Митниця по-новому: витрати від оформлення вантажів на кордоні можуть вилитися у зростання цін для споживачів

7 листопада втратили чинність положення Митного кодексу, які дозволяли розмитнювати вантажі без безпосереднього їх пред'явлення митним органам та заїзду на термінал. Йдеться про скасування дії спрощень – декларації ЄА та «експорт без терміналу», які припиняють діяти й переводять усі групи товарів під уніфікований – ретельніший – контроль.

З одного боку, це виглядає логічною вимогою, оскільки держава прагне на тлі скорочення зовнішньої допомоги знайти внутрішній фінансовий ресурс, перекривши різноманітні схеми, а також інтегруватися в європейську логістичну систему. З іншого – в українській практиці будь-які посилення вимог призводять до ще більшої тінізації процесів, особливо якщо йдеться про такий орган, як митниця.

Mind розбирався, що може виграти бізнес від нових правил розмитнення і що, напевно, втратить.

Що змінюється у процедурі митного оформлення вантажів? До 7 листопада бізнес мав змогу отримувати й відправляти товари, не заїжджаючи на митний термінал. В умовах воєнного часу цей режим дозволив підприємствам скоротити терміни транспортування та полегшити оформлення.

Використання системи спрощень оцінюється на рівні 90% усіх розмитнень в Україні.

Полегшена процедура буде доступна для гравців, які (за досить складною процедурою) отримали статус авторизованого економічного оператора або для тих, на кого поширюються спеціальні спрощення за системою NCTS. Наскільки відомо, наразі «авторизованими операторами» в Україні визнано лише два підприємства – тютюновий гігант JTI International та «Епіцентр».

Що це все означає? У липні 2022 року Україна приєдналася до Конвенції про процедуру спільного транзиту (NCTS) і Конвенції про спрощення формальностей у торгівлі товарами, а в жовтні 2022 року повноцінно запрацював митний безвіз. Це передбачає можливість переміщення товарів між 36 країнами ЄС за спрощеною процедурою завдяки системі NCTS.

У чому переваги нових правил? Скасування національних митних спрощень у теорії має стимулювати українські підприємства активізувати отримання митних спрощень європейського зразка.

У чому ризики нових правил? Американська торгова палата, яка закликала уряд відстрочити скасування митної «спрощенки», очікувала від новації виключно збільшення фінансових та адміністративних видатків бізнесу. А ще – утворення черг на митних терміналах. Найскладніша ситуація очікується на західних кордонах, де сконцентровано основні вантажні потоки в/з України.

Автомобілям, що оформляються, доведеться враховувати не лише фізичні черги, а й вимушені перерви в роботі митниці на перезмінку або під час повітряних тривог. Ще один імовірний фактор ризику – відключення електроенергії внаслідок атак росії на енергетичну інфраструктуру.

Зі свого боку представники Держмитслужби заявили про готовність до змін та за потреби до переведення відповідних підрозділів на цілодобовий режим роботи.

Якими є супутні ризики? Для запровадження митної новації навряд чи можна було вибрати більш невдалий момент. Адже воно відбувається на тлі:

• страйку польських перевізників, які перекрили три пункти пропуску (Краковець, Ягодин та Рава-Руська), внаслідок чого черги на проїзд збільшилися – пропускають одне вантажне авто на годину;
• передріздвяного періоду – тобто час найбільшого товарообігу та підвищеного навантаження на пропускні пункти й митницю;
• зміни з 1 грудня правил імпорту гуманітарних вантажів, що може створити хаос при перетині кордону.