Банки та міжнародна допомога: непрямий ефект

Банківська система є одним із найбільш успішних секторів економіки в часи війни. За даними НБУ, за січень – травень 2023 року банки отримали майже 67,6 млрд грн прибутку. Це майже втричі більше, ніж за відповідний період 2021 року.

У військовий час основою української економіки стали міжнародні фінансові вливання.

За даними Кабміну, з лютого 2022 року до червня 2023 року Україна отримала понад $185 млрд допомоги від міжнародної спільноти. Половину із цих коштів становить фінансова допомога західних союзників України.

Попри те що напряму банки не залежать від міжнародної допомоги, свій суттєвий позитивний вплив на них вона має. Mind поспілкувався з провідними банкірами та дізнався, чому закордонна підтримка важлива для українських банків.

Фінансування від зарубіжних партнерів підтримує всю українську економіку: від курсової стабільності до державного бюджету та виплат бюджетникам. Це відбувається через спрямування грошей партнерів, основні з яких – США та ЄС, на покриття дефіциту державного бюджету України. Що своєю чергою впливає на стабільність державних витрат, зокрема на виплати зарплат, пенсій, фінансування державних програм тощо.

«Завдяки міжнародній допомозі офіційний курс і курс готівкового долара майже зрівнялися» , – додає фінансовий аналітик Анатолій Дробязко.

«Без зовнішніх коштів Україна знаходилася б в стані кредитного дефіциту бюджету, що не дозволило б фінансувати всі важливі статті бюджету та призвело б до колапсу економіки, високого рівня інфляції і глибокої девальвації національної валюти», – описує критичну ситуацію Ігор Левченко, начальник департаменту приватних банківських послуг UKRSIBBANK BNP Paribas Group.

Зростають золотовалютні резерви. За даними НБУ, на 1 серпня 2023 року вони становили майже $42 млрд (). Частина резервів сформована за рахунок грантів, запозичень і фінансової допомоги від ЄС, США, Світового банку.

«Завдяки міжнародній допомозі резерви НБУ оновлюють свої історичні максимуми та продовжать це робити принаймні до кінця року», – прогнозує Олександр Печерицин, директор департаменту аналітичних досліджень Райффайзен Банку.

Стабільність бюджету

«Вагомість міжнародної фінансової допомоги для України важко переоцінити. З початку повномасштабної війни з огляду на значне зростання видатків на оборону, безпеку, соціальний захист, дефіцит державного бюджету країни суттєво збільшився. У 2022 році дефіцит бюджету (без урахування грантів у доходах) становив 25,5% ВВП, у поточному році він прогнозується на рівні понад 26% ВВП», – кажуть у Нацбанку.

Там визнають, що дефіцит бюджету залишатиметься значним через потребу в підтримці обороноздатності й економічного відновлення.

Плановий дефіцит бюджету 2023 становить приблизно $42 млрд. За даними Міністерства фінансів, основними джерелами фінансування бюджету України є надходження від Євросоюзу ($11,4 млрд), ОВДП ($9 млрд), та США ($8,5 млрд).

Директор департаменту казначейсько-інвестиційних послуг Укрексімбанку Антон Болдирєв каже, що за 7 місяців поточного року касові видатки державного бюджету наблизилися до 2,1 трлн грн, з яких на соціальні виплати населенню було спрямовано до 0,3 трлн грн. Водночас дефіцит бюджету становив 0,9 трлн грн. Джерелами його фінансування виступають залучені міжнародні кошти – 1,0 трлн грн, а також чисті запозичення на внутрішньому ринку.

«Активні бюджетні видатки наразі є одним із драйверів відновлення економіки, підтримуючи споживчий попит та інвестування. Так, дані за 2022 рік свідчать, що витрати держсектору забезпечили приблизно 30% обсягу реального ВВП України», – розповідає Болдирєв.

Стабільність гривні

Зараз відбувається стрімка девальвацій російського рубля: 14 серпня вартість долара перейшла психологічну відмітку у 100 рублів за долар. Багато років поспіль за девальвацією рубля наступною була девальвація гривні.

«Коли товарно-грошові потоки між Україною та рф були значними, банки мали можливість заробляти на кросс-курсі між гривнею і рублем. Тому велика турбулентність у рф створювала великі додаткові фінансові потоки, які впливали на стабільність гривні. Так було навіть після 2014 року, але все змінилося у 2022 році», – розповідає Анатолій Дробязко.

«Підтримка фіксованого валютного курсу є одним з основних інструментів збереження макрофінансової стабільності в Україні. Функціонування такого валютного режиму забезпечується проведенням регулярних інтервенцій із продажу валюти Національним банком», – каже Антон Болдирєв.

За сім місяців 2023 року на такі потреби з міжнародних резервів було спрямовано понад $14 млрд.

