Отримати державний грант на освіту та/або відпрацювати потім три роки на державу

20 березня Верховна Рада України прийняла за основу урядовий законопроєкт «Про внесення змін до деяких законів України щодо фінансування здобуття вищої освіти та надання державної цільової підтримки її здобувачам» (реєстр. №10399 від 10.01.2024). Цей документ стосуватиметься всіх, хто вступатиме до закладів вищої освіти після його остаточного ухвалення. Тож що чекає на майбутніх абітурієнтів, наскільки розширяться (або навпаки) їхні можливості, чи залежатиме якість освіти від матеріального стану здобувача – у цих та інших нюансах імовірних нововведень розбирався Mind.

Заради чого писався цей проєкт закону? Найважливіша його новація – запровадження системи державної цільової підтримки у вигляді грантів. Тобто держава надаватиме кошти абітурієнту на навчання у закладі вищої освіти залежно від його результатів ЗНО/НМТ.

У якій формі держава надаватиме гранти на освіту? Одна з головних ідей цього законопроєкту – це співфінансування здобуття освіти державою та студентом. Донині або всю вартість навчання в університетах оплачувала держава (через механізм держзамовлення), або стовідсотково її оплачував студент (якщо обирав навчання за контрактом).

Система грантів покликана змінити цю, на думку авторів законопроєкту, несправедливу систему – одержати гроші зможе значно більший відсоток абітурієнтів. Але, звісно, не факт, що отримана сума зможе компенсувати повну вартість навчання, тому йдеться саме про співфінансування здобуття вищої освіти.

Про які гроші йдеться? У самому законі суми не прописані – зазначено, що вони визначатимуться урядом. Але в Міністерстві освіти та науки запевняють, що йдеться про кошти в діапазоні від 15 тис. до 50 тис. гривень.

А що тепер буде з держзамовленням? У пояснювальній записці до законопроєкту його автори називають механізми формування та розподілу держзамовлення, які діють нині, недосконалими. Наводиться статистика, що лише 20% випускників працевлаштовуються за спеціальностями, які відповідають здобутій освіті.

Тож законопроєкт пропонує державі «замовляти» освіту для спеціалістів переважно тих професій, потребу в яких можна визначити заздалегідь – наприклад лікарів, учителів, військових, інженерів, які мають певну спеціалізацію тощо.

Але в той чи інший спосіб усе одно доведеться заплатити. Законопроєкт передбачає укладання зі студентами, які навчаються за держзамовленням, договору про майбутнє працевлаштування на строк, не менший за три роки. Проте, згідно з документом, цей договір укладатиметься не раніше завершення половини строку навчання.

Чи стосуватимуться ці зміни студентів, які вже навчаються? Ні, мова лише про осіб, які почнуть здобувати вищу освіту вже після ухвалення закону.

Кінцева мета реформи – заощадити бюджетні кошти на освіті? У МОН переконані, що держава не планує зменшення державного фінансування вищої освіти, а йдеться про «більш цільовий та справедливий розподіл бюджетних коштів».

«Ми всі працюємо під величезним тиском. Це – тиск економічних і воєнних обставин, тиск демографічних перспектив України, – зауважив міністр освіти і науки Оксен Лісовий під час розгляду цього законопроєкту на засіданні профільного комітету ВР. – І ми розуміємо, що побудуємо наше успішне майбутнє, якщо спроєктуємо інноваційну економіку з високою доданою вартістю і відповідно забезпечимо таку економіку кадрами».

Коли стартує «грантова» реформа вищої освіти? Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль наголошував, що цю масштабну реформу планують запустити вже цьогоріч. Якщо під словом «запустити» прем’єр мав на увазі те, що по-новому абітурієнти мають вступати уже цього року, то перед МОН стоїть надважке завдання – найефективніше сприяти тому, щоб між першим і другим читанням пройшло якомога менше часу, та вже після ухвалення закону підготувати багато змін до відповідних нормативно-правових актів. До речі, у цей же день МОН затвердило Порядки прийому на навчання для здобуття вищої та фахової передвищої освіти у 2024 році. Вочевидь, якщо законопроєкт ухвалять оперативно, то до цих документів теж треба буде вносити зміни. Тож цьогорічним абітурієнтам треба бути напоготові.