Другі роковини повномасштабної війни: з чим до неї прийшло сільське господарство. Інфографіка
Агросектор демонструє найвищу в національній економіці здатність до виживання на тлі комплексних – не лише військових – проблем
Mind представляє аналіз впливу двох років війни з росією на різні галузі вітчизняної економіки. Починаємо з підсумків АПК – як однієї з основних сфер, що традиційно забезпечує приплив валютної виручки в країну.
До других роковин повномасштабного вторгнення сільськогосподарська галузь підійшла, втративши в обігу п'яту частину орних земель. За даними Української зернової асоціації, площа ріллі зменшилася майже на 6 млн га – 4 млн га перебувають у тимчасовій окупації, ще до 2 млн га доступ утруднений або неможливий через мінне забруднення та/або близькість до лінії фронту.
Проте, обсяги виробництва зернових та олійних залишаються високими навіть за довоєнними мірками. Минулого року врожай досяг 81 млн тонн – це значно перевищує потребу внутрішнього ринку, який суттєво скоротився через відплив населення.
Поєднання низхідного попиту та високої пропозиції дозволило зміцнити статус агросектору як основного джерела припливу валютної виручки в країну. Якщо 2022 року частка продукції АПК в експорті становила 53%, то 2023-го вона досягла 62%. Минулого року Україна експортувала агропродукції на суму $22,1 млрд.
Потенціал експорту на поточний сезон оцінюється в 50 млн тонн збіжжя та олійних, без урахування продуктів перероблення. На кінець 2023 року було експортовано 28 млн тонн. Як визнає НБУ, торік висока пропозиція агротоварів зробила суттєвий внесок у стримування інфляції в Україні.
Морська блокада суттєво змінила географію зовнішньої торгівлі. Так, Китай ще 2022 року втратив багаторічний статус найбільшого імпортера українського зерна, поступившись колективному Євросоюзу. У 2023-му на Євросоюз припало 57% усього українського агроекспорту.
Влітку минулого року, після демаршу Польщі та ще чотирьох сусідніх країн Україна втратила право постачання на ці прикордонні ринки. Каскад блокад кордонів, що триває, значно ускладнює навіть транзит аграрних вантажів.
Особливо гостро ця проблема постала навесні – влітку 2023 року, після того, як рф в односторонньому порядку вийшла з Чорноморської зернової ініціативи, морський коридор виявився знову блокованим – і значимість західних кордонів для експорту була максимальною. Проте вже з осені 2023 року за підтримки ЗСУ Україна зуміла налагодити автономний експортний морський коридор, яким транспортує не лише зерно, а й інші номенклатури.
Усередині країни учасники аграрного ринку стикаються з усіма проблемами, властивими їхнім колегам з інших галузей: скорочення споживання, зниження купівельної спроможності населення та непрогнозований вплив мобілізації на ринок праці. Сільське господарство є однією з найбільш трудомістких індустрій, і проблема з трудовими ресурсами стоїть тут дуже гостро.
Також зі специфічних викликів, вплив яких уже починає відчувати аграрний сектор, – початок процесу вступу країни до ЄС, де Україну сприймають не лише як партнера, а і як потужного конкурента. Баланс між цими двома іпостасями ще потрібно знайти в дуже складній дискусії.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
