Кінопрем’єри тижня: драми «Травень, грудень» та «Ідеальні дні»

Цього тижня у вітчизняний прокат вийшли дві різні драми – сюжет про кохання підлітка і дорослої жінки, яка народила від нього у в’язниці, а згодом історія їхнього кохання і шлюбу стала цікавою для екранізації, а також нова робота триразового номінанта на «Оскар» про прибиральника туалетів у Токіо.

Докладніше – в огляді Mind. 

Сюжет. Грейс (Джуліанна Мур), будучи викладачкою, закохалася у свого учня Джо (Чарльз Мелтон). Їхні стосунки стали приводом для пліток і набули максимального розголосу у ЗМІ. Двадцять років по тому Грейс і Джо одружені, а в Голлівуді збираються знімати кіно про їхнє життя. Актриса Елізабет (Наталі Портман) приїжджає до заміського будинку пари, щоб краще дізнатися про їхню історію. Однак візит лише посилює розлад між подружжям і призводить до непоправних наслідків.

У ролях: Наталі Портман, Джуліанна Мур, Чарльз Мелтон, Келвін Хан Йі, Корі Майкл Сміт, Гебріел Чанг.

В українському прокаті: з 1 лютого 2024 року. 

Бекграунд. В основу стрічки покладено реальну історію Мері Кей Летурно, яку 1997 року ув'язнили за зґвалтування дитини, 13-річного учня Віллі Фуалау.

За сюжетом, минуло понад 20 років із моменту, коли 36-річна Грейсі (Джуліанна Мур), заміжня жінка, у якої є діти, спокусила 13-річного хлопчика Джо (Чарльз Мелтон). У в’язниці народилася їхня старша дитина. Згодом, після звільнення з тюрми, вони створили сім’ю та народили ще двох дітей. Цю історію планують екранізувати. Роль Грейсі дісталася телевізійній акторці Елізабет (Наталі Портман). Аби краще зрозуміти людину, яку втілюватиме на екрані, Елізабет їде в гості до Грейсі. Чим більше часу акторка проводить у родині, тим яскравіше проступають особливості характеру Грейсі, через які її життя склалося таким дивним чином.

Трилер і драма «Травень, грудень» знято за сценарієм Самі Барч. Режисером виступив Тодд Гейнс («Керол», «Темні води»).

Працюючи над сценарієм, Гейнс надихався музикою Мішеля Леграна, написаною для фільму «Посередник», – вона ж стала й частиною саундтреку до стрічки «Травень, грудень».

Знімали фільм поблизу Саванни, штат Джорджія – там, де й відбуваються події, описані в сюжеті.

Прем'єра фільму відбулася на 76-му Каннському кінофестивалі 20 травня 2023 року, де Netflix придбали права на розповсюдження в Північній Америці. Картина також відкривала Нью-Йоркський кінофестиваль – 2023.

Стрічка є лауреатом Премії Національної ради кінокритиків США за найкращий фільм, Премії New York Film Critics Circle за найкращий сценарій, Премії Американського інституту кіномистецтва.

Актор Чарльз Мелтон став лауреатом Премії Національного товариства кінокритиків за найкращу чоловічу роль другого плану, Премії Нью-Йоркського гуртка кінокритиків за найкращу чоловічу роль другого плану, а також Готемської незалежної кінопремії за визначну роль другого плану.

Вам сподобається, якщо: ви хочете поринути в атмосферу таємничості, яка тримає увагу глядачів під час всього перебігу подій на екрані, – не в останню чергу завдяки грі Наталі Портман, Джуліанни Мур і Чарльза Мелтона, кожен з яких дуже переконливо передали внутрішні переживання своїх героїв.

Вам не сподобається, якщо: вам хотілося б побачити емоційну подачу такого непростого сюжету, сповненого важких моральних дилем. Втім фільм є дещо холодним (навіть крижаним) і дуже стриманим. Стрічка обігрує сенсаційні таблоїдні заголовки, але в ній немов чогось не вистачає.

