Сезон завершено: скільки Україна заробила на експорті зерна. Інфографіка
Чого чекати від нового маркетингового року та на які основні ризики зважати
Падіння світових цін на продукцію АПК знизило виторг від зернового експорту, проте сама організація міжнародної агроторгівлі зазнала змін на краще – насамперед через те, що морська навігація стала можливою без погодження з російською стороною. Як це позначилося на підсумках 2023/24 маркетингового року для України, вивчав Mind.
30 червня 2024 року на аграрному ринку завершився 2023/24 маркетинговий рік (червень – липень). За даними Держстату та Держмитслужби, Україна за його підсумками експортувала 69,86 млн тонн зернових й олійних.
Динаміка обсягів постачання відрізняється у розрізі культур.
Зокрема, експорт пшениці становив 18,43 млн тонн, що на 9% більше, ніж у 2022/23 МР, а експорт кукурудзи показав результат 29,41 млн тонн, що на 0,2% більше до попереднього маркетингового року.
Ячменю було експортовано 2,48 млн (-8,5%), сої – 2,98 млн тонн (-8,2% проти минулого року), ріпаку – 3,7 млн тонн або на 8,7% більше, ніж роком раніше.
Істотно оздоровилася ситуація у сегменті олійних культур та їх переробки.
Так, короткочасно позаминулого сезону різко наростивши експорт соняшнику – майже до 2,4 млн тонн, у 2023/24 МР Україна знову повернулася до звичної для себе ролі переробника.
Минулого маркетингового року було експортовано всього 324 тис. тонн соняшнику, або на 86,3% менше, ніж раніше. Водночас експорт соняшникової олії становив 6,54 млн тонн, збільшившись на 22,8%, шроту соєвого – 0,662 млн тонн (+12,5%), шроту соняшникового – 5,15 млн тонн (+29,1%).
При цьому, навіть з урахуванням зростання фізичних обсягів, фінансовий результат експорту більшості культур або залишився зіставним із торішнім, або знизився. Причина – у корекції світових цін та ефекті високої бази для порівняння, оскільки у 2022 році через короткочасне виведення України зі світового ринку внаслідок блокади Чорного моря ціни на зерно досягли шокових значень на рівні 500 $ за тонну пшениці.
«За рік відбулася значна кореляція цін на основні експортні товари, що й пояснює феномен, коли обсяг експорту у вазі значно більший, проте виторг залишається стабільним», – пояснив заступник міністра економіки – торговий представник України Тарас Качка.
Як організовано логістику українських агротоварів? Україна увійшла до минулого маркетингового року, не маючи чіткого розуміння, як експортуватиме сільгосппродукцію. Дія Стамбульської угоди, що окреслювала домовленості про аграрну навігацію в Чорному морі, неформально нівелювалася всю першу половину 2023 року, а 17 липня росія в односторонньому порядку офіційно заявила, що вважає себе вільною від будь-яких зобов'язань.
Після цього Україна за підтримки – зокрема, військової – союзників налагодила власну навігацію, доповнивши експортовані гуманітарні категорії також рудою, прокатом та іншою металургійною продукцією.
Море минулого сезону залишалося основним логістичним маршрутом для експорту. Дунайські порти після відкриття Великої Одеси певною мірою втратили свою актуальність, проте продовжують підтримувати стабільно високий проти довоєнного вантажообіг.
Але паралельно з відновленням активних відвантажень із чорноморських портів країна-агресор збільшила атаки на їхню інфраструктуру.
Залізничним транспортом за 2023/24 МР перевезено 35,12 млн тонн зернових вантажів. За словами заступника директора департаменту технології перевезень і комерційної роботи АТ «Укрзалізниці» Валерія Ткачова, за шість місяців поточного року перевезено 21,85 млн тонн зерна. Обсяг на 30% перевищує показник відповідного періоду минулого року.
