Окрім війни: які катаклізми загрожують світу та як їм протистояти
Світовий банк презентував «новий сценарій» своєї діяльності, який більшою мірою відповідатиме поточним – безпрецедентним – викликам
Світовий банк на презентації 10 жовтня представив черговий Playbook (сценарій), який закріплює оновлені підходи до роботи – швидкість, простоту та новий набір фінансових інструментів для держав, які потребують допомоги.
Ці трансформації необхідні, щоб підвищити ефективність міжнародної підтримки в умовах дедалі більшої нестабільності, воєн, природних катаклізмів, шоку пандемії та інших проблем, що «переплітаються». Основну увагу цього разу звернули на проблеми Африканського континенту та країн, що розвиваються, з низьким рівнем життя і високим ризиком гуманітарних катастроф.
Mind наводить основні меседжі цієї стратегії, яка певною мірою стосуватиметься й України.
Анна Бьєрде,
керуючий директор з операцій Світового банку:
– Ми живемо в часи, коли кризи та шоки приходять один за одним. Землетруси, циклони, посухи – і все це лише за останні 12 місяців. Також, на жаль, ми бачимо, що військові конфлікти розширюються та мультиплікують кризи.
Також зросла і вартість протистояння цим кризам, при тому що країни ослаблені, зокрема пандеміями. За нашими оцінками, від 20% до 60% людей в охоплених конфліктами країнах опиняться у стані бідності. І це викликає кризу довіри, оскільки шоки трапляються регулярно, і ми не маємо універсального механізму, як їм протистояти.
Наша операційна модель має бути більш гнучкою. Досить щоразу дивуватися черговій кризі – треба враховувати їх наступ.
З глобальними викликами жодна країна не в змозі впоратися самотужки. Країнам потрібна допомога в запобіганні кризам, підготовці до них і боротьбі з ними, але не на шкоду меті розвитку.
Скажімо чесно – ми всі знаємо, що треба робити. Тож давайте зробимо.
Лейла Беналі,
міністр у справах енергопереходу та сталого розвитку Марокко:
– Нинішні кризи легко перетинають кордони й охоплюють кілька поколінь. Марокко знає про це не з чуток – від змін клімату страждає наш туризм, сільське господарство, рибальство.
Традиційні підходи до боротьби з ними не працюють. І міжнародну допомогу не можна трансформувати в національні борги та випуск бондів.
Це неоднозначна теза, але криза має давати й можливості. Ми маємо виходити з неї сильнішими, ніж до її настання. Інфраструктура, яку ми будуємо наново замість зруйнованої, має бути кращою. Дитина, яка пропустила школу, має отримати доступ до диджиталізованих технологій навчання.
Приватний бізнес має відігравати в цьому провідну роль. Але теж на нових умовах і правилах.
Состен Альфред Гвенгве,
міністр торгівлі та промисловості Малаві:
– Я живу у країні, де ми завжди проходили через сезон дощів. Але тепер кожен дощ має ім'я.
Такого рівня ураганів і циклонів не було дуже давно. І головні ризики для такої країни, як наша, – це те, що ми навіть не маємо фіскальних чи економічних механізмів, які б нас захистили від цих шоків. І ми маємо переглянути всю нашу фінансову модель – чи здатна вона відповідати на кризи та забезпечувати соціальні трансфери.
Нещодавній приклад – циклон Фредді (зокрема, тривалий смертоносний шторм, в епіцентрі якого опинилася Малаві 5 лютого – 14 березня 2023 року). Ми були в центрі цього жаху. Цілі села були змиті, ми втратили майже 1000 життів, було зруйновано інфраструктуру мінімум на $600 млн. Для економіки, такої, як Малаві, це величезна сума.
Тепер ми змінюємо законодавство, запроваджуємо нові принципи ризик-менеджменту, нові ролі та нові інституції, щоб бути краще підготовленими. Зокрема, ми концентруємо нашу відповідь кризам на локальному рівні, децентралізуємо повноваження.
Але головний виклик – як фінансувати програми з відновлення та підтримки людей.
Ми дуже вдячні Світовому банку. Але міжнародним організаціям слід переглянути швидкість відповіді на виклики. Так, ми зараз майже вийшли з «Фредді-кризи». Але я говорив із нашим міністром охорони здоров'я, і він сказав, що узгодження міжнародних програм підтримки «майже закінчено».
