Банкрут за власним бажанням. Як ексвласник Дельта Банку Микола Лагун намагається позбутися боргів на 12 млрд грн

Як стало відомо Mind, сьогодні, 28 лютого Північний апеляційний суд збирається провести засідання у справі №910/12482/23 про банкрутство бізнесмена Миколи Лагуна, колишнього власника неплатоспроможного Дельта Банку.

На цей же день заплановане ще одне судове засідання у справі, фігурантом якої також є Микола Лагун. Київський апеляційний суд розгляне апеляційну скаргу прокуратури на рішення Печерського суду про закриття кримінальної справи №757/26714/22-к, у рамках якої Лагун звинувачується у завданні збитків Дельта Банку на суму майже чверть мільярда гривень.

Читайте також: Відповідальні за все: п’ять українських банків із найбільшими боргами перед вкладниками та державою

Обидві справи є показовими та резонансними. Адже ліквідація Дельта Банку триває майже дев’ять років. При цьому загальна сума позовних вимог до Миколи Лагуна особисто та до колишніх топменеджерів банку перевищує 30 млрд грн. У цю суму входять як збитки, завдані безпосередньо Дельта Банку (що стали однією з причин його банкрутства), так і борги Лагуна як поручителя перед іншими банками.

Mind розбирався, у чому звинувачують бізнесмена та до чого тут процедура банкрутства.

Хто такий Микола Лагун і які до нього є претензії? Національний банк відніс Дельта Банк до категорії неплатоспроможних 2 березня 2015 року та з 3 березня 2015 року ввів там тимчасову адміністрацію. Мажоритарним акціонером банку, який володів 70,6% його акцій, а також головою наглядової ради фінустанови, був Микола Лагун.

Обсяг коштів фізичних осіб (депозитів і грошей на рахунках) у банку на дату запровадження тимчасової адміністрації становив 31,5 млрд грн, коштів юросіб – 12,5 млрд грн. Розмір кредитного портфелю банку сягав майже 45 млрд грн. Власний капітал банку на момент його визнання неплатоспроможним становив 6,8 млрд грн.

ФГВФО як ліквідатор банку вирішив у судовому порядку стягнути з Миколи Лагуна та топменеджерів банку компенсацію за доведення банку до банкрутства.

У заяві фонду сказано, що Дельта Банку було завдано збитків внаслідок виведення активів, зокрема шляхом кредитування пов'язаних компаній в Україні та перерахування ними коштів за кордон за фіктивними контрактами. Ці дії призвели до неплатоспроможності банку та нестачі коштів для розрахунку з його кредиторами.

У результаті ФГВФО ініціював два господарські позови:

• на 22,86 млрд грн (справа №910/21280/21), у якому відповідачем виступає Микола Лагун і топменеджери банку;
• на 791,2 млн грн (справа №910/7338/19), відповідачем у якому виступає безпосередньо Микола Лагун.

Обидва позови ще перебувають на різних етапах розгляду, остаточних рішень немає.

Крім цього, Микола Лагун є відповідачем ще за двома великими позовами, які подали:

• Ощадбанк на суму 948 млн грн, $118 млн і 12,5 млн євро (справа №757/22651/15-ц);
• Укрексімбанк на суму майже $38 млн та 19 млн грн (справа №757/3996/15-ц).

У цих позовах Лагун фігурує як поручитель за кредитними угодами Дельта Банку, які той уклав свого часу з держбанками.

Також щодо Миколи Лагуна відкрито кілька кримінальних проваджень. Зокрема, це:

• кримінальне провадження №12022000000000906, відкрите за фактом організації схеми виведення коштів із Дельта Банку через кредитні договори на суму майже 250 млн грн;
• кримінальне провадження №12014100000000703 відкрите у зв'язку з підозрою, що Лагун через пов'язаних осіб привласнив 4,1 млрд грн із 10 млрд грн рефінансування НБУ, яке Дельта Банк отримав протягом 2014 року;
• кримінальне провадження №12022000000000908 (у тому числі пов'язана з ним судова справа №761/8406/23), у рамках якого Лагун звинувачується у виведенні з Дельта Банку коштів на суму понад $76,5 млн.

Загалом правоохоронці (Національна поліція та Офіс Генерального прокурора) сформували на адресу Лагуна підозри в розтраті майна та коштів банку на суму 1 млрд грн.

Чому з’явилась ідея про добровільне банкрутство бізнесмена? З самого початку ліквідації Дельта Банку Микола Лагун відбивається від висунутих йому звинувачень і позовних вимог.

Особисто на судових засіданнях ексбанкір не присутній. За даними ФГВФО, він перебуває за межами України. Серед можливих країн його перебування фігурують Австрія та Монако (зважаючи на публікації у ЗМІ). У результаті прокуратура подала клопотання про оголошення Миколи Лагуна в розшук, яке в жовтні 2023 року задовольнив Шевченківський районний суд м. Києва.

У серпні 2023 року Микола Лагун ініціював процедуру власного банкрутства (як фізособи) і подав до Господарського суду Києва позовну заяву, яка отримала №910/12482/23.

До позову колишній акціонер Дельта Банку додав перелік кредиторів та суми заборгованості перед ними:

• Ощадбанк – 5,5 млрд грн;
• Укрексімбанк – 1,4 млрд грн;
• Міністерство юстиції України – 3 млрд грн;
• Національний банк – 1,5 млрд грн;
• Управління забезпечення примусового виконання рішень у Києві та Київській області – 357 млн грн;
• чотири фізособи – 35 млн грн;
• Юридична фірма Joseph Hage Aaronson LLP (Велика Британія, Лондон) – 77,4 млн грн;
• Міністерство юстиції республіки Білорусь – 319 млн грн.

