Без їжі в смітнику: як перейти до відповідального харчування
І яку небезпеку створюють органічні відходи
Чи знаєте ви, що пересічний українець щорічно продукує понад 350 кг сміття, левова частка об’єму якого припадає на харчі? Якщо ні, то напевне вам буде корисно дізнатися, що Україна є одним із лідерів серед європейських країн за кількістю сміттєзвалищ, які більш ніж наполовину заповнені органічними відходами. Втім, як з’ясував Mind, якщо світ на законодавчому рівні бореться з цією проблемою, то в Україні не врегульовано навіть передачу надлишків їжі на благодійність. Поза тим, ініціативи відповідального ставлення до продуктів харчування, як і в усьому світі, набирають обертів. Як можна прискорити цей процес і зробити його більш усвідомленим?
Людство має змінити підходи до споживання їжі
За офіційними даними, українці щороку викидають придатних до споживання продуктів на суму в понад 6 млрд грн. За статистикою Організації Об’єднаних Націй, у середньому кожен житель України відправляє до смітника 250–300 кг твердих побутових відходів на рік. При цьому до 60% цього обсягу становлять органічні відходи, зокрема й продукти харчування.
Насправді харчові відходи – це загальносвітова проблема, яка важить майже 1 млрд тонн на рік, адже, за даними ООН, фактично третина вироблених людством продуктів опиняється на смітнику. І це попри те, що близько половини з них є придатними до споживання. Таке марнотратство оцінюється для світової економіки в понад $1 трлн збитків щороку.
Аналітики ООН зауважують: якщо раніше проблема харчових відходів була актуальнішою для розвинутих країн, то тепер це стало проблемою всього світу. ООН закликає країни взяти на себе зобов’язання щодо боротьби з відходами й скоротити їх удвічі до 2030 року, адже на органічні відходи припадає 8–10% викидів парникових газів.
У 2019 році ООН навіть запустила загальносвітовий флешмоб задля того, щоб підвищити обізнаність людей про кількість продуктів, які потрапляють до смітника, і для боротьби з харчовими відходами #StopTheWaste («Зупинити відходи»).
Свідоме споживання: #StopTheWaste #foodsharing #ZeroWaste
Маркетинговий директор Всесвітньої продовольчої програми Корінн Вудс переконана: «Не важливо, працюєте ви фермером в Нігерії та викидаєте залишки після збору врожаю чи обідаєте в ресторані в Нью-Йорку й викидаєте залишки їжі, ви справді можете допомогти світу, підтримавши ініціативу заради збереження планети».
І це твердження особливо актуально у світлі останніх даних, оприлюднених Міжнародною продовольчою та сільськогосподарською організацією під патронатом ООН (ФАО): у 2020 році від голоду постраждали від 720 до 811 млн людей, а кожна третя людина не мала доступу до достатнього харчування.
У США на їжу витрачаються мільярди доларів, при цьому 40% такої їжі потім викидається. Але найбільше вражає те, що в цій країні й досі існує проблема голоду: згідно з останнім звітом Міністерства сільського господарства США про продовольчу безпеку, у 2020 році на території Штатів понад 38 млн людей стикнулися з голодом. А через наслідки загальносвітової пандемії в цьому списку можуть опинитися понад 42 млн американців, зокрема 13 млн дітей.
Але негатив надвеликих харчових відходів не лише в цьому. За підрахунками спеціалістів, при виробництві кожного кілограму харчів виділяється 2,5 кг вуглекислого газу, що еквівалентно зарядці смартфона 422 рази.
Крім того, органічні відходи (залишки їжі, зіпсовані продукти) становлять неабияку небезпеку, оскільки при розкладанні утворюють небезпечний газ – метан, що призводить до загорянь і вибухів на звалищах. І повідомлень про те, що десь горить чергове звалище, рік у рік стає дедалі більше. Наприклад, цьогоріч українці вже спостерігали за пожежею на одному з найбільших у Тернопільській області сміттєзвалищ. За офіційними даними Головного управління ДСНС, причиною цього лиха стало утворення метану під час розкладання органічних відходів. А враховуючи, що на наші звалища звозиться несортоване сміття – хімікати, батарейки, лампи, метали тощо, такі пожежі стають украй загрозливими для навколишнього середовища.