Швидкість руху фінансів має критичне значення та ціну, тому що ми втрачаємо багато життів. І доки гроші прийдуть за попередній катаклізм, нова криза вже на порозі.
І це ганьба для уряду – казати, що є ресурси, які заброньовані для допомоги, хоча ми не можемо ними скористатися, а люди тим часом страждають.
Звичайно, підтримка приватного сектору є неоціненною.
У розпал циклону Фредді нам довелося запровадити новий податок – кілька центів – на пальне. Ці додаткові гроші ми планували скерувати на старт відновлення. Адже ураган стався, коли бюджет було вже зведено.
Але тут долучилися приватні банки, які допомогли нам фінансово, щоб ми не чекали, поки цей фонд наповниться, і одразу могли допомагати жертвам урагану. Тож колаборація між приватним бізнесом і державою працює.
Кетрін Рассел,
виконавчий директор UNICEF:
– Коли ми дивимося на кліматичну кризу, військові конфлікти, загрози громадському здоров'ю, як-от COVID та десятки інших пандемій, які мультиплікуються, то ми розуміємо, що найбільшу небезпеку вони створюють для дітей.
450 млн дітей живуть на територіях, охоплених конфліктами. Один мільярд дітей – тобто трохи менше половини всіх дітей у світі живуть у місцях із високими ризиками кліматичних змін.
І багато країн змушені розв’язувати не одну проблему, а відразу кілька.
Для нас як міжнародних організацій важливо переконатися, що ці держави можуть побудувати стійку систему й мати можливості протистояти цим ризикам самостійно. І насамперед – захистити від них дітей.
Діти – це майбутнє, і якщо в нас не буде освічених і здорових дітей, це матиме руйнівний ефект для країни, регіону та всього світу.
Національні уряди поставлені перед складним вибором. Іноді їм доводиться вирішувати – інвестувати в інфраструктуру, освіту чи здоров'я. Сама потреба цього вибору завжди несправедлива. Додам, що зі свого боку ми завжди наполягаємо, що немає важливішого пріоритету, ніж освіта.
Світовий банк та місцеві банки проводять велику роботу. Але й потреби екстраординарні. Ми все ще живемо у світі, де діти помирають з голоду. І це неприйнятно.
Ресурси є; головний виклик у тому, щоб скерувати їх у правильне русло.
Гвен Хайнс,
головний виконавчий директор організації Save the Children UK:
– Перше, що нам потрібно зробити, – перестати сприймати кризи й катаклізми як сюрприз.
Це нова нормальність.
Велика Британія, Ліван, Марокко – скрізь ми маємо думати, як у часи криз продовжувати розвиватися та зберігати темпи прогресу.
Ти не можеш сказати 10-річній дитині притримати її життя на два роки, доки криза не мине. Два роки – це п'ята частина всього її життя.
Перша тисяча днів життя є принципово важливою для здоров'я, а освіта – це найкраща інвестиція. Завжди потрібно намагатися якнайшвидше повернутися до школи. Це є величезний пріоритет для всіх нас. І це питання – як повернути дітей до шкіл – ми почали ставити ще на самому початку COVID, а не тоді, коли пандемія закінчилася.
Проблеми величезні. Дівчаток у дитячому віці видають заміж. Діти із бідних сімей йдуть працювати, а не вчитися. А це ті категорії, які найбільше потребують освіти. Цей напрямок наших зусиль – прибрати дітей із вулиць, дати гроші бідним сім'ям і вберегти дівчаток від дитячих шлюбів.
У нас є великий відсоток бюджету громадського сектору, і це означає, що ми можемо оперувати ними швидко. Наприклад, за вікенд ми відправили мільйони доларів на підтримку дітей Гази, Пакистану, Сирії. Тобто ми можемо діяти спритно. Але важливіше, щоб ми діяли й на випередження.
Джордан Шварц,
віцепрезидент Inter-American Development Bank:
– Криза завжди з нами.
До перерахованих викликів можна додати соціальний стрес від різних видів міграції та політичних переміщень. І це не короткочасні завдання – це довгі програми.
Нам важливо вирішити, як ми можемо рухатися швидше в нашій відповіді на кризи і як балансувати довгострокові інструменти розвитку та миттєві відповіді на шоки.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
