Зовнішня торгівля. Як змінилися доходи українських експортерів
І які нові перепони заважають освоювати ринки. Дослідження
У 2022 році повномасштабна фаза війни, розв’язаної рф проти нашої країни, суттєво вплинула на географічний перерозподіл експортного потенціалу України, значно скоротивши економічну активність експортерів, особливо на Півдні та Сході. Протягом 2023 року експортозалежна економіка України продовжила боротися з наслідками скорочення обсягів постачань українських товарів за кордон через повномасштабне вторгнення росії.
Що змінила війна?
Основні причини спаду є прямими наслідками війни: внутрішній попит на військовий одяг і пальне не сприяє нарощенню експорту цих товарів. Основні центри хімічної промисловості, металургії чи видобування є зосередженими в тимчасово окупованих або прифронтових регіонах України. Компанії-експортери або були фізично знищені під час бойових дій, або зупинили роботу чи істотно скоротили обсяги виробництва. Окремим експортоорієнтованим підприємствам вдалося релокувати свої виробничі потужності, втім для цього потрібен був час, тому й скоротився випуск продукції.
Читайте також: Зірватися з місця, аби вижити. Куди релокувались українські компанії-експортери
Структурні зміни експортної спеціалізації регіонів і громад України, які відбувалися в умовах реалізації системних ризиків воєнного характеру, релокацій та відновлення, стали предметом нашого аналізу. Перш ніж перейти до огляду змін, розглянемо яким був регіональний розподіл сукупних доходів досліджуваних 17 000 компаній-експортерів напередодні повномасштабного вторгнення рф.
Джерело: YouControl.Market, ЄДР, Держстат
За підсумками 2021 року експортний потенціал компаній-експортерів України з точки зору загального чистого доходу від реалізації продукції був досить нерівномірним за географією розміщення. 41,3% доходів експортерів у 2021 році генерувалися компаніями, зареєстрованими у м. Києві, що сумарно становило 2,6 трлн грн у грошовому вимірі.
До топ-5 регіонів також входили області з потужними промисловими центрами: Дніпропетровська (м. Дніпро, Кривий Ріг, Кам'янське, Нікополь, Павлоград), Донецька область (Маріуполь, Авдіївка, Покров, Краматорськ, Дружківка, Слов’янськ), Київська (Бровари, Бориспіль, Біла Церква, Миронівка, Яготин), Запорізька (Запоріжжя, Мелітополь, Пологи, Бердянськ).
Тобто до повномасштабного вторгнення найбільш дохідні експортоорієнтовані компанії були зареєстровані та здебільшого володіли виробничими потужностями у столичному та південно-східному регіоні країни.
Найменш активними з точки зору загальних доходів експортерів на той час були такі області, як Чернівецька, Луганська, Херсонська, Закарпатська та Тернопільська, оскільки загальні доходи їхніх експортерів були в десятки разів меншими за показники регіонів – лідерів експортного потенціалу.
Втім упродовж 2022 року відносні темпи зростання чи падіння доходу компаній експортерів вказують на значні рівні втрат експортного потенціалу, яких зазнали внаслідок російської агресії регіони Сходу та Півдня.
Джерело: YouControl.Market, ЄДР, Держстат
Як розподіляються доходи?
Найбільша просадка у виручці експортерів за 2022 рік відбулася в межах Луганської, Херсонської та Донецької областей: спад на -99,4%, -91,6% та -84,6% відповідно, що є прямим і зрозумілим наслідком деструктивних сил війни. Суттєвих втрат з огляду на від’ємні темпи приросту виручки ув діапазоні від -60% до -20% зазнали Миколаївська, Харківська, Одеська, Дніпропетровська та Запорізька області.
На жаль, позитивна динаміка доходів експортерів спостерігається лише в центральних та західних регіонах, і то не в усіх. Івано-Франківська, Київська, Кіровоградська області демонструють у 2022 році негативний тренд. Максимальні відносні показники приросту доходів зафіксовані в Чернівецькій, Львівській і Закарпатській областях: +42,4%, +30,1% та +19,5% відповідно.
Такі успіхи пояснюються найбільшою віддаленістю від лінії фронту, що сприяло загальному економічному клімату та притоку релокованих експортерів із постраждалих регіонів України. Водночас наголосимо, що тут йдеться про номінальний, а не реальний приріст доходів. Тому, якщо врахувати інфляцію і девальвацію за 2022 рік, у більшості регіонів з «плюсовим» номінальним приростом насправді констатується лише збереження обсягів чи менше падіння реальних доходів експортерів.
В абсолютному вираженні максимальний приріст доходів експортерів під час воєнного 2022 року зафіксований у Львівській області (+67,4 млрд грн). Решта 8 областей Заходу та Центру України мають хоч і позитивний, втім значно нижчий обсяг приросту виручки експортерів за 2022 рік – до +10,2 млрд грн (див. графік 3).
Зміна доходів експортерів за регіонами у 2022 році, млрд грн
Джерело: YouControl.Market, ЄДР, Держстат
Переважна більшість регіонів зазнала скорочення сумарних доходів зареєстрованих там експортерів, зокрема, з найбільш значними показниками спаду сукупної виручки експортоорієнтованих компаній пройшли 2022 рік Донецька область (-350 млрд грн), Київ (-325 млрд грн) та Дніпропетровська область (-263 млрд грн).
Узагальнюючи динаміку змін сукупних доходів, можна зробити висновок про суттєвий негативний вплив повномасштабної війни на загальний фінансовий стан і ринкову потужність експортерів у більшості регіонів України, що виразилося в загальному падінні виручки від реалізації продукції на 1,2 трлн грн (-19%) – до 5 трлн грн за досліджуваною вибіркою.
