Проїзд закрито: польські перевізники хочуть перекрити кордон з Україною. Чи всі їхні вимоги – нісенітниця?
І що насправді стоїть за цими протестами
У п'ятницю, 3 листопада, та в усі наступні дні до кінця року при виїзді вантажного транспорту з України краще ігнорувати як мінімум пункт пропуску «Краковець – Корчева» у Львівській області, а також «Ягодин – Дорохуськ» і «Рава-Руська – Хребене».
Польські перевізники від ранку 3 листопада збираються розпочати страйк на українському кордоні. Акцію заплановано на два місяці, тобто до кінця календарного року. Причина – конкуренція після лібералізації міжнародних перевезень між Україною та країнами ЄС. Українську сторону повідомлено про ці плани.
ОНОВЛЕНО 02.11: Польські перевізники перенесли з 3 на 6 листопада початок блокади руху вантажного транспорту поблизу трьох найбільших автомобільних пунктів пропуску на польсько-українському кордоні.
Це не перший випадок транспортної блокади з боку польського бізнесу – у травні пропускний пункт «Ягодин – Дорохуськ» було заблоковано майже місяць. Проте нинішня акція безпрецедентна за обіцяним масштабом. Якщо раніше мітингувальники обмежувалися одним пунктом пропуску, то тепер планують перекрити всі наявні в'їзди до ЄС з України.
Перша акція 3 листопада узгоджена з польською владою.
Mind розбирався, до чого може призвести нинішня протестна кампанія.
Чого вимагають польські перевізники, протестуючи? Польські компанії виходять із того, що українським конкурентам після 24 лютого 2022 року було надано незбалансований вільний доступ на ринок Євросоюзу.
Вони вимагають «відкотити» умови до порівнянних із тими, що діяли на момент початку повномасштабного вторгнення.
Зокрема:
- повернути українським перевізникам необхідність отримувати дозволи;
- посилити для іноземних перевізників правила перевезень ЄКМТ;
- окрему чергу в е-черзі для авто на номерах ЄС;
- окрему чергу на всіх кордонах для порожніх фур;
- отримати доступ до системи «Шлях».
Адресати акції – польський уряд. Мета – привернути увагу польської влади до ситуації у транспортній галузі країни.
Хвилювання польських перевізників виправдані? Так, але, як і у випадку з українським збіжжям, на засилля якого скаржилися польські фермери, загроза перебільшена.
Читайте також: Аграрні козирі: українське зерно стало частиною передвиборчих кампаній у Східній Європі. Хто, як і навіщо «прокачує» цю тему в Польщі?
Проте не можна не визнати, що присутність українських перевізників на європейському ринку стрімко зросла після запровадження транспортного безвізу.
Угода про вантажні перевезення автомобільним транспортом була підписана в червні 2022 року. Вона скасувала необхідність отримання українськими перевізниками дозволів на здійснення двосторонніх і транзитних перевезень до держав ЄС. За перший рік після підписання кількість перевізників, які перетинали кордон у напрямку ЄС, збільшилася на 53%, а кількість перетинів – на 43%.
Наскільки критичним є ПП «Краковець – Корчева» для вантажної логістики з України? Будь-який пропускний пункт важливий у системі та заточений під певні компанії регіону. Влітку 2022 року цей ПП було реконструйовано, серед іншого оновлено смуги руху, модернізовано павільйони для митного та паспортного контролю, розширено під'їзну трасу (А-4) біля пункту пропуску. Однак у частині вантажопотоку він не є ключовим на відміну від блокованого раніше «Ягодин – Дорохуськ», який забезпечує до 40% вантажопотоку до Польщі.
Які можливі виходи із ситуації? Розширення блокади на 100% кордону є малоймовірним: Польща виходить із виборної лихоманки й утримуватиметься від радикальних кроків. До того ж українські компанії вже стали невід'ємною частиною польського бізнес-поля, і на їхню роботу зав'язані, зокрема, і місцеві гравці. Крім того, протестувальники просто не мають ресурсу перекрити весь кордон. Тому вони перекриватимуть окремі ділянки, встановивши чергування.
На практиці це означає ще більші затримки авто й ускладнення процедур.
У середньостроковій перспективі вірогідним є посилення правил для українських компаній – хоч напевно й не таке жорстке та однозначне, як це було з українським зерном. Повторення аграрного сценарію є малоймовірним, оскільки, по-перше, перевізники не є такою сакральною соціальною категорією, як фермери, по-друге, знову ж таки, минув передвиборчий ажіотаж.
Читайте також: Дружба до першого зерна: до чого призведе українсько-польський аграрний конфлікт
Зазначимо, що проблеми транспортної інфраструктури Польщі не обмежуються режимом пропуску на кордоні. Так, за тиждень плануються страйки працівників портів Гдиня та Гданськ, на які припадає левова частка фрахтів з України. Ці порти після закриття українських перевалочних потужностей відчули збільшене навантаження від українського імпорту-експорту. Водночас місцеві працівники не отримали підвищення заробітної плати.
ОНОВЛЕНО. Що насправді стоїть за цими протестами? Вимоги польських перевізників поділяються на два типи. Перший – це унеможливити або ускладнити роботу українських перевізників за кордоном, другий – прискорити перетин українського кордону, а саме впровадити окрему чергу для авто з номерами ЄС. Таку думку висловив співвласник компанії «Нова пошта» Володимир Поперешнюк.
При цьому, за його словами, у другій вимогі польські перевізники мають рацію на 100%, і їхнім українським колегам варто було б до них долучитися, адже зараз черга на кордоні становить від дев'яти днів.
«А ось щодо першої вимоги, це побажання захисту вітчизняного виробника за рахунок інших, на жаль, ця світова практика існує досі. Підприємці змушені просити в чиновників захисту, щоб посилити конкурентоспроможність, оскільки ці ж чиновники послабили їхню конкурентоспроможність оподаткуванням і регулюванням», – написав він.
При цьому переважна більшість вимог польських перевізників, зокрема щодо повернення до системи видачі дозволів для роботи в Євросоюзі, для українських компаній є нездійсненними, упевнений заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Сергій Деркач.
Угода про лібералізацію вантажних перевезень, згідно з якою це відбувається, діє до кінця червня 2024 року та в обидва кінці: наші перевізники їздять без дозволів, європейські перевізники їдуть в Україну з такими самими умовами. Уряд Польщі не може скасувати цю норму, оскільки її ухвалено на рівні Єврокомісії.
На думку заступника міністра, польські перевізники хочуть закласти основу на наступний рік і вплинути на переговори щодо пролонгації угоди
Польські компанії – найбільші гравці в галузі вантажних перевезень до ЄС із часткою понад половина в загальному обсязі транспортних засобів, що здійснюють вантажні перевезення в Європі. Водночас українські компанії здійснюють перевезення переважно з України та в Україну, а не між країнами Європи, тобто не є прямими конкурентами полякам.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
