Стоїмо на своєму: перемовини з польськими перевізниками провалилися. Доба простою в черзі коштує українському бізнесу 3 млн євро
Проблема блокади українсько-польського кордону наразі виглядає нерозв'язною. Що далі?
Учора, 13 листопада, відбулися переговори з польськими перевізниками, які вже тиждень блокують три основні пункти пропуску на українсько-польському кордоні. Судячи з широкого анонсу цієї зустрічі, Мініфраструктури покладало великі надії на діалог із протестувальниками, представниками Люблінського та Прикарпатського воєводств, митних органів обох країн і перевізниками. Однак «перемоги» не сталося.
До вечора після напруженого і, як визнав заступник міністра інфраструктури Сергій Деркач, «дуже емоційного» дня, жодних домовленостей щодо зняття блокади чи хоча б орієнтовних термінів її закінчення не досягнуто.
Усе спирається на основну вимогу «блокувальників» – повернення системи дозволів для українських водіїв на в'їзд до Євросоюзу. Зі свого боку, Україна впевнено відмовляється навіть обговорювати таку можливість, резонно вказуючи на те, що «транспортний безвіз», який надав право вільного в'їзду українським водіям, був затверджений Єврокомісією, а отже, не може бути обнулений на національному рівні. Представників Директорату Єврокомісії з мобільності та транспорту також запрошували долучитися до вчорашніх перемовин – проте цією пропозицією вони не скористалися.
Mind розбирався: які наслідки може мати затяжна блокада та чи є шанси її завершити.
Як виглядає польська транспортна блокада за тиждень після початку? Опівдні 6 листопада польські перевізники розпочали фізичне блокування трьох із чотирьох найбільших прикордонних переходів на польсько-українському кордоні – «Корчева – Краковець», «Хребене – Рава-Руська», «Дорогуськ – Ягодин».
Організатори – Комітет захисту перевізників і роботодавців у сфері транспорту за політичної підтримки ультраправої польської партії «Конфедерація».
Блокаду забезпечують мінімальною кількістю людей і ресурсів: по обидва боки пропускного пункту стоять тягачі (до пів десятка) без причепів. У кожній із трьох точок перебувають приблизно десять осіб. «Ми ділимо сили так, щоб їх вистачило на тривалий протест», – цитують польські ЗМІ Томаша Борковські, представника перевізників, що протестують. За його словами, до протестів планують долучитися фермери, які завершують польові роботи, проте наразі підтверджень цього наміру немає.
Як блокада впливає на перевезення вантажів? Від її старту, за даними Податкової адміністрації Польщі, приблизний час очікування перетину кордону в напрямку України до пунктів пропуску становить:
- «Хребене – Рава-Руська» – 140 годин (майже шість діб);
- «Медика – Шегіні» – 67 годин;
- «Дорогуськ – Ягодин» – 39 годин.
Спочатку польські протестувальники заявили, що вантажі військового призначення та гуманітарну допомогу пропускатимуть безперешкодно. Проте фактично є випадки блокування таких машин, які прямують до України.
Швидкість пропуску – не більше кількох автомобілів за годину, хоча є дані, що за допомогою поліції кілька вантажівок обійшли блокаду. Однак це точкова, а не системна практика. Поліція і прикордонна служба несуть відповідальність за підтримання порядку на під'їзних коліях перед переходом.
Як наслідок, сформувалася черга завдовжки майже 50 км із 20 000 транспортних засобів, водії яких не мали доступу до базових зручностей. 9 листопада до ПП підвезли біотуалети.
Приватний транспорт і пасажирські автобуси проїжджають кордон безперешкодно, із невеликою затримкою, якщо порівняти з доблокадними термінами.
Які основні претензії та вимоги поляків (формальні)? Загалом вимог шість, основною з яких є перша: повернення дозволів для українських перевізників. А також:
- посилення вимог до перевезень у рамках ЄКМТ (сертифікатів Європейської конференції міністрів транспорту);
- заборона реєстрації в Польщі компаній із капіталом з-за меж ЄС;
- отримання доступу до української системи «Шлях»;
- окремі черги для машин із ЄС у системі «еЧерга»;
- виділення окремих черг для порожніх автомобілів.
«Повернення дозволів протестувальники ставлять на перше місце», – сказав Сергій Деркач у відеозверненні за підсумками переговорів, давши зрозуміти, що наразі від цієї вимоги польська сторона не має наміру відмовлятися.
