Акценти тижня: британські парламентарі менш підзвітні за українських, чи кусатиме Китай так голосно як він гавкає та як він обходить американські санкції
Огляд основних подій минулих семи днів і реакція на них зарубіжної преси
The Guardian опублікувала список із більш ніж 50 британських депутатів, які наразі мають акції в банках, будівельних компаніях, оборонних компаніях, постачальниках енергії та супермаркетах – компаніях, на які може вплинути законодавство чи нова політика, запроваджена парламентом. Серед компаній такі, як Barclays , HSBC, BP і Sainsbury's.
Британські депутати нічого не порушили. Просто такі м'які правила
Виявляється, парламентські правила у Великій Британії передбачають, що інформація про власність членів парламенту, зокрема колишнього прем'єр-міністра Терези Мей і колишнього міністра освіти Гевіна Вільямсона, не підлягає оприлюдненню в парламентських реєстрах. Від депутатів вимагається реєструвати частки в одній компанії, якщо вони складають сумарно понад 15% її акцій або якщо їхні частки в ній коштують понад 70 000 фунтів стерлінгів.
До списку депутатів, які володіють акціями, входять голова комітету з питань довкілля Роберт Гудвіл, член парламенту від консерваторів Дезмонд Суейн, тіньовий міністр бізнесу Сіма Малхотра, а також лідер Шотландської національної партії Брендан О'Хара.
Розслідування також встановило, що прем'єр-міністр Ріші Сунак мав фінансову частку в National Grid за два дні до того, як його обрали кандидатом від консерваторів у своєму окрузі. Прем'єр-міністр заявив, що в липні 2019 року вклав свої поточні інвестиції в сліпий траст – механізм, який використовується членами парламенту, щоб дистанціюватися від своїх фінансових інтересів.
Тереза Мей володіла акціями BP, коли вона була міністром внутрішніх справ, а її чоловік володів акціями BP, Barclays, BT і Centrica. Через чотири місяці після того, як вона стала прем'єр-міністром, ці акції, схоже, також були передані в сліпий траст. Водночас Мей як міністр внутрішніх справ зустрічалася з представниками BT – британської телекомунікаційної холдингової компанії, а її чоловік, Філіп Мей, володів акціями цієї компанії, що не було публічно розголошено.
Генеральний прокурор Вікторія Прентіс та її близькі члени родини мають частки у BP, Tesco, HSBC, Lloyds, транснаціональної компанії з виробництва напоїв Diageo та оборонному підряднику Rolls-Royce вартістю понад 130 000 фунтів стерлінгів, які ніколи не були оприлюднені.
Цікаво, що раніше реєстри акціонерів були доступними для громадськості за запитом. Однак у 2006 році до Закону про компанії були внесені зміни, які значно ускладнили доступ до реєстрів. Причина – побоювання, що ці реєстри використовують для переслідування директорів та акціонерів компаній, які вважаються причетними до порушень прав тварин.
The Guardian висловлює подив, що відсутність вимоги до парламентаріїв декларувати будь-які доходи від дивідендів або доходи, отримані від продажу акцій, контрастує з правилами щодо доходів від роботи за найманням, де все, що перевищує 300 фунтів стерлінгів на рік, має бути задекларовано.
«Згадайте атомну бомбу». Торгівельна війна США з Китаєм виявляє багато білих плям у санкціях
Центр аналізу європейської політики CEPA зробив аналіз, як США посилюють експортний контроль над передовими напівпровідниками, і переймається через те, що західні компанії втратять ринок, а КНР розробить власні технології, які замістять західні.
Внаслідок санкцій китайські компанії стикаються зі скороченням прибутку. Виробник пам'яті YMTC знизив прогноз зростання з 60% у річному обчисленні до 7%. Компанія SMIC зазнала 5% квартального падіння доходів – вперше за останні три роки.
Тож Китай вирішив контратакувати: з липня він оголосив про обмеження на експорт галію та германію – металів, які широко використовуються в напівпровідниковій промисловості. Він уже заборонив чипи американського виробника Micron Technology, стверджуючи без доказів, що американські чипи не пройшли «перевірку мережевої безпеки». Про заборону чипів Micron було оголошено наступного дня після саміту G7 в Японії, де демократичні лідери домовилися про зменшення залежності від Китаю.
Пекін нападає на західні компанії – від виробників деревної целюлози до телекомунікаційного обладнання, підтверджуючи, що його дії мають політичний характер. І незабаром очікується ескалація. Адміністрація Байдена розглядає можливість запровадження додаткових обмежень на експорт чипів штучного інтелекту, що може зупинити постачання чипів NVIDIA та інших виробників китайським клієнтам. Після першого раунду американських обмежень NVIDIA припинила продавати свої найсучасніші чипи A100 до КНР і випустила для китайських ринків менш продуктивну версію під назвою A800. Нові обмеження можуть заборонити продаж навіть чипів A800 без ліцензії. Акції китайських компаній, що працюють у сфері штучного інтелекту, впали майже на 4% на цих новинах.
«Згадайте атомну бомбу. Як тільки США її випустили, Радянський Союз кинувся наздоганяти. Йому це вдалося, не в останню чергу завдяки шпигунству, що спровокувало небезпечну гонку ядерних озброєнь. Чи не зіткнемося ми тепер із контрпродуктивною гонкою чипів?» – переймається CEPA.