Світові ініціативи
Запобігти негативу від безвідповідального ставлення до їжі та допомогти уникнути загрози голоду має ціла низка світових ініціатив. До них, зокрема, належить створення мереж банків харчових продуктів.
Три найбільші світові мережі банків їжі:
- Global Food Banking Network (GFN). Його місія – нагодувати голодних людей у всьому світі за допомогою об'єднання і розвитку продовольчих банків. GFN об'єднує і розширює можливості організацій, які підтримують нужденних, скорочуючи кількість харчових відходів і розвиваючи стійкі відносини, які рятують життя. Країни присутності: Канада, Австралія, Південна Америка, Південна Африка та Азія – понад 40 країн.
- Feeding America. Найбільша національна організація в Сполучених Штатах Америки, яка надає допомогу голодуючим. Понад 40 років організацію підтримують приватні особи, благодійні організації, бізнес, підприємства та уряди.
- European Food Banks (FEBA). Європейська ініціатива, що об’єднує 240 продовольчих банків у 24 країнах ЄС. FEBA щорічно розподіляє тонни продовольчих товарів серед понад 5 млн людей.
Крім того, у світі активно набирає обертів практика, коли на законодавчому рівні держава зобов’язує власників магазинів усі придатні до їжі продукти харчування (на межі терміну придатності) передавати до продовольчих банків або благодійних організацій до того, як вони зіпсуються.
Такі ініціативи діють, наприклад, у Франції: магазини зобов’язані безкоштовно віддавати непродані продукти харчування, які ще можна вживати, благодійним організаціям або використовувати їх для годування тварин. Порушникам закону загрожує штраф у 75 000 євро. Крім того, французька законодавча практика передбачає обов’язкове запровадження освітніх програм щодо боротьби з харчовими відходами в навчальних закладах країни. Такий закон діє у Франції з 2015 року.
Італія 2021 року також запровадила закони, спрямовані на скорочення харчових відходів. Зокрема, там скасовані положення, що передбачали покарання за роздачу їжі з терміном придатності, який завершується. Законом навіть передбачені пільги для фермерів і супермаркетів, які передають їжу на благодійні цілі. Крім того, італійський уряд запровадив ініціативу, що сім’ям, які замовляють їжу з доставкою, будуть запропоновані «кошики з їжею для тварин» (залишки недоїденої їжі). Уряд виділив під цю програму 1 мільйон євро.
Подейкують, що навіть італійські мафіозі, зважаючи на нелегкі пандемічні часи, почали безкоштовно роздавати продукти тим, хто найбільше потребує допомоги – нужденним сім’ям у найбідніших південних регіонах Італії: на Сицилії, в Апулії, Кампанії та Калабрії.
У Китаї навесні цього року також було ухвалено закон «Про боротьбу з харчовими відходами та марнотратством їжі». Відтепер у громадських закладах харчування штрафуватимуть за недоїдки. Передумовою ухвалення такого закону стала шокова статистика, оприлюднена Всесвітнім фондом природи (WWF): у КНР щорічно викидається понад 18 млрд кг харчових відходів. Такого об’єму їжі вистачить, щоб прогодувати 30–50 млн людей.
Законом передбачені штрафи і для закладів харчування, і для населення. На рестораторів чекає кара за спонукання відвідувачів до надмірного замовлення. Не залишили поза увагою китайські законотворці і блогерів: тепер, якщо блогер своїми відеороликами заохочуватиме людей до надмірного споживання, його очікує штраф у $15 400.
Уряд Китаю сподівається, що такі заходи змінять харчову поведінку людей, зменшать вуглецевий слід і підвищать рівень соціально-економічного розвитку країни.