Головна причина подивитися: зробити власні висновки про історію, яка отримала суспільний інтерес і осуд (нагадаємо, що сюжет засновано на реальних подіях), та, зокрема, поміркувати над тим, чи реально побудувати здорові стосунки, коли для одного з партнерів вони почались у 12–13 років, а загальна різниця у віці в парі становить 24 роки. Ким у цій ситуації виступає жінка – дружиною чи мамою? Чи відбувся цей чоловік як чоловік у, здавалося б, довгому й міцному шлюбі або ж так і лишився хлопчиком? І що тримає цей союз насправді? 

Сюжет. Фільм розповідає про Хіраяму – прибиральника туалетів у Токіо. Він повністю задоволений своїм простим життям: дотримується структурованого розпорядку дня, а вільний час присвячує своїй пристрасті – слуханню рок-музики, читанню книжок і вирощуванню дерев. Однак усе більше деталей про життя Хіраями та його особисті якості розкривається через низку несподіваних зустрічей.

У ролях: Кодзі Якусьо («Мемуари гейші», «Вавилон»), Токіо Емото, Аой Ямада, Аріса Накано, Мін Танака.

В українському прокаті: з 1 лютого 2024 року. 

Бекграунд. «Ідеальні дні» – це стрічка німецького режисера Віма Вендерса, трикратного номінанта на Премію «Оскар», володаря почесного «Золотого Ведмедя» Берлінале, «Золотої пальмової гілки» Канн, «Золотого лева» Венеції та Премії BAFTA.

Картину знімали в Токіо. Головну роль виконав Кодзі Якусьо – відомий японський актор. Серед його робіт – «Мемуари гейші» Роба Маршалла, «Вавилон» Алехандро Ґонсалеса Іньярріту, «Зцілення» Кійосі Куросави. Оператор – Франц Люстіґ («Як я тепер люблю», «Зйомки в Палермо»), який зняв цей фільм у форматі 4х3. Художниця-постановниця – Товако Кувасіма, яка свого часу працювала над декораціями для фільму «Труднощі перекладу» Софії Копполи.

Світова премʼєра «Ідеальних днів» пройшла на Каннському кінофестивалі, де виконавця головної ролі відзначили призом за найкращу акторську роботу, а сама стрічка отримала приз екуменічного журі. В Україні картину вперше продемонстрували в межах 29-го фестивалю «Нове німецьке кіно».

Рейтинг фільму на платформі Rotten Tomatoes становить 93% з позначкою «Сертифікована свіжість», яка присуджується роботам із найкращими рецензіями (глядацька оцінка – 92%). Рейтинг на Letterboxd – 4,2 із 5, на IMDb – 7,9 із 10.

Профільне видання Variety назвало стрічку «Найкращим фільмом Віма Вендерса за десятиріччя», Deadline – «маленьким, але ніжним дивом», а Cineuropa «ніжною одою про пошуки щастя».

Фільм є претендентом на премію «Оскар» у категорії «Найкращий міжнародний фільм» від Японії.

Вам сподобається, якщо: у вас є настрій подивитися медитативну картину про самотнє життя протагоніста, у якого є свої важливі ритуали, що допомагають йому жити це життя, як-от: прослуховування музики на касетах – Лу Ріда, The Kinks, The Animals і Патті Сміт, гортання улюблених книжок і катання на велосипеді містом. І в цій самотності головний герой доволі самодостатній, адже в його світі є багато прекрасного, зокрема парки, де розташовані дизайнерські туалети, а також улюблений маленький бар.

Вам не сподобається, якщо: ви не хочете дивитись історію про «маленьку людину», одного із сотень тисяч, який працює на звичайнісінькій роботі, не страждає кар’єризмом чи гонитвою за матеріальними благами – натомість він обмежується мінімальним набором дрібничок, які приносять радість, і в цьому ловить свій дзен, сповідуючи стоїцизм.

Головна причина подивитися: «Ідеальні дні» – це поема надзвичайної витонченості та краси, яка оспівує буденність і красу життя. Глядачі, швидше за все, будуть вражені картиною та спокоєм, який вона несе і якого так не вистачає українцям, які навіть у мирних містах живуть із постійною фоновою напруженістю від війни.