Фінансовий саміт G20: як Крісталіна Георгієва бачить порятунок від глобальної нерівності
Директорка-розпорядниця МВФ назвала три головних «рецепти» сталого економічного розвитку
25 липня в Ріо-де-Жанейро починається зустріч міністрів фінансів і голів центробанків країн «Великої двадцятки». Для України вона є важливою, оскільки тут має вирішитися доля $50 млрд кредитів під доходи із заморожених російських активів. Інші країни чекають на підтримку з боку країн – учасниць G20 – особливо країни, що розвиваються, адже гальмування світового економічного розвитку завдає шкоди їхньому і без того крихкому фінансовому становищу. Оцінюючи стан справ, директорка-розпорядниця Міжнародного валютного фонду Крісталіна Георгієва опублікувала програмну статтю. Пропонуємо її адаптований переклад.
Світова економіка рухається вперед, але на низьких обертах, і це може завдати нищівного удару всім намаганням подолати бідність та нерівність.
Міністри фінансів й очільники центральних банків країн «Великої двадцятки», які цього тижня зберуться у Ріо-де-Жанейро, свідомі цього. Як показав останній Огляд світової економіки від МВФ, цього року зростання світової економіки становитиме 3,2% та 3,3% – у 2025-му. Це значно нижче показника у 3,8%, що його економіка демонструвала з початку століття і до пандемії. Тим часом наші обчислення на середньострокову перспективу демонструють найнижчі показники за кілька десятиліть.
Варто зазначити, що світова економіка показала неабияку стійкість перед викликами, що кинула їй історія, і не скотилася в рецесію, чого багато хто побоювався, коли центробанки по всьому світу підвищили відсоткові ставки, аби вгамувати інфляцію. Однак, у міру того як ми видираємося з важких років пандемії, мусимо запобігти початку тривалого періоду глобальної економічної слабкості, що здатен погіршити злидні та нерівність.
Пандемія вже загальмувала цю боротьбу. Крайня бідність зросла після десятиліть спаду, як і загроза глобального голоду, а довгострокове зменшення нерівності між країнами загальмувалося.
Новий аналітичний звіт від МВФ, підготовлений до зустрічі G20, припускає, що періоди стагнації, які тривають чотири та більше років, можуть збільшити нерівність у доходах між країнами на 20% – показник, значно вищий навіть за наслідки прямої рецесії.
У часи стагнації слабкий ринок праці та недостатнє зростання заробітних плат сприяють структурному безробіттю та зменшують частку доходу держави, який вона отримує він працездатних громадян. Поряд із фіскальними обмеженнями, ці сили поглиблюють прірву між тими, хто на верхівці та внизу піраміди прибутку.
Інакше кажучи, що довше ми гальмуватимемо у світі з повільним зростанням, то більше нерівності буде в ньому. Це само по собі вже є перешкодою тому прогресу, що ми досягли. А як ми бачили, зростання нерівності може стати загрозою економічної інтеграції та технологічному розвитку.
Саме тому дуже вчасно Бразилія зробила боротьбу з нерівністю, бідністю та голодом пріоритетом свого президентства у G20. З правильним підходом ми здатні уникнути пастки дедалі більшої нерівності від повільного розвитку, паралельно намагаючись зменшити бідність і голод. Я б хотіла підсвітити три пріоритетні напрямки цього руху.
Сформувати засади інклюзивного зростання
У першу чергу треба розв'язати фундаментальну проблему слабкого зростання. Здебільшого зниження темпів зростання в останні десятиліття було зумовлене падінням продуктивності. Натомість ключова причина падіння продуктивності полягає в тому, що робоча сила та капітал не потрапляють до найбільш активних компаній.
Проте достатньо невеликого набору реформ, щоб пришвидшити динаміку середньострокового зростання. Заходи з підвищення конкуренції та поліпшення доступу до капіталу дозволять ресурсам розподілятись ефективніше, збільшуючи продуктивність. А залучення до роботи різних груп, зокрема жінок, дозволить нівелювати вплив старіння населення на економічне зростання.