«Наявність такої «подушки безпеки», як золотовалютні резерви, дозволяє підтримати валютний ринок та економіку в разі реалізації потенційних загроз. Це позитивно впливає на очікування основних учасників ринку», – зазначає Болдирєв. У НБУ нагадують що з початку 2023 року Україна отримала від міжнародних партнерів приблизно $28,1 млрд.

Віталій Ваврищук, голова департаменту макроекономічних досліджень групи ICU вважає, що «до кінця 2023 року та протягом 2024 року припливи міжнародної допомоги залишатимуться достатніми для того, щоб НБУ й надалі міг нарощувати резерви, навіть у разі, якщо курс буде залишатися незмінним».

Шлях до депозиту

Як писав Mind, Нацбанк с літа 2022 року намагався вплинути на політику банків щодо залучення депозитів. Підняття облікової ставки у 2022 році до 25% майже не вплинуло на рішення банків по підвищенню ставок по депозитах. Тому НБУ вдався до більш жорстких заходів – з лютого 2023 року збільшив норми резервування банків, про що писав Mind.

Тим самим НБУ заохотив банки залучати кошти населення та бізнесу на депозити, підіймаючи ставки.

«Міжнародна допомога суттєво впливає на рівень ліквідності в банківській системі, але навіть сильніший ефект мають процентні ставки», – зазначає Оксана Шведа, заступник голови правління з казначейства Банку «Кредит Дніпро».

Також за пів року кошти юросіб у валюті збільшилися на 1,2 млрд грн. Про це нещодавно писав Mind.

Усе ж банкіри визнають, що політика НБУ та міжнародна допомога впливають на зростання депозитів не напряму.

«Завдяки можливості покриття дефіциту бюджету, держава витрачає кошти з бюджету в тому числі на соціальні виплати, заробітні плати військовим та іншим службам, які боронять нашу країну від агресора, і ці кошти акумулюються в банках, збільшуючи рівень депозитів», – каже Ігор Левченко.

«Депозити зросли навіть у той час, коли Національний банк був вимушений фінансувати дефіцит бюджету за рахунок емісії. Але, звісно, міжнародна допомога – один із ключових чинників, що підтримують українську економіку, дозволяють НБУ утримувати курс гривні. Без цього уникнути економічної катастрофи було б неможливо», – зазначає Іван Світек, голова правління Юнекс Банку.

В очікуванні кредитування 

Одним зі стратегічних завдань держави в поточних умовах є відновлення кредитування. Тим більше, що в системі накопичені значні ресурси. За останній рік вкладники збільшили залишки на рахунках на 29%, причому бізнес – на 49%, фізособи – на 15%.

За словами Блінова, частково накопичення коштів на рахунках банків демпфується підвищенням нормативів до відрахувань до обов'язкових резервів. Це мотивує банки кредитувати державу через купівлю ОВДП, бо до половини фонду обов'язкових резервів можна формувати за допомогою державних облігацій.

«Так держава відтягує потенційний кредитний ресурс із реальної економіки. Під час війни це може виглядати доречним, але загрожує консервацією одержавлення економіки та фінансів у повоєнний час, особливо враховуючи масштаби участі держави в банківській системі, що склалися», – каже Олексій Блінов.

Кредитні портфелі банків скорочуються. З 1 липня 2022 року до 1 липня 2023 року валовий кредитний портфель банків бізнесу та населенню скоротився на 6% – на 69 млрд грн. Портфель працюючих, тобто не проблемних кредитів впав більш як на 20% – на 155 млрд грн. Ще одна тенденція – вже не перший рік банківське кредитування обмежується напрямами з мінімальним ризиком, у тому числі державними програмами.

Нещодавнє зменшення облікової ставки НБУ має в теорії сприяти здешевленню кредитних ресурсів для бізнесу та населення. Нагадаємо, що 27 липня регулятор знизив ставку з 25% до 22%.

Проте експерти критично оцінюють вплив цього рішення на пожвавлення кредитування – через військові ризики. Наприклад, фінансовий експерт Станіслав Шлапак називає такі перепони, як високі відсоткові ставки, високий ступінь невизначеності щодо ринків для бізнесу. Економіст Олексій Блінов вважає, що неможливість спрогнозувати ризики під час війни обмежує рішення щодо інвестиційних проектів. Через те тренд домінування кредитування обмеженої кількості проєктів, переважно з державними коренями, буде зберігатися.

За оцінками Станіслава Шлапака, найбільший імпульс продовжить отримувати кредитування, де є компенсаційні механізми відсоткових ставок, тобто такі державні програми, як «5-7-9» та «єОселя».

«У частині роздрібного кредитування певний імпульс отримають автокредитування за партнерськими програмами та дуже обережне споживче кредитування. Позитивні економічні прогнози й очікування поки що суттєво не впливають на рівень ринкових процентних ставок із кредитування», – прогнозує Шлапак.

