Масштаб катастрофи «трохи» перебільшений: що буде з інтернетом під час блекаутів
Mind Explains

Масштаб катастрофи «трохи» перебільшений: що буде з інтернетом під час блекаутів

Які плюси та недоліки мають технології PON і Ethernet

Масштаб катастрофи «трохи» перебільшений: що буде з інтернетом під час блекаутів
Фото: УНІАН

Декілька тижнів поспіль у медіа поширюються апокаліптичні новини: «У Мінцифри попередили, що взимку не буде ні зв’язку, ні інтернету», «У Києві лише 9% абонентів підключені до мереж на базі PON, це критична ситуація» тощо. Втім насправді катастрофи не має бути. Чому – пояснює Mind.

Звідки з’явилася «зрада» №1? Директор департаменту з розвитку фіксованого інтернету Мінцифри Юрій Мацик в інтервʼю Liga.Tech нагадав, що, згідно з указом президента, усі гравці телеком-ринку мають надавати абонентам безперервні послуги протягом 72 годин під час блекаутів.

Деякі медіа поширили цитати з інтерв’ю та доповнили їх «фактажем», про який фахівець не згадував. Начебто, за словами Мацика, у ході перевірки телеком-регулятором було з’ясовано, що жоден з операторів не готовий до підтримання стабільної роботи стільникового зв’язку під час відключень світла. І понеслося…

Що насправді? Регулятор перевірив тільки трьох мобільних операторів (на телеком-ринку працюють понад 3000 гравців), у всіх знайшов порушення («незабезпечення джерелами безперебійного електроживлення базових станцій») та ще навесні і влітку наказав «виправитися» протягом місяця. «Велика трійця» давно прозвітувала: «зроблено».

«Наразі проводимо нові перевірки стану готовості мереж, а також перевіряємо ступінь виконання приписів виданих за результатами попередніх перевірок», – розповіли Mind у Нацкомісії. Зокрема нещодавно регулятор проінспектував «Київстар». Результати перевірки підтвердили надану оператором інформацію щодо забезпечення автономності обладнання для усіх 201 об’єктів по Львівщині та 202 у Одеській області. А от в Київській області виявили, що п'ять із 416 точок поки без генераторів тощо. «Київстару» дали сім днів на усунення порушень. Інакше компанії загрожує значний штраф: від 0,1% до 0,3% річного доходу.

Регулятор уточнював для Mind: перевірки інтернет-провайдерів проводитиме, якщо будуть звернення від відповідних органів, що здійснюють моніторинг стосовно невиконання зобов'язань певним гравцем ринку.

«Неважливі» деталі. Також у вищезгаданому інтерв’ю Мацик розповідав, що наразі більшість гравців ринку вже закупили нові акумулятори й потужніші генератори: «Інтернет-провайдери, за даними Мінцифри, вже купили понад 500 генераторів потужністю до 900 кВт, а також понад 40 000 акумуляторних батарей, до кінця року у планах закупити ще 35 000. Раніше використовувалися кислотні акумулятори, а зараз ринок переходить на літієві, зі швидким заряджанням – для цього потрібно лише кілька годин».

Втім ці дані, напевно, суперечили теорії апокаліпсису та не потрапили в передруки новин. 

Що спровокувало «катастрофу» №2? У тому ж інтерв’ю фахівець Мінцифри розповів, що наразі в Україні лише 37% абонентів фіксованих мереж мають підключення до PON (Passive optical network, пасивна оптична мережа): «У Київській, Рівненській, Тернопільській областях – близько 60%, а от у Києві – 9%, це критична ситуація». Мацик додав, що ця технологія стійка до тривалих знеструмлень.

І знову ж таки понеслося. «Мережі провайдерів, які працюють на інших технологіях, ляжуть під час блекаутів», – зробили «обґрунтований» висновок деякі читачі. А в медіа пішли новини з такими та подібними заголовками: «Стало відомо, скільки українців не матимуть проблем з інтернетом під час блекаутів».