Отже, Микола Лагун шляхом банкрутства намагається списати із себе понад 12,2 млрд грн боргів.

Черговий розгляд цієї справи, як уже було сказано раніше, має відбутися 28 лютого в Північному апеляційному суді.

Суд ще 28 лютого 2023 року зобов'язав Офіс Генерального прокурора припинити ці провадження у зв'язку із закінченням строків досудового розслідування.

Друге судове засідання, заплановане на 28 лютого, стосується якраз апеляції Офісу Генпрокурора на рішення Печерського райсуду.

Чи є у Лагуна підстави для запуску процедури банкрутства? Якщо відійти від юридичних формулювань, то позиція Миколи Лагуна є простою. Він хоче через суд довести, що не має жодних активів (як матеріальних, так і грошових), які можуть бути спрямовані на погашення його боргів. Питання лише в тому, наскільки це відповідає дійсності.

Ще 2021 року Ірина Венедиктова, яка на той час обіймала посаду генерального прокурора, заявила про арешт активів Миколи Лагуна на суму майже 790 млн грн. Зокрема, йдеться про 200 земельних ділянок у різних регіонах України; також було «заморожено» $1 млн на рахунку в одному із швейцарських банків.

Крім того, Микола Лагун, незважаючи на крах Дельта Банку, все одно не втратив весь бізнес в Україні. Згідно з базою YouControl, він донедавна був пов'язаний (був засновником, бенефіціаром або керівником) з більш ніж 20 компаніями, також мав активи в тимчасово окупованому Криму. Частина компаній припинила діяльність, з числа власників деяких із них Лагун вийшов сам. Однак він, як і раніше, зберігає контроль приблизно над десятком юросіб (якщо вірити даним із відкритих джерел) особисто, через колишніх бізнес-партнерів або родичів.

Бізнес в Україні, афілійований із Миколою Лагуном

Компанія	Як пов'язана з Лагуном	Сфера діяльності (за КВЕД)	Активи (на початок 2023 року)
ТОВ «Скай Кепітал Менеджмент»	Через Вадима Сергієнка (партнер по бізнесу)	Фінанси, інвестиції	427 млн грн
ТОВ «Вудрест»	Через Вадима Сергієнка, ТОВ «Скай Кепітал Менеджмент» та ТОВ «Білград»	Консультування	107 млн грн
ТОВ «Цитадель Холдінг Україна»	Через головбуха Владислава Здовбицького, який є головним бухгалтером у ТОВ «Вудрест»	Інформаційні послуги	245 000 грн
ТОВ «Крем-1»	Через Вадима Сергієнка та ТОВ «Скай Кепітал Менеджмент»	Інформаційні послуги	62 млн грн
АТ «Облтеплокомуненерго»	Через ТОВ «Вудрест»	Теплопостачання	661 млн грн
ТОВ «Білград»	Лагун володіє часткою в УФ (0,92%). Також пов'язана через Вадима Сергієнка та ТОВ «Скай Кепітал Менеджмент»	Будівництво	276 млн грн
ТОВ «Зодіак-Центр»	Через Антоніну Лагун (сестра)	Будівництво	Н.д.
ТОВ «Білгород Водоканал»	Лагун володіє часткою в УФ (49,96%)	Водопостачання	Н.д.
ТОВ «Черніград»	Через Вадима Сергієнка та ТОВ «Скай Кепітал Менеджмент»	Здача майна в оренду	35 млн грн

За даними YouControl

Що не так із закриттям кримінальних проваджень проти Лагуна? Якщо аналізувати рішення Печерського райсуду Києва про закриття кримінальних проваджень, стає зрозуміле, що він скористався так званими поправками Лозового.

У результаті Печерський райсуд скористався цією нормою. Хоча прокуратура наполягає на тому, що після завершення слідства правоохоронці протягом п’яти місяців намагалися ознайомити адвокатів і підозрюваного Лагуна з матеріалами справи, але інша сторона всі ці спроби проігнорувала.

Формально суд діяв у рамках законодавства. Але правозахисники вважають, що згадані норми закону не можуть бути застосовані до справ, які було відкрито до 3 січня 2018 року. Відповідно до ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі.

До речі, поправки Лозового зазнавали неодноразової критики через те, що вони дали можливість легко закривати кримінальні провадження попри наявність у них явного складу злочину. У грудні 2022 року Верховна Рада ухвалила законопроєкт №10060, який скасував частину поправок до закону №2147-VІІ. Втім норми, які стосуються закриття кримінальних проваджень у зв'язку із закінченням строків давності, усе одно залишилися.

Якими можуть бути наслідки, якщо кейс банкрутства буде успішним? Фінал справи про банкрутство Миколи Лагуна складно передбачити. Особливо з огляду на те, що суд першої інстанції – Господарський суд міста Києва – відмовився визнати ексвласника Дельта Банку неплатоспроможним.

Нескладно здогадатися, що державі потрібно в будь-якому разі відстояти свої інтереси в цьому процесі. Адже, якщо процедуру банкрутства буде запущено, суд зобов'язаний запровадити мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Виходить, що на кону 11 млрд грн – саме таку суму не зможе повернути держава, якщо Лагун виграє суди (без урахування його боргів перед приватними особами та білоруссю).

Це може стати поганим сигналом для банківського сектору та прецедентом, який спричинить неприємні наслідки для інших позивачів, серед яких Фонд гарантування вкладів і правоохоронці з «чеком» майже на 25 млрд грн. Шанси стягнути з Миколи Лагуна компенсацію за доведення банку до банкрутства дорівнюватимуть практично нулю.