алекс вважає, що свобода слова в кампусах коледжів та інших місцях стала занадто обмеженою. «У мене є деякі розбіжності з моїм поколінням щодо свободи слова та інших речей – зрештою, я виріс, дивлячись на Білла Мехера перед сном», – сказав він, маючи на увазі телеведучого та прихильника Першої поправки до Конституції США (вона забороняє видавати закони щодо заборони будь-якої релігії, обмеження свободи слова).

Несподіваний наступник

Багато хто сумнівався, що 92-річний Джордж Сорос коли-небудь поступиться своїм Олімпом за життя. Він зізнався в інтерв’ю: «Я принципово не хотів, щоб OSF перейшов до одного з моїх дітей. Я вважав, що ним має керувати хтось, хто найкраще підходить на цю роль».

Алекс, який носить окуляри у великій оправі та акуратно підстрижену борідку, з часом завоював довіру свого батька, замінюючи його під час поїздок до офісів OSF по всьому світу. «Він це заслужив», – сказав Джордж Сорос.

У грудні правління OSF обрало Алекса своїм головою замість його батька. Молодший Сорос є єдиним членом родини в інвестиційному комітеті, який контролює Soros Fund Management – фірму, яка управляє коштами OSF та сім’ї. За словами представника Сороса, більшість із $25 млрд статків буде спрямовано на OSF у наступні роки.

За словами колег, Алекс в управлінні сімейною справою поки що виявляв колегіальний стиль роботи, який відрізняється від манери його батька.

Вибір Алекса, шанувальника хіп-хопу та прихильника баскетбольної команди «Нью-Йорк Джетс», був довгоочікуваним. Спочатку він майже не розмовляв на зустрічах OSF і був більше відомий своїм бурхливим світським життям. «Красуні-моделі, друзі з НБА та хованки в особняку: ласкаво просимо до розкішного життя сина-плейбоя інвестора Джорджа Сороса» – з таким заголовком була опублікована стаття на Daily Mail.com у 2016 році.

Бренд «Сорос». Становлення

Джордж Сорос розбагатів у 1970-х і 1980-х роках як новаторський менеджер хедж-фондів, який робив ставки на світових фондових, облігаційних і валютних ринках, керуючись своїми прогнозами економічних і політичних змін. Він робив інвестиції після того, як переглянув купу інформації, зокрема розвідку з власної мережі політичних і ділових контактів. Одна ставка на те, що британський фунт впаде в 1992 році, принесла його фонду понад $1 млрд прибутку.

Після падіння Берлінської стіни 1989 року благодійність Джорджа Сороса була зосереджена на зміцненні демократичних цінностей у країнах колишнього СРСР і сателітах Совєтів. У 2004 році бізнесмена розкритикували в США за слова, що запобігти переобранню президента Джорджа Буша було «ключовою метою» його життя. Він підтримав президентську кампанію Барака Обами у 2008 році та спровокував подальшу негативну реакцію за підтримку програм обміну одноразових шприців і легалізацію марихуани для медичних цілей.

Джордж Сорос, який народився в Угорщині, вивів свій фонд із країни 2018-го після того, як той підпав під жорстку критику прем'єрміністра Віктора Орбана.

Відтоді інформаційні випади в його бік почастішали. Минулого місяця Ілон Маск написав у твіттері, що Джордж Сорос «нагадує Магнето», персонажа коміксів Marvel, який, як і Джордж, пережив Голокост. У відповідь на критику такого порівняння Маск додав, що Джордж «хоче роз’їсти саму тканину цивілізації».

«Мені подобається, коли хочуть когось звинуватити», – спокійно відреагував на критику Джордж.

Кандидат №1. Незатверджений

Джонатан – третя дитина від першого шлюбу Джорджа з Анналіз Сорос, у нього є брат і сестра. Його батьки розлучилися, коли Джонатану було сім років, і батько переїхав до квартири, розташованої неподалік від сімейного будинку через дорогу від Центрального парку в Нью-Йорку.

Хлопець ріс заможним, але Джордж тоді ще не став всесвітньо відомою фінансовою фігурою. Після закінчення Уесліанського університету в 1992 році Джонатан два роки працював у новому офісі OSF в Будапешті. Він приєднався до інвестиційного фонду Quantum 2002 року після отримання ступенів із права та державної політики в Гарварді, очолив його та заслужив повагу колег і вважався спадкоємцем свого батька.

