Заощадження чи прибуток: бізнес і населення понесли гроші в банки. Хто зберігає більше та у якій валюті

Заощадження чи прибуток: бізнес і населення понесли гроші в банки. Хто зберігає більше та у якій валюті

Короткі підсумки «депозитного» сегменту за перше півріччя 2023 року

This text is also available in English
Заощадження чи прибуток: бізнес і населення понесли гроші в банки. Хто зберігає більше та у якій валюті
Фото: depositphotos.com

Попри війну українці збільшують кількість коштів на рахунках банків. Mind продовжує знайомити читачів з головними тенденціями банківського сектору в першому півріччі 2023 року й розповідає про причини зростання коштів населення та бізнесу.

Основна тенденція першого півріччя 2023 року на банківському ринку – збільшення обсягу депозитів як результат політики Національного банку. «За останні 12 місяців населення наростило залишки на гривневих рахунках на 19%, на валютних – на 6%, а бізнес – на 48% у гривні та на 24% в інвалюті», – зазначає начальник аналітичного відділу Sense Bank Олексій Блінов.

Строкові кошти населення за пів року у гривні збільшилися до 43 млрд грн. Серед лідерів, яким населення довірило найбільше коштів, – «Ощад» (+10 млрд грн), «Приват» (+8,5 млрд грн), ПУМБ (+4,7 млрд грн), Сенс Банк та Укргазбанк (приріст на 2,6 млрд грн кожного), «Універсал» (+2 млрд грн), «Укрексім» (+1,8 млрд грн).

Олег Клименко, член правління з роздрібного бізнесу ОТП Банку, розповідає, що за січень – червень 2023 року портфель в іноземній валюті збільшився в 3,5 раза, портфель депозитів фізичних осіб – майже на 25%.

«Мотивація клієнтів при розміщенні депозитів у валюті й у гривні різна. Розміщення валюти на депозитах клієнти розглядають більше як захист та інструмент накопичення коштів, а в нацвалюті – звертають увагу на відсоткову ставку, яка протягом 2023 року зростає, і розраховують на отримання доходу у вигляді відсотків», – каже Олег Клименко.

У державному Укрексімбанку з початку року приріст строкових вкладів становив у національній валюті +1,7 млрд грн, в іноземній валюті +$9 млн. «Нині спостерігається стабільний приріст гривневих депозитів фізосіб – з початку року ми збільшили відповідний портфель на 10 млрд грн (до 54 млрд грн). Обсяг строкових вкладів в іноземній валюті навпаки зменшується, але не суттєво», – уточнює голова правління Ощадбанку Сергій Наумов.

Якими є причини збільшення коштів на рахунках? За словами Сергія Наумова, популярності гривневих депозитів сприяє поліпшення їх умов, спричинене редизайном монетарної політики НБУ. З цим згоден і голова Юнекс Банк Іван Світек. «Завдяки оперативній реакції на зміни в дизайні монетарної політики нам вдалося подвоїти портфель депозитних вкладів фізичних осіб. Проте лише завдяки вкладам у гривні», – каже Світек.

Як писав Mind, на початку цього року НБУ застосував до банків низку заходів, які змусили банкірів підняти ставки за депозитами. Так, у Правекс Банку в березні 2023 року максимальна ставка була 11,5% за депозитами в національній валюті. Підвищення відбулося в червні 2023 року – і ставка зросла до 17% при оформленні депозитів онлайн. «З 1 січня до 30 червня 2023 року обсяг депозитів фізосіб у гривні зріс удвічі, а у валюті вп’ятеро», – зазначає Семен Бабаєв, заступник голови правління, керівник Головного управління роздрібного бізнесу Правекс банку.

Чи є інші причини приросту депозитів? Так. Наприклад, майже в усіх банках є можливість дистанційно, у мобільному застосунку, відкрити накопичувальний рахунок, на який нараховуються відсотки, або депозит.  «Зміна монетарної політики разом зі змогою дистанційного відкриття депозиту навіть для тих, хто не є клієнтом, дали дуже непоганий ефект», – каже Іван Світек.

«Від початку року портфель строкових депозитів фізичних осіб у валюті в нас збільшився більш ніж утричі. Одна з причин – можливість оформлення строкових валютних депозитів онлайн», – підтверджує Олександр Куркін, директор Proximity бізнесу та мережі Креді Агріколь Банку. На його думку, збільшенню депозитного портфелю сприяла відносна стабілізація та поліпшення настроїв у суспільстві щодо економічної ситуації в країні.

