Відбудова Каховської ГЕС: чого більше в цьому проєкті – користі чи ризиків?

Попри рішення Кабміну відбудувати Каховську ГЕС, зруйновану в червні російськими терористами, це питання залишається дискусійним. В уряді не виключають сценарій, за якого одна з «великих будов» радянської епохи вже назавжди припинила своє існування.

«Каховська ГЕС більше не підлягає відновленню… У результаті теракту було зруйновано 11 прольотів верхньої частини греблі із 28-ми. 3 машинної зали ГЕС стався витік 150 тонн мастила... Екоцид, який російська армія вчиняє на українській землі – це злочини проти нашої планети та майбутніх поколінь», – повідомив міністр внутрішніх справ Ігор Клименко.

Його заява прозвучала через місяць після того, як уряд погодив постанову про експериментальний проєкт відновлення Каховського водосховища та ГЕС, розрахований на два роки. «На першому етапі спроєктуємо всі інженерні конструкції, підготуємо необхідну базу для відновлення. Другий етап розпочнеться після деокупації територій, де розташована ГЕС. Він передбачає власне будівельні роботи», – написав прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

«Ми маємо розпочати роботи з відновлення Каховського гідровузла та ГЕС невідкладно», – зазначала ж тоді, 18 липня, міністр економіки Юлія Свириденко, відомство якої визначено координатором реалізації проєкту. Фінансування здійснюватиметься на кошти «Укргідроенерго», кредитні кошти та з інших джерел, не заборонених законодавством, зазначили в Мінекономіки.

Наскільки необхідно відбудовувати станцію та чому природоохоронні організації наполягають на відмові від цієї ідеї, вивчав Mind.

Що передбачає проєкт відновлення Каховської ГЕС? У ПрАТ «Укргідроенерго», яке виступило замовником робіт, вартість проєкту оцінили в $1–1,2 млрд, а строк будівництва – щонайменше в п’ ять років. «Якщо працювати 24/7, на це піде п’ять років. І ми будемо це робити», – наголосив керівник держкомпанії Ігор Сирота.

Проте відразу після підриву в «Укргідроенерго» були іншої думки. «Каховська ГЕС повністю зруйнована і відновленню не підлягає», – йшлося в заяві компанії.

Чи всі згодні з таким планом? Пояснюючи необхідність відбудови станції та водосховища, в уряді зазначають, що інакше буде неможливим повноцінне відновлення роботи Запорізької АЕС після її деокупації. Однак це рішення було ухвалене без залучення громадськості та без врахування думок науковців чи фахівців різних галузей. «Ба більше, у постанові йдеться, що реалізація проєкту буде здійснюватися без проведення оцінки впливу на довкілля. Це порушенням міжнародних зобов’язань України», – наголошують «зелені» активісти на сайті ГО «Екодія».

Чому екологи проти відновлення Каховської ГЕС? На їхню думку, таке рішення Кабміну є порушенням міжнародних зобов’язань України, зокрема, взятих у рамках Енергетичного співтовариства та Оргуської конвенції, і ставить під загрозу можливість залучення фінансування від міжнародних донорів на будь-яку діяльність із відбудови й подальшого розвитку регіону, постраждалого від масштабної екологічної катастрофи.

Що «поганого» у побудові ГЕС? Бурхливий сплеск будівництва ГЕС у Європі та США стався у 1960-ті роки, після чого воно пішло на спад. Сьогодні в США на гідроелектростанції припадає лише близько 6% виробітку електроенергії.

Ставлення до великих гідроелектростанцій у західних вчених та екологів зараз є неоднозначним. Захисники природи переконують, що такі об’єкти є «гігантськими фабриками з виробництва метану». Як зазначають автори дослідження, опублікованого в науковому журналі PNAS, раніше влада була зацікавлена в дешевій електроенергії, а тому не враховувала повною мірою екологічних і соціальних ризиків.

Якими є основні ризики? Понад 90% ГЕС, побудованих із 1930-х років, виявилися дорожчими в експлуатації, ніж передбачалося. Крім того, вони завдали шкоди річковій екосистемі, призвели до переселення мільйонів людей і сприяли зміні клімату через парникові гази із затоплених територій.

Хоча довгий час гідроенергетику сприймали як «вуглецево нейтральне джерело енергії», проте агентство США з охорони довкілля підрахувало, що водосховища країни включно з водосховищами, створеними гідроелектростанціями, стали причиною майже 29 млн метричних тонн викидів вуглецю лише у 2021 році. «Це справді джерело проблеми. Водосховища – це гігантські метанові фабрики», – пише Inside Climate News.

Тому громадські активісти застерігають: «Зараз країна опинилася в ситуації, коли Каховського водосховища де-факто більше не існує, і можна обрати варіант майбутнього для його колишньої акваторії та всього регіону з урахуванням всебічної оцінки екосистемних послуг. Подальші ж дії мають засновуватися на принципах сталого розвитку, Європейського зеленого курсу і враховувати соціальну, екологічну та економічну складову».