Чим цікаві «нетолерантна» комедія «Уроки толерантності» та мелодрама «Смак пристрасті»?

Триває прокат двох різних, але однаково вартих вашої уваги стрічок – одна сміється над упередженнями стосовно ЛГБТК+, але насправді вчить любові, доброти й поваги між усіма, незалежно від сексуальних уподобань, а інша розповідає про пристрасть двох кухарів до своєї справи та одне до одного, але що важитиме для кожного більше – професійне чи особисте? Або ж героям таки вдасться віднайти гармонію?

Докладніше читайте в огляді Mind.

Сюжет. Пересічна українська родина, аби дати раду фінансовій скруті, пристала на пропозицію стати учасниками програми з євроінтеграції «Уроки толерантності». Чи вдасться провінційній вчительці, її безробітному чоловіку та дітям приборкати власні стереотипні погляди й поглянути на світ очима тих, кого обходили десятою дорогою?

У ролях: Олена Узлюк, Олександр Піскунов, Олександр Ярема, Кароліна Мруга, Акмал Гурєзов, Борис Георгієвський, Ніна Набока та інші.

В українському прокаті: з 14 лютого 2024 року.

Бекграунд. Режисером виступив Аркадій Непиталюк («Припутні», «11 дітей з Моршина»). В основу сюжету покладено п’єсу «Гей парад» Ігоря Білиця, за якою з 2018 року також іде однойменна вистава у київському «Дикому театрі».

Проєкт «Уроки толерантності» став одним із переможців 17-го конкурсного відбору Держкіно та учасником пітчингу професійної секції 12-го ОМКФ. Виробництвом займалася кінокомпанія «Solar Media Entertainment».

Творці стрічки зауважують, що завдяки сатирі та висміюванню тригерних тем, прагнуть допомогти українцям дійти до порозуміння, зламати стереотипне навʼязане мислення та побудувати свою систему цінностей.

Режисер Аркадій Непиталюк так прокоментував задум стрічки: «Уроки толерантності» – така історія, що має достукатися до нашого темного внутрішнього світу й розколоти камінь упередженості в тих, хто її має».

Продюсер фільму Сергій Лавренюк в інтерв’ю Mind розповів, що «хотів би заперечити думку, що це фільм про ЛГБТ»: «Він радше про всіх українців і те, як ми ставимося до фобій, що існують у кожного українця, у кожній сім’ї. Це не лише гомофобія, це і ксенофобія, частково і прояви расизму, сексизму. Українці, як і всі люди, мають ознаки цього. Просто гомофобія – одна з гострих і яскравих речей. Українці не лише з упередженістю ставляться до гомосексуальності, а і з острахом. Інколи це навіть межує із жахом. Тема ЛГБТ у нас слугує винятково тригером, щоб розтяти всі негативні прояви української родини та соціуму загалом. Це історія про нас самих, про те, як ми реагуємо на складні, незрозумілі нам речі. Як це проявляється? У взаєминах. Стрічка переважно про те, як не вистачає любові, доброти й поваги між нами. Тема ЛГБТ і гей, який у нас є, – двигуни, що змушують родину розкритися та зрозуміти, що треба «возлюбити ближнього свого, як самого себе» – каже наш персонаж… Як на мене, чим менш розвинене суспільство гуманістично, тим більше в нього запитань до інакшості, до людей, які мислять по-іншому». 

Вам сподобається, якщо: ви хочете від душі посміятися над суспільними кліше та про наболіле в багатьох (українських) родинах – стрічка дуже тонко висміює людські вади та змушує замислитися про вічні універсальні цінності, бо тема геїв та інакшості насправді стає лакмусом для перевірки головних героїв на людяність і взаємоповагу.

Вам не сподобається, якщо: вас дратують люди, не схожі на вас (а тоді цей фільм точно для вас), або якщо ви вважаєте тематику стрічки надто передбачуваною і приблизно розумієте, про що йтиметься в сюжеті та яка мета фільму.

Головна причина подивитися: «Уроки толерантності» дуже елегантно подають уроки про те, як у суспільстві можуть і мають уживатися дуже різні особистості, і прогресивний соціум не дискримінує інших за відмінності (адже свобода одного закінчується там, де починається свобода іншого) – найголовніше, щоб відмінності не заважали співіснувати різним, але рівним його учасникам. 

Сюжет. 1885 рік. Незрівнянна кухарка Євгенія останні 20 років працювала на відомого гурмана Додіна. З часом гастрономічна практика та взаємне захоплення перетворилися на романтичні стосунки. Особливий зв'язок кухарки й гурмана породжує вишукані страви, які вражають навіть найвідоміших шеф-кухарів світу. Незважаючи на своє кохання, Євгенія любить свободу та не планує виходити заміж за Додіна. Щоб змінити її думку, він вирішує зробити те, чого ніколи раніше не робив – готувати для неї.

У ролях: Жульєт Бінош («Ґодзілла»), Бенуа Мажимель («Піаністка»), Емманюель Саланже («Планетаріум»), Патрік Дʼассумсао, Галатеа Беллуджи, Ян Гемменекер та інші.

В українському прокаті: з 14 лютого 2024 року.

Бекграунд. Режисером виступив Чан Ань Гунг. Персонаж гурмана заснований на Додіні Буффані, створеному швейцарським письменником Марселем Руфом у його романі «Життя і пристрасть гурмана Додіна Буффана».

Прем'єра фільму відбулася 24 травня 2023 року на 76-му Каннському кінофестивалі, де він був відібраний для участі в основній конкурсній програмі, а Чан Ань Гунг отримав нагороду за найкращу режисуру. Фільм також було номіновано на «Оскар» від Франції у категорії «Найкращий міжнародний повнометражний фільм».

Вам сподобається, якщо: ви хочете побачити картину про інше століття, у якому немає гаджетів (крім печей, ручних механічних блендерів і цинкових дротів для поліпшення врожаю), де люди жили в зовсім іншому темпі, робили відкриття (зокрема, кулінарні) та насолоджувалися простим буденним життям. Але звісно, це не та стрічка, яка показує стан і рівень життя тодішнього суспільства – це радше історія про конкретний творчий тандем двох талановитих кухарів, для яких девізом було щось на кшталт: «Винахід нової страви приносить більше щастя, ніж відкриття нової зірки». Це, зокрема, слова героя Бенуа Мажимеля. Згодом він ще фонтануватиме авторськими афоризмами. Наприклад: «Подружжя – це обід, що починається з десерту».

Вам не сподобається, якщо: ви хочете побачити динамічну стрічку з інтригами та несподіваними поворотами або ж вибуховими емоціями – такого тут не буде. Також бажано не приходити на сеанс на порожній шлунок, бо буде багато потофе, консоме, а також норвезький омлет (до речі, це десерт) і не тільки.

Головна причина подивитися: «Смак пристрасті» – це витончена ода гедонізму, після якої вам точно захочеться приготувати якусь зі страв, що фігурують у цій дуже теплій і неспішній стрічці. До того ж фільм пропагує особливу любов до їжі. Головний герой говорить: «Щоб сформувався смак, потрібні культура та спогади».