«Гроші люблять не тільки тишу, а й безпеку»: як війна змінила фокус інвестиційних компаній
Керуючі фондів – про пріоритетні напрями інвестування та тренди
Під час великої війни багато стартапів не змогли адаптуватися до нових умов і «померли». Як наслідок – фонди втратили відсоток від свого портфоліо й були змушені змінювати стратегію. Як саме? Які напрями інвестування зараз у пріоритеті? Та які сектори обирають зовнішні інвестори? Про це говорили спікери нещодавнього форуму INVESTMAN. Mind занотував найцікавіші думки.
Ігор Верхогляд,
керуючий партнер інвестиційного банку Soul Partners:
– До війни ми фокусувалися і працювали з проєктами для українських акціонерів. У нас майже не було клієнтів поза Україною. Були лише такі випадки, коли інвестор приходив до нас із проханням підібрати актив по його критеріях. Тоді ми працювали на інвестора. Це був не український клієнт, але все одно про Україну. Тепер в нашому портфелі є низка проєктів, які не мають практично нічого спільного з Україною. Отже, війна дала поштовх вийти на експортний ринок послуг.
Займаємося залученням інвестицій, можемо чітко бачити, що відбувається на ринку. Він виглядає так: внутрішні інвестори є в класичних для України секторах: агросектор, переробка та IT. Зовнішніх інвесторів цікавить IT. Логіка в тому, що це чи не єдиний сектор, у якому немає фізичної присутності активу на території України. Є люди, є софт, є офіс, але немає фізичного заводу. Відповідно немає і ризику його знищення. І це, мабуть, одна з основних причин, чому до цього сектору є хоч якийсь інтерес, і є невеликі зовнішні угоди.
На агроринку зараз основний інвестор – містяни. Хто хоче отримати кошти – продає, хто має ресурси – купують на сентименті, що ціна у воєнний час буде нижчою, оскільки немає конкуренції від іноземних інвесторів. Ще один новий тренд – середній та крупний український бізнес хоче інвестувати в суміжні сегменти за кордоном, щоб диверсифікувати ризики. Для України такий тренд нейтрально-негативний, тому що він направляє кошти з країни.
З мого погляду, до основних функцій держави точно не входить управління державними підприємствами й підприємницькою діяльністю. А в нас є такий тренд. Кілька років, особливо під час війни, держава стала чи не найсуттєвішим економічним суб'єктом. У чиновника багато економічних важелів, це відповідно створює стимул для корупції. Головне, що можна зробити швидко, – мати політичну волю до зменшення ролі держави в економіці, тобто до приватизації, продажу державних підприємств, зменшення їх кількості. Так рівень корупції впаде сам по собі, органічно. Друге – судова реформа та реформа прокуратури. Потрібно реформувати те, що впливає на економічну діяльність.
Юрій Серещенко,
керуючий директор фонду венчурного капіталу QPDigital:
– Головне завдання минулого року – допомога стартапом із релокейтом. Зараз команди отримують багато допомоги. Наприклад, у нас є стартап, який торік залучив близько $25 000 – 50 000 прямих інвестицій, а допомоги (гранти, програми під релокейт) порядку $800 000.
Потрібно розуміти, якщо стартап хоче розвиватися, то необхідно релокуватися. 70% наших стартапів живі й розвиваються. Наші інвестори – українські бізнесмени. Їм набагато важливіше питання ліквідності, ніж капіталізація через 5 років. Тому ми зараз сфокусовані на проєктах, які можуть зробити швидкий operation traction.
Євгенія Клепа,
виконавча директорка 1991 Open Data Incubator:
– Стартапів, які не змогли вижити, близько 20% від усього нашого портфоліо за всі роки. Для нас це великий відсоток. Якщо говорити про проєкти, які залишилися в Україні, для них ми підсилили бізнесову підтримку. Розуміємо, що частина команд не може фізично релокуватися, як мінімум через законодавчі обмеження для чоловіків. Для них ми створили окремі програми підтримки.
Залучення інвестицій не припинялося під час війни. Це стосується як проєктів, які вже були на певному рівні, так і early stage. Наприклад, до нас на хакатон прийшов проєкт у сфері дезінформації перевірити гіпотези. Зробили це та отримали $1 млн від SMRK. Це про те, як продукти продовжують розвиватись і можуть бути успішні не лише за кордоном, а й в Україні. Вони налагоджують разом із нами формат державно-приватного партнерства.
Штучний інтелект для багатьох може звучати як: «А давай ще отут прикрутимо AI». Але насправді це історія про спрощення, якщо правильно використати його, то це може дати більше швидкості продукту. Серед наших стартапів прикручувало небагато. У нас посилився фокус на кібербезпеці та defence-проєктах із більшою увагою до алгоритмів і софтової частини. Також продовжують інвестувати в освітні проєкти.
Принцип невтручання держави – це базовий принцип, але він не на 100% має бути. Якщо говорити про IT, то в Україні це єдина індустрія, яка була в плюсі за весь період. Він невеличкий, але він є. Це показник того, що навіть ці умови, які є на сьогодні, можливі для функціонування індустрії та для її розвитку. Звісно, створювати додаткові можливості після перемоги потрібно, але точно не зараз. Щодо рівня корупції, то він став ще більшим. Такі технологічні проєкти, які можуть хоч якось продуктивно працювати, нівелюють оцей мінус від корупції, на вирівнювання до нуля.
Артем Волхонський,
засновник венчурного фонду ZAS Ventures:
Війна суттєво вплинула. Ми переглянули рipeline зі стартапами, які в нас були. Багато проєктів через війну перестали показувати ознаки життя. Їхні показники впали. Хтось поїхав, ймовірніше, вже не повернеться в Україну. Але ті, хто залишився і хотів вижити, навпаки покращили свої результати. Вони фактично довели, що можуть в надскладних умовах під час війни, відсутності електроенергії та інтернету, створювати продукти й залучати інвестиції. Таких сильних команд у нас вистачає.
Зараз тренд – AI. Він сильно вплинув на ландшафт і стартапи. Усі стартапи намагаються вловити цей тренд, будувати свій проєкт на основі штучного інтелекту, оскільки розуміють переваги. І для нас головна проблема зараз – переконатися, що це не bullshit. Що в наступні два місяці умовний Adobe не зробить те саме і не поставить хрест на стартапі. Ще один напрям, який постійно зростає, – усе, що пов'язано з віддаленою роботою та моделями, коли людям дають інструменти для заробітку, продаючи контент.
А головне, що впливає на інвестиційну привабливість, – корупція. Гроші люблять не тільки тишу, а й безпеку. Ніхто не інвестуватиме в ТОВку в Україні. Мені навіть страшно уявити, що ми американському інвестору пропонуємо такий варіант, щоб потім він мав проблеми з нашими «інвестнянями». Податкова реформа напрошується вже давно. Думаю, що ми не впораємося самі, бо це як самостійно оперувати собі апендицит. Тільки під зовнішнім тиском і інвестиціями під це можна змінити ситуацію. Ми майстри того, щоб упускати свої шанси. У нас було дві революції, що частково похитнули історію з корупцією. Втім вона оговталась, інкорпорувала вчорашніх революціонерів у свою систему та стала інституцією. Викорінити її дуже важко.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