У чому її суть? До червня 2022 року кожен перевізник, який виїжджав на територію Європейського Союзу, мав отримати дозвіл на перетин державного кордону з відповідними країнами ЄС.
Після початку повномасштабної війни з рф Євросоюз на рік скасував необхідність отримання цього дозволу, а влітку цього року продовжив дію цієї норми до червня 2024 року. Зараз польські перевізники вимагають скасувати цю пільгу.
Протестувальники вважають, що половину перевезень мають виконувати компанії, зареєстровані в Польщі. За даними польської сторони, минулого тижня з 27 000 вантажівок, які стоять у черзі на відправлення до Польщі, лише 1700 були польськими.
Чи нова ця проблема? Ні, напруженість в українсько-польській транспортній сфері існувала й до повномасштабної війни. Дозволи польська сторона (та й інші європейські країни-сусіди) видавала не надто охоче: за даними Мінінфраструктури, українська квота зменшилася з 200 000 дозволів у 2016 році до 160 000 у 2021-му, при тому що загальний товарообіг із країнами ЄС зріс майже на 45%.
Щороку це призводило до того, що восени значно зростала вартість фрахту, українські та іноземні товаровиробники не могли фізично вивезти свою продукцію. Україна трактувала це як порушення умов Угоди про зону вільної торгівлі з ЄС та ще восени 2021 року звернулася до Європейської комісії з проханням розпочати консультації із цього питання.
Зі свого боку, польська сторона заявляє, що одномоментний, без будь-якого перехідного періоду допуск українських перевізників розбалансував ринок. Так, у 2023 році українська сторона вже виконала понад 900 000 перевезень проти 160 000 дозволів 2021 року.
Чи є неформальне підґрунтя у протестів? «еЧерга». Цей аспект оминають ввічливим мовчанням українські чиновники, які трактували її впровадження як блискучу реформу, проте він дедалі голосніше лунає з польського боку.
На думку польських гравців, систему влаштовано так, щоб полегшити роботу місцевим компаніям. За словами Борковські, польські перевізники їздять до Львова та Києва – дорога займає два дні, а 10 днів – очікування в черзі, тоді як «українська компанія може зарезервувати місце за кілька днів до початку перевезення».
Припущення, що українські чиновники безоплатно прописали систему під допомогу українському бізнесу, робить честь великодушності польських компаній. У коментарях до постів Сергія Деркача представники українського бізнесу люб'язно розповідають, що обійти чергу коштує $120–200 за машину – про це всі знають, але не всім ця опція доступна.
Якими є аргументи української сторони? Як завжди буває, коли ситуація заходить у глухий кут, український чиновник починає посилатися на «руку кремля».
Справді, із чотирьох польських об'єднань перевізників страйкує лише одна – нещодавно створений Комітет захисту перевізників і роботодавців транспорту. За даними Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України, протестувальниками є водії-дальнобійники, які працювали на білоруському та російському ринках.
Тим часом, як уже зазначалося, проблема транспортних перевезень жевріла ще до війни й загострилася на другий рік.
Наскільки великою є економічна шкода від блокади? За підрахунками експертів, одна вантажівка на добу недоотримує приблизно 300 євро оборотних коштів. Враховуючи кількість вантажівок, що простоюють на кордоні, один день простою можна оцінити більш ніж у 3 млн євро тільки для українських перевізників.
Хто компенсуватиме ці втрати? Українська сторона поміж іншим намагається розіграти цю карту, прозоро натякаючи, що перед польськими протестувальниками можуть поставити питання компенсації зірваних контрактів у судовому порядку. Поки не помітно, щоб хтось цієї перспективи злякався.
Яким може бути розвиток подій? Наразі ведуться переговори про те, щоб пропускати хоча б окремі групи комерційних товарів – насамперед паливо. Однак це може спричинити протести вже в українських перевізників, чиї товари не будуть визнані стратегічними.
У частині «еЧерги» вірогідне оновлення функціоналу системи – можливість замінювати водія для порожніх вантажівок.
Польським колегам запропонували запустити порожній транспорт через пункт пропуску «Угринів – Долгобичув», де є відповідна смуга. Такий варіант дозволив би «порожнякам» зменшити час очікування на перетин кордону.
Перемовини продовжаться на рівні міністерств інфраструктури Польщі та України, а також за участю Єврокомісії.
За найгіршого сценарію протести триватимуть до 3 січня, тобто охоплять піковий передріздвяний період для перевізників. Якщо це станеться, то, за оцінками експертів, Україна може – тимчасово – недоотримати близько 60% товарів, що імпортуються автомобільним транспортом.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
