Інновації під час війни. Основні акценти Mind WinTech Summit 2023
Mind розпочинає масштабну дискусію про те, як бізнес адаптувався до війни та робить прорив у своїх нішах
30 листопада у Києві відбувся Mind WinTech Summit 2023 – перший саміт, присвячений різнобічним аспектам управління змінами та впровадженню інновацій під час війни у всіх галузях економіки. Це перший подібний захід, організований діловим виданням в Україні. Участь у саміті взяли більш ніж 700 учасників, серед яких понад 50 представників великого бізнесу.
Головна тема дискусій – як вітчизняному бізнесу вдається адаптуватися до воєнних реалій і віднайти нові точки зростання за таких екстремальних умов.
У програмі Mind WinTech Summit 2023 було передбачено шість панелей та окрема дискусійна платформа.
На головній сцені конференції з 10:00 тривали шість дискусій про найважливіші напрями технологічного розвитку. Зокрема, учасники обговорювали:
FinTech – які можливості для бізнесу дає відкритий банкінг, розглянуть як успішні, так і невдалі кейси.
AgriTech / FoodTech – як технології змінюють виробництво та безпеку виробництва продуктів.
MilitaryTech – автоматизація бойових одиниць: як розвивається цей ринок та які саме технології можуть забезпечити прорив на фронті.
EdTech & Change Management – як змінюється кадрова політика великих компаній і як бізнесу адаптувати персонал до змін, що відбуваються.
IoT – кейси використання розумних сенсорів у різних галузях: розумне споживання ресурсів, «цифрове місто» та оцифровування великої промисловості.
MedTech – якими є перспективи розвитку біотехнологій та генної інженерії в українській медичній сфері.
Networking Scene запропонував низку можливостей для медіа, стартапів та інвесторів: сесії питань-відповідей, знайомство в форматі speed dating, пітчі шести технологічних команд і платформи відкритих інновацій, презентації кейсів та багато іншого. Серед спікерів:
- Євген Саранцов, український підприємець, засновник Reactor.ua та Blackbox.ua
- Анна Тігіпко, засновниця izibank
- Олена Еро, експерт з питань МСБ, керівник проекту Unlimit Ukraine, Європейська Бізнес Асоціація
- Сергій Мільман, СЕО YouControl
- Владислав Косьмін, Corporate Vice President Boosteroid.
Партнерами саміту виступили Міністерство цифрової трансформації України, Асоціація «IT Ukraine», ОТП Банк, «ІТ-Інтегратор», GoITeens, Boosteroid та Latinium.
Основні інсайди саміту публікувалися у форматі текстової трансляції. Також була змога стежити за нашими повідомленнями в соцмережах.
17.50 Богдан Діордіца, Head of Strategic Relations at Esper Bionics
* Ми маємо вболівати за кожен стартап, проєкт, який зможе створити засоби реабілітації саме в Україні. Адже великі іноземні компанії [з виробництва протезів] навряд чи можуть швидко змінюватися під наш ринок. Те, що зараз є на ринку протезів, – це переважно для діабетиків.
* У нас, за реєстром, протезних підприємств понад 100 в Україні, при цьому на сайті Мінсоцполітики є такий собі дашборд, де ми можемо подивитись ефективність кожного із цих підприємств. І ми зрозуміємо дуже швидко, що насправді функціонуючих підприємств штук 15. При цьому кваліфікація дійсно все ще не наздоганяє, бо здебільшого протезисти вміли протезувати нижні кінцівки, здебільшого це були прості й не посттравматичні (ампутації).
* Гуманітарний бюджет України і ті гроші, які приходять до нас в тому числі на протезування, скоро закінчаться. Відповідальність за те, чим ми будемо протезувати, і чи взагалі будемо протезувати і реабілітувати наших ветеранів вже через рік, – вона виключно на нас (українцях). Не на якійсь уявній державі чи західних партнерах. І якщо ми будемо кооперуватися і працювати, то може все буде добре.
Звісно, ми можемо комунікувати, що було би круто, якби держава зайнялась би цим, але здається нам всім кожному просто треба цим займатися. Треба спілкуватися, треба підходити з чіткими запитами до людей, які можуть вам теоретично допомогти, і так само, якщо ви людина, яка може допомогти якомусь проекту швидше розвинутися, робити це.
