«Не хочу воювати за цю країну»: у Німеччині пройшли протести молоді проти відновлення військового призову
Уряд наголошує, що реформа необхідна через нестачу персоналу в армії
Цими вихідними у понад 90 містах Німеччини – від Берліну до Мюнхена – близько 50 тисяч школярів і студентів влаштували «шкільний страйк проти військової служби». Демонстрації відбулися одразу після того, як парламент Німеччини (бундестаг) схвалив реформу – Закон про модернізацію військової служби, пише The Guardian.
Згідно з новим законом, з 2026 року всім 18-річним чоловікам надсилають анкету про готовність до служби, передбачено медогляд. Зараз служба залишається добровільною, але передбачено, що у майбутньому, якщо добровольців недостатньо – можливе введення часткової призовної системи.
Протестувальники вийшли з гаслами «Ні призову», «Ми не хочемо бути гарматним м’ясом» і «Місця на навчання, а не війну».
Один з учасників протесту, 18-річний протестувальник з Берліна, сказав: «Ми відмовляємося бути підставою для воєнних амбіцій. Не хочу ризикувати своїм життям за державу, яка не дає нам майбутнього».
Міністр оборони ФРН Борис Пісторіус на засіданні в парламенті відреагував на протести: «Це – чудово, коли молодь висловлює свою позицію і знає, що поставлено на карту». Він відмовився засуджувати демонстрантів.
Водночас уряд наголошує, що реформа є необхідною через нові виклики безпеки, посилення вимог НАТО та нестачу персоналу в армії. Мета – до 2035 року мати 255–270 тисяч активних військових.
Протестувальники вважають, що відновлення елементів призову – повернення до «епохи страхів», коли держава вирішує за молодь, чи має вона жити в мирі або може бути змушена воювати.
Деякі молоді люди бояться, що добровільність – лише тимчасове рішення. Якщо армії не вистачатиме людей – їх можуть призвати автоматично через лотерею чи адміністративні процедури.
Також критики заявляють, що держава має інвестувати в освіту, соціальні програми, а не в зростання військового контингенту.
Починаючи з 2011 року Німеччина мала тільки професійну армію, а призов було скасовано. Тепер через російську агресію проти України та загрози безпеці у Європі уряд вирішив змінити структуру набору.
Реформа була прийнята у парламенті – 323 голоси «за», 272 «проти». Наступним кроком має стати рішення бундесрату – верхньої палати: лише після його схвалення нова система набуде чинності. Але вже зараз протестний рух молоді та скепсис суспільства створюють серйозний політичний тиск на уряд, зазначає видання.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
