У 2024-й – з доларом по 39 гривень. Прогнози для валютного ринку на початок нового року
І чому девальвація стає неминучою
Загроза девальвації гривні посилюється: до кінця 2023 року валютний курс плавно пішов на зниження. Станом на 1 грудня готівковий курс знаходився біля позначки 37 грн/$, до 31 грудня він досяг позначки у майже 39 грн/$. Офіційний курс, попри формальну незалежність від Нацбанку (з 3 жовтня офіційний курс формується виходячи із попиту-пропозиції на міжбанку), аж до початку грудня тримався близько 36 грн/$. До кінця року він дістався 38 грн/$. Тобто лише за місяць девальвація становила близько 4–5%.
Розвиток подій на валютному ринку в 2024 році залежатиме від ситуації на фронті, від обстрілів інфраструктури (енергетичної, логістичної), від загального макроекономічного тренду, а також від зовнішнього фінансування України та спроможності Нацбанку гасити сплески попиту на валюту за рахунок золотовалютних резервів.
Принаймні у перші пару місяців 2024-го з курсом нічого катастрофічного не станеться. Прогнози свідчать, що коливання залишаться в нинішніх межах – 38–39 грн/$.
«Є підстави вважати, що в січні тактика «м'якого» втручання НБУ в міжбанк збережеться, щоб уникнути будь-яких негативних явищ на ринку. Головне – це дотримання балансу між попитом та пропозицією», – вважає Тарас Лєсовий, начальник департаменту казначейства банку «Глобус».
А ось далі не виключена серйозніша девальвація. І наскільки вона може бути глибокою – питання.
Що відбувалося з курсом у 2023 році та чому? Підсумки 2023 продемонстрували здатність валютного ринку зберігати стійкість в умовах затяжної війни. Протягом року курс навіть зміцнився більш ніж на 6% із 40,5 грн/$.
Зміна курсу гривні до долара в 2023 році
Безумовно, велику роль у цьому відіграли валютні обмеження та рясні інтервенції з боку НБУ (за січень – грудень Нацбанк продав на валютному ринку майже $29 млрд). Але ще влітку регулятор почав поступово послаблювати ручний вплив на курс. І, як бачимо, обвалу гривні не сталося.
«Довгий час відносну стабільність національної валюти підтримували жорстке адміністративне регулювання, суттєві вливання у вигляді грантів та позик. Це було допустимо з урахуванням значної міжнародної фінансової підтримки, внутрішньої та зовнішньої толерантності до дій української влади – навіть непопулярні валютні та фінансові рішення знаходили пояснення на початку війни», – коментує Віктор Шулик, директор департаменту управління проєктами рейтингового агентства IBI-Rating.
На валютному ринку досі зберігається певний запас міцності, який за інерцією може утримувати курс у нинішніх рамках. А саме:
- Макроекономічна ситуація залишається цілком сприятливою: зростання ВВП у ІІІ кварталі (рік до року) склало 9,3%, за весь рік ВВП зросте на 4–5%; інфляція у листопаді (рік до року) склала 5,1%, за весь рік її рівень буде меншим за 6%; бізнес-активність поновлюється, про що свідчать результати щомісячних опитувань НБУ.
- Обсяг міжнародного фінансування в 2023 році покрив більшу частину бюджетного дефіциту: сума коштів, перерахованих партнерами (як грантів, так і кредитів) перевищила $40 млрд, лише у грудні надійшло $5 млрд.
- Золотовалютні резерви, як і раніше, тримаються на максимальному рівні ($39 млрд на 1 грудня) і дозволяють покрити у разі чого п'ять місяців критичного імпорту.
- Кабмін та НБУ у 2023 році не вдавалися до емісійного фінансування держбюджету, при цьому відбулася активізація внутрішнього ринку запозичень, але без участі Нацбанку: сума ОВДП у обігу з 1 січня по 28 грудня зросла на 200 млн грн, до 1,59 млрд грн.
- Валютний ринок показав емоційну стійкість до різноманітних викликів та новин. Наприклад, серйозних вагань не було ні тоді, коли НБУ відмовився від фіксованого офіційного курсу, ні після того, як Нацбанк дав можливість банкам та обмінникам продавати готівкову валюту населенню без обмежень.
Що загрожує курсовій стабільності? До кінця 2023 року девальваційні настрої почали наростати. Одним із факторів ослаблення гривні став поступовий перехід НБУ до гнучкого курсоутворення. Але це був очікуваний сценарій. А ось нестача міжнародного фінансування, про яку почав попереджати Нацбанк восени, із загрози ефемерної через пару місяців перетворилася на загрозу реальну.
