Дива не сталося. Чому рівень підліткової освіченості в Україні нижче за бажаний і що з цим робити
Українські підлітки показали погіршення результатів у масштабному дослідженні якості освіти Programme for International Student Assessment
Лише 58% українських учнів досягли базового рівня математичної грамотності, 59% – базового рівня читацької грамотності та 66% – базового рівня природничо-наукової грамотності. Такими є результати Національного звіту за результатами міжнародного дослідження якості освіти PISA-2022.
Це – найбільше дослідження, що вивчає якість освіти: воно охоплює 81 країну, що становлять понад 80 % світової економіки. Участь у ньому беруть 15-річні школярі, що навчаються щонайменше у сьомому класі. Саме в цьому віці у більшості держав-учасниць учні закінчують основну школу, і вимоги до них у всіх країнах не надто відрізняються. PISA не «прив’язується» до освітніх програм: дослідження має на меті визначити рівень компетентностей, тобто здатність підлітка використовувати знання і вміння, отримані в школі, за можливих життєвих труднощів і викликів. Mind вивчив результати дослідження, аби відповісти на запитання: чому результати України виявилися нижчі за бажані та як можна виправити ситуацію?
У чому «провисаємо»? У звіті дослідження сказано, що найбільш проблемними для наших 15-річних підлітків були завдання, для успішного виконання яких важливим було застосування наскрізних умінь у конкретних умовах, зокрема читання з розумінням, критичного та системного мислення, здатності логічно обґрунтовувати позицію, уміння оцінювати ризики й ухвалюти рішення, уміння розв’язувати проблеми тощо.
Окремо варто звернути увагу на результати виконання завдань з елементами моделювання та симуляціями. Наші 15-річні юнаки і дівчата часто розгублюються перед завданнями, у яких потрібно не знати щось конкретне, а ухвалювати рішення, формулювати висновки, оцінювати переваги й недоліки, спираючись на отримані в межах експериментів дані.
Як у порівнянні з іншими? Результати українських учнів є нижчими за середні показники для країн Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) у всіх трьох галузях (середній показник для країн ОЕСР з математики становить 472 бали, із читання – 476 балів, а з природничо-наукових дисциплін – 485 балів).
Різниця в результатах українських учнів порівняно із середніми значеннями для країн ОЕСР з математики становить 31 бал, із читання – 48, а з природничо-наукових дисциплін – 35. Якщо з математики та природничо-наукових дисциплін ця різниця є близькою до еквівалента півтора року навчання за стандартами PISA, то з читання українські школярі відстають від своїх однолітків із країн ОЕСР майже на два з половиною роки навчання.
Порівняно з Україною, Естонія та Польща мають значно вищі бали з математики, читання та природничо-наукових дисциплін. Словацька Республіка також випереджає Україну за середнім балом в усіх трьох галузях, хоча різниця в балах менша. А от Грузія, Болгарія та Молдова мають нижчі середні бали з усіх трьох предметних галузей PISA.
До речі, в Україні, як і в усіх референтних країнах, найбільш проблемною галуззю цього циклу PISA є читання. Саме з читання Україна має найбільшу різницю в балах порівняно з країнами ОЕСР.
Кого «досліджували» в Україні? Треба зауважити, що дослідження проходило не по всій території України, охоплювало не всіх учнів навіть із відносно безпечних регіонів, бо багато підлітків нині перебувають за кордоном. І звісно, пандемія COVID-19 серйозно вплинула на формат і відповідно результати навчання. Узагалі, проведення такого дослідження під час війни стало справжнім викликом і для організаторів, і для учасників.
«На початку дня лунала тривога, а учні вирішували завдання з математики та читали тексти. За півгодини до завершення в кварталі відключили електрику й при світлі ноутбуків підлітки завершували заповнювати анкетування, – пригадує день, коли у школі проводилося дослідження, Наталія Каташинська, фахівчиня з моніторингу якості дослідження PISA. – Звісно, таких питань для таких аспектів в інструментах моніторингу не було передбачено. Тому кожна заповнена анкета наприкінці мала ще з абзац коментарів і деталей про затримку, перенесення сесій та інший контекст, який варто враховувати».
Як оцінювали «колективний розуму»? Але, напевно, не дуже втішні результати не варто списувати лише на стрес. У звіті українського дослідження йдеться про те, що учням важко оцінити текст загалом і навіть вказати критерії, що свідчать про його достовірність чи недостовірність. Українські підлітки звикли розглядати зміст тексту в контексті тематики чи проблематики й узагальнювати, використовуючи шаблонні твердження. Чому так сталося?
«Шкільне оцінювання на уроках літератури спрямоване на знання фактажу (коли відбувалися події, де відбувалися події, який жанр твору тощо). І тому з такими запитаннями на PISA наші діти впоралися легко. Але коли треба знайти відповідь «десь поміж рядків», коли треба подумати щодо сенсів твору. коли треба зіставити прочитане з власними думками, тоді стає важко, – коментує результати найкращий учитель 2021 року за версією Global Teacher Prize Ukraine Артур Пройдаков. – Бо в школі до цього не надто сильно готують. Бо цього немає на ЗНО або НМТ. Бо оцінку на уроці можна отримати інакше, легшими шляхами».
Проблема досить невисоких результатів може критися не лише у стані війни, особливостей освітньої системи, а й у суспільстві загалом.
«Це – повільний, але впевнений результат відсутності культури читання серед дорослих, – вважає Олеся Калинич, начальниця управління освіти, релігій та у справах національностей Хустської міської ради. – Це – культивування розуміння освіти як просто наявності диплома... Тому результат PISA – вирок не школі й учителям. Це – оцінка нашого колективного розуму».
Що з цим робити? Проблема є комплексною. Треба зауважити, що кожен охочий може ознайомитися з прикладами завдань дослідження. Та переконатися, що вони вимагають і уважності, і серйозної розумової роботи. Але участь у дослідженні не впливає на подальше життя учасника, як-то ЗНО чи НМТ, тож можна припустити, що далеко не всі учасники продемонстрували максимальну віддачу при його написанні. Особливо, якщо зважати на умови, у яких довелося брати участь у PISA-2022.
«Ми можемо уявити рівень стресу і як функціонує наш мозок під час тривог, обстрілів, відключень електрики та перебуванні в укриттях, і в якій напруженості перебуваємо ми, діти й підлітки зокрема», – розмірковує Наталія Каташинська. Але вона переконана, що всі учасники вже впоралися із завданням, коли наважилися брати в ньому участь. Це дало змогу отримати важливі й досить точні дані, які можуть бути офіційним підґрунтям для уточнення освітніх політик, початком нових проєктів і програм.
Справді, PISA дає величезний масив даних для розроблення і коригування освітньої політики. Це зазначив міністр освіти і науки Оксен Лісовий під час презентації результатів дослідження.
«Ми розуміли, що освітні втрати через пандемію ковіду та війну є неминучими, проте зараз у нас є розуміння масштабів. Ми вже розпочали роботу для надолуження освітніх втрат і будемо робити це, ґрунтуючись на результатах PISA-2022», – сказав Оксен Лісовий.
Сподіваємося, що результати дослідження будуть докладно вивчені та максимально використані для того, щоб навіть в умовах війни поліпшити українську освітню систему.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