17.45. Ігор Костів, молодший віцепрезидент з інжинірингу GlobalLogic:
IT дозволяє наблизити медицину до пацієнта, підняти рівень його життя. У деяких випадках навіть до плюс-мінус раціонального, близького до здорової людини.
17.40. Олена Ніколаєнко, президентка Future for Ukraine USA, волонтер куратор зі стратегії та розвитку Future for Ukraine International
* За майже 2 роки повномасштабної війни в Україні з'явилося 50 000 ампутантів.
* Кількість закладів у нас і так достатня, у нас було 50 центрів протезування в Україні, ще +2 великих – Unbroken і Superhumans. Зараз йдеться лише про кваліфікацію. Насправді потрібно підвищити рівень кваліфікації протезистів і реабілітологів, щоб вони могли протезувати будь-який вид ампутації. Не просто легкий, який нижче коліна, коли потрібно зробити й на нього достатньо коштів, які дає держава, і це зробити швидко на конвеєрі. А щоб вони всі мали такий рівень експертизи, можливості функціонального забезпечення, щоб пацієнтам ніколи не говорили, що він ніколи не буде ходити тільки через те, що вони [протезист]не вміють цього робити.
17.30 Дмитро Деркач, СЕО групи «ЮРІЯ-ФАРМ»
* Ліки – це завжди про технології, нетехнологічних ліків не буває. Тому, як мінімум, вчасне забезпечення ліками – це вже, повірте мені, технологічно.
* Щодо прогресивних технологій, то я вважаю, що Україна тільки стала на цей шлях, до готових рішень ще далеко.
Але що стосується клітинної терапії, і зокрема стовбурових клітин, зараз ми ведемо низку проєктів, де намагаємося розробити й запропонувати медицині терапевтичні рішення на базі стовбурових клітин, які, зокрема, будуть допомагати відновлюватися військовим. Тобто це із галузі регенеративної медицини.
Читайте також: «ЮРІЯ-ФАРМ» веде низку проєктів з виготовлення терапевтичних рішень на базі стовбурових клітин – СЕО компанії
Є така проблема (при ампутації кінцівок) – фантомні болі. Ми вважаємо, що певні терапевтичні рішення теоретично можуть допомогти вирішити цю проблему.
Також клітинні технології, стовбурові клітини або їхні похідні, що можуть застосовуватися при опіках як регенеративна медицина, або ж військових травмах.
Вже не кажу про простіші, але дієві рішення, коли ми поєднуємо лікарські засоби з медичним девайсом і, по суті, отримуємо одноразовий інгаляційний девайс, який допомагає військовому на полі бою на етапі евакуації знизити тривожність і знеболити, але при цьому зберегти свідомість.
17.20. Микола Бабенко, виконавчий директор Асоціації «М'ясної галузі»:
В Україні з'являється все більше можливостей. Наприклад, взяти біоетанольне виробництво, з початку війни обсяги переробки зерна на спирт збільшилися. Зараз Україна поставила амбітні цілі – 10% споживання ЄС у спирті забезпечити за рахунок переробки в Україні.
З іншого боку, залишаються відходи від переробки зерна на спирт – спиртова барда.
З цукрових заводів, цукрова галузь також потужна в Україні, – залишається буряковий жом. Спиртова барда взагалі утилізується і її не рахують як елемент сировини, як актив.
Жом буряковий – він сушиться з великими витратами на сушку, є сира сироватка, яка також сушиться, але цю сировину можна в натуральному вигляді без сушки використовувати в годівлі свиней.
Тоді виходить унікальний ефект, що виробництво свинини, собівартість свинини стає вдвічі нижчою за собівартість курки. Натомість в Україні на рідкій годівлі працює з 1000 підприємств всього, які є в галузі, всього 5, і то 2 підприємства, можна сказати, уже з минулою історією. Вони, на жаль, постраждали від війни.
Читайте також: Контроль виробництва та собівартості свинини може зробити Україну лідером у цій галузі – асоціація «Мʼясної галузі»
У країнах ЄС навпаки – 70% – це рідка годівля, а в Україні – 0,05%. З використанням відходів ми можемо стати світовими лідерами не лише в короткостроковій перспективі завдяки дешевим кормам. Ми можемо зробити цю галузь однією із стратегічних.