Ще одна популярна ініціатива, що має підкорити весь цивілізований світ, це застосунок Too Good To Go («Надто хороший, щоб викидати»). Проєкт започаткований 2016 року задля скорочення кількості харчових відходів шляхом придбання за зниженими цінами продуктів та страв, у яких спливає термін придатності. З моменту створення цей застосунок вже завантажили понад 22 млн людей. Ініціативу підтримали магазини та заклади громадського харчування в Данії, Швеції, Нідерландах, Бельгії, Великій Британії, Норвегії, Німеччині, Франції, Іспанії, Австрії, Італії, Польщі, Португалії.
Цьогоріч до ініціативи долучилася Google за допомогою свого застосунку Waze. У межах нової кампанії Waze&Too Good To Go та завдяки новому партнерству компанія сподівається заохотити свою 140-мільйонну базу користувачів до свідомого використання харчів, що також допоможе зменшити харчові відходи. Адже умовні харчові відходи в Too Good To Go – це смачна їжа, яку магазини, ресторани, кафе та пекарні мають утилізувати до кінця доби.
Головний менеджер по роботі з клієнтами Waze Ендрю Пілецький наголошує, що таке об’єднання буде корисним для всіх: «Наше співтовариство дійсно прагне допомагати один одному. Після опробування пілотних благодійних ініціатив компанія офіційно оформила свої ініціативи впливу в Waze For Good, додавши на карту 74 000 продовольчих банків по всьому світу. Із Waze процес купування їжі через Too Good To Go буде простішим. Користувачі Waze звикли бачити на своїх картах підказки щодо різних ситуацій на дорогах, а тепер вони зможуть бачити позначки Too Good To Go, що відображатимуть магазини і ресторани, які роздають або розпродують залишки їжі. І вони зможуть зарезервувати таку їжу і забрати її, наприклад, дорогою додому з роботи».
Менеджер із маркетингу партнерства в США Too Good To Go, колишній співробітник Waze Кріс Спінеллі запевняє, що вже восени застосунок Too Good To Go у Waze повноцінно запрацює в США, а саме: у Нью-Йорку, Вашингтоні, в окрузі Колумбія, Філадельфії, Портленді та Сіетлі. За прогнозами компанії, тільки в США застосунок може приносити $1,8 млн прибутку щороку.
У планах Too Good To Go залучення 50 млн користувачів і 75 000 магазинів та закладів харчування, а також запуск екологічної освітньої програми у 500 школах.
На жаль, до України така ініціатива поки що не дісталася. Зокрема, через надто низьке усвідомлення проблеми органічних відходів. Втім, перспективи є.
Український шлях до відповідального харчування
Поступово Україна приєднується до світових трендів споживати відповідально. Навесні продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО) запустила пілотний проєкт, спрямований на скорочення харчових відходів у Києві та Львові. У партнерстві з Всеукраїнською екологічною лігою експерти ФАО вивчили практику поводження з твердими побутовими відходами (ТПВ) у цих двох містах, а також оцінили обсяги та причини втрат продуктів харчування та псування в роздрібному, готельно-ресторанному бізнесі та сім'ях. Згідно з отриманими даними, на продукти харчування припадає від 20 до 55% усіх ТПВ. Результати дослідження були використані для підготовки рекомендацій уряду України, місцевій владі та неурядовим організаціям щодо розвитку системи поводження з відходами.
ФАО та Всеукраїнська екологічна ліга зосередилися на зменшенні втрат продовольства за допомогою освітньої діяльності. Розроблено серію посібників для дітей під назвою «Роби добро: врятуй їжу!». Вони також запустили програму «Їж з ближнім», метою якої є збереження та перерозподіл їжі. Її здійснюють переважно волонтери, які за погодженням з місцевими харчовими компаніями забирають у них корисний надлишок їжі та розподіляють її серед підопічних груп малозабезпечених громадян.
