Хто такий волонтер: чи потрібні благодійникам лобісти та як це врахувати в законах
В Одесі відбувся перший всеукраїнський форум Social Camp 2023. Mind наводить основні тези учасників
22 липня 2023 року в Одесі відбувся перший щорічний форум для волонтерської спільноти Social Camp 2023 Odesa. Mind виступив інформаційним партнером форуму. Метою заходу було посилення українського волонтерства, а його програму було побудовано з урахуванням актуальних і гострих питань, що постали в суспільстві загалом та волонтерській спільноті зокрема.
Чи не найобговорюванішим стало те, чи потрібен волонтерам єдиний репрезентативний орган або лобістське об'єднання, яке б представляло інтереси волонтерів на професійному якісному рівні, дискутувало на нагальні теми та ухвалювало спільні рішення. Представники благодійних організацій, бізнес-спільнот і правоохоронних органів висловили свої думки щодо цього.
Катерина Ножевнікова,
засновниця БФ «Корпорація монстрів»:
«Я не думаю, що це можливо – об'єднуватися. Зібратися, як ось сьогодні, і об'єднатися – зовсім різні речі. Це й не треба робити, бо це така вже монополізація. Хтось сильніший і має великі обсяги – але я, наприклад, не вважаю свою роботу важливішою за тих, хто допомагає своїм декільком підрозділам і робить неймовірні речі. Немає відповіді, як опиратися системі, навіть якщо ти в ній реєструєшся (хоча не всі можуть реєструватися, досі мало комунікації з цього питання). Водночас є і інший бік, якщо всім дати вільну: війна показує як світлих людей, так і дуже темних. Тут потрібно бути дуже обережними, бо, на жаль, у волонтерській спільноті вже багато скандалів. Але потрібно думати, як захистити від держави волонтерів, які справді доброчесно працюють».
Олександр Максименко, начальник управління захисту інвестицій та запровадження спеціалізації прокурорів «Офіс Генерального прокурора»:
«На сьогодні в нас з'явилося багато контрабандистів, які розповідають, що вони волонтери – і ввозять товар під виглядом гуманітарної допомоги. Ми спрямовуємо правоохоронні органи займатися саме такими питаннями.
Правоохоронні органи різні: є приклади СБУ, які справді можуть вчиняти якісь дії, але в нас є, скажімо, рука допомоги. За ініціативи генерального прокурора ми доносимо інформацію про волонтерські організації, які захищають права волонтерів. Ви звертаєтеся до них, вони – до нас. Вони діють як фільтр, бо нам на вхідному етапі дуже важко зрозуміти: це волонтер, який допомагає, чи це людина, яка намагається прикриватися волонтерством, особливо, коли займає оборонну позицію. Офіс підтримує доброчесних волонтерів, але після того, як перевірить документи та підтвердить доброчинність діяльності, – тоді буде вжито заходів, щоб не притягати цих людей до відповідальності.
З іншого боку, ми теж заручники обставин, бо є багато людей, які маніпулюють волонтерством. Зараз основне завдання правоохоронних органів, зокрема Офісу Генпрокурора як координаційного центру, – навчитися розділяти злочинців і доброчесних волонтерів, які теж можуть помилятися. У нас дуже формалізована держава: у тебе або є документ, або немає. Немає – значить ти винний, а є – молодець. І ми намагаємося це змінити, тому й потрібна зміна законодавства. Є волонтерська допомога, і вона повинна бути відмежована від гуманітарної допомоги, бо це абсолютно різні історії. Люди виїжджають за свої кошти, купляють, завозять необхідне. На мою думку, вони повинні мати можливість розпоряджатися далі цим майном, як вони хочуть.
Зміни є, ми над цим працюємо, але вони не спрацюють ніби за порухом чарівної палички. Проте в Офісі Генпрокурора є люди, які готові прислухатися до позиції волонтерів, аналізувати проблеми та вживати заходів».
Андрій Длігач,
голова Ради Коаліції бізнес-спільнот за модернізацію України:
«Сила волонтерства – демонстрація слабкості держави. Слабка держава використовує волонтерство, щоб посилитися, але для цього їй потрібно зробити його слабким. Єдина спроможність побудувати сильну країну – це будувати сильні державні інституції і громадянське суспільство. А ми маємо олігархічну державу, яка монополізувала в країні майже все, контролює економіку, має контроль усієї вертикалі через політичну систему і слабке суспільство, яке фактично не впливає на ухвалення рішень. Майдан зруйнував цю систему, але не зафіксував нову логіку.
Потрібно більше довіряти громадянському суспільству, давати більше свобод волонтерам, громадським і благодійним організаціям. Ми самі навчимося регулювати наш сектор, а держава має сприйняти це через координаційну платформу, волонтерського омбудсмена і навчитися довіряти своєму громадянському суспільству.