Безумовно, це контроль виробництва, контроль собівартості , чого в Україні не було, на жаль. У нас, можна сказати, система обліку взагалі втрачена в тваринництві, через те і був присутній імпорт. Через те ставка в усіх галузях має бути на технологічність, на хайтек.
16.50 Андрій Старжинський, A-Gnostics
Цифрові тренди АПК:
- Використання дронів, роботів і самохідних машин («безпілотні» трактори тощо)
- Точкове землеробство, ШІ
- Комп'ютер віжн (захист маленьких поросят під час годування; аналіз поведінки корів; розділення осетрів на самців і самок)
- Віддалений моніторинг обладнання
16.30 Володимир Славінський, директор з торгівлі «НІБУЛОН»:
* Нібулон за 4 місяці збудував новий термінал в Ізмаїлі, а основний вантажопотік переорієнтовано на румунський порт Констанца.
* У вартості збіжжя в країні-отримувачі логістика становить 50–60%, до 70%.
* «Нібулон» стала першою компанією, яка отримала ліцензію на проведення розмінування.
16.10 Михайло Відякін, керуючий партнер Leopolis Group, менеджер з розвитку та впровадження інновацій для клієнтів:
* Три принципи успішного впровадження змін:
- залученість (для чого зміни?);
- чесність (що можна зробити?);
- гнучкість (готовність до впливу оточення).
* Одні компанії змінюються, бо вимагає середовище – проводять релокацію, пристосовуються до вимог нового законодавства – це пасивний тип.
Друга група компаній – це ті, хто стежать за ринком і хочуть вирости в рамках своєї індустрії, свідомо бачать тиск конкурентів і прагнуть розвиватися.
Третя група – проактивні компанії, які самі шукають зони розвитку, впроваджують нові технології, штучний інтелект тощо.
16.00 Лариса Латипова, Socar:
* Корпоративна культура та культура управління змінами – ось дві запоруки сталості у будь-якій надзвичайній ситуації.
* Socar не змінював постачальників палива до України у зв'язку з військовими діями, але перебудував логістичні маршрути, тому що частина їх була просто розірвана, не було портів. На деяких кордонах ми не могли перевозити паливо тими сталими методами.
15.50. Олена Плахова, директор з управління репутацією групи компаній «Нова пошта», член Ради директорів:
* «Нова пошта» купує третій літак, Boeing, для власної авіакомпанії.
* Після початку повномасштабного вторгнення ми майже повністю перейшли на електронний документообіг. Є лише одиниці клієнтів, які виявилися не готові, і з ними ми досі обмінюємося папірцями.
15.40. Сергій Чеботарьов, директор з технічного обслуговування, ремонтів та енергетичного забезпечення Ferrexpo в Україні:
Ахіллесова п'ята впровадження змін – комунікація.
14.55 Валерій Яковенко, DroneUa:
Багато хто зацікавлений в нашому успіху й у тих технологічних рішеннях, які тут народжуються.
Це лише питання часу, коли українські рішення стануть глобальними.
Читайте також: Зараз уся увага світового military-tech зосередження на Україні – Яковенко
14:50 Євген Саранцов, співзасновник RE:ACTOR:
* Упевнений, що з часом ігри-симулятори будуть стояти на вході в кожну компанію. Якщо людина має ідею, яку хоче запропонувати компанії, їй не обов’язково чекати зустрічі з СЕО чи топменеджментом – достатньо пройти гру-симуляцію, яка або пропустить ідею далі, або ні.
* Найкраще, що може робити штучний інтелект, – бути арбітром між людьми. У систем ШІ немає конфлікту інтересів, тому вони дуже дипломатичні й корисні в розв’язанні бізнес-суперечок зокрема.
* Крім того, нові моделі ШІ могли б бути корисними у встановленні бізнес-контактів і зв‘язків із великою перевагою – економією часу. Кожен із нас міг би мати систему ШІ, яка знала б наші особисті та бізнес-інтереси. Наші ШІ-моделі могли б конектитися і встановлювати комунікаційні зв’язки, вигідні для бізнесу.
