Книжка тижня: «Світ на продаж. Як трейдери заробляють на ресурсах Землі» Хав’єра Бласа і Джека Фарчі

Книжка тижня: «Світ на продаж. Як трейдери заробляють на ресурсах Землі» Хав’єра Бласа і Джека Фарчі

Історія зростання багатства та влади легендарних торговців сировинними товарами

Книжка тижня: «Світ на продаж. Як трейдери заробляють на ресурсах Землі» Хав’єра Бласа і Джека Фарчі

Міжнародна торгівля нафтою, природним газом, вугіллям, металами і зерновими – це вузький і закритий світ, а його учасники не схильні розповідати про себе та свої справи. Але журналістам Bloomberg вдалося їх розговорити…  

Докладніше – в огляді Mind.


Бекграунд. Журналісти Bloomberg Хав’єр Блас і Джек Фарчі багато років пишуть про ринки енергоносіїв та вважаються провідними авторами з цієї теми у західній журналістиці.

Героями їхньої книжки «Світ на продаж» стали засновники Vitol, Glencore, Trafigura, Gunvor, Mercuria, Cargill та інших майже невідомих широкому загалу компаній, що торгують викопним паливом, збіжжям, металами, кавою та іншими сировинними товарами на сотні мільярдів доларів. У 2021 році видання увійшло до короткого списку Financial Times Business Book of the Year Award, найпрестижнішої премії для бізнес-книжок у світі.

Автори чудово знають сировинний ринок і знайомі з його учасниками. Тому виклали безліч вражаючих історій, заснованих на інтерв'ю з найважливішими представниками цього закритого світу.

Видавництво: «Наш Формат»

Сюжет. Книжка Хав’єра Бласа і Джека Фарчі розповідає, як сировинні трейдери майже непомітно піднялися на вершину світової влади. У минулому столітті вони без особливого галасу допомогли звільнити нафтовий ринок планети від контролю «Сімох сестер» (картелю компаній, що домінував у світовій нафтовій промисловості з середини 1940-х до 1970-х років), перекроїли економічний ландшафт росії та решти колишнього Радянського Союзу, не оминувши Україну, а також додали міцності урядам країн, багатих на копальні ресурси – від Конго до Іраку.

Саме зараз відбувається поворотний момент в історії галузі, який здатен докорінно її змінити. Великі зміни стосуються появи нових поколінь у керівництві компаній, численних розслідувань причетності їхніх менеджерів до корупції у різних країнах, торгівлі з порушенням західних санкцій проти росії, Венесуели чи Ірану, тиску на бізнес через операції з викопним паливом внаслідок глобальних кліматичних змін, посилення законодавчих вимог до обов’язкового розкриття фінансової інформації, впровадження корпоративних стандартів сталого розвитку та ESG-звітності.

У сучасну добу, сповнену геополітичних протиріч та ринкових воєн, галузь ледь не зусібіч перебуває під прискіпливою увагою контролюючих органів, які прагнуть вказати сировинним трейдерам їхнє справжнє місце на карті світу, обмежити їхню владу і здатність впливати на політичні процеси заради мільярдних прибутків, укладаючи кулуарні домовленості з корумпованими урядовцями.

Тож хто перемагає у цих перегонах? Це одне з питань, на яке відповідає книжка.  

Вам сподобається, якщо: ви прагнете бути враженими історією про те, наскільки сировинні трейдери важливі для розвитку політичних та економічних процесів локального чи глобального масштабу.

Вам не сподобається, якщо: ви відкидаєте бажання дізнатися про маловідому галузь бізнесу, зрозуміти, як вона працює, і чому є вкрай важливою для міжнародної економіки та України зокрема.

Головна причина прочитати: історія сировинних трейдерів від Хав’єра Бласа і Джека Фарчі завершується висновками про те, що доба безмежної влади ключових глобальних гравців цієї галузі добігає кінця, як і їхня спроможність генерувати надприбутки завдяки ексклюзивному доступу до ринкової інформації. Проте війна в Україні стала тим форс-мажором, який «додав палива» їхньому бізнесу та відкрив друге дихання для збагачення. Про це, до речі, Хав’єр Блас розповів у ексклюзивному інтервʼю Mind.

Відповідаючи на запитання, він також виклав сучасні тренди глобального сировинного ринку, які з’явилися під впливом російської агресії та західних санкцій проти путінського режиму.

У наші дні книжка «Світ на продаж» не просто не втратила актуальності, але й набула нових сенсів завдяки контексту, в якому ми безпосередньо опинилися. Вона дозволяє оцінити, куди рухається еволюція сировинної торгівлі, на якій тримається світова економіка, та зробити власні неупереджені висновки про те, які можливості матиме Україна для зростання після завершення війни.

У тому ж дусі:

Пітер Франкопан «Великі шовкові шляхи. Нова історія світу» 

Книжка тижня: «Світ на продаж. Як трейдери заробляють на ресурсах Землі» Хав’єра Бласа і Джека Фарчі

Сьогодні азійські економіки зростають із шаленою швидкістю. Регіон, який займає найбільшу частину світу, перебуває у центрі уваги і перебудови міжнародної торгівлі сировинними товарами. Через глибоку та детальну історію Великого шовкового шляху Пітер Франкопан розкриває феномен азійського стрімкого розвитку, запрошуючи у подорож стародавніми торговельними шляхами до їхнього сучасного відновлення. 

Багато століть тому на Великому шовковому шляху Схід і Захід вперше зіткнулися через торгівлю та війни. Книжка є  актуальним дослідженням драматичних і глибоких змін, які зараз зазнає світ з точки зору азійських держав та їхнього стрімкого зростання. 


Огастін Седжвік «Каваленд. Хто, як і навіщо винайшов наш улюблений напій» 

Книжка тижня: «Світ на продаж. Як трейдери заробляють на ресурсах Землі» Хав’єра Бласа і Джека Фарчі

Щодня мільйони людей у світі починають свій день із чашки кави. Але мало хто замислюється про те, що цей напій з'явився на нашому столі не так вже й давно. Почалося все з англійського торговця Джеймса Гілла, який у XX столітті хитрістю і жорстокістю побудував цілу кавову імперію у Республіці Ель-Сальвадор. Саме про це розповідає дослідник історії їжі, роботи та капіталізму Огастін Седжвік.

Адаптувавши інновації промислової революції до плантаційного землеробства, Джеймс Гілл перетворив Сальвадор на потужне виробництво – місце надзвичайної продуктивності, нерівності та насильства. Люди, які перебували у підпорядкуванні власника плантації, були фактично рабами, багато працюючи, а отримуючи за це мало... І до сьогодні деякі кавові магнати використовують ці негуманні методи, а люди вимушені працювати на них, щоб вижити. «Каваленд» показує справжню ціну нашої ранкової кави і змушує замислитися, в яких умовах її було створено. 

У випадку, якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію. Або надішліть, будь-ласка, на пошту [email protected]
Проєкт використовує файли cookie сервісів Mind. Це необхідно для його нормальної роботи та аналізу трафіку.ДетальнішеДобре, зрозуміло