Організаторки Business Stand Up: «Ми відновили івенти, бо людям не вистачає ком’юніті і позитивних емоцій. І ми можемо збирати кошти, допомагати»

13 лютого 2024 року у Pepper's Club пройшов крайній Business Stand Up під гаслом «Любов. Життя. Війна». Серед спікерів івенту були: подружжя Даша Малахова та Сергій Сулім, співзасновники школи Claris Verbis та екоферми Климівка; мама та донька Катерина та Анна Гольцберг, популярна психологиня та фотографка-підприємиця; волонтерський тандем Ірини Солошенко, яка цьогоріч представляла Україну у Давосі, та Володимира Нечипорука, який 25 років був виконавчим директором Ukrainian Fashion Week, і не тільки.

Загалом за увесь час існування проєкту з 2019 року на Business Stand Up виступили зокрема засновник холдингу UFuture та інноваційного парку UNIT.City Василь Хмельницький, засновник і керівник корпорації «Біосфера» Андрій Здесенко, генеральний директор Укрпошти Ігор Смілянський, СЕО Superhumans Center Ольга Руднєва, засновник Fedoriv Group Андрій Федорів, співвласниця Арсенал страхування Марина Авдєєва та ще близько 100 топ-менеджерів з різних сфер.

Організатори впевнені, що формат дозволяє власникам бізнесу жартувати і проявляти себе через гумор на професійні теми.

Mind поспілкувався з організаторками Business Stand Up Наталкою Слєпцовою і Наталією Дмитренко ­про цільову аудиторію, інтелектуальний гумор, за яким принципом вибирають учасників, а також про школу гумору, комерційну складову та донати на ЗСУ. 

---

– Як і коли народився формат Business Stand Up?

– Ще до пандемії COVID-19 і війни у 2019 році ми зробили перше пілотне шоу, але одразу вирішили, що це має бути масштабно, це має побачити і почути велика кількість людей. Тож ми орендували Freedom Hall на 410 посадкових місць, запросили медійного ведучого Валерія Жидкова.Продали майже всі квитки і отримали фантастичну реакцію від гостей і спікерів. Виявилося, що це потрібно і цікаво. 

Загалом за чотири з хвостиком років ми поспівпрацювали з багатьма відомими ведучими, як-от Володимир Остапчук, Коля Сєрга, Лєра Мандзюк, Володимир Рабчун і не тільки. 

Начебто всі звикли до того, що бізнес-івенти передбачають розповіді про цифри та успіх. Ніхто не очікував, що можна розповідати і про інші речі. Тому ми стали майданчиком для самовираження.

– А Fuckup Nights уже були на той час, наскільки я пам’ятаю. Чи не в одній ніші ці формати?

– Fuckup Nights для нас – не про гумор, а про факапи. Зазвичай люди звикли демонструвати успіх, а про те, що не вийшло, не говорять. І там розповідають про те, як не вийшло, та що робити, аби виходило.

Ми не фокусуємося на негативі або на історіях з негативною мораллю. Навпаки – намагаємося надихнути людей, показати як буває, що іноді не все так класно, як здається, іноді просто дуже комічно і прикольно, а іноді відбуваються явища, які взагалі складно пояснити.

– Кого з найяскравіших спікерів можете назвати?

– Для нас ще з першого шоу прикладом є генеральний директор Укрпошти Ігор Смілянський, який виступав у нас ще на першому шоу у грудні 2019 року. Ігор має феноменальне почуття гумору. Він розповідав історії про Укрпошту, які він більше ніде не міг розповісти. Наприклад, як терорист захопив відділення Укрпошти у Харкові ще до війни. Це була будівля ледь не 1050 року. В офісі Укрпошти не було туалету – він був десь у сусідньому приміщенні або під’їзді, тому терорист, який просидів із захопленими заручниками дві години у відділенні, врешті-решт, коли касир захотіла в туалет, був знешкоджений стільцем майже того ж року, як і будівля, що він захопив.

Власне кажучи, всі жартують про себе, про свої особливості. У нас із підприємців, які входять в топ великого українського бізнесу, був Василь Хмельницький (засновник холдингу UFuture, інноваційного парку UNIT.City – Mind), який розповідав, як мріяв займатися музикою, а батьки віддали його на шахи і як це вплинуло на його життя. Був Андрій Здесенко (засновник і керівник корпорації «Біосфера» – Mind), який виступав на новорічному благодійному стендапі, сам написав колядки і був в образі Святого Миколая. Також Ольга Руднєва, яка займається взагалі невеселими речами, виступала вже три чи чотири рази. Ольга раніше працювала з Фондом АнтиСНІД, а зараз СЕО центру з протезування та реабілітації Superhumans Center, може говорити про це так надихаюче, приємно й навіть іронічно, що з цього не гріх посміятися.

Серед спікерів також – Марина Авдєєва, яка є співвласницею Арсенал страхування. Вона жартувала про сейлз-менеджерів, бо і сама починала як продавчиня страховок. Ще у нас буде виступати Заслужена журналістка України Марина Кінах. 