Стійкість банків

Можна сказати, що поточні пів року банківська система знаходиться у відносній для часів війни стабільності. Знижується рівень інфляції, ринковий валютний курс зрівнявся з фіксованим офіційним. Надходження фінансової допомоги в Україну через бюджет приходить до українських пенсіонерів, чиновників, військових, які витрачають гроші на повсякденні потреби та залишають частину на рахунках.

«Усі розрахунки всередині держави проходять через розрахункову банківську систему. Банки, які обслуговують державні організації по виплаті зарплат тощо, мають стабільні фінансові потоки. Це ми бачимо по постійному зростанню залишків на рахунках клієнтів, банківська система має достатній запас ліквідності», – розповідає Анатолій Дробязко.

«Виведені невеликі банки були пов'язані зі схемами ігорного бізнесу, їх питома вага не мала значного впливу на банківську систему», – оцінює ситуацію Дробязко.

У свою чергу системний Сенс Банк був націоналізований із політичних причин.

Наскільки регулятор є передбаченим у рішеннях щодо виведення банків? Якраз зараз починаються заходи з оцінки якості активів банків і стрес-тестів.

«НБУ проводить обґрунтовану та виважену політику. Стрес-тести дають НБУ додаткову картину в кожному конкретному банку, після чого стосовно кожного з них буде вироблено регуляторну та наглядову позицію», – пояснює Шлапак.

Наскільки зменшення міжнародної допомоги вплине на стабільність банківської системи?

Банкіри кажуть, що банківська система є достатньо міцною, щоб мінімізувати негативний вплив можливого скорочення закордонних фінансових вливань.

«У поточній моделі взаємин банківської системи та НБУ я не бачу великих ризиків для зменшення стабільності банківської системи при зменшенні міжнародної допомоги. Банківська система пройшла жорсткий тест на початку війни і показала свою надійність і життєздатність», – зауважує Ігор Левченко. Його думка заснована на тому, що системні банки мають великий рівень ліквідності, що дозволить виконувати всі зобов’язання перед клієнтами. Водночас рівень кредитних портфелів і їхня якість не є критичними для банків.

Іван Світек впевнений, що в короткочасній перспективі українська економіка завдяки партнерській підтримці накопичила достатній запас міцності.

«З огляду на це певний запас міцності є. Складніше оцінити потреби бюджету, зважаючи на його специфічність у воєнний час, – зауважує Світек, – Як зміниться ситуація за пів року, зараз ніхто передбачити не зможе. Наразі НБУ прогнозує достатній приплив фінансової допомоги та кредитів від партнерів на найближчі 6–12 місяців».

У самому НБУ дають оптимістичний прогноз – регулятор впевнений, що банківська система долає виклики повномасштабної війни.

«Зараз Національний банк здійснює оцінку стійкості банківської системи, щоб побачити повну картину. Після її завершення за потреби відбудеться докапіталізація банківського сектору. НБУ очікує, що більшість банків матиме змогу самостійно провести докапіталізацію завдяки прибуткам, які вони зараз накопичують, та не можуть перерозподіляти [крім державних банків] з огляду на дію відповідної заборони НБУ. Очікується, що банківська система й надалі стабільно працюватиме, попри виклики та наслідки повномасштабної війни», – зазначають у НБУ.

«Міжнародна допомога залишиться головним джерелом і в перші роки після закінчення воєнного стану, – каже Юрій Олексієнко, керівник інвестиційного департаменту ОТП Капітал. – ЇЇ зменшення матиме негативний вплив, проте може бути компенсований іншими важелями – як-от збільшення експорту та переказів від заробітчан, управління тарифами та податками, а також тісна співпрацю з міжнародними кредиторами».

Олександр Печерицин із Райффайзен Банку вважає, що все залежатиме від безпекових ризиків на момент зменшення допомоги.

«Якщо зменшення міжнародної допомоги відбудеться після завершення війни, то відповідно й знизяться видатки бюджету на оборону. Якщо це не призведе до необхідності Нацбанку вдаватися до додаткової підтримки бюджету, то це не повинно сильно вплинути на стабільність банківської системи», – прогнозує Печерицин.

Чи є внутрішні ресурси в держави залучати кошти, якщо будуть проблеми з допомогою партнерів?

Не лише українські банки отримують великі прибутки. Як писав Mind, це явище є характерним для банків у країнах ЄС за роки після локдауну.

Там надприбутки пов'язані із заходами урядів країн єврозони із підтримці своїх економік у часи COVID-19.

Проте така ситуація не є довготривалою без зовнішньої підтримки. Таким чином банківська система, як і українська економіка, залежать від міжнародних донорів.

Інвестиційні рейтинги країни через цілу низку причин є низькими. Наприклад, рейтинг Fitch для України дорівнює СС (довгостроковий рейтинг дефолту емітента), Moody’s – Ca, S&P – CCC з негативним прогнозом. Без гарантій міжнародних партнерів, як-от Велика Британія чи США, або домовленостей зі стратегічними інвесторами, успішні зовнішні запозичення України залишаються під великим питанням.