Кабінет Міністрів не має чіткого плану, де Україна візьме 2024 року близько $37 млрд на покриття бюджетного дефіциту та фінансування критичних потреб. Міністр економіки Юлія Свириденко зізналася, що без грошей партнерів у січні можуть розпочатися затримки із виплатами зарплат бюджетникам.
Якщо ж повернутися до валютного ринку, брак зовнішнього фінансування призведе до того, що НБУ не зможе поповнювати ЗВР. А отже, Нацбанк економитиме резерви та скоротить інтервенції, що, своєю чергою, призведе до послаблення гривні.
Щоправда, поки що скорочення інтервенцій не спостерігається – у грудні НБУ щотижня продає на міжбанку до $1 млрд. Оскільки під кінець року попит на валюту зростає, Нацбанк, швидше за все, вирішив цей попит погасити. А ось із січня може розпочатися режим жорсткої економії резервів.
Обсяги інтервенцій НБУ (продаж валюти) у листопаді – грудні, $ млн
| 06.11-10.11.23 | 389.10 |
| 13.11-17.11.23 | 721.15 |
| 20.11-24.11.23 | 522.10 |
| 27.11-01.12.23 | 739.50 |
| 04.12-08.12.23 | 546.00 |
| 11.12-15.12.23 | 863.71 |
| 18.12-22.12.23 | 978.40 |
| 25.12-29.12.23 | 892.67 |
Дані НБУ
Негативно впливає на курс стагнація експорту. За даними Держмитниці, за дев'ять місяців 2023 року надходження від продажу українських товарів за кордон рік до року скоротилися на 18%, до $27 млрд. Хоча імпорт продовжує зростати. Відповідно, падає приплив валютного виторгу в Україну, який є «паливом» для міжбанківського ринку. І якщо зараз НБУ нестачу пропозиції валюти компенсує за рахунок інтервенцій, то 2024 року, як уже було сказано вище, ці інтервенції можуть суттєво скоротитися.
Не варто недооцінювати вплив панічних настроїв на стійкість гривні. Умовно кажучи, якщо стане зрозуміло, що партнери грошей не дають, на фронті просування немає, логістика українського експорту буксує, це теж може зробити внесок у розгойдування курсу.
Причому зняття блокади на кордоні між Україною та сусідніми країнами – це історія з двома різними фіналами. Один із них – збільшення експорту, а другий – зростання імпорту, що вимиває валюту з країни. «Тобто зняття блокади може відновити зростання імпорту і ще більше похитнути торговельний баланс», – пояснює Юрій Гриненко, начальник управління казначейських операцій банку «Кредит Дніпро».
Яким буде курс гривні в перші місяці 2024 року? Події на валютному ринку на початку 2024 року можуть розвиватися за двома сценаріями.
Перший передбачає насамперед відновлення міжнародного фінансування та відновлення логістики. При цьому НБУ продовжує поступово рухатися у бік більш м'якої монетарної політики та поетапно знімає валютні обмеження.
Такий перебіг подій дозволить щонайменше до березня тримати офіційний курс у діапазоні 37–38 грн/$, а готівковий – у межах 38–39 грн/$.
Другий сценарій враховує ризики зриву чи затримки міжнародного фінансування, перебої з експортом, наростання напруженості на фронті (через проблеми з боєприпасами, озброєнням, мобілізацією), падіння бізнес-активності.
«Серед девальваційних факторів за умови скорочення валютного фінансування з-за кордону – потреба збирати більше податків до бюджету для покриття видатків, необхідність берегти ЗВР під можливі виплати кредиторам, спроба вирівняти платіжний баланс», – уточнює Віктор Шулик.
У цьому випадку курс вже в І кварталі 2024 року може пробити позначку в 41 грн/$. Подальший розгін девальвації залежатиме лише від дій Кабміну та НБУ.
По суті, Нацбанку доведеться знову посилювати монетарну політику та збільшувати підтримку гривні в ручному режимі за рахунок резервів. Як справедливо зауважує Юрій Гриненко, темпи зростання курсу безпосередньо залежатимуть не лише від обсягів міжнародної фінансової допомоги, а й від готовності НБУ розлучатися із резервами.
У результаті не можна виключати найрадикальніший сценарій, за якого Нацбанк все-таки зважиться відновити емісію гривні, запровадити примусовий продаж частини валютної виручки та знову обмежити продаж валюти населенню. Але є надія, що до цього таки не дійде.
«За великим рахунком, зміцнення гривні не дуже вигідне ні НБУ, ні бюджету, ні кредиторам. Але й сильно послаблювати гривню теж не варіант – окрім негативних соціальних наслідків це може призвести до кризи неплатежів та банкрутств», – резюмує Віктор Шулик.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
