Ображений дракон. Що та чому засмучує Пекін у глобальній політиці?

Ображений дракон. Що та чому засмучує Пекін у глобальній політиці?

Китай огризається на впроваджені санкції, критикує НАТО та хоче стати миротворцем в Україні

Ображений дракон. Що та чому засмучує Пекін у глобальній політиці?
Фото: depositphotos.com

Постійний представник Китаю в ООН Чжан Цзюнь днями взяв слово задля розлогого виступу, в якому від нього дісталося всім: країнам і союзам, що запровадили проти КНР санкції, НАТО як «осередку мілітаристичного мислення» та особисто Єнсу Столтенбергу, хоча останнього на ім'я Цзюнь не назвав. За його словами, Китай – миролюбний, турботливий і поміркований. Аналізуючи нечастий публічний та «гострий» виступ, стає зрозуміло, які теми зараз дуже не до вподоби Пекіну.

Мета перша. «Несправедливі» санкції

КНР укотре намагається запевнити світ, що його компанії не озброюють росію, хоча вони вже потрапили до санкційних списків Європейського Союзу, Великої Британії та США. Постійний представник в ООН піддав критиці ці «невибіркові» обмеження, накладені на китайські компанії. За його словами, Пекін рішуче проти «незаконних санкцій», що їх впровадили ЄС, США та Велика Британія – проти країни з «безмежною дружбою» з рф.

«Деякі країни, використовуючи українську кризу як виправдання, несправедливо впровадили односторонні санкції в різних юрисдикціях, які чинять невиправданий тиск на підприємства інших країн, що негативно впливає на глобальні індустріальні ланцюги та ланцюги постачання, а також шкодить світовій торгівлі», – заявив Чжан Цзюнь. І пригрозив: «Китай продовжуватиме вживати необхідних засобів для захисту законних прав та інтересів китайського бізнесу й громадян».

Кількома днями раніше Європейський Союз додав до санкційного списку три компанії з материкового Китаю та одну з Гонконгу, звинувативши їх у сприяння росіянам в отриманні продукції подвійного призначення. Наступного дня Велика Британія запровадила санкції проти трьох компаній через підтримку війни, а ще днем пізніше Сполучені Штати наклали обмеження на 17 компаній. Пекін категорично спростовує залученість компаній до будь-якого нелегального бізнесу.

«Мілітаризм» НАТО

На думку китайського дипломата, поточна ситуація у Європі викликана експансією НАТО на Схід. Винний у цьому – «голова НАТО», прізвище якого дипломат не назвав.

«Закликаємо НАТО зайнятися пошуками себе, відмовитися від обмежень ментальності «холодної війни» та утриматися від ролі учасника розпалювання міжблокового протистояння, – суворо висловився китаєць в ООН. – Ми наполягаємо, щоб очільник НАТО почав дивитися на світ об’єктивним поглядом, припинив махати шаблею та опікувався речами, що дійсно сприяють миру по всьому світі».

Ці закиди пролунали у відповідь на нещодавні коментарі Єнса Столтенберга для агенції Reuters. Генеральний секретар НАТО, який незабаром покине свою посаду, зробив декілька зауважень стосовно того, що Китай уважно дивиться за війною в Україні, проводячи власні паралелі з можливою ескалацією довкола Тайваню – що Пекін усіляко й активно спростовує.

«Сьогодні це Україна, завтра це може бути Тайвань. Тож Пекін, Китай спостерігає за подіями в Україні», – сказав генсек Альянсу.

Пекін вважає Тайвань відпалою провінцією, яку треба возз’єднати з материковим Китаєм. Якщо потрібно, то силовими методами. Більшість країн світу, зокрема США та країни Європейського Союзу, так не вважають. При цьому в кращих традиціях «глибоких занепокоєнь» не визнають Тайвань як самостійну державу.

«Китай не відігравав жодної ролі у створенні української кризи, і Китай не є частиною цієї кризи. Ми не дивимося на вогонь через річку, як і не заробляємо на кризі», – прокоментував Чжан Цзюнь.

Азійський миротворець

Крім того, постійний представник КНР в ООН повідомив, що країна, яка не засудила збройне вторгнення росії на територію незалежної держави, бажає відігравати більш конструктивну роль і працює над політичним вирішенням конфліктів. І вже навіть має пропозицію.

На думку Пекіна, війну в Україні можна закінчити в політичний спосіб. Щоправда, попередня пропозиція китайців була настільки недолугою, що її навіть не розглядали. Але вони настирливі й вигадали новий план.

Для досягнення миру, вважають азійські майстри дипломатичної гри, варто лиш припинити постачання зброї «відповідними сторонами» та не «розпалювати вогнище».

А щоб ніхто не мав сумнівів у миротворчому пориві Пекіну, світами поїде міністр закордонних справ країни Лі Ху. Його намагання досягти миру візьмуть свій початок – неочікувано! – у москві. Щоправда, потім він відвідає Київ, Париж, Берлін та Брюссель.

Варто нагадати, що у травні минулого року таке турне вже відбулося – без будь-якого ефекту. В МЗС Китаю вважають, що результату досягти не вдалося через «велику прогалину між позиціями двох сторін».

Резюмуючи останню дипломатичну активність Пекіна, можна констатувати, що санкції – працюють, міжнародний тиск на Пекін щодо незалежності Тайваню – діє, а довіряти китайцям обирати шлях припинення українсько-російської війни – справа марна.

У випадку, якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію. Або надішліть, будь-ласка, на пошту [email protected]
Проєкт використовує файли cookie сервісів Mind. Це необхідно для його нормальної роботи та аналізу трафіку.ДетальнішеДобре, зрозуміло