Додаткові $300 млн податку щорічно: як позначиться нове вуглецеве мито на українських експортерах
І до чого готуватися металургам, виробникам добрив та електроенергії у зв’язку з запровадженням транскордонного вуглецевого регулювання
З 1 жовтня Євросоюз розпочав освоювати механізм транскордонного вуглецевого регулювання (Carbon Border Adjustment Мechanism, CBAM). Йдеться про запровадження тарифних обмежень на викиди парникових газів (ПГ), які відбуваються під час виготовлення в третіх країнах товарів, що їх згодом імпортує ЄС.
Це фактично новий податок, який неминуче позначиться на переважній частині українських компаній, які експортують продукцію до Європи. Він, передусім, поширюється на такі галузі як металургія, нафтопереробка, цементна промисловість, виробництво алюмінію, органічних хімікатів, водню, добрив та електроенергії. А згодом він може «поглинути» всі вуглецевоємну промисловість.
Що являє собою новий механізм вуглецевого регулювання, які наслідки для українського бізнесу матиме та на що зважати гравцям експортноорієнтованих галузей вітчизняної економіки, розбирався Mind.
Gas United. Авторський Telegram-канал Світлани Долінчук:
- Про реальний газовий бізнес, спираючись на здоровий глузд.
- Як торгують енергоресурсами під час війни в Україні та світі.
- Факти, тренди, коментарі.
Навіщо потрібен новий «вуглецевий податок»? Мета СВАМ – зрівняти в ціні імпортовані з поза меж Євросоюзу товари з виробленими в ЄС аналогами і принести значні доходи до державних бюджетів країн спільноти. Якщо вірити початковому задуму, ці надходження потім спрямовуватимуться на розвиток «зеленої» економіки.
Пропозиції щодо введення CBAM Єврокомісія вперше опублікувала влітку 2021 року в пакеті Fit for 55 зі скорочення викидів парникових газів у співтоваристві на 55% до 2030 року від рівня 1990 року. Основні правила функціонування СВАМ були сформульовані в прийнятому 10 травня 2023 року документі Regulation (EU) 2023/956 of European Parliament and of the Council establishing a carbon border adjustment mechanism.
Цей регламент, зокрема, створює систему обліку та верифікації викидів ПГ, що супроводжують виробництво регульованої продукції, яка імпортується до ЄС, а також передбачає встановлення та стягнення плати за такі викиди.
Як саме він запроваджуватиметься? Регулювання в рамках СВАМ набуватиме чинності поетапно. Так, наприклад, створення СВАМ-реєстру почне застосовуватися з 1 жовтня 2023 року, а регулювання, що стосується особливого порядку імпорту регульованої продукції, підготовки та перевірки СВАМ-декларацій, розрахунку та верифікації викидів ПГ, обігу СВАМ-сертифікатів – з 1 січня 2026 року.
Спочатку СBAM поширюватиметься на імпорт цементу, електроенергії, добрив, чавуну та сталі, алюмінію, водню. Але у майбутньому CBAM може поширюватись й на інші сектори.
Протягом перехідного періоду, який триватиме до 2025 року, компанії ЄС повинні будуть звітувати про викиди, пов'язані з імпортованою продукцією, проте звільняються від виплати мит за перевищення допустимих норм, які передбачає регламент CBAM. Такі заходи допоможуть промисловості підготуватися до повного введення механізму в дію, який розпочнеться 1 січня 2026 рік, і «доопрацювати систему тарифних обмежень» за недотримання норм щодо захисту довкілля, вказує Єврокомісія.
Чи на всі товари накладатиметься це мито? Деяка продукція виключається з-під дії СВАМ. Це, наприклад, речі в особистому багажі мандрівників з третіх країн та продукція, що транспортується або використовується у військовій діяльності. В останньому випадку йдеться не лише про озброєння, військову та спеціальну техніку, а й про весь масив різного військового майна, від боєприпасів до наметів та військової форми.
Хто побоюється нового мита й чому? СBAM робить перший крок до глобального регулювання викидів парникових газів, тому цей інструмент може суттєво змінити міжнародні торговельні потоки. Він вже викликав критику серед промисловців Євросоюзу і за його межами.