«Клієнти віддають перевагу вкладам строком на три та шість місяців. Але є доволі багато клієнтів, які розміщують кошти й на довші строки», – пояснює Куркін.

Чи бачать банки тенденцію по зміні структури валютних депозитів фізосіб з долара в євро? Якщо дивитися на загальну структуру вкладів фізосіб у банківській системі, то можна помітити деяке зростання популярності вкладів у євро. За пів року їхній обсяг загалом по системі зріс на 20%, хоча до цього здебільшого падав. Цікаво, що в найбільших банках, як-от «Ощад», «Креді Агріколь» чи «Райффайзен», не підтвердили цей тренд для своїх установ.

«Я б не поспішав із висновками. Усе ж іноземною валютою, яка домінує для заощаджень в Україні, залишається американський долар. Навіть повноцінна інтеграція країни до ЄС не зможе швидко це змінити. В останні три місяці, після того як купівля валюти з розміщенням на тримісячному вкладі втратила сенс через наближення готівкового курсу до котирувань МВРУ, портфелі вкладів в іноземній валюті поволі знижуються. І це не дивно, зважаючи на колосальну різницю в ставках», – пояснює Іван Світек.

Які сфери бізнесу збільшують залишки на рахунках банків? Банкіри із системних фінустанов підтверджують, що бізнес також збільшує обсяги своїх коштів у банках. З початку року залишки коштів на рахунках великих корпоративних клієнтів в «Ощаді» зросли на 58%. Станом на кінець першого півріччя їх обсяг становить 46,2 млрд грн.

«Зростають і залишки на рахунках наших клієнтів сегменту ММСБ. На початок липня вони становлять 37,6 млрд грн; з початку року відповідний портфель приріс на 2 млрд грн, або більш ніж на 5%. Зокрема, кошти клієнтів корпоративного бізнесу зросли майже на 16%», – каже Юрій Сорока, директор департаменту контролінгу та інформаційних потоків даних Райффайзен Банку. За його словами, основні залишки на рахунках формують клієнти роздрібної торгівлі, оператори мобільного зв’язку, харчової промисловості та аграрії.

Сергій Наумов додає: в Ощадбанку найбільші залишки в сегменті великого корпоративного бізнесу – на рахунках клієнтів, які працюють в енергетичному секторі, нафтогазовій промисловості, транспортній галузі, у сфері фінансових послуг. «Щодо ММСБ, то тут найбільші частки пасивів належать сільському господарству, торгівлі, організаціям охорони здоров’я та переробній промисловості», – каже Наумов.

У «Креді Агріколь» зростання портфеля пасивів бізнес-клієнтів у гривні становить за перше півріччя 2023 року майже 40% у сегменті малого, середнього та корпоративного бізнесу, і понад 10% – у сегменті мікробізнесу. Зростання відбулося завдяки строковим депозитам, кошти на поточних рахунках залишилися на тому самому рівні.

Про що свідчать такі тенденції? Один із головних позитивних результатів поточного збільшення коштів у банках – зростання ліквідності банків. «Достатній приріст коштів на рахунках клієнтів фізичних та юридичних осіб сприяв зростанню ліквідності банківської системи. Зокрема, за даними регулятора, коефіцієнти короткострокової ліквідності в середньому втричі перевищували мінімальні вимоги», – пояснює Юрій Сорока з «Райффайзену». 

Банки, отримуючи значний приріст ресурсної бази завдяки коштам клієнтів, скорочували зовнішні запозичення та повертали кредити рефінансування, отримані від НБУ. На думку Сороки, на банківському ринку створені умови для подальшого зміцнення стабільної ресурсної бази коштів клієнтів. Проте все залежить від стабільності національної валюти, яка своєю чергою спирається на зовнішню підтримку.

Тож буде логічним, якщо наступними кроками Нацбанку стануть спроби пожвавити кредитування.

У випадку, якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію. Або надішліть, будь-ласка, на пошту [email protected]
Проєкт використовує файли cookie сервісів Mind. Це необхідно для його нормальної роботи та аналізу трафіку.ДетальнішеДобре, зрозуміло