Держава має зробити так, щоб наша волонтерська діяльність не була потрібна, зробити максимум для того, щоб латати ті дірки, які ми демонструємо. Дайте нам можливість самоконтролю, дайте нам можливість самоврядування – у цьому ми будемо ефективніші».
Надія Денисюк,
співзасновниця та генеральна директорка БФ «Спілка мертвих юристів»:
«Регулювання має бути. Воно вже є, тобто є закони, які поширюються на нас усіх, і ми повинні їх дотримуватися. Питання лише в тому, що ми зробимо? Такі закони, які нас захищатимуть, підведемо нормативні регулювання під ті реальні об'єктивні обставини, які виникли не з нашої вини (через нашого ворога є низка питань, які потребують нормативного врегулювання, це обставина, на яку ми не впливаємо). Але є вже регулювання, яке це питання закриває. Але питання мирного часу, коли немає нагальності.
На одній із нарад у Києві пропонували створити волонтерське об'єднання, мало не профспілку. І на питання зробити рейтинг волонтерів усі вийшли, бо всі роблять це з однією метою (окрім недобросовісних). Єдина проблема у нас, волонтерів: немає розуміння, куди нам постукатися, щоб сказати про наявну проблему. Тому, якщо говорити про репрезентативність, має бути саме така функція, опосередкована передача питання нагору – до міністерств, органів державної влади, великих фондів і в першу чергу кредит довіри для якогось органу – це те, що може консолідувати волонтерів».
Олександр Максименко:
«З погляду ефективності й репрезентативності потрібна така людина, орган або організація, що представлятиме інтереси волонтерів, бо їхня позиція повинна звучати консолідовано. Цього ми не побачили, і в нас теж був заклик до волонтерів: будь ласка, сформуйте свою думку, своє бачення щодо регулювання. Ми своє бачення формулювали з тих позицій, які надали волонтери, але не побачили консолідованої позиції з тих чи інших питань. Навіть сьогодні одні кажуть, що дерегуляція повинна бути, інші – що ні. Хотілося б почути конкретне бачення розв'язання цієї історії, а ми своєю чергою якимось чином спробуємо допомогти і зробити так, щоб бюрократична система прийняла позицію волонтерів».
Також порушили нагальне й неоднозначне питання щодо прав та обов'язків волонтерів, зокрема про оплату роботи волонтера, а також уточнили поняття волонтерства та благодійної діяльності.
Надія Денисюк:
«На якому етапі людина стає де-юре волонтером для держави, у який момент набувається статус волонтера? Відповіді на це немає. У законі волонтер – людина, яка надає безплатну благодійну допомогу. Всі чули про реєстр волонтерів – він потрібен у питанні оподаткування, але він не визначає, що з моменту реєстрації ти стаєш волонтером, а до цього був ніким. І до цього в розумінні Закону про волонтерську діяльність ти був волонтером. Ним є кожен, хто донатить, хто працює в благодійному фонді. Вони – не благодійники, а волонтери. Тобто волонтером може бути той, хто хоч раз щось зробив.
Суть волонтерства – робити щось безоплатно. Робота волонтера не може бути оплачувана, винагороди не може бути – є лише компенсація. І вже якщо ви працюєте як ФОП – це ваші послуги, ваш дохід. Водночас можна бути паралельно і ФОПом, і волонтером. Тобто одне не заважає іншій окремій діяльності, однак це потрібно чітко розмежовувати, бо волонтери і працівники БФ – це різні суб’єкти. У нас волонтери підпадають під різні закони.
Для волонтера є закон, який регулює дуже мало й не те, що треба. Згідно із законом, волонтери можуть працювати по договору про волонтерську діяльність з ГО та БФ. Закон України про благодійну допомогу каже, що 20% можна використовувати на зарплату. Я – директорка благодійного фонду, у мене є зарплата 0,25 ставки. Я не можу працювати директором безоплатно: до мене прийде податкова, нарахує мінімалку. Ми принципово на це ніколи не виділяли донати, у нас є окремий бюджет, який системно підтримує донор.
Наразі в законі немає моменту, відколи людина стає волонтером, що означає цей статус, які є обов'язки та права. Однак це має бути визначено й врегульовано».
Підсумовуючи, Надія Денисюк наголосила:
«Відсутність чіткого розуміння і закону – це простір для маніпуляцій. Щоб цього уникнути, творімо й робімо те, що ми вже зробили, – волонтерство, неймовірну інституцію в Україні, і нам треба її зберегти, захистити свої права. Тож ідімо шляхом захисту, а не відмови від будь-якої допомоги, зокрема і юридичної».
Представник Офісу Генпрокурора Олександр Максименко висловив вдячність волонтерам і наголосив: «Повірте, у державі розуміють, наскільки це важливо, і зараз вживають заходів, щоб розпочати діалог, виявити проблемні питання і спробувати їх розв'язати».