Щодо імпорту в Україну продукції АПК у 2023/24 МР, то його обсяги суттєво знизилися проти попереднього сезону. Завдяки стабільній ситуації на внутрішньому аграрному ринку не було потреби ввозити до країни додаткові партії.
Чого очікувати від нового сезону? Об'єктивні прогнози обсягів експорту на 2024/25 маркетинговий рік, який щойно стартував, ускладнює велика кількість змінних, що впливатимуть на реалізацію контрактів у міжнародній торгівлі. Серед них насамперед – військові ризики навігації у Чорному морі, загроза для портової інфраструктури та невизначеність щодо обсягів урожаю і його збереження.
Наразі обсяги експорту зернових і зернобобових культур з України у 2024/25 МР демонструють динаміку, що вражає – станом на 5 липня вивезено 718 тис. тонн, що у 2,6 раза більше за аналогічний показник минулого сезону. З них пшениці відправлено 245 тис. тонн, або у 3,78 раза більше за торішні обсяги.
Однак цей п'ятиденний період не є показовим. По-перше, через його короткочасність, а по-друге, через те, що експортується зерно минулого врожаю, і ці угоди належать до нового маркетингового року суто статистично.
У загальних прогнозах на сезон є консенсус стосовно падіння обсягів експорту зернових та олійних, а дискусії точаться лише навколо глибини цього падіння.
На думку аналітиків Spike Brokers, сукупний експорт зернових та олійних культур з України у 2024/25 МР становитиме 44,5 млн тонн, що на 22% менше ніж у минулому сезоні. Найбільше зниження відбудеться у сегменті пшениці – до 12 млн тонн (-34% до сезону 23/24) та кукурудзи – 22,5 млн тонн (на 23% менше від результату 2023/24).
Основні причини зниження – скорочення врожаю, воєнні ризики, а також адміністративні нововведення.
Урожай цього року буде на 5–10% нижчим, ніж роком раніше. Українська зернова асоціація очікує 74,6 млн тонн зернових та олійних; офіційний прогноз становить 77 млн тонн – проти 82,8 млн тонн, які Україна зібрала торік.
На початок липня було обмолочено 1,154 млн га зернових та олійних, намолочено 3,7 млн тонн нового врожаю.
Експорт ускладнюють військові ризики, пов'язані з функціонуванням портової інфраструктури, і навіть державне регулювання торгових операцій.
На початку сезону все ще залишається не надто зрозумілим, чи піде Нацбанк на вимоги експортерів щодо збільшення терміну обов'язкового повернення валютної виручки для агровиробників з 90 до 120 днів. Голова НБУ Андрій Пишний під час засідання Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики заявив, що сторони «наближаються до загальноприйнятої позиції».
Також у новому сезоні – вже в серпні – набуде чинності норма закону про встановлення мінімальних експортних цін на сільськогосподарську продукцію. Поточний показник виводитиметься на підставі аналізу Держмитницею всіх експортних цін за минулий місяць.
До аналізу братимуться дані з митних декларацій на експорт на різних базисах постачання (СРТ, DAP, FOB). Вибірка з найнижчих цін за минулий місяць буде передана профільному міністерству, яке через сайт доведе їх до відома експортерів. Допустиме відхилення від індикатива становитиме 10%.
Експортер (фермер, виробник зерна, трейдер) зможе здійснити експорт своєї продукції за цінами не нижчими за мінімальні, зазначені на офіційних ресурсах Мінагрополітики.
«За червень місяць ціни на пшеницю коливалися в рамках $175–205 CPT портів Великої Одеси. Припустимо, що 5% контрактів були замитнені за ціною $175. Митниця повідомляє результати свого аналізу в МінАП, яке у свою чергу заявляє мінімальну ціну на пшеницю на липень місяць за наступною формулою: $175 – 10% = $157,5 СРТ. І так по кожному з базисів постачань», – навів приклад умовного розрахунку президент Української зернової асоціації Микола Горбачов.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