Експортерів побільшало чи поменшало?
При цьому зміна кількості наявних експортерів з оприлюдненою фінзвітністю у більшості регіонів України була позитивною. Найбільше за 2022 рік зросла кількість експортерів Києві та області, а також західних Закарпатській та Львівській областях, що стали основними центрами тяжіння для релокованих бізнесів. Вінницька, Житомирська, Дніпропетровська й Тернопільська області також отримали приріст кількості (див. графік нижче).
Зміна кількості компаній-експортерів за регіонами у 2022 році
Джерело: YouControl.Market, ЄДР
Найбільших негативних змін експортного потенціалу в частині кількості компаній-експортерів зазнали частково окуповані регіони з широкими прифронтовими зонами: Донецька (-73 експортні компанії), Херсонська (-58), Запорізька (-56) і Луганська (-31). Дещо нижчі втрати корпоративних учасників зовнішньої торгівлі зафіксовані в Миколаївській (-18), Харківській (-10) та Чернігівській областях (-1).
Наведені дані красномовно підтвердили прямий деструктивний вплив воєнних дій – зокрема, розташування лінії зіткнення – на стан експортного потенціалу та динаміку економічної активності в регіонах. Також слід звернути увагу на те, що лідерами розвитку експорту в нових реаліях воєнного стану були не лише регіони Заходу України, а й низка областей Центру.
Попри скорочення загальних обсягів виручки, кількість діючих експортерів зростає навіть у сусідніх із прифронтовими зонами регіонах з адміністративними центрами в містах-мільйонниках, таких, як Дніпро чи Одеса.
Як «перепрошито» експортний потенціал по галузях?
Галузевий вимір трансформації структури експортного потенціалу за секторами економіки компаній-експортерів України в умовах війни найбільш яскраво виражається у таких трендах 2022 року, як:
- різке зниження частки доходів сектору металургії (-634 млрд грн);
- менш виражене зниження загального виторгу експортних компаній оптової торгівлі, агросектору, транспорту і логістики та нерудної промисловості;
- зростання чистого доходу експортерів із сектору електроенергетики й вугільної промисловості, а також легкої промисловості.
Сектори діяльності експортерів, що зазнали найбільших змін в обсягах чистого доходу за 2022 рік, млрд грн
Джерело: YouControl.Market, ЄДР, Держстат
Загалом за критерієм чистого доходу в розрізі секторів їх можна розділити на три основні групи:
- Сектори економіки, які не зазнали змін у доходах або зазнали мінімальних змін (до них відносимо коксохімічну галузь, рибне господарство, ВПК, телекомунікації та низка інших).
- Галузі, які зуміли наростити дохід під час першого року війни: паливно енергетичний комплекс, легпром.
- Група секторів, котрі зазнали значного падіння доходів: сюди очікувано потрапила металургія через фізичне знищення чи зупинку багатьох заводів-експортерів. Серед інших галузей-антилідерів, хоча і з відчутно меншим падінням – оптова торгівля та сільське господарство.
Як бачимо, перший рік повномасштабної війни зумовив суттєві зміни в структурі експортного потенціалу та загальних результатів ділової активності компаній- експортерів, які кардинально відрізнялися залежно від регіону.
Український експортоорієнтований бізнес попри реалізацію потужних зовнішніх ризиків під час війни впродовж 2022–2023 років проявив високу життєстійкість та адаптивність до змін. Спільними зусиллями бізнесу, мешканців громад, центральних органів влади й органів місцевого самоврядування варто надалі усвідомлено сприяти розширенню діяльності експортерів і реалізації наявного потенціалу для досягнення як локальних, так і державних цілей економічного відновлення та макрофінансової стабільності. Антикрихкість українських експортерів під час війни може стати потужним фактором як місцевого, так і національного економічного розвитку.
Як ми рахували
Методика нашого аналізу передбачає попереднє дослідження експортної спеціалізації та фінансової активності на основі оцінки первинного анонімізованого датасету, що складався більш ніж з 480 000 комерційних компаній України з відомими оприлюдненими фінансовими даними впродовж 2020–2022 років, що був наданий аналітичною системою YouControl Market.
На другому, основному, етапі емпіричного дослідження з первинного датасету було сформовано вибірку 17 040 компаній, у яких зафіксовано наявність інформації про товарну експортну діяльність впродовж більшої частини періоду 2020–2021 років.
Подальший емпіричний аналіз після очищення датасету й остаточного маркування підприємств за територіальною та секторальною приналежністю полягав у агрегації набору корпоративних мікроекономічних даних за регіональним критерієм на рівні регіонів станом на 01.01.2022, 01.01.2023 та 01.11.2023. Внаслідок обробки первинних даних у розрізі 1439 громад, частина з яких наразі є тимчасово окупованими або ж не залученими до експортної економічної діяльності, ми отримали результуючий датасет компаній-експортерів України, який агреговано в розрізі 1107 громад за 2023 рік. Основний аналітичний і візуальний матеріал емпіричного дослідження є похідним від розрахункових таблиць, отриманих на базі єдиного датасету.
Роман Корнилюк, д.е.н., фінансовий аналітик YouControl
Анна Корнилюк, к.е.н., доцент КНЕУ імені Вадима Гетьмана
Дослідження було розроблено командою аналітиків у рамках проєкту «Покращення дослідницької роботи та політичного консультування уряду з боку громадянського суспільства з питань національної економіки», який реалізується відповідно до проєкту «Підтримка України у відбудові та відновленні», компонент якого впроваджується Київською школою економіки та фінансується Європейським Союзом.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