14.45 Олександр Краковецький, CEO DevRain, CTO ДонорUA:
* Різні люди по-різному сприймають, що таке штучний інтелект. Тому не слід упереджено до нього ставитися. Його варто впроваджувати там, де це має економічний ефект.
* Впровадження технологій ШІ може значно допомогти зменшити можливість росії обходити санкції.
* Українські розробники ШІ – одні з найкращих у світі, але в технологіях немає чіткості щодо вирішення тих чи інших проблем.
* ChatGPT й інші технології – їх потрібно впроваджувати в усі інтелектуальні системи, які ми зараз використовуємо, у першу чергу штучний інтелект стає цифровим асистентом і допомагає розібратися з цією інформацією. І після того, як ми навчимося швидше, якісніше працювати з цією інформацією – ми можемо переходити до наступного етапу: створення власних цифрових асистентів, побудова кращих інтеграцій між різними системами. І звісно, очікується, що ці технології будуть використовуватися в усіх інформаційних системах.
14:40 Міша Рудомінський, Himera:
* За 2 роки співпраця держави з Military Tech змінилася кардинально, але є ще куди рости.
* На ринку в довгостроковій перспективі залишаються команди, які вкладають більше зусиль у логістичні та виробничі ланцюги. Коли заходите в нішу – фокусуйтеся на цьому.
Дмитро Шимків, співзасновник AeroDrone:
* Міжнародні MilTech-компанії хочуть працювати в нас, бо тестування виробів відбувається кожного дня.
* Елементи штучного інтелекту й оптичні системи навігації стануть постійними в повсякденному житті швидше, ніж здавалося.
14:35 Руслан Прилипко, керівник напряму C2IS (Command & Control Information Systems) «Аеророзвідки»:
* У війні з росією мають уже воювати роботи, а не люди, інакше ми не витримаємо значної переваги ворога в живій силі.
* Зворотній зв'язок зараз став дуже швидким, це золотий час для розвитку MilTech.
14:29 MilTech коштує «дуже дорого» – співзасновник компанії AeroDrone Дмитро Шимків.
«Але це стосується будь-чого. Будьте також готові, що середній час постачання буде досить довгим», – зазначив він
13:52 ДТЕК тестує «цифровий двійник» для управління енергомережами – директор з інформаційних технологій ДТЕК Дмитро Осика.
За його словами, це допоможе оптимізувати навантаження на електромережі та зменшити кількість аварій.
Раніше холдинг уже запровадив цифровий двійник одного з родовищ.
13:36 Україна вперше потрапила в стагнацію з експорту ІТ-послуг – CEO YouControl Сергій Мільман.
Сергій Мільман, СЕО YouControl
Він наголосив, що середні обсяги експорту ІТ-послуг уже понад рік тримаються на позначці $1,7 млрд. При цьому до початку повномасштабного вторгнення Україна демонструвала постійне зростання.
13:30 YouControl намагається виходити на міжнародні ринки, проте це «дуже складно» – CEO компанії Сергій Мільман.
За його даними, зараз 95% користувачів аналітичного центру – з України, і лише 5% – з іноземних ринків.
13:14 КМДА планує перейти до повноцінної моделі керування трафіком у столиці – заступник КМДА Петро Оленич.
За його словами, у планах на майбутнє, зокрема, керування за допомогою штучного інтелекту.
12:58 Київ ділиться з ЄС досвідом впровадження ситуаційного центру, управління службами й реакціями на наслідки – заступник голови КМДА Петро Оленич.
«У нас на сьогодні вчаться, як цим користатися і як зробити місто безпечним, комфортним для проживання в будь-яких надзвичайних ситуаціях», – підкреслив Оленич
12:39 Основною аудиторією українських необанків стали міленіали – засновниця izibank Анна Тігіпко.
Анна Тігіпко, засновниця izibank
За її словами, новому поколінню українських масових користувачів комфортно з віртуальними картками – їм не потрібні пластикові.
«Вони хочуть персоналізації та особливих умов. Для них важливо, щоб банк був персональним фінансовим помічником за принципом: швидко, фаново й дешево», – додала Тігіпко.