ФАО стривожена ставленням до відходів в Україні, зокрема, відсутністю практики сортування сміття та тим, що відходи вивозяться на відкриті та часто несанкціоновані звалища. Експерти організації вважають, що це питання потребує термінової уваги. Вони нагадали про Національну стратегію управління відходами до 2030 року, ухвалену раніше в Україні, яка передбачає поступовий перехід від утилізації відходів на відкритих полігонах до інтегрованої системи поводження з відходами, зокрема сортування, переробку та захоронення на санітарних полігонах відповідно до норм, що діють у Європі. Проте місцеві муніципалітети скаржаться на відсутність технічних можливостей і фінансування.
Цьогоріч у серпні в Україні відкрився перший продовольчий банк «Тарілка». Головна місія громадського проєкту – зменшення відходів та надання їжі малозабезпеченим.
Волонтери «Тарілки» збирають у магазинах і кафе Львова продукти, термін придатності яких закінчується, сортують їх і розподіляють для потреб вразливих верств населення, надаючи їм щоденне харчування та зменшуючи рівень органічних відходів, а непридатні продукти передають на переробку.
Щоб отримати продуктовий набір, необхідно попередньо зареєструватися, а забрати продукти можна у визначений день і час, про що волонтери повідомляють завчасно телефоном. Продуктові набори волонтери формують із тих продуктів, які надходять від партнерів у конкретний день, а також пакуються в спеціальну торбинку «Тарілки».
За словами засновника «Тарілки» Ростислава Косюри, головною проблемою в розвитку проєкту є те, що в Україні питання існування продовольчих банків законодавчо не врегульоване. Йдеться навіть не про «батіг чи пряник», як у Франції чи в Китаї. Необхідний базовий закон про продовольчі банки, який дозволить створити розвинуту систему, де продукти, придатні до вживання, потраплятимуть не на звалища, а до людей, яким вони необхідні. На його думку, законодавче врегулювання дозволить згуртуватися всім зацікавленим сторонам зі спільними цінностями, ініціативами, принципами роботи по всій країні.
До речі, на законодавчу неврегульованість нарікають і керівники успішних закладів харчування (кафе, ресторанів), які готові підтримувати подібні ініціативи, але нормативна невизначеність створює чимало перешкод, зокрема в частині оподаткування.
Великі продовольчі мережі не завжди розпродують їжу вчасно (до кінця терміну придатності), а за законом такі продукти не можна продавати. Підтримка ж ініціатив, подібних до «Тарілки», може стати для великих мережевих супермаркетів і виробників гарним майданчиком із реалізації своїх екологічних і соціальних проєктів. Так, постійними партнерами «Тарілки» у Львові стали мережа магазинів «Ашан», «Близенько», «Рукавичка», платформа Glovo, а організація Die Tafeln безкоштовно передала волонтерам спеціальні пластикові ящики для сортування відходів.
Крім того, ГО «Тарілка» тісно співпрацює з однією з перших організацій в Україні, що почала опікуватися безпритульними, ГО «Спільнота взаємодопомоги «Емаус-Оселя». Тому проєкти на кшталт «Тарілки» – це не лише про екологію та соціальну складову. Насамперед, це проєкт із налагодження гарних комунікацій між благодійниками, громадськими організаціями і бізнесом для допомоги людям.
Фахівець із корпоративної соціальної відповідальності «Ашан Рітейл Україна» Злата Костюк наголошує: одним із пріоритетних напрямів корпоративної соціальної відповідальності компанії є зменшення харчового марнотратства.
У кожному з гіпермаркетів мережі «Ашан» працює лікар загальної гігієни та ветеринарний лікар, які постійно забезпечують контроль за дотриманням якості продукції, а співробітники магазину контролюють термін придатності товарів. «Ашан Рітейл Україна» не тільки планує, а й оптимізує замовлення, керуючись принципом «працювати з причинами, а не наслідками». А для того, щоб мінімізувати кількість продуктових товарів, термін яких вже закінчується, товарні запаси постійно переглядаються не лише у товарних системах, а й фізично на складах.
