Журналіст Bloomberg Хав’єр Блас: «Вторгнення росії в Україну зробило торгівлю сировинними товарами дуже прибутковою»

«Ми б воліли, аби ви цього не писали» – такою була реакція Яна Тейлора, колишнього очільника торгового дому Vitol (і бізнес-партнера Віктора Пінчука – власника української групи «Інтерпайп»), коли він дізнався, що журналісти Bloomberg Хав’єр Блас і Джек Фарчі працюють над книжкою про доволі закритий «чоловічий світ» глобального сировинного бізнесу, який тримається на величезних грошах, політичних інтригах і залаштункових домовленостях.

Проте книжку «The World for Sale. Money, Power and the Traders who Barter the Earth’s Resourses» 2021 року було опубліковано видавництвом Penguin, і вона відразу стала культовою в діловій спільноті. Цьогоріч, у червні, видавництво «Наш Формат» випускає її український переклад під назвою «Світ на продаж. Як трейдери заробляють на ресурсах Землі».

Напередодні цієї події Mind поговорив із Хавʼєром Бласом про те, як вторгнення росії в Україну впливає на бізнес сировинних трейдерів та їхнє «мистецтво укладати угоди», традиції якого були закладені після Другої світової війни. У той період ця галузь досягла безпрецедентного розмаху. Потрясіння на Близькому Сході, багатому нафтовою, падіння Берлінської стіни, розпад Радянського Союзу, стрімкий економічний розвиток Китаю –  події, які дозволили невідомим, але вкрай спритним людям, здебільшого з офісами у швейцарському кантоні Цуг чи на березі Женевського озера, стати неабиякими багатіями й отримати потужний геополітичний вплив.

Вони створили професію, успіх у якій залежить від особистих контактів заради виняткового доступу до природних ресурсів, схильності до великих ризиків й азарту. Це той бізнес, де заради успіху роками все було дозволене, усе виправдано й усі засоби були прийнятними. Тож що в сировинному трейдиінгу відбувається в наші дні, коли росія влаштувала в Україні збройний конфлікт – найбільший на території Європи за останні півстоліття? Як війна в Україні та інші потрясіння змінили правила гри в торгівлі сировинними товарами? Як відбилися безпрецедентні за масштабом антиросійські санкції на фінансових потоках, що підтримують здатність кремля продовжувати війну? Чи створюють обмеження в Чорному морі підстави для корупційних звʼязків трейдерів та українських урядовців? Про це та багато іншого Хав’єр Блас розповів в ексклюзивному інтерв’ю Mind.

– У книжці ви розповідаєте про залаштунковий світ глобальних товарних трейдерів, які мають потужну фінансову владу, здатні укладати доленосні угоди геополітичного значення та навіть розпалювати воєнні конфлікти заради власної вигоди. Їхня влада може бути потужнішою, ніж у політичних лідерів окремих країн. Зокрема, гравці на кшталт Trafigura чи Vitol рятували СРСР і росію в складні часи, вступали в корупційні звʼязки з їхнім керівництвом на державному рівні. Як повномасштабне вторгнення росії в Україну вплинуло на усталені традиції цього непрозорого та складного для розуміння бізнесу?

– Вторгнення в Україну спричинило західні санкції проти росії, що змусило деяких трейдерів припинити купівлю і продаж російських товарів. Але їхнє місце посіли нові трейдери, що працюють переважно з Дубая та Гонконгу, які допомагають москві обходити санкції.

– Де сировинні трейдери зберегли свою владу, значний вплив, змогли проявити свою «капіталістичну велич» у світі, коли на перший план вийшли геополітичні чинники?

– Сировинні трейдери й зараз є великими фінансистами в Африці та Латинській Америці, надаючи кредити країнам, і тому їхній вплив усе ще потужний.

Наприклад, Glencore залишається найбільшим кредитором африканської країни Чад. Китайські сировинні трейдери щойно надали економічну допомогу хунті Нігеру, лише за кілька місяців після того, як вона повалила демократичний уряд країни в результаті державного перевороту. 

– Чи є підстави говорити про те, що Швейцарія за останні роки поступилася лідерством у світі сировинного бізнесу Дубая, який тепер став чи не найголовнішим осередком торгівлі російською нафтою?

– Торгівля російською нафтою перемістилася зі Швейцарії до Дубая та Гонконгу. Але Швейцарія залишається одним із найважливіших світових сировинних центрів, як і раніше домінуючи в потоках інших природних ресурсів.

– Наскільки ефективні антиросійські санкції, якщо на ринку є сировинні трейдери – професіонали своєї справи, схильні до великих ризиків і непрозорих особистих контактів?

– Вплив західних санкцій на російські товарні потоки був у кращому разі неоднозначним. Здебільшого вони, найімовірніше, переорієнтували ці потоки, ніж обмежили їх. Я вважаю, що росія продовжує добре заробляти на продажі своїх товарів і що західні чиновники наївні, якщо вони справді вірять, що сировинні санкції мають реальний вплив.

