Штучний інтелект іде до школи: МОН і Мінцифри розробили рекомендації, як українським учителям використовувати ШІ на уроках
Що передбачає ця програма та як уникнути плагіату?
Нещодавно на офіційних ресурсах Міністерства освіти і науки та Мінцифри з’явився проєкт рекомендацій, які мають визначати підходи до використання систем штучного інтелекту в закладах загальної середньої освіти. Про що цей документ, як він має змінити навчання для учня та вчителя, які ресурси й для чого саме пропонується використовувати, розбирався Mind.
Про проєкт розповів у своєму телеграм-каналі Михайло Федоров, віцепрем’єр-міністр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій. Як правило, посадовці такого рівня презентують уже чинні документи, а не проєкти. Але, очевидно, ця тема є настільки важливою для влади, що навіть проєкт став приводом для публікації.
«Завдяки AI-інструментам вчителі зможуть оптимізувати власну роботу, а також зробити навчання більш інноваційним і цікавим для школярів. Це допоможе дітям ще зі школи навчитися працювати з передовими технологіями та йти в ногу з часом», – йдеться у повідомленні.
Чому цей документ важливий? Чи не найголовнішим плюсом такого (майбутнього) документа є сам факт його існування. Адже робота будь-якого працівника, і педагога зокрема, потребує певного регламентування. Уявімо собі вчителя-новатора, який активно використовує штучний інтелект у своїй роботі, і контролюючі органи запитують його, якими нормами він керується, які документи регламентують таке використання. Або, навпаки, педагог із досвідом не використовує у своїй роботі сучасні технології, але він принаймні знатиме, що є відповідна нормативна база й певні вимоги.
Що ж дозволено вчителям робити зі штучними інтелектом у своїй професійній діяльності? У документі йдеться, що ШІ можна інтегрувати у процеси підготовки та проведення уроків, у взаємодію з учасниками освітнього процесу, моніторинг та аналіз прогресу учнів. І навіть використовувати при прийнятті адміністративних рішень.
ШІ перед уроком, під час та опісля. Учителю він може допомогти підготуватися до уроків, запланувати їх зміст і структуру, сформулювати творчі завдання. Учні можуть використовувати його на самостійних чи групових завданнях, у власній проєктній чи дослідницькій роботі.
Напевно, одним із найперспективніших (і найважчих для реалізації) є створення за допомогою ШІ індивідуальних траєкторій навчання та адаптація навчальних матеріалів під індивідуальні потреби кожного учня.
Здивувало, що серед сфер використання ШІ вказано консультування учнів і батьків та додаткове роз'яснення тем із використанням чат-ботів і віртуальних асистентів. Навряд чи вчителі масово почнуть впроваджувати чат-боти у своє робоче повсякдення, але ті одиниці, які це робитимуть, зможуть сказати, що така форма роботи передбачена міністерським документом.
В одному з додатків до проєкту можна знайти приклади інструментів генеративного ШІ, які пропонують використовувати для освіти. Це ChatGPT, Google Gemini, Microsoft Copilot, Claude. Для генерації та редагування зображень пропонують використовувати Ideogram, Copilot Дизайнер, Freepik Pikaso, Vizcom, ClipDrop і Hotpot.
Створювати колажі, інтелектуальні карти, інфографіку, діаграми – за допомогою Microsoft Designer, Hue hive, AutoDraw, MyLens, HoverCode. Інструменти для підготовки відеоілюстративу та творчих учнівських проєктів пропонують такі: Vidnoz AI, Pixverse, Pika, ClipChamp, Animated Drawings. Для створення віртуальних асистентів пропонують використовувати Ghola, Tutor AI, ChatTube, Chat D-ID, Poe, Mizou, SchoolAI.
Серед переліку ресурсів є і більш розважальні, наприклад генератор казок Kazka fun і генератор мемів за текстовим промптом Super Meme. А також такі, що швидше знадобилися б учням, які вирішили трохи схитрити, як-от PhotoMath, що дає змогу покроково розв’язувати математичні завдання за фото.
Платформи обирає педрада, а як їх застосовувати – вирішує вчитель. Але, звісно, повноцінно замінити учителя ШІ не зможе. Документ передбачає обов’язковий фаховий контроль, тобто результати роботи ШІ мають аналізувати й перевіряти люди «задля запобігання упередженості та дезінформації». Також вони мають «піддаватися редагуванню й адаптації людиною до безпосередніх умов та вимог конкретної навчальної ситуації».
Досить цікаво описаний процес унормування використання ШІ у школі. Заклад освіти в межах власної автономії може обирати конкретні цифрові освітні платформи, онлайн-сервіси та інструменти на основі систем ШІ для використання в освітньому процесі – їх має схвалити педагогічна рада.
Але в документі наголошується, що «необхідно забезпечувати перевірку їх відповідності вимогам чинного законодавства щодо захисту персональних даних учасників освітнього процесу в цифровому освітньому середовищі». Цікаво, чи говорить наявність у документі назв конкретних інструментів про їхню повну відповідність таким вимогам? Сподіваємося, що так.
А от доцільність конкретного застосування онлайн-сервісів та інструментів ШІ педагогічні працівники мають визначати самостійно. Як і обирати форми, методи та засоби для проведення конкретного навчального заняття. І це не потребує додаткового схвалення у начальства.
Виконання завдань із ШІ: що можна й що не можна? Автори документа наголошують, що ШІ треба використовувати як помічника в навчанні «з дотриманням правил академічної доброчесності». На рівні закладу освіти потрібно розробити власні політики застосування систем на основі ШІ або оновити чинні положення, зокрема, відповідно до вимог академічної доброчесності.
Але роз'яснити, як можна і як не можна використовувати інструменти штучного інтелекту, мають саме педагоги. Вони можуть дозволити обмежене застосування ШІ в завданнях або їх частинах. І вони мають пояснити ситуації, у яких не дозволяється його використання. Наприклад, інструменти ШІ можна використовувати для мозкового штурму або попереднього дослідження. Але, йдеться у документі, для генерування відповідей, виконання завдань без належного цитування або ж видавання створеного ШІ контенту за власний – ні, це вважається плагіатом.
Яким буде фінальний документ? Наразі МОН і Мінцифри презентували лише проєкт рекомендацій. На сайті МОН написано, що затверджені інструктивно-методичні рекомендації опублікують на початку 2024–2025 навчального року. А Мінцифри пропонує освітянам дати зворотний зв’язок щодо ефективності та практичної користі цього документа. Тож, імовірно, він зміниться – наприклад, тому, що нещодавно OpenAI презентувала нову модель GPT-4o, яка має дуже потужний фунціонал, а в документі ще йдеться про GPT 3.5.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