Відомий маркетолог і засновник Fedoriv Group Андрій Федорів виступив на нашому великому благодійному заході до Дня Незалежності України на даху Kooperativ, де фантастично розповів про свій шлях від асистента до власника найкрутішої креативної агенції в Україні. Ще були дотепні історії про те, як він селив італійську еліту бізнесу у борщагівській хрущовці. У нього був прикольний костюм, він вибігав на сцену, дуже багато жартував, бо зазвичай Андрій більш серйозний. 

Андрій Длігач, засновник Advanter Group, має не лише феноменальний розум, а й почуття гумору.

– Скільки загалом спікерів виступило за весь період існування проєкту?

– Більше 100. Ми не рахуємо кількість, бо для нас це не є досягненням. Ми фокусуємося на якості гумору і на тому, щоб дати крутий контент. Щоб люди, які прийшли послухати, отримали задоволення.

– За яким принципом ви вибираєте учасників Business Stand Up?

– На початку, коли шоу тільки з’явилося, ми починали залучати спікерів із власного кола нетворкінгу, бо треба було, щоб нам повірили, погодилися і підтримали.

Ми хочемо, щоб він кайфонув, поділився своєю енергетикою з глядачами, щоб його побачили по-іншому. Оскільки ми багато років займаємось комунікаціями та маркетингом, у нас є напрацьований пул контактів топ-менеджерів, підприємців, власників бізнесу, яким ми написали, що є такий формат, і я їх запрошую. На наше велике здивування, більшість з них відгукнулася. Тому так сталося, що перші шоу формувалися з людей, які нам повірили, а далі вже працювало сарафанне радіо – почали писати інші бізнесмени, що хочуть виступити і мають круті історії. Далі ми з командою оцінювали, чи вони впораються з підготовкою, стресом і напругою.

– Тобто проходять репетиції? Розкажіть докладніше про процес підготовки до виступу.

– Звісно, є репетиції. Ми працюємо з командою професійних сценаристів, режисерів та коміків, які допомагають спікерам готуватися.

– Скільки загалом людей у вашій команді?

– До війни це була одна команда, зараз більшість на аутсорсі – копірайтер, SMM, таргетолог, тренер для спікерів, режисер і сценарист. Вони працюють з нами попроєктно. А якщо загалом говорити про команду бізнес стендапу, то це десь до 10 осіб.

У нас було шість сценаристів, які займалися підготовкою спікерів під різні шоу і формати.

– Чи були ті, кому не потрібні були послуги сценариста?

– Так. Наприклад, Євген Кудрявченко, власник Vintage Web Production, студії веб-дизайну, що розробляла найкрутіші мобільні додатки в Україні і яка входить в топ-30 найкращих світових студій. Євген фантастично жартує, у нього органічний гумор, тож йому не потрібні сценаристи.

Ігор Іллюк, власник Pepper's Club і Caribbean Club, він також пілот і людина з великим життєвим досвідом. Ігор жартує так, що зала плаче від сміху.

Артем Бородатюк, засновник Netpeak Group, на повному серйозі, навіть без усмішки розповідає про тернистий шлях підприємця в Україні, доповнює це слайдами з мемами і зала плаче зі сміху. 

Гарік Корогодський, письменник і меценат, працює зі сценаристами, але сам може жартувати так, що не потребує сторонньої допомоги.

– Хто ваша цільова аудиторія?

– Люди, яким подобається інтелектуальний гумор, в яких є на нього запит, оскільки був дефіцит інтелектуального гумору. Бо коли ми починали, був Підпільний стендап, «Квартал 95», зосереджений на політичному гуморі, «Дизель Шоу»…

– Але ж це трохи різні площини... У вас модна, так би мовити хіпстерська тусовка, яка перебуває лише у Києві, а ті, кого ви здебільшого назвали, є в кожному телевізорі в усіх куточках країни.

– А нам пропонували ТБ-формат...

Так само менеджери і підприємці, які відвідують наші заходи як глядачі, – це випускники бізнес-шкіл, які приходять цілим ком'юніті, також клуби підприємців, як, наприклад, Board та Win Win Club. Хтось з їхніх учасників виступає, тож вони цілою компанією приходять, викупають по 20-30 квитків. Їм цікаво підтримати одне одного, поспілкуватися.

– Тож все одно це бізнес- / креативна тусовка.

– Так, ми збираємо бізнес. Нам важливо, що люди об’єднуються за принципом того, що вони знімають з себе маску «успішного успіху» і краватку. Вони приходять і показують себе справжніх, можуть познайомитися, запартнеритись з цікавими людьми на наших заходах.

– Тобто нетворкінг для людей високого статусу?.. Немає такого, що хтось приходить, щоб умовно «доторкнутися» до лідера думок, за яким він слідкує у соцмережах?

– Ні, такого у нас не існує.

– Але запрошуєте виступати все ж медійних персон?