– 90% розрахунків за угодами в сировинному трейдингу відбувається в американських доларах. Чи означає це, що США здатні адмініструвати фінансові потоки в цій сфері та блокувати окремі угоди, які потраплять у поле зору американських контролюючих органів?

– Широке використання долара США в торгівлі сировинними товарами дозволяє американським регуляторам і прокурорам грати м'язами в цій галузі. Але це не означає, що вони можуть блокувати кожну окрему угоду. Правда полягає в тому, що долар США – а отже, й американська банківська система – надає прокурорам юрисдикцію в деяких трансакціях, що дозволяє їм запобігати правопорушенням.

Ми були свідками численних випадків, коли сировинні торгові доми зізнавалися у хабарництві та інших злочинах в американському суді, серед них – три найважливіші світові трейдери: Vitol, Trafigura і Glencore.

– Чи можуть бути успішними зусилля Китаю, росії, ОАЕ чи Індії щодо обмеження впливу долара США в торгівлі товарами?

– Як каже стара аргентинська приказка, для танго потрібні двоє: очевидно, що низка країн хотіли б відмовитися від долара США, але для цього потрібно, щоб покупці і продавці погодилися.

– Енергетичні ринки та енергетичний перехід від викопного палива до ВДЕ – у центрі сучасного перерозподілу влади у світі. Це означає, що значно посилилася геополітична роль трейдерів, бізнес яких повʼязаний з енергетичними товарами й металами для «зелених» технологій?

– Торік світ спожив рекордну кількість викопного палива. Незважаючи на розвиток відновлюваної енергетики, світ усе ще спалює багато нафти, природного газу та вугілля, тому енергетичний перехід ще не вплинув на бізнес традиційних сировинних трейдерів.

Але очевидно, що галузь готується до енергетичного переходу. Деякі трейдери збільшують обсяги торгівлі металами, які будуть важливими для переходу, такими, як мідь, нікель і кобальт; інші інвестують у торгівлю електроенергією. Важливо також пам'ятати, що деякі з торговців уже стоять по обидва боки цієї «барикади». Візьмемо Glencore: це найбільший у світі вугільний трейдер, а також найбільший трейдер кобальту.

– Основні товари, якими Україна торгує на зовнішніх ринках – це зернові, металургійна продукція та, якщо йдеться про Європу – електроенергія. Чи потрапляли у ваше поле зору українські компанії та бізнесмени в цій сфері?

– Ми не зустрічали місцевих торговців, але очевидно, що всі великі міжнародні сільськогосподарські трейдери були дуже активні в Україні. Країна є житницею, і до вторгнення більшість компаній вважали, що це хороший бізнес. І тому ми бачили, як багато з них будували інфраструктуру, наприклад елеватори та експортні термінали.

– У книжці ви згадуєте історію про те, як міжнародний трейдер ADM, який є одним із провідних гравців на аграрному ринку, підкупив українських урядовців, щоб отримати податкову знижку (заплатив $22 млн хабарів через посередників у період з 2002 до 2008 року заради вигоди у $100 млн). Чи існують передумови для збільшення корупційних ризиків у торгівлі сировинними товарами через війну й торговельні обмеження в Чорному морі? Чи є це звичайною практикою в бізнесі глобальних трейдерів у різних країнах?

– Війна збільшує корупційні ризики, частково через те, що урядовці та прокурори відволікаються або заплющують на це очі, оскільки пріоритетом є експорт зерна за будь-яку ціну.

– Кілька років тому в Києві з’явилися офіси Vitol, Trafigura, Axpo. Зараз у реєстрі учасників оптового енергетичного ринку України є також такі потужні гравці, як DXT Commodities, Gunvor, Nitor, In Commodities. Які перспективі та наслідки їх присутності можна спрогнозувати?

– Товарний ринок постійно розвивається. Ми бачимо, як на ньому з'являються нові товарні трейдери. Зокрема, однією з останніх тенденцій є зростання нового типу компаній, що спеціалізуються на торгівлі на короткострокових ринках електроенергії.

– Хав’єр, можливо, ви зі своїм колегою та співавтором Джеком Фарчі вже збираєте інформацію для нової книжки про торгівлю сировинними товарами? Наскільки цікавою і значущою є Україна в цій політизованій сфері зараз, у час великих геополітичних потрясінь і перерозподілу ринків, особливо енергетичних і продовольчих?

– Ми ще не знаємо, про що буде наша наступна книжка. Але очевидно, що вторгнення в Україну, поряд з іншими подіями – такими, як COVID-19, фактична зупинка судноплавства Суецьким каналом через атаки єменських хуситів, війна в Секторі Газа – усе це має величезний вплив на товарні потоки, створюючи переможців і переможених.

Як правило, сировинні трейдери процвітають у нестабільному середовищі, а нинішній період є найбільш конвульсивним у політичному та економічному плані з початку 1970-х років. Саме тому прибутки цієї галузі перебувають на рекордно високому рівні.

---