Італійська торгова асоціація Assofermet попереджає, що остаточне впровадження СВАМ може призвести до зростання цін на імпортну сталь приблизно на 15%.
Як зауважує президент сталеливарного підрозділу Assofermet Паоло Сангої, якщо не узгодити екологічний перехід з економічними наслідками CBAM, є ризик підірвати конкурентоспроможність важливої частини виробничого сектора Євросоюзу. «Вартість сталі, яка надходить з територій, що не входять до ЄС, може зрости до 15%. Це матиме серйозні наслідки для всієї італійської та європейської економіки», – зазначив він.
Різні галузеві групи Японії критикують вимоги ЄС щодо подачі звітності у рамках CBAM через побоювання, що це може розкрити конфіденційну інформацію щодо цін та витрат.
Китай закликав ЄС забезпечити відповідність нового механізму транскордонного вуглецевого коригування правилам Світової організації торгівлі, уникати створення протекціоністських заходів та «зелених» торгових бар’єрів.
А Польща для захисту своїх економічних інтересів ініціювала судові оскарження стосовно CBAM. Уряд країни подав чотири скарги до Суду ЄС проти положень, які є частиною пакета Fit for 55.
У міністерстві клімату та навколишнього середовища звернули увагу, що Польща імпортує товари, на які поширюється механізм СВАМ, з поза меж ЄС – цемент, добрива, сталь і алюміній, а також електроенергію. Запровадження CBAM призведе до збільшення вартості цієї імпортної продукції, а відтак, і продукції, виготовленої в Польщі, для кінцевого споживача. Таким чином, механізм є невигідним для країни.
Польські урядовці, серед іншого, також стверджують, що при затвердженні CBAM було порушено процедуру: регламент мав пройти одноголосне голосування замість голосування кваліфікованою більшістю.
До чого готуватися українським промисловцям? СВАМ створює додаткове, досить болюче фінансове навантаження на українські компанії. У травні 2022 року Європейська Бізнес Асоціація оцінила, що вітчизняні виробники, які експортують свою продукцію до ЄС, щороку сплачуватимуть понад 1 млрд євро податку на СО2. За оцінками аналітиків EY в Україні, СВАМ потенційно може коштувати українським експортерам $300 млн. Це торкнеться енергетиків, виробників мінеральних добрив, а особливо – металургів.
За підрахунками аналітиків GMK Center, виробництво чавуну в Україні через запровадження CBAM може впасти на 50%, а загальні щорічні втрати експортерів – сягнути $1,4 млрд до 2030 року (у цінах 2023 року).
Читайте також: Удар по коксохіму: чи вдасться відновити українську металургію після війни та чи варто це робити
«Україна може припинити експорт чавуну до ЄС, який, за попередніми оцінками, може скласти 1,4 млн тонн у 2023 році. Частка експорту чавуну та сталі до ЄС минулого року становила близько 90%. Тому вплив CBAM на українських виробників сталі буде більш значним, ніж для інших країн… Також українські металургійні підприємства можуть втратити до 1,6 млн тонн експорту довгого прокату та квадратної заготовки», – йдеться в дослідженні GMK Center.
Чи можна захистити вітчизняного виробника? Щоб захистити вітчизняних експортерів, українському уряду потрібно провести консультації з Брюсселем. «Влада має вести переговори з Євросоюзом, щоб ми мали особливі перехідні умови з урахуванням важливості повоєнного відновлення економіки країни», – каже Олександр Каленков, президент об’єднання підприємств «Укрметалургпром». Але також «нашим компаніям потрібно звикати, що ми працюватимемо в європейському правовому полі, потрібно адаптуватись до екологічних вимог ЄС та шукати шляхи зменшення викидів»
Він зазначає, що багато українських підприємств уже готові до впровадження процедури CBAM, а до 2026 року в тестовому режимі і всі інші зможуть налагодити необхідні процедури моніторингу, звітності та верифікації викидів ПГ.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
