Ні російським алмазам і нафті, а от щодо ЗПГ ще думають. Що передбачає 12-й пакет європейських санкцій проти рф

Єврокомісія ухвалила пропозиції щодо 12-го пакету санкцій проти росії і передала їх на затвердження країнам-членам. Країни ЄС мають остаточно прийняти його (ймовірно, зі змінами) до нового року.

Якою є специфіка нових санкцій, чому серед них і досі немає обмежень проти російського зрідженого природного газу та які засоби політичного тиску використовує Київ, щоб заблокувати торгівлю вуглеводнями з рф, розбирався Mind.

Що передбачає 12-й санкційний пакет? Основна його частина – обмеження проти російських алмазів, що розроблялися у співпраці з країнами G7. З 1 січня 2024 року має бути припинено їх прямий імпорт до ЄС, а потім, поетапно, обмеження торкнуться й російських алмазів, оброблених у третіх країнах.

У 2021 році рф експортувала алмазів на $4 млрд. У 2022-му обсяг майже не зменшився. Одна тільки Бельгія, яка є світовим центром торгівлі алмазами, торік імпортувала їх із росії на 1,4 млрд євро.

Водночас на алмази припадає лише приблизно 1% від сукупного експорту рф.

Данія, згідно з новими планами ЄС, перевірятиме і, ймовірно, блокуватиме танкери з російською нафтою, що проходять через її води, пише Financial Times. За даними джерел видання, це стосуватиметься кораблів, що прямують транзитом через данські протоки без західної страховки. Таких кроків вживатимуть відповідно до законів, що дозволяють державам перевіряти судна, які, на їхню думку, становлять загрозу для довкілля

Також ЄС обмежить імпорт російського скрапленого нафтового газу, розширить експортні та імпортні обмеження – приблизно на 5 млрд євро – і заборонить експорт верстатів та устаткування, які можуть використовуватися для виробництва військової продукції.

Як взагалі обмежується торгівля російським ЗПГ? Перші західні санкції проти ЗПГ з рф ухвалив 2 листопада Мінфін США, затвердивши пакет, у який потрапив проєкт «Арктик ЗПГ 2». Це завод із виробництва зрідженого газу, який російська компанія «Новатек» будує спільно з французькою TotalEnergies, китайськими CNPC і CNOOC, японськими Mitsui JOGMEC. Рішення фактично спрямоване на блокування доступу західних покупців до ресурсу.

«Це свідчить про прагнення Вашингтону перешкодити росії стати великим експортером ЗПГ, яке може призвести до збоїв на світових енергоринках», – написала газета Financial Times. Раніше США уникали посилення тиску на європейські країни, які зіткнулися з енергетичною кризою після зупинення постачань російськими газопроводами у 2022 році.

Проте американські санкції проти «Арктик ЗПГ 2» було запроваджено вже після того, як «Новатек» повністю закупила й завезла до рф усе необхідне імпортне обладнання для реалізації свого масштабного проєкту. Причому зробила це в обхід санкцій ЄС.

Звідки це стало відомо? Такі висновки містить розслідування, опубліковане 19 жовтня німецьким виданням Der Spiegel і французьким Le Monde, що ґрунтуються на аналітиці, здійсненій Anti-Corruption Data Collective, а також на матеріалах кампанії з припинення експансії російського експорту викопного палива від громадської організації Razom We Stand.

У поле зору розслідувачів потрапила інжинірингова компанія Linde з Німеччини, яка відправила до рф обладнання для «Арктик ЗПГ 2». Розслідувачі також звернули увагу, що ще 2018 року, тобто через чотири роки після незаконної анексії Криму росією, коли США вже наклали санкції на «Новатек», Linde охоче взяла на себе зобов'язання поставити для цього проєкту теплообмінники.

Офіційно Брюссель узяв курс на поступову відмову від російського викопного палива до 2027 року. Водночас імпорт ЗПГ з росії до Європи рекордно зростає: від початку повномасштабної війни в Україні  його постачання збільшилося на 40%.

Причина такої динаміки прагматична: хоча європейські компанії скоротили трубопровідний імпорт від «газпрому», вони наростили закупівлю ЗПГ, щоб запобігти поглибленню енергокризи та деіндустріалізації, поки на світовому ринку не з’явиться достатньо альтернативного ресурсу від США й Катару.

Чи чекати ще якихось санкцій? Резолюція Європарламенту, ухвалена 9 листопада, ставить доволі гостро перед урядами країн ЄС питання енергетичних санкцій проти росії.

«Україна напружено працює над практичною реалізацію санкційної політики. Резолюція Європарламенту, хоч й не має прямої дії, є індикатором як для Єврокомісії, так і для національних урядів. Шляхи обходу санкцій має бути ліквідовано, штрафи за спроби ухилення підсилено», – пояснила директорка департаменту економічної дипломатії МЗС України Людмила Єніна.

---