Чипи та хмарні технології vs галій та кремній. Чи буде збалансоване «око за око»?
Але хвилюватися треба через інше – 3 липня Китай анонсував експортний контроль, який набуде чинності з 1 серпня, за галієм і германієм – двома металами, які використовуються у високоякісних напівпровідниках. Китай постачає близько 80% світового виробництва галію та германію. За даними інвестиційного банку Jefferies, Америка може отримувати до 50% постачань германію з Китаю.
Як пише британський The Economist, повна заборона може порушити виробництво широкого спектру продуктів, зокрема чипів, екранів, волоконно-оптичне обладнання та сонячних панелей. Це також може стримувати розвиток технологій наступного покоління. Виробники мікросхем сподіваються поступово замінити кремній, що використовується в більшості процесорів, на нітрид галію або карбід кремнію, які здатні витримувати вищу напругу. Галій і германій також можуть використовуватися в електромобілях, ядерній енергетиці та інших пристроях, у тому числі зброї.
Втім, на думку видання, є сподівання, що «укус Китаю слабший за його гавкіт». Як і деякі американські обмеження, нові китайські правила вимагатимуть від експортерів отримувати схвалення уряду й експортні ліцензії.
Уряд КНР цілком може надавати їх досить вільно: зрештою, повна заборона зашкодить китайським експортерам, які продають багато германію та галію американським клієнтам. «Але Байдену не варто помилятися. Китай демонструє, що він не відступить і що він може завдати удару у відповідь. Очікується все більш рівномірний баланс «око за око», – попереджає The Economist.
Загалом більшість ЗМІ приділила серйозну увагу візиту у Китай міністра фінансів Джанет Єллен, яка після десяти годин зустрічей із китайськими офіційними особами заявила, що обидві сторони прагнутимуть до «частішого спілкування» попри глибокі розбіжності. Себто суттєво пом'якшила попередню риторику Вашингтона щодо Китаю.
Проте, як пише New York Times, значне послаблення економічної напруженості є малоймовірним: Джанет Єллен чітко дала зрозуміти, що адміністрація Байдена має серйозні занепокоєння через багато комерційних практик Китаю, зокрема його ставлення до іноземних компаній і політики, яку Сполучені Штати розглядають як спроби економічного примусу. Про підтримку росії у війні проти України не йшлося.
Своєю чергою Пекін за кілька годин до пресконференції Джанет Єллен через державне інформагентство «Сіньхуа» висловив незгоду Китаю з тим, що адміністрація Байдена робить акцент на збереженні американської національної безпеки за допомогою торговельних обмежень.
Пекін побоюється, що транснаціональні компанії перенесуть свої розгалужені ланцюги постачання та десятки мільйонів робочих місць з Китаю в інші країни. Пекін непокоять і майбутні американські обмеження на інвестиції в Китай (зверніть увагу – другий рік війни союзник України продовжує інвестувати в країну, яка постачає росії підсанкційні товари), а також спроби адміністрації Байдена обмежити доступ КНР до певних технологій (зверніть увагу, не санкції непокоять Китай, а лише спроби).
Втім, як КНР досі вдавалося обходити санкції пояснюють інші світові ЗМІ. The Economist нагадує, що 30 червня Нідерланди під тиском Білого дому оголосили, що обмежать продаж Китаю деякого обладнання для виробництва мікросхем: голландський виробник найсучасніших у світі літографічних верстатів asml відтепер продаватиме китайським клієнтам лише низькопродуктивні пристрої для травлення найсучасніших мікросхем. А 4 липня американська Wall Street Journal повідомила, що американський уряд, можливо, готується обмежити використання Китаєм американських хмарних обчислювальних сервісів, які дозволяють китайським фірмам, що займаються штучним інтелектом, обходити попередні американські санкції, користуючись перевагами висококласних процесорів хмарного провайдера, не володіючи власними чипами.
Крім того WSJ нагадало, що близько двох третин світового виробництва літію та кобальту, необхідних для електромобілів, переробляється в Китаї. Країна є джерелом майже 60% алюмінію, який також використовується в батареях електромобілів, і 80% полікремнію, що входить до складу сонячних панелей. За даними Міжнародного енергетичного агентства, Китай має ще міцніший контроль над рідкоземельними мінералами, які використовуються у сенсорних екранах для смартфонів і системах протиракетної оборони, на які припадає 90% їхньої переробки.
Загалом світові ЗМІ минулого тижня дали достатньо приводів для хвилювання через Китай, аби посилити в нас депресивні настрої. Навіть падіння цін на мідь не може нівелювати той факт, що американські виробники через санкції США будуть змушені покинути дешевий Китай і будувати заводи у США чи Європі, що значно здорожить майбутню вартість чипів. Або той, що США будують нові заводи, але працювати на них немає кому. Не поліпшує настрій і переможна хода Threads Цукерберга та лють Маска. Адже скарг на цензурування нової соціальної мережі, яка за два дні отримала 70 млн зареєстрованих користувачів, теж вдосталь. До того ж, поки Цукерберг будує «дружню» платформу для спілкування, SpaceX Ілона Маска вже створила «де-факто» монополію на запуски ракет. Може, цей тиждень буде краще, але минулого тижня однозначно гарних новин у світових ЗМІ для нас не було.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
