Гроші на бюджетний дефіцит і відновлення після війни: що передбачає нова стратегія з управління держборгом
І чому Україна розплачуватиметься з кредиторами десятиліттями
Кабінет Міністрів на засіданні 27 вересня затвердив стратегію управління державним боргом на 2024–2026 роки. Ця стратегія замінить аналогічний документ, ухвалений у грудні 2021 року, незадовго до початку повномасштабного вторгнення рф до України.
Як зазначає Міністерство фінансів, яке є автором цієї стратегії, саме повномасштабне вторгнення змусило переглянути підходи до балансування державного боргу. Головна особливість воєнного часу – стрімке накопичення зовнішньої заборгованості, з допомогою якої відбувається покриття бюджетного дефіциту.
Українська влада на наступні 12 місяців має на меті знайти інструменти, які дозволять закрити потребу у фінансуванні військових витрат і закласти фундамент для повоєнного відновлення країни.
«Для досягнення цих цілей, враховуючи високу невизначеність, викликану війною, необхідне ефективне та активне управління поточним боргом і посилення кооперації з міжнародними партнерами, щоб отримати доступ до зовнішнього пільгового фінансування. Це дозволить послабити тиск на державний бюджет», – уточнює Мінфін.
Mind розібрався, що саме зміниться в підходах до управління держборгом.
Як змінився держборг за часи війни? У стратегії Мінфін наводить аналіз динаміки та структури державного боргу за період із січня 2022 року до червня 2023 року включно. Відповідно дані нижче охоплюватимуть саме цей період, якщо не зазначено інше.
За півтора року обсяг держборгу зріс майже вдвічі – до 4,4 трлн грн. 67% цієї суми становить зовнішній борг, а 33% – внутрішній. Якщо оцінювати відношення держборгу до ВВП, то на початок 2022 року цей показник був на рівні 43,3%, у червні 2023 року – трохи більше ніж 67%.
За структурою держборгу Україна вже дісталася таких країн як Албанія, Грузія, Сербія, Північна Македонія. Для порівняння: у Польщі, Чехії, Угорщині частка внутрішнього та зовнішнього боргу становить 57% і 43% відповідно.
Драматично зросла заборгованість перед закордонними кредиторами. Це різноманітні пільгові кредити від міжнародних організацій та урядів інших країн. Сума таких позик до середини 2023 року досягла 2,03 трлн грн, що у 3,3 раза більше, ніж до вторгнення. У зовнішньому держборгу за термінами погашення найбільша частку на рівні 75% – це заборгованість у діапазоні 7–10 років і більше. Частка «короткіших» боргів становить 25%.
Внутрішній держборг представлений переважно ОВДП (військові облігації), зокрема це бонди, які скупив Національний банк (його портфель на 1 листопада перевищував 690 млрд грн). Майже 75% суверенних паперів мають строк обігу до 3 років і понад 10 років. Інші облігації мають бути погашені протягом 3–10 років.
68% державного боргу України представлено інструментами з фіксованою ставкою, що, на думку Мінфіну, зменшує процентний ризик. Крім цього, 44% усього держборгу мають бути рефінансовані протягом року, що також знижує загрозу для фіскальної стабільності. Частка державного боргу з плаваючою ставкою, який переважно сформований заборгованістю за кредитами МВФ, становить приблизно 11%.
Сума платежів за державним боргом (до неї входить як погашення зобов'язань, так і плата за обслуговування) у 2024 році проти 2023 року зросте на 42,5% – до 1,03 трлн. У 2025 році обсяг платежів за держборгом збільшиться ще на 16% – до 1,2 трлн грн і залишиться на такому самому рівні 2026 року.
Хто виділив Україні найбільше коштів? Як уже було сказано, найбільший внесок у накопичення зовнішньої заборгованості зробили міжнародні партнери, на кошти яких Україна покриває бюджетний дефіцит, а також фінансує невідкладні потреби (соціальні програми, екстрене відновлення інфраструктури тощо).
До кінця липня 2023 року Україна залучила $60,2 млрд у вигляді грантів s пільгових кредитів/гарантій. З цієї суми $32,1 млрд отримано у 2022 році. Зокрема, ЄС, США, МВФ, Канада та Світовий банк надали 83% від загальної суми, або $51,8 млрд. Інші $8,4 млрд виділили Європейський інвестбанк (ЄІБ), Німеччина, Велика Британія, Японія та ще 17 держав-партнерів.
Мінфін уточнює, що характерною рисою закордонного фінансування є низькі ставки та тривалий строк погашення. Наприклад, макрофінансову допомогу від Євросоюзу в розмірі 18 млрд євро Україна повертатиме протягом 35 років. А кредити від Канади в сумі $3,6 млрд мають строк погашення у 10 років.
Які основні пріоритети в управлінні держборгом? Стратегія управління державним боргом містить кілька ключових цілей.