Не можна також забувати про роль, яку відіграє вільна торгівля – роль двигуна зростання та створення нових робочих місць. За останні 40 років у світі реальний дохід на душу населення подвоївся, і понад мільярд людей вибралися з крайньої бідності. За цей період частка торгівлі у внутрішньому валовому продукту сягнула половини. Треба визнати, що не всі отримали зиск від торгівлі, і саме тому ми маємо впевнитись, що доходи розподіляються справедливо. А от закриття наших економік гарантовано буде помилкою.
Зробити фіскальну політику людиноорієнтованою
По-друге, треба зробити більше, щоб переконатись, що фіскальна політика підтримує найбільш вразливих членів суспільства.
Виклик полягає в тому, що багато країн стикаються із серйозним фіскальним тиском. У країнах, що розвиваються, кошти на обслуговування боргу є великою часткою усіх податкових зборів, не стаючи інвестиціями в інфраструктурні проєкти чи в проєкти з адаптації до змін клімату.
Послідовні та людиноцентричні податкові реформи здатні знизити фіскальні ризики, паралельно обмеживши їхній вплив на зростання та нерівність – шляхом підвищення доходів, поліпшення державного управління та захисту соціальних програм.
Країни, що розвиваються, можуть отримати дуже багато від збору податків – аж до 9% ВВП, згідно з дослідженням МВФ. Проте критично важливим є використання прогресивного підходу, який означає, що ті, хто може дозволити собі сплачувати більші податки, віддаю достойну частку своїх прибутків державі. Наприклад, прогресивним підходом може вважатись оподаткування доходів із капіталів та податок на власність.
Незалежно від обраної стратегії люди мають бути впевненими в тому, що податки, які вони сплачують, будуть використані на надання соціальних послуг, а не збагачуватимуть людей при владі. Поліпшення управління, підвищення транспарентності та зменшення корупції є частинами цього рівняння.
З іншого боку, соціальні витратні програми можуть значно вплинути на нерівність – через шкільне харчування, страхування від безробіття та пенсійне забезпечення. І вони мають бути захищені. Гарно налаштовані програми надання грошей – на кшталт бразильської Bolsa Familia – справді здатні допомогти групам ризику.
Наше дослідження показує, що потужні програми перерозподілу коштів на ринках країн «Великої двадцятки», що зростають, – такі, як соціально-витратні програми чи інвестиції в підвищення якості освіти – можуть зменшити нерівність в 1,5–5 разів ефективніше, ніж слабкі та погано реалізовані програми.
Посилити механізми захисту
І нарешті, нам необхідна потужна глобальна фінансова мережа безпеки для країн, які потребують допомоги. Пам’ятаючи цю ціль, МВІ розроблює пакет реформ до нашої системи кредитування.
Задля продовження служіння тим, хто перебуває в зоні ризику, ми переглядаємо наш інструмент пільгового кредитування для країн із низьким доходом – Фонд розвитку та скорочення бідності. Оскільки ми очікуємо значний попит на цю програму, вищий за допандемічні значення, надзвичайно важливо, щоб всі члени МВФ переконалися, що фонд має вдосталь ресурсів і його довгострокове фінансування є сталим.
Ми також уважно переглядаємо політику комісійних платежів, вперше більш ніж за 10 років. Цей перегляд має запевнити нас, що ми спроможні продовжувати надання фінансування за доступними ставками тим, хто цього потребує. Торік країни-учасниці беззаперечно підтримали нас, збільшивши розмір своїх квот і дозволивши нам наростити спроможності кредитування. Я розраховую, що члени G20 зараз ратифікують ці збільшення.
Один з уроків новітньої історії полягає в тому, що не можна ігнорувати тих, хто лишився за бортом економічного чи технологічного процесу – як окремих людей у країні, так і цілу країну, що намагається подолати розрив. Проте з правильними підходами, працюючи разом, ми можемо побудувати процвітаючий та справедливий мир для всіх.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