«У 2020 році, в рамках зменшення харчового марнотратства, компанія запустила проєкт фудбанку або ж продовольчого банку. Перший пілотний запуск відбувся в магазині «Ашан Південний» у Львові. Компанія забезпечує передачу на благодійність продуктів харчування, котрі знаходяться в термінах, і залишковий термін придатності яких не менший, ніж 2 доби», – розповіла Злата Костюк.
За її словами, товари на постійній основі передаються благодійним асоціаціям-партнерам, які розподіляють їх для потреб малозабезпечених верств населення. Для передачі підходять товари, які не можна реалізувати через пошкоджену упаковку, але обов’язковою умовою є термін придатності – не менш ніж 2 доби. Наприклад, це бакалія, напої та пекарські вироби. «Зараз проєкт фудбанку поширюється на інші міста присутності «Ашан Рітейл Україна», і до нього вже приєдналися ще п’ять супермаркетів. Завдяки фудбанку нам вдалося допомогти понад 1000 людей, передати понад 530 кг продукції та майже 2000 різних товарів. А ще в компанії дуже підтримують і пишаються своїми 326 співробітниками-волонтерами», – додає Злата Костюк.
Вона також підкреслила, що в компанії дуже задоволені результатами ініціативи, і у подальшому найбільший французький роботодавець в Україні поширюватиме та пропагуватиме таке запобігання відходам, налагоджуючи зв’язки з благодійними організаціями та посилюючи внесок компанії у покращення рівня життя місцевих громад.
Крім того, компанія підтримує волонтерські ініціативи допомоги тваринам – передає в зоопарки овочі та фрукти, хліб, крупи, котрі по гарантії свіжості зняті з реалізації за 1–2 дні до закінчення терміну придатності.
До речі, найвідоміший в Україні кулінарний блогер-ресторатор, власник популярного столичного ресторану «100 років тому вперед» Євген Клопотенко – затятий фанат #foodsharing. Майже у всіх своїх дописах у соціальних мережах Євген заохочує до свідомого споживання і переосмислення ставлення до їжі.
Євген Клопотенко
«Не все те сміття, що здається сміттям. Прівєтулі, фудсейвінг. Ви кожного дня викидаєте їжу, але їжа, зазвичай, на це не заслуговує. В результаті: величезна кількість бідненьких та одненьких продуктів. Вони лежать у смітнику та плачуть від того, що не потрібні людям. Бо люди їдять лише те, що має привабливий вигляд. Нєкрасівєнькє ми їсти не хочемо. Але правда в тому, що бананчик, який почорнів, то добрий бананчик. Він не страшненький. Він солодкий. Йому лишень потрібна ваша увага, а не знецінення, знецінення – це боляче. Для продуктів також… І коли змінюєш своє ставлення до продуктів, то змінюється ставлення до життя. Ти починаєш цінувати те, що раніше не цінував. Такий ото він – принцип фудсейвінгу. Я його інтегрував у своє життя та життя свого ресторану. Ви теж спробуйте», – закликає Євген у своєму дописі в Instagram.
Ще один приклад – громада міста Нетішин, яке відоме як місто-супутник Хмельницької АЕС. Нетішинці за підтримки міської ради не тільки запустили соціальний проєкт щодо забезпечення їжею безпритульних тварин, а й активно розвивають цю ініціативу, залюбки ділячись успішним досвідом з іншими містами.
У лютому 2020 року в Нетішині на постійній основі стартував проєкт із налагодження харчування безпритульних тварин «Території тимчасового утримання безпритульних собак». Реалізувати його вдалося завдяки злагодженій співпраці працівників комунального підприємства НМР «Комфорт», управління освіти виконавчого комітету Нетішинської міської ради, мережі супермаркетів «Наш Край», волонтерів і небайдужих містян.