1. Залучення довгострокового пільгового фінансування та збільшення частки грантів. Завдання – отримати якнайбільше коштів на пільгових умовах, щоб знизити вартість їх обслуговування та відтягнути терміни їх повернення (погашення). Мінфін наголошує: дешеві ресурси потрібні для того, щоб підтримати економіку не лише під час війни, а й за умов повоєнного відновлення. З грантами все й так очевидно. Безповоротна допомога не призводить до збільшення боргового навантаження на держбюджет. Отже, чим більше грантів, а не кредитів – тим краще. До речі, 2022 року гранти становили 44% міжнародного фінансування, 2023 року (поки що) – 31%.
2. Зміцнення відносин із приватними інвесторами. Зрозуміло, за умов війни масове залучення інвестицій навряд чи можливе. За даними Держстату, за перше півріччя в Україну надійшло $2,5 млрд прямих інвестицій (і те, невідомо скільки із цієї суми становила репатріація капіталу). Для порівняння: за весь 2021 рік сума інвестицій перевищила $6,6 млрд. Але для відбудови економіки після війни приватні інвестори мають відіграти важливу роль. Щоправда, Мінфін не конкретизує, як саме Україна залучатиме інвесторів. Єдине, що Україна зобов'язується регулярно надавати інвесторам інформацію про ключові макроекономічні та фіскальні дані. Але цього буде мало, щоб завести в країну серйозний капітал.
3. Розвиток внутрішнього ринку капіталу. Мінфін має намір нарощувати запозичення на внутрішньому ринку. Надія як на банки, що купують ОВДП, так і на фізосіб (населення). Хоча українці не вишиковуються за військовими облігаціями в чергу. Вони є власниками лише 3,2% ОВДП. До речі, про нерезидентів Мінфін не забув, їхні гроші теж повертатимуть до облігацій. Знову ж таки, як саме – невідомо. Наразі в нерезидентів майже стільки ж паперів, скільки й у фізосіб. Тобто вкрай мало.
4. Мінімізація ризиків фінансування. Йдеться про те, що Україна має будь-що зберегти можливість обслуговувати свою заборгованість. У тому числі, з урахуванням реструктуризації та рефінансування. Проте ситуація така, що грошей у бюджеті може банально не вистачити на те, щоб платити кредиторам. Для того щоб цього не сталося, буде посилено контроль за сплатою податків. Це основний захід. Як другорядний Мінфін знову згадує мобілізацію ресурсів за допомогою національного ринку запозичень.
Як держборг впливатиме на економіку? Україна в середньостроковій перспективі практично не має шансів позбутися надмірного боргового навантаження. Якщо припустити, що активні бойові дії затихнуть до кінця 2024 року, економіка, що пошкоджена війною, не зможе відновитися за рік-два. Отже, надходжень від податків усе одно не вистачить на повноцінне наповнення держбюджету.
За оцінками МВФ, аж до 2027 року державний і гарантований державою борг України сягатиме майже 100% ВВП. Тільки потім він почне поступово скорочуватись і до 2033 року зменшиться до 75% ВВП, що на 25 в.п. більше, ніж довоєнне значення.
Водночас структура держборгу змінюватиметься зі збільшенням частки внутрішньої (суверенної) заборгованості. Це логічно, оскільки до нескінченності іноземні партнери тягнути Україну на своїх плечах не зможуть. Нацбанк, наприклад, уже неодноразово попереджав про ризики скорочення міжнародної допомоги. А МВФ прогнозує зменшення зовнішнього фінансування України з 17–20% ВВП у 2023 році до 4% та 3% ВВП у 2026 і 2027 роках відповідно.
Тому гроші треба буде шукати всередині країни. Насамперед це обернеться збільшенням податкового навантаження та посиленням податкової дисципліни. Нехай навіть в умовах воєнного стану не відбудеться радикальна податкова реформа зі збільшенням ставок, впровадженням непрямих методів контролю доходів і частковим демонтажем спрощеної системи, платникам податків буде жити важче. Бізнес атакуватимуть перевірками, а платників-фізосіб «ловитимуть» на прихованих доходах і неформальній підприємницькій діяльності.
Щодо ринку військових облігацій, то збільшити його привабливість можна лише завдяки конкурентоспроможної (високої) прибутковості ОВДП, яка не поступатиметься банківським депозитам і депсертифікатам НБУ. Нині вона сягає 17–19% з огляду на останні розміщення паперів. Але в умовах, коли НБУ почав планомірно знижувати облікову ставку та пом'якшувати монетарну політику, велика ймовірність того, що й прибутковість облігацій падатиме. Отже, є ризик, що уряд знову запустить приховану емісію. ОВДП осідатимуть у кишенях НБУ та держбанків, що формально дозволить фінансувати держбюджет, але вкрай негативно вплине на інфляцію і валютний ринок.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