12:29 Необанки не замінять традиційні на 100%, сказала засновниця izibank Анна Тігіпко під час Mind WinTech Summit.
За її словами, традиційні банки також увійшли у гру диджиталізації: вони почали дослухатися до клієнта та цифровізуватися, хоча їм це складно вдається.
12:26 Rozetka розглядає різні проєкти, які компані може запустити з банками – Олександр Лапко CEO RozetkaPay під час Mind WinTech Summit.
Він наголосив, що йдеться про кобренд-проєкти та спільні проєкти: і власна ліцензія, і онлайн-кредитування з різними банками.
«Тому, так, розглядаємо й розглядали, але це має оцінюватися у рамках комплексної задачі, яку ми хочемо реалізувати. Ми можемо знайти синергії і кращі продукти, які банк-партнер може нам дати. І гарні тарифи, також і до своєї клієнтської бази. Тому тут треба зважувати в комплексі. На даний момент ми бачимо плюси в синергії, можемо побудувати синергію з баками так, щоб це було вигідно і їм, і нам», – додав він.
12:14 Українські компанії й фінтех фокусуються на поліпшенні сервісу – директор з інновацій NovaPay Олексій Рубан.
На його думку, найближчими роками не варто очікувати нових технологій у сфері фінтеху
12:11 АТБ наразі не планує створювати власний банк, – керівник напрямку фінтех та e-com «АТБ-Маркет» Денис Сапарбаєв.
«Банк на даний момент це не про нас, але це не виключає того, що нам потрібні якісь утилітарні речі як платежі, контакт із клієнтами, контакт на касі через, мабуть, власні термінали в майбутньому. Це не банк, а сервісні речі. Тому ми не розвивали свій банк», – сказав він.
11:51 До початку 2030-х років 90% геймерів використовуватимуть «хмару» – сказав корпоративний віцепрезидент Boosteroid Владислав Косьмін під час Mind WinTech Summit.
Владислав Косьмін, Corporate Vice President Boosteroid
За його словами, зараз з’являються нові технічні та монетизаційні моделі.
Передбачається, що всі прибутки в геймінг-індустрії будуть сконцентровані у клауді. Аби підготуватися до цього, Boosteroid уже зараз закуповує велику кількість серверів.
Водночас він додав, що лідерами ринку стають не техногіганти, а стримінгові платформи: такі, як Netflix та Spotify.
11:41 АТБ планує запустити декілька проєктів у сфері фінтех – керівник напряму фінтех та e-com «АТБ-Маркет» Денис Сапарбаєв.
Окрім цього, за його словами, компанія також планує рухатися «у партнерстві з банками, а не конкурувати з ними».
Читайте також: NovaPay, Rozetka та АТБ не розглядають розрахунок криптовалютою
11:28 Україна може стати фінтех- та криптохабом центральної Європи – СЕО UAPAY Юлія Федосюк.
За її словами, останнє дослідження мастеркард показує, що понад 50% українців використовують cashless, а у Європі – 30%.
Федосюк додала, що близько 15% українців володіють криптовалютами або мають криптогаманці.
11:10 Наразі «Дія.City» має 720 резидентів, повідомила директорка директорату розвитку IT-індустрії у Мінцифри Наталя Денікєєва. За її словами, доєднуються в основному продуктові компанії.
Читайте також: Директорка розвитку IT-індустрії Мінцифри: «Систему IT-освіти потрібно змінювати повністю, починаючи з дитячих садочків»
10:56 Більшість компаній в Україні працюють на рівні Індустрії 2.0 та 3.0, а у світі – Індустрії 4.0 та навіть 5.0, сказав гендиректор IT-Enterprise Олег Щербатенко.
Він зауважив, що понад 90% клієнтів компанії IT-Enterprise та її системи Master мігрували з 1С.
«Зараз на українському ринку працює понад 80 російських софт-продуктів» – зауважив Щербатенко.
10:40 «Цифровізація бізнесу багатократно зросла під час війни. Папір у бізнесі – це щось дуже далеке від сьогоднішнього бізнесу», – засновник та СЕО IT-Enterprise Олег Щербатенко.
Євген Саранцов, засновник платформи відкритих інновацій Reactor.ua
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