І ось через півроку після старту проєкту, його куратор, майстер комунального підприємства НМР «Комфорт» та голова ГО «Вірний друг чотирилапих Нетішина» Олена Степанюк не приховує свого захоплення від того, що ініціатива не тільки не забуксувала, а й активно підтримується і розвивається.
«Наш проєкт працює! Нас підтримують – нам допомагають. Зараз ми отримуємо в середньому 100 літрів їжі для тварин щодня. Мерія допомогла з транспортом. Тепер ми маємо змогу раз на два дні збирати і розвозити їжу для свої підопічних. Нас підтримало управління освіти, зобов’язавши заклади освіти не викидати їжу у смітник, а збирати і передавати нам. Допомагає найбільша локальна мережа супермаркетів «Наш Край», магазини «М’яско», місцеві піцерії. Вже підписано договір з мережею «Сільпо». А волонтерська спільнота знайшла підприємство, яке безкоштовно віддає нам рибні залишки», – розповідає про здобутки пані Олена.
Крім того Олена Степанюк тішиться тим, що до них почали звертатись ініціативні команди з інших міст України з проханням поділитись досвідом налагодження ефективних комунікацій і запуску таких проєктів.
Звісно, говорячи про соціальну свідомість і відповідальність, неможливо не згадати найяскравіший столичний соціальний благодійний майданчик Фонд «Життєлюб». Його флагманський проєкт «Обід без Бід» було запущено ще у 2017 році. Місією проєкту стало об'єднання локальних спільнот для допомоги людям поважного віку. За три роки потому в проєкті «Обід без Бід» брали участь понад 100 столичних ресторанів, забезпечуючи щодня гарячим харчуванням 13 «будиночків Обід без Бід».
На жаль, із поширенням пандемії, керуючись принципами безпеки, цей проєкт був зупинений, але вже досить скоро Фонд «Життєлюб» згенерував та запустив новий трансформований формат – «Набори піклування». Ця щомісячна програма адресної доставки наборів піклування дозволила й надалі допомагати підопічним, але вже у безпечному форматі. А компанія «Uklon», яка під час локдауну безкоштовно возила лікарів на роботу, виступила транспортним партнером цього проєкту.
А вже навесні 2021 року «Життєлюб» разом із «Карітас України» за підтримки «Нової пошти» запустили новий загальноукраїнський проєкт «ДоБаДі». Фонд «Життєлюб» збирає кошти, закуповує набори, «Нова Пошта» безкоштовно пакує та доставляє їх до міст та сіл, а «Карітас України» доставляє продуктові набори безпосередньо за адресами. Перші набори отримали в Дрогобичі, Волновасі, Кам'янському, Полтаві, Хмельницькому та Нововолинському.
Наразі організатори продовжують масштабування проєкту на всю країну, задля того, щоб охопити якомога більше міст і сіл. Проєкт триває. І долучитися до нього може кожен, особливо представники бізнесу.
Для участі компанія має обрати населений пункт і впродовж принаймні трьох місяців постачати для «Ба і Ді» продуктові набори. Вартість одного набору – 280 грн (до набору входять продовольчі товари довготривалого зберігання: цукор, різні крупи та консерви, соняшникова олія, чай і солодощі, його вистачає на місяць).
Насправді ж життя «на землі», в сільській місцевості, більш екологічне та соціально відповідальне. Адже всі залишки їжі (органічні відходи) або йдуть на корм для тварин або у компостну яму, перетворюючись на гумус. Надлишки їжі або роздаються сусідам або також використовуються як корм для тварин. Жителі мегаполісів, переважною більшістю, всі свої органічні відходи викидають у смітник.
Але щоразу, викидаючи продукти, ми маємо розуміти: з ними до смітника також потрапляють усі ресурси, які були необхідні для їхнього створення: людська праця, енергоносії, вода, ґрунти. А ще викидається чимало парникових газів, від яких невпинно змінюється клімат, планета та наше майбутнє…
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