«Олива до огню». Її підлила пресслужба Мінцифри. Піарники взяли інформацію з того самого інтерв’ю: у Мінцифрі радять кожному громадянину підготуватися до можливих знеструмлень, щоб залишатися на зв’язку. «Для цього уточніть у вашого провайдера, чи перейшов він на енергоощадні інтернет-мережі (xPON). Як ні, знайдіть найближчого до вас провайдера, який зробив це, – і подайте заявку на підключення. Наступним кроком є придбати павербанк або інше джерело безперебійного живлення для Wi-Fi-роутера», – додав Мацик.

Ці цитати трохи відредагували та вклали в уста міністра цифрової трансформації Михайла Федорова. Головний меседж: щоб залишитися на зв'язку під час блекаутів, потрібно підключитися до PON: «Ця технологія дає змогу бути онлайн без електрики до 72 годин». Звідки взята «достовірна» інформація про 72 години, в інструкції від міністра не уточнюється.

Насправді, строк залежить від наявності як у провайдера, так і в абонента додаткових девайсів. Якщо компанія має резервне живлення, а користувач – генератор і потужний безперебійник для підтримки роботи роутера, то доступ до інтернету буде постійним (перевірено торішніми блекаутами, один із яких тривав понад 100 годин). Якщо ж у абонента тільки один павербанк із невисокою ємністю – PON-мережа «піде в офлайн» за декілька годин.

«Припиніть нагнітати». Після шквалу апокаліптичних новин до діалогу підключилася Інтернет Асоціація України. ІнАУ направила листа міністру цифрової трансформації із проханням не розганяти інформацію, що не відповідає дійсності. «У публічному просторі поширюються заклики до споживачів щодо необхідності якнайшвидшого переходу з Ethernet на PON-мережі, як більш енергонезалежні. Зазначимо, що кожна з цих технологій має свої переваги й недоліки в умовах знеструмлення, тому інформація про безперечну перевагу PON над Ethernet не відповідає дійсності, а заклики до масового переходу на PON можуть мати негативні наслідки для держави і споживачів», – йдеться в листі.

Для абонентів ІнАУ опублікувала пояснення плюсів і недоліків PON та Ethernet.

  • PON-мережі не потребують наявності комутатора безпосередньо в будинку, тому джерела резервного живлення можуть бути використані оператором дещо ефективніше. Проте в будь-якому разі оператори не зможуть живити своє обладнання в умовах знеструмлення тривалий час, і це не залежить від технології мереж. І при цьому споживачу PON-мережі треба забезпечити більше резервування зі свого боку – він має додатково встановити і забезпечити аварійне живлення PON-модема. Разом із Wi-Fi-роутером це вимагатиме приблизно 30 Ватт. Навіть потужний повербанк не витримає і кількох годин такого навантаження, тому при використанні цієї технології абоненту краще розраховувати на власний електрогенератор або зарядну станцію.
  • Ethernet-мережі у більшості операторів уже обладнані засобами резервного живлення, які здатні забезпечити подачу сигналу до 8 годин, інколи навіть більше. При Ethernet-доступі відпадає потреба у придбанні і енергоживленні додаткового PON-модема. Навіть використання Wi-Fi-роутера і відповідно повербанка не обов’язкове, оскільки Ethernet-кабель можна безпосередньо підключити до ноутбука. Цілком можливо, що таке рішення влаштує значну кількість споживачів. Перевагою Ethernet-технології є також менша залежність якості сигналу від відстані до комутатора.

«Інформацію про наявність резервного живлення і приблизний час роботи мережі в умовах знеструмлення можна отримати у вашого PON- або Ethernet-провайдера. Адже і та, і інша технологія не працюватиме без такого резервування під час блекауту», – пояснюють в ІнАУ.

У випадку, якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію. Або надішліть, будь-ласка, на пошту editor@mind.ua
Проєкт використовує файли cookie сервісів Mind. Це необхідно для його нормальної роботи та аналізу трафіку.ДетальнішеДобре, зрозуміло