Обережний оптимізм з Давосу. Як провідні економісти оцінюють перспективи світової економіки

У найсвіжішому звіті Chief Economists Outlook від Всесвітнього економічного форуму респонденти очікують 4%-го зростання світової економіки протягом п’яти років, а найбільш негативними факторами впливу вважають внутрішню та зовнішню політику. Mind вивчив звіт і наводить основні показники та найцікавіші висновки з нього.

Попри численні геополітичні негаразди та економічні труднощі, небо над світовою економікою світлішає. Про це йдеться у травневому звіті «Chief Economists Outlook» від Всесвітнього економічного форуму: лише 17% опитаних очікують погіршення ситуації у поточному році – проти 56% песимістів у січні 2024 року.

Chief Economists Outlook – дослідження, що публікується тричі на рік. Воно базується на результатах опитування провідних економістів у численних галузях та міжнародних організаціях. В останньому випуску досліджуються ключові тренди світової економіки, включаючи останні прогнози щодо зростання та інфляційні очікування, наслідки нещодавніх геополітичних та внутрішньополітичних подій, а також перспективи відновлення середньострокового зростання.

«Багато світових подій, що були визначені як джерела підвищеної нестабільності й ускладнення у цьому та попередніх звітах – включаючи геополітичні розриви та технологічну трансформацію – матимуть глибокі й далекосяжні наслідки для майбутнього темпу та траєкторії розвитку світової економіки», – йдеться у звіті.

Де ховаються основні джерела нестабільності?

Попри те, що найгостріші короткотермінові ризики для світової економіки зменшились, невпевненість лишається ключовою характеристикою, і опитані економісти вбачають кілька критичних факторів:

• 97% респондентів назвали геополітичні чинники такими, що впливатимуть на світову нестабільність – проти 90% у вересні 2023 року;
• 83% називають серед таких чинників внутрішньополітичні події, що зрозуміло у рік, коли понад половина населення Землі голосуватиме.

При цьому, як виявилось, економісти доволі скептичні щодо здатності новітніх технологій (на кшталт штучного інтелекту) впливати на світову економіку. Так, 69% опитаних не вважають ШІ джерелом проблем у 2024 році.

Якою буде регіональна динаміка?

Більшість респондентів Chief Economists Outlook (97%) вірять в повільне або активне зростання економіки США у поточному році. У січні їхня частка складала 59%.

Азія також лишається джерелом оптимізму. Всі опитані сподіваються на принаймні повільне зростання у Південній Азії, Східній Азії та басейні Тихого океану. Сама Південна Азія є місцем позитивних очікувань: 70% респондентів прогнозують швидке або дуже швидке економічне зростання в регіоні; в січні 2024 року такі очікування були притаманні 52% економістів.

Очікування щодо Китаю дещо розпливчасті, оскільки слабке споживання та неприємності на ринку нерухомості шкодять короткотерміновим прогнозам. Близько трьох чвертей опитаних пророкують повільне зростання протягом року і лише 4% – швидке.

В інших частинах світу учасники Chief Economists Outlook очікують помірного зростання, із непевними перспективами покращення ситуації з початку наступного року.

Що з інфляцією?

Інфляційні очікування різняться в залежності від регіону, проте розмаїття попередніх прогнозів змінюється на консенсус щодо помірного прогнозу по всьому світу. Так, 63% респондентів впевнені в помірному зростанні інфляції в США, 57% – у Європі.

Китай лишається аутсайдером за дефляційними ризиками. Понад вісім з десяти опитаних економістів очікують низьку чи дуже низьку інфляцію в країні, а кількість прихильників відповіді «дуже низька» подвоїлась з січня цього року. Крім того, посилились очікування низького рівня інфляції у Східній Азії та басейні Тихого океану (43%) та у Центральній Азії (32%) – обидва показники зросли на понад 10% з січня.

Якими будуть головні виклики для бізнесу та політики?

Поточний ландшафт світової економіки створює складне середовище для підприємців та політиків, вважають провідні економісти. Майже вісім з десяти розраховують побачити протягом 2014 року високий рівень складності ведення бізнесу. Це, на їхню думку, стане основним викликом для лідерів приватного та публічного секторів.

Навіть більша частка респондентів вважають головним ризиком напругу між політикою та економікою (86%), збільшення населення та внутрішню нестабільність через хвилю виборів цього року.

Серед ключових чинників, що впливатимуть на ухвалення бізнес-рішень, респонденти назвали як економічні, так і політичні.

Варто відзначити, що майже вдвічі більше опитаних вважають ключовим фактором потребу в досягненні цілей зростання у порівнянні із пріоритетом досягнення соціальних та екологічних цілей.

Чого очікують провідні економісти в довгостроковій перспективі?

Надихає той факт, що провідні економісти розповсюджують свій обережний оптимізм не лише на короткостроковий прогноз. У той час, як багато середньострокових прогнозів не надихають – квітневий прогноз від МВФ передбачає зростання на 3,1% щорічно найближчі п’ять років – економісти ВЕФ більш оптимістичні.

Майже сім з десяти сказали, що очікують повернення до 4% зростання протягом наступних п’яти років, а четверо з десяти – протягом трьох. Це стане довгоочікуваним покращенням у світовій економіці, хоч не варто ігнорувати 23% опитаних, які не поділяють оптимізму і не вважають цей рівень досяжним у принципі.

Натомість зовнішня та внутрішня політика, рівень заборгованості, зміни клімату та соціальне розшарування очолюють рейтинг негативних факторів впливу на зростання – як розвинутих економік, так і тих, що розвиваються.

Оцінюючи кроки, що їх політики можуть вжити задля зростання протягом п’ятьох наступних років, економісти дійшли згоди, що важливими будуть інновації, розвиток інфраструктури, освіта і отримання навичок, а також монетарна політика – незалежно від рівня розвитку економіки країни.

Політичні дії щодо розвитку спроможності держави, соціальних послуги та доступу до фінансування принесуть більше користі висхідним економікам. Цікавим є брак консенсусу між економістами щодо реального впливу на економічний розвиток країн промислової та екологічної політик.

Соціальні наслідки дій у перерахованих вище галузях розповсюджуються ширше за економічне зростання, впливаючи також на питання нерівності та сталого розвитку. Цією думкою автори закінчують звіт Chief Economists Outlook, вказуючи, що економічна політика обов’язково має бути «сфокусована на характері та складі економічної діяльності» у кожному окремому регіоні.

«Для усього світу відповіддю на загрози, що зростають, має бути щось більше за звичайні показники економічного зростання», – констатують вони.