Приречена субмарина: як власники батискафа Titan знехтували всіма вимогами безпеки
Чому компанія OceanGate уникала перевірок – у новому документальному фільмі
Деякий час багато фахівців задавалися питанням, що могло стати причиною трагедії підводного човна Titan, який належав приватній американській компанії OceanGate. Аж ось з’явилася нова інформація: виявилося, що елементи керування геймпада, електрична система чи недосвідчені дизайнери, можливо, не були найбільшою проблемою. «Титан» був приречений на катастрофу. Чому саме, розповідає Mind.
Що сталося з човном Titan?
Декілька днів тому на YouTube-каналі Real Engineering було опубліковано відео під назвою The Questionable Engineering of Oceangate, яке за перші пару діб зібрало майже 2 млн переглядів. Відео пояснює, які інженерні невдачі сталися під час проєктування знаменитого підводного човна Titan. Це було темою, яка обговорювалася протягом кількох тижнів перед цим.
Сценарій документального фільму написав Брайан МакМанус, який працював інженером із проєктування композитних конструкцій. Відеодослідження пропонує цікаву теорію про те, що пішло не так.
Той факт, що за велику частину систем човна відповідали працівники без жодного досвіду, ми вже знаємо. Як і те, що ним керували... за допомогою ігрового планшета. За словами МакМануса, панель Logitech – це найменше, що має хвилювати дизайнерів Titan.
Ненадійний корпус із вуглецевого волокна
МакМанус приділяє найбільшу увагу одному ключовому аспекту дизайну – композитному корпусу. По-перше, виявляється, що композитний матеріал взагалі не рекомендований для такого типу конструкції, оскільки стійкість до стискування таких композитів – невідома. Чому ж був обраний саме цей матеріал?
Компанія OceanGate вибрала цей тип композиту через властиву йому плавучість, яка є важливою при будівництві підводних човнів. Тоді вага води, яку він витісняє, є приблизно такою ж само, як і сам транспортний засіб. Це мінімізує енергію, необхідну для занурення у воду або підйому плавзасобу. Але для досягнення потрібної плавучості підводні човни мають бути оснащені зовнішнім шаром спеціальної піни. Генеральний директор OceanGate Стоктон Раш заявив, що прагнув обійтися без нього задля економії.
Крім того, конструкція бака-розширювача, також виготовленого з композиту, повинна бути автоклавована для усунення пустот або повітряних бульбашок. Адже вони можуть негативно вплинути на всю структуру цієї деталі, оскільки несуть ризик розшарування. На жаль, це також не було враховано – через те, що інсталяція настільки великого об'єкта потребувала б імпорту або створення величезного автоклава. Тому на човні було використано дешевшу та, вочевидь, менш безпечну альтернативу.
Навмисний обхід регуляторних процедур на «Титані»
Субмарина «Титан» не проходила офіційних випробувань у присутності регулюючого органу, про що сама компанія повідомила в блозі. Йдеться про особливу класифікацію підводних човнів, щоб можна було їх проєктувати й керувати ними відповідно до чинних стандартів. Такий процес іноді дозволяє відсіяти ненадійні проєкти.
Ще одним інженерним промахом міг стати раніше згаданий бак-розширювач, який став частиною підводного човна, хоча припущення про його справне функціонування були підтверджені... лише теорією. Компанія OceanGate визнала, що не пройшла стандартну галузеву класифікацію, зокрема стрес-тестування.
Однак був проведений лише внутрішній кваліфікаційний тест, який мав полягати в огляді морським інспектором під час пробного занурення та спливання судна. Про перевірку човна на «втому матеріалів» не йшлося, що ще більше підвищувало ризик виходу з ладу будь-якого з вузлів. У блозі OceanGate йдеться про те, що кваліфікаційні тести були відхилені як невідповідні для інноваційних проєктів.
Як зазначає МакМанус, ніколи не можна бездумно пов’язувати безпеку та продуктивність будь-якого транспортного засобу з наміром проєкту, заснованим виключно на теорії міцності матеріалів. Завжди потрібні фізичні випробування, яких у цьому випадку не було. Хоча рішення директора OceanGate можна пояснити жадібністю, оскільки компанія брала величезні суми за поїздку на човні та скорочувала витрати, які б забезпечили більшу безпеку екіпажу, важко говорити про навмисний розрахунок і зарозумілість, оскільки відомо, що Стоктон Раш заплатив за цей проєкт своїм життям.
«Незручних» співробітників було звільнено
На цьому дивовижні історії не закінчуються. Виявилося, що не всі в OceanGate були настільки необачні, щоб закрити очі на класифікацію та стандарти безпеки. У 2018 році співробітника, який висловив занепокоєння композитним корпусом, невдовзі звільнили. Чоловік порушив справу проти компанії, стверджуючи, що теоретичних розрахунків пустот у композитних матеріалах із такою поверхнею буде недостатньо. Однак OceanGate заявив, що має власні стандарти тестування компонентів, які працюватимуть для їхніх «інноваційних» винаходів.
Автор фільму перерахував кілька причин катастрофи OceanGate, але їх об’єднує одне – самозакоханий генеральний менеджер, який неодноразово ігнорував коментарі щодо проєктних припущень субмарини Titan.
Повне відео можна переглянути тут:
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