– Так. Це важливо для того, щоб отримати охоплення і продати квитки, які у нас коштують від 1000 грн.

– На останній події була акторка Даша Малахова з чоловіком, також психолог Катерина Гольцберг. Яким чином це про бізнес, як це корелюється?

– У Даші Малахової є сімейний бізнес – це еко-ферма Климівка, яка працює як готель і виробляє продукти харчування, що вони з родиною продають. І є загальноосвітня школа Claris Verbis. Дашин чоловік Сергій є директором цієї школи. Також вони мають благодійний фонд, який займається залученням грантів для українських дітей, і це теж про бізнес та про розвиток. Ми намагаємося показувати людей з різних боків. Так, Даша – телеведуча, актриса, але між тим вона ще й класна домогосподарка, мама, підприємниця. І на нашому заході Даша розіграла всю залу (про це знали тільки ми як організатори, що Сергій не вийде, а вона вийде і скаже, що їм зателефонували і попросили перепаркувати машину), і буквально за кілька хвилин до зали увірвалась жінка, яка скандалила, вибігла на сцену і почала бити Дашу букетом квітів, верещала: «Ви заблокували мою машину!»

І це була акторка Наталія Кобізька, яка грає разом з Дашею у виставі «Зелені коридори». Вони прекрасно відіграли цей номер, але гості перелякалися, охорона побігла до сцени, це було смішно і незвично. І, мабуть, найбільше запам’яталося гостям.

Якщо ж ми говоримо про Катерину Гольцберг, то вона – не просто лідерка думок, а психологиня, яка має 20-річну приватну практику, та авторка книжок.

Бо якщо ви працюєте самі на себе, тоді ви підприємець і можете про це розповідати. Залежно від масштабів вашої особистості, чи будете ви цікаві широкій публіці.

Катерина має достатньо підписників у соцмережах, вона цікава публіці. Якщо ж говорити про її доньку Анну, то вона модний фотограф, яка співпрацює з багатьма брендами, а також має два власних бари – один у Києві, другий у Лісабоні, тобто вона підприємниця.

У нас виступили два підприємці Владислав Антіпов та Ігор Постоєнко, які познайомились у бізнес-клубі. Причому бізнеси у них зовсім різні, один займається екологічним консалтингом, інший – ресторанною справою. Та це не завадило їм написати дуже іронічну пісню про любов та перелічити в ній, що люблять гості в залі. 

Була сімейна пара Ольга та Василь Шурупови, які разом будують котеджне містечко у передмісті Києва, а до цього він був радником Секретаря РНБО та Міністра фінансів, а вона – співзасновниця благодійного фонду «Таблеточки» та консультантка Дія.Бізнес.

Ірина Солошенко і Володимир Нечипорук – це волонтерський дует, які зійшлися завдяки тому, що збирають кілька мільйонів гривень для оновлення військового шпиталю, і це благородна справа. А до того Володимир 25 років був виконавчим директором Ukrainian Fashion Week. Надихає, що дорослий зрілий чоловік знімає краватку і йде «рубати» 11 тонн салату у благодійних проєктах на новорічні свята для українських воїнів.

Ірина Солошенко, яка представляла Україну у Давосі цього року, була комерційною директоркою видавництва, має власний бізнес, а у 2014 році стала координаторкою волонтерів щодо поранених Київського військового госпіталю. І досі є медикинею, волонтеркою і людиною, яка фандрейзить гроші для потреб шпиталю. 

– Чи платять учасники за свою участь у стендапі? Або ж навпаки вони отримують певний відсоток від продажу квитків?

– Ні, це безоплатно в обидва боки.

– Чи заробляєте ви зараз на стендапах, чи є це для вас бізнесом?

– Нині майже всі наші шоу є благодійними. Якщо ми робимо комерційний формат, то у будь-якому разі 20% від прибутку віддаємо на ЗСУ.

У нас була одна ситуація, яка стосується того, як добре у нас працюють спецслужби. Зазвичай ми намагаємося не розповідати, кому і куди, в який підрозділ пішли кошти, тому що це не завжди доречно. Зокрема є підрозділи, яких фактично не існує, тобто вони засекречені. Й одного разу ми публічно сказали про те, куди перерахували кошти, і нам подзвонили зі Служби безпеки Сил спеціальних операцій.

Тож ми щиро пишаємось роботою спецслужб – вони знають про нас усе, тож ми у безпеці. Але допис ми одразу видалили і більше такого не робимо.

На цей рік маємо багато планів щодо нових подій, партнерств та локацій. Єдине, на що поки не вистачає ресурсу, оскільки ми обидві працюємо, – це приймати пропозиції з інших міст, а таких уже чимало. Проте щоразу, коли отримуємо нові запити та ідеї співпраці, щиро радіємо. Адже це вкотре доводить попит на інтелектуальний гумор, цікавість до нестандартного нетворкінгу та готовність наших гостей і спікерів ставати амбасадорами Business Stand Up.