У Франції дострокові вибори: що сталося, чому саме так і чого чекати далі?
Президент Франції Емманюель Макрон викликав «політичний землетрус», повідомивши про розпуск Нацзборів – нижньої палати парламенту
Розпуск парламенту у Франції – другій за величиною країні Євросоюзу – було оголошено 9 червня 2024 року. Цього дня там пройшли вибори до Європарламенту, за підсумками яких коаліція, що підтримує Емманюеля Макрона, набрала вдвічі менше голосів (15%), ніж ультраправа партія «Національне об'єднання» (31%), яка виступає проти членства в НАТО та надання військової допомоги Україні.
За словами французького президента, «це поганий результат для партій, які захищають Європу». «Я не можу поводитися так, ніби нічого не сталося, – заявив у зверненні до громадян Емманюель Макрон. – Сьогодні ввечері я розпускаю Національні збори. Це рішення серйозне, тяжке, але насамперед це акт довіри… Це важливий час для з'ясування ситуації. Я почув ваше послання, ваші побоювання і не залишу їх без відповіді... Франції потрібна чітка більшість, щоб діяти у спокої та гармонії».
Дострокові вибори призначено на 30 червня та 7 липня 2024 року. На них французи мають наново обрати 577 членів Нацзборів. Попереднього разу нижню палату парламенту у Франції розпускав 1997 року на початку свого президентського терміну Жак Ширак, для якого це обернулося нищівним програшем. Опозиційна ліва партія виграла вибори – і правому президенту довелося п'ять років співіснувати з прем'єром-соціалістом.
Розпуск парламенту – «величезна авантюра»
Нинішній парламент Франції було обрано 2022 року. Правоцентристський альянс Макрона мав у Нацзборах найбільшу кількість місць (249 із 577), але втратив більшість. Це змушувало президента «протискувати» важливі законопроєкти, обурюючи опозицію та багатьох виборців. Так, Емманюель Макрон кілька разів змушував прем'єр-міністра Елізабет Борн вдатися до ст. 49.3 Конституції Франції задля запуску процедури ухвалення держбюджету без голосування.
Вчорашнє рішення Макрона про розпуск парламенту французькі ЗМІ називають «таким, що шокує, як удар грому» та надзвичайно ризиковим. Особливо якщо врахувати, що альтернативні варіанти існували. Наприклад, президент Франції міг проігнорувати результати виборів до Європарламенту та відвернути увагу французів від перемоги ультраправих сил підготовкою до липневих Олімпійських ігор у Парижі.
«Драматичний хід Макрона – це величезна авантюра. Партія президента Франції може зазнати ще більших втрат, ніж на виборах 2022 року. У цьому разі Макрон кульгатиме до кінця свого президентського терміну й наділить Марін Ле Пен ще більшою силою. Президент поставив перед французькими виборцями екзистенційний вибір: чи справді ви хочете жити під управлінням ультраправих?» – описує ситуацію британська The Guardian.
Не «за Ле Пен», а «проти Макрона»
Очільниця фракції «Національне об'єднання» у парламенті Франції Марін Ле Пен сприйняла новину про розпуск парламенту з ентузіазмом і заявила, що її партія «готова прийняти владу в країні, якщо французи нам її довірять».
«Можу лише привітати це рішення… ми готові правити… готові покласти край цій масовій імміграції, зробити купівельну спроможність пріоритетом у Франції, готові розпочати реіндустріалізацію», – заявила 9 липня Марін Ле Пен, виступаючи перед своїми прихильниками.
За словами молодого лідера «Національного об'єднання» Жордана Барделла, перемога його партії на виборах до Європарламенту «відбиває різке заперечення та неприйняття політики Емманюеля Макрона».
«Наші співвітчизники висловили бажання змін… Вітер надії піднявся над Францією, і це лише початок!» – заявив Жордан Барделла.
Марін Ле Пен і Жордан Барделла
Соцопитування у Франції, як пише France 24, показують суттєву зміну настроїв у прихильників ультраправих. Так, 68% виборців, які раніше голосували за Марін Ле Пен, кажуть, що робили це «насамперед, щоб висловити протест президенту та його уряду». Тепер же переважна більшість (73%) тих, хто голосує за Жордана Барделлу, стверджують, що їх спонукає до цього стурбованість насамперед національними проблемами, такими, як імміграція та зростання вартості життя.
Але Макрон все ще «у сідлі». Хоч і із застереженнями
Дострокові вибори не загрожують президентству Емманюеля Макрона, яке має тривати до 2027 року. Однак розпуск парламенту завдасть шкоди його авторитету.
«З огляду на те, що Емманюель Макрон прагне позиціювати себе інтелектуальним лідером Європи, йому шкодить той факт, що французькі виборці відмовилися слідувати за ним», – цитує Financial Times паризького політолога Брюно Котреса.
За його твердженням, вибори до Європарламенту 9 червня зібрали у Франції протестні голоси проти Макрона, який намагався довести, що майбутнє Євросоюзу стоїть на кону через російську агресію проти України, економічну конкуренцію зі США та Китаєм, а також через потребу боротися з кліматичними змінами. Ультраправі заперечували всі ці тези, і тепер у пориві «зоряної хвороби» посилили критику на адресу Європи.
«У неділю Ле Пен у своєму популістському патріотичному тоні висловилася проти інтернаціоналізму Брюсселя. Вона сказала, що хоче «покласти край цій болючій епосі глобалізму». Розрахунок Макрона простий. Він хоче спустити Ле Пен із неба на землю з тріском. Хоча європейські вибори принесли рішучу перемогу «Національному об'єднанню», ця партія навряд чи виграє боротьбу за французький парламент так само явно. Вона матиме в Нацзборах більше місць, але, напевно, не достатньо, щоб змогти керувати», – пише Politico.
Французькі вибори, на відміну від європейських, відбуваються у два тури. Щоб виграти депутатське місце, кандидату потрібно набрати 50% голосів у першому турі. Якщо ні – йти до другого туру. Це суттєво ускладнює ультраправим політикам проходження до парламенту, оскільки виборці у Франції схильні гуртуватися навколо кандидата від традиційної партії. 2022 року французи підтримали Макрона у другому турі президентських виборів, і він впевнено переміг Ле Пен, набравши 59% голосів проти 41%.
За найкращого для Макрона сценарію його політичний альянс у липні поверне абсолютну більшість у парламенті, втрачену 2022 року, та зміцнить владу президента на наступні три роки. Середній сценарій, за прогнозом аналітиків, призведе до створення «антиекстремістської коаліції» між Макроном і традиційно правими республіканцями чи лівими соціалістами.
Найгірший сценарій реалізується, якщо ультраправе «Національне об'єднання» зможе сформувати більшість. У цьому разі Жордан Барделла стане прем'єр-міністром та обмежить вплив президента на внутрішню політику. Але навіть за такого малоймовірного результату Емманюель Макрон збереже роль лідера в обороні як головнокомандувач і продовжить вести міжнародні справи, що запобігатиме зближенню Франції з росією.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