«Я очікував, що Джонатан буде тим самим», –  зізнався Ар’є Неєр, президент OSF з 1993 до 2012 року.

Джонатан також припускав, що його призначать очолити імперію Сороса, хоча й розумів схильність свого батька неочікувано скасовувати рішення. «Я завжди знав, що він може будь-якої миті змінити свою думку. Це те, чим він найбільше відомий як трейдер», – сказав він.

Бажаючи зберегти мир у родині, Джонатан покинув інвестиційний бізнес Сороса у 2011 році. «Ми не зійшлися в деяких питаннях. Це стало очевидним для нас обох, і батько захотів залишитися сам», – сказав Джордж.

Зараз він живе на Мангеттені з дружиною та трьома дітьми, з 2012 року працює над громадськими проєктами. Також Джордж виступив співзасновником компанії Athletes Unlimited, яка керує професійними жіночими лігами з софтболу, баскетболу, лакросу та волейболу. «Ми припинили наші ділові стосунки на досить хороших умовах. Я був розчарований, але не пошкодував», – розповів він.

Кандидат №2. Остаточний

Алекс, старший із двох синів від шлюбу Джорджа Сороса з другою дружиною Сьюзан Вебер, прагнув бути ближчими до свого батька, коли ріс у елітному селищі Катона, штат Нью-Йорк. Проте все складалося інакше. «Він був там, але його не було. Він весь час думав про ринки», – розповів Алекс про батька.

У підлітковому віці Алекс іноді подорожував за кордон під наглядом охоронців, адже його прізвище привертало небажану увагу. Він захоплювався спортом і музикою, щоб вписуватися в життя звичайного суспільства. «У певному сенсі я хотів бути більш нормальним», – згадує він.

Алекс зблизився з батьком після того, як його мати подала на розлучення у 2004 році. У той час він був 18-річним першокурсником Нью-Йоркського університету. «У певному сенсі батько серйозніше поставився до батьківства після розлучення», – згадував Алекс, який також отримав ступінь доктора філософії з історії в Університеті Каліфорнії, Берклі.

Він мало дбав про фінанси й не міг переконати свого батька дивитися американський футбол. Натомість вони годинами обговорювали глобальні ідеї та політику. «Для Алекса головне – це футбол, філософія та політика, саме в такому порядку», – розповів Сванте Мірік, один із його друзів.

Протягом багатьох років Алекс привертав увагу ЗМІ головно завдяки відвідуванню вечірок у Гемптоні та Каннах. Він фотографувався зі знаменитостями, серед яких співачка Ашер і модель Шанель Іман (певний час навіть зустрічалася з Алексом).

Входження в бізнес-імперію

З 2004 до 2006 року Алекс працював у OSF неповний робочий день, а потім долучився до правління фондом. За словами людей, які там працювали, він не справив враження, особливо як імовірний наступник. «Алекс приходив на засідання правління, але майже завжди мовчав», – сказав Ар’є Неєр, перший президент OSF (американський правозахисник, колишній виконавчий директор Human Rights Watch. – Mind).

Одного разу з власної ініціативи Алекс відправився у віддалені куточки Амазонки, щоб зустрітися з лідерами корінних народів та привернути увагу до їхніх потреб. Він також приєднався до правління Global Witness – міжнародної групи, яка викриває корупцію і порушення прав людини гірничодобувними компаніями й урядами.

Після президентських виборів 2016 року, які виграв Дональд Трамп, на тлі побоювань, що Конгрес може розслідувати діяльність OSF, дехто з фонду закликав до стриманого підходу. Але Алекс натомість підштовхнув колег активізувати роботу. Він, наприклад, допоміг збільшити щорічні витрати OSF у Латинській Америці з $12 млн до $60 млн, а в США працював із демократом Стейсі Абрамс, щоб поліпшити явку виборців на Півдні країни та серед чорношкірих виборців. А ще закликав політиків-демократів краще відточувати свою ораторську майстерність, щоб розширювати привабливість партії.

«Наша сторона має бути більш патріотичною та інклюзивною. Те, що хтось голосує за Трампа, не означає, що він  расист», – сказав Алекс.

«Алекс навряд чи стане бугіменом, яким був Джордж Сорос», – пророкує Ентоні Ромеро, виконавчий директор Американського союзу громадянських свобод, який отримує фінансування від